Почали збуватися прогнози: Україна збільшує обсяги імпорту спирту

За рік Україна наростила імпорт спирту на 25%. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН. 

Так, у січні-листопаді 2019 року Україна імпортувала спирту на 4,7 тис. дол., тоді як у січні-листопаді 2018 року - на 3,6 тис. дол. Таким чином, за рік Україна наростила імпорт вказаного продукту на 25%.

Весь обсяг спирту, який Україна імпортувала у 2019 році, було поставлено із країн ЄС. Найбільше - з Німеччини, на 4,3 тис. дол.

Також, у 2019 році Україна імпортувала спирт із Нідерландів (0,3 тис. дол.) та Великої Британії (0,1 тис. дол.).

У 2018 році постачальниками спирту в Україну були Нідерланди, Німеччина та Польща. Йдеться про імпорт спирту етилового та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки, денатурованих, будь-якої концентрації.

Нагадаємо, під час розгляду так званого “спиртового” закону Зеленського, економісти та експерти попереджали про те, що лібералізація у цій сфері може призвести до збільшення показників імпорту спирту в Україну. І це тоді, коли наша країна має достатньо потужностей аби забезпечувати себе цим продуктом самостійно.

Річ у тім, що спирт українського виробництва дорожчий, за окремі іноземні пропозиції. І в дозволі на імпорт спирту (передбачений "спиртовим законом" - ред.) фахівці вбачали, навіть, перспективу знищення вітчизняного виробництва спирту.

“Заводи, які виготовляють горілчані вироби, вони будуть імпортувати для себе спирт, який коштує дешевше в 2-3 рази, і вся наша спиртова галузь, чи вона буде державна чи приватна, якщо відбудеться приватизація, стане абсолютно непотрібною”, — заявляла з цього приводу нардеп Ніна Южаніна. 

3 грудня ВР ухвалила “спиртовий” проект ЗУ (№ 2300) у другому читанні. “За” проголосували 284 депутати, більшість з яких — “слуги народу”. 

Вказаний проект закону експерти називають скандальним, прогнозуючи, що скасування держмонополії на виробництво спирту спровокує в Україні бум фальсифікату.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Німеччині створили еко-чашки з кавової гущі

“Ідея з’явилась під час навчання в школі дизайну, коли спостерігав, як багато кави п’ють одногрупники, – зазначає дизайнер. – Щорічно середньостатистичний житель Німеччини вживає близько 6 кг кавових зерен, і майже 99% всіх порцій кави перетворюється на сміття”.

Гущу з шести порцій кави можна перетворити в одну чашку і блюдце. Спочатку кавову гущу сушать і змішують з рослинними волокнами, природними смолами і насінням бука. Суміш формують під впливом температури і тиску. Матеріал, з якого виготовляють посуд, також придатний для миття в посудомийній машині. Кінцевий продукт на 100% біорозкладаний.

Зараз екологічно чистими чашками з кавової гущі користуються 20 кав’ярень у Берліні і 150 постачальників у Європі.

Компанія Kaffeeform має намір у подальшому виробляти з кавової гущі не лише чашки, але й оздоблення для меблів.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закарпатський фермер відмовився від опалення теплиці і зменшив витрати вдесятеро

Отримав ушестеро менші витрати, а меншу вартість більш пізньої продукції компенсував збільшенням валу. Про це фермер розповів у своїй колонці на AgroTimes.

За словами Олександр Балога, відмовитися від вирощування огірків в опалюваних теплицях його заставили хвороби та шкідники, які з’явилися на 5-й рік вирощування на ґрунті.

Фермер повернувся до вирощування огірків, але  не на ґрунті, а на кокосовому волокні.

«Два роки тому ми збудували плівковий блочний тунель площею 2400 м2 без обігріву. Тепер можу стверджувати напевно: витрати на вирощування огірків у тунелі без обігріву вдесятеро менші, ніж у теплиці з обігрівом», – сказав він.

Огірки в тунелі без обігріву плодоносять із 20-го травня до кінця листопада. У травні ціна огірків набагато нижча, ніж у березні, коли плодоносять огірки в теплицях з обігрівом. Але прибуток у тунелі отримують за рахунок значного валу продукції: урожайність однієї рослини становить 6 кг, на одному квадратному метрі мають 3,5 шт. рослин, тобто в підсумку маємо врожайність 21 кг/кв. м.

Огірки реалізують оптовим покупцям. У травні оптова ціна зеленців становила 18–20 гривень за кіло, у середині липня — 10 грн/кг, пізніше — 4–5 грн/кг. Найвищу ціну –– 30 грн/кг –– отримували за огірки в листопаді.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні майже вдвічі збільшилося виробництво чипсів

Теґи: 

За даними Держстату виробництво чипсів в Україні в 2019 році виросло на 82,8% до попереднього року – до 15636 тонн. 

У той же час знизилося виробництво сушеної картоплі (пюре) на 54% – до 9525 тонн.
Нагадаємо, у липні минулого року Компанія «PepsiСo Україна» розпочала виробництво чипсів Lay’s на своєму заводі в Миколаєві.

Раніше цю продукцію в Україну компанія імпортувала з Росії та Польщі

Компанія-переробник запровадила програму співпраці з фермерами. Сільськогосподарські підприємства забезпечують насінням, проводять навчальні семінари, тренінги та консультують протягом всього року.

Щорічна потреба виробництва в картоплі чипсових сортів становить близько 40-60 тис. тонн.

Джерело: agrotimes.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українськими яблуками будуть смакувати на Мальдівах

Про це йдеться в повідомленні компанії, пише Agri-gator

За 9 років роботи ФГ «Гадз» компанії вдалося досягти вагомих результатів: саджанці від українського виробника поставляються до Нідерландів, Бельгії, Франції та Швеції. Бучацькі яблука поставляються у 18 країн світу. Наразі для фермерського господарства став доступний тропічний куточок нашої планети: Мальдівська Республіка.

За повідомленням представників компанії, на початку лютого яблука екстра класу були відправлені на Мальдіви.

Варто відзначити, що незважаючи на красу рослинності даного місця, в більшості своїй, дерева і чагарники на Мальдівських островах зовсім не фруктового походження. Найбільш поширеними фруктами є банани та манго. Іншу продукцію в даному регіоні імпортують з сусідніх тропічних країн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні сири витісняє з ринку імпортна продукція

Українські сировари зараз знаходяться в достатньо складному становищі.  З одного боку, на ринок тисне зростаючий імпорт дешевих європейських сирів, з іншого боку, закупівельні ціни на молоко, які тримають виробники свіжих молочних продуктів, не дозволяють сироварам знизити вартість сировини, пише ІНФАГРО.

В результаті прибутковість багатьох виробників мізерна, а діяльність деяких сирзаводів і зовсім збиткова.

Навіть зараз, коли курс гривні обвалився, собівартість придбання європейських сирів типу Гауда / Едам рідко перевищує позначку в 115 грн/кг (з доставкою і розмитненням).  Такий сир трейдери-імпортери без проблем віддають дистриб’юторам по 125 грн.  Українські сировари пересічні сири пропонують цим дистриб’юторам, як правило, не дешевше 160 грн/кг.

Експорт не рятує, він мізерний, та ціна там невисока.  Тому не дивно, що багато підприємств не витримують конкуренції, знижуючи обсяги виробництва.

Минулого місяця випуск сичужного сиру разом з сирними продуктами скоротився ще на 4% до 9,8 тис. т. А за весь 2019 рік у порівнянні з 2018 випуск зменшився приблизно на 17%, до 128 тис. т, правда в більшій мірі за  рахунок сирного продукту.  Аналітики Інфагро вважають, що справжніх твердих-напівтвердих сирів випущено лише небагато чим більше 60 тис. т. і припускають, що в поточному році виробництво сирів в Україні впаде ще на 5-7% через збільшення імпорту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview