Плодово-ягідне розсадництво в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Серед проблем, що існують в галузі плодово-ягідного розсадництва та потребують нагального вирішення, були зазначені наступні:

  • забюрократизованість системи внесення сортів до Державного реєстру;
  • легалізація сортів плодових культур, що потрібні виробникам для ефективного ведення бізнесу;
  • діяльність нелегальних розсадників, що створюють додаткову конкуренцію, проте через те, що вони не сплачують податки, вартість їх садивного матеріалу занижена;
  • низька якість садивного матеріалу;
  • відсутність державної підтримки розсадників.

Під час заходу голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка окреслив напрямки діяльності Асоціації «УКРСАДПРОМ» в подоланні проблем у плодово-ягідному розсадництві. Так, Асоціація об’єднує підприємства-виробників плодово-ягідної продукції з виробниками садивного матеріалу, що дозволить планувати розсадницьку діяльность, вирощувати садивний матеріал «під замовлення». Крім того, ще одним важливим напрямком діяльності профільного об’єднання є легалізація вирощуваних в Україні сортів.

Крім того, Асоціацією «УКРСАДПРОМ» розроблено механізм контролю за поширенням сортів в Україні, який передбачає добровільну сертифікацію розсадників, добровільну акредитацію проектних організацій, експертизу проектно-кошторисної документації на створення та зрошення багаторічних насаджень. Д.Крошка також зауважив, що цей механізм дозволить відслідковувати сортимент садивного матеріалу та його виробників.

У свою чергу, заступник голови Асоціації «УКРСАДПРОМ» Борис Безолюк зазначив, що розсадникам необхідно впроваджувати зміни в системі організації виробництва садивного матеріалу шляхом більш вузької спеціалізації. «Позитивний досвід європейських розсадників вказує на те, що розсадникові для успішної діяльності не обов’язково мати маточники вегетативних підщеп кісточкових і зерняткових та маточно-черенкові насадження. Це потребує значних капіталовкладень (високі ціни на вихідний матеріал, вузькоспеціалізовану техніку), проблеми в організації виробництва, тощо. Більшість розсадників закуповують вихідний посадковий матеріал (підщепу і прищепу) і займаються безпосередньо виробництвом саджанців. Тому в Україні необхідно створити на базі 2-3 розсадників маточні та маточно-черенкові насадження категорії «Базовий садивний матеріал» для його розмноження та реалізації розсадникам», – зауважив Б. Безолюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка цьогорічна врожайність гороху

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

 

Причинами збільшення посівів є зростання попиту як на горох, так і загалом на бобові на зовнішніх ринках, насамперед у країнах Південої Азії.

Станом на 25 липня в Україні зібрано 84% гороху, урожайність культури складає 25,1 ц/га, що нижче від показників минулого року на 20%. Першочерговою причиною зниження урожайності гороху цьогоріч є погодній фактор, а саме посуха, яка спостерігалася у червні та першій половині липня в центральній та південній частині України.

Виходячи із цьогорічної урожайності, валовий збір гороху прогнозується на рівні 1,02 млн. т і на 36% перевищуватиме минулорічні показники.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні суттєве знизилася ціна на «борщовий набір»

Про це повідомляє «Інфо-Шувар».  За даними інформаційного центру, сьогодні на найбільших гуртових ринках країни капуста пропонується за ціною 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг), картопля коштує 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг),ціни на буряк та моркву становлять 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг),  та 8-12 грн/кг (0,27-0,4 EUR/кг), відповідно, вартість цибулі знизилась до 6-10 грн/кг (0,2-0,33 EUR/кг).

Найбільше зниження ціни за останній тиждень було зафіксоване по капусті та цибулі, ця продукція подешевшала майже на третину.  Нагадаємо, ще в середині липня Україна вимушена була навіть імпортувати цибулю з Польщі через гострий дефіцит пропозиції в місцевих господарствах. Сьогодні ж, врожай цибулі активно збирають не тільки на Півдні країни, а й у Центральних регіонах, тому місцева продукція майже повністю витиснула з ринку імпортну.

Втім, не дивлячись на зниження ціни , сьогодні ціни на «борщовий набір» лишаються одними з найвищих за останні кілька років.  Наприклад,  рік тому, капуста та цибуля  в Україні коштували майже в 4 рази дешевше,  ціна на моркву була в 3 рази нижчою, а  буряк та картопля були дешевшими майже в  1,5 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Індії придумали незвичний спосіб боротьби з посухою

Так хочуть допомогти фермерам подолати суворі кліматичні умови, пише gazeta.ua.

"Наші поля затиснуті між двома гірськими хребтами, — розповідає фермер Го Дхаті. — Дощі йдуть рідко. Коли збираємо стільки врожаю, скільки посадили — це велика удача. Виживаємо за рахунок допомоги держави. Науковці обіцяють, що цей льодовик забезпечить вологу і зменшить перепад температур. Учора вдень було +40°С, а вночі — заморозки. Найбільше урожаю втрачаємо через посухи. Проводити систему зрошення до полів надто дорого. Носимо воду відрами за 12 км. У мене троє дітей, у брата — четверо. Один день поливаємо його поле, наступного — моє".

Автори ідеї кажуть, що створити льодовики дешевше, ніж систему поливу. Ефект буде рівномірніший і триваліший. Усередині працюватиме насос, розбризкуватиме воду на 60 м довкола.

"В одній піраміді можемо накопичити 150 тонн води, — каже інженер Сонам Вангчук. — Улітку тануть льодовики в горах, тому води достатньо. Проблема виникає взимку і навесні, коли насіння потребує зволоження. Хочемо ­отримати фінансування на створення льодовиків біля кожного села. Кожен зрошуватиме 10 га. Коштуватиме $125 тис".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Прогнози врожаю і експорту ячменю тьмяніють у порівнянні з минулим сезоном

Так, до звітної дати в Україні було зібрано 5,5 млн т цієї культури, більше півмільйона з яких вже відправили на експорт.

Про це повідомляє аналітик компанії "ПроАгро" Катерина Варибок.

І хоча такі показники є цілком хорошими, загальна картина нового 2017/18 МР все ж тьмяніє поряд з минулим сезоном. Зважаючи на те, що рентабельність вирощування ячменю в Україні має один з найнижчих показників серед інших зернових, посівні площі під ним з кожним роком трохи зменшуються. Так, під урожай 2017 року українські аграрії засіяли ячменем без малого 2,5 млн га, що на 13% менше, ніж роком раніше, і, приміром, на чверть менше, ніж п'ять років тому.

Ще одним фактором, який додає негативу до прогнозів на майбутній урожай зернової, є червнева посуха, яка панувала в більшості областей України як раз в період формування і наливу зерна ячменю. За словами головного агрометеоролога Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, із-за таких несприятливих погодних умов в 2017 році зниження врожаю зернової може досягти 20%.

За оцінками аналітиків компанії "ПроАгро", в 2017/18 МР валовий збір ячменю складе близько 7,75 млн тонн, що на 17,9% менше, ніж у попередньому сезоні. Таке зниження врожаю культури позначається на істотному зменшенню її експортного потенціалу, який в поточному сезоні, за попередніми даними, не перевищує 4-4,2 млн т проти 5,3 млн т в 2016/17 МР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють українці на зборі фінської полуниці

Для аспірантки харківського сільськогосподарського університету Ганни Корнієць робота на полуничних грядках - це цікавий і корисний досвід, пише фінське видання Yle, передає Аргумент.

"Я дуже люблю Фінляндію, — каже Ганна, — приїхала сюди тому, що хотілося дізнатися традиції нової країни, побувати в гостях, подивитися, як тут живуть люди, ну і заробити грошей, як приємний бонус".

У цьому році на фінських полуничних полях працює близько 9000 українців і 1500 росіян. Робота нелегка, але, як говорять збирачі, їм не звикати.

Зарплата сезонних робітників:

Громадяни України отримують на зборі полуниці від 9 до 11 євро за годину.
У місяць на зборі полуниці можна заробити близько 1500 євро.
Громадяни Таїланду на зборі лісових ягід отримують від 5 до 7 євро за годину

"Я б не сказала, що дуже важко, — зізнається Ганна, — Хоча, звичайно, багато що залежить від погодних умов. Ми любимо працювати. Україна — аграрна країна. Ми виросли на землі".

Фінів на збір ягід залучити дуже важко, тому власники сільгоспугідь змушені запрошувати іноземців. Тайці традиційно спеціалізуються на лісових ягодах, а жителі колишніх радянських республік воліють працювати на полуниці. Для українських і російських сезонних робітників, наприклад, діє колективний договір, який чітко встановлює мінімальний рівень зарплати, надбавки, інші виплати.

Ганна Корнієць каже, що за сезон вона може заробити стільки ж, скільки за рік на батьківщині. У наступному році, швидше за все, до Фінляндії приїде ще більше українських сезонних робітників, так як між ЄС і Україною введено безвізовий режим, що істотно спростить бюрократичне оформлення документів. А от для росіян процедура отримання фінської трудової візи навряд чи зміниться.

В цілому сезон збору полуниці у Фінляндії запізнюється на 2,5-3 тижні. У той же час запізнілий урожай обіцяє бути досить хорошим, заявляють фермери. У Фінляндії полуниця вирощується на 1100 фермах на площі 3600 гектарів. Головним сортом полуниці є Polka, частка якого становить близько 70 % від всього урожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview