Подальше поширення коронавірусу може спричинити подорожчання логістичних ланцюгів в усьому світі

Про це в коментарі для «АПК-Інформ» заявив Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов .

«Найбільше на експорт вплине паніка в усьому світі, пов’язана з короновірусом, яка сповільнить логістичні шляхи. Країни будуть довше обробляти кораблі, які прибули. Таким чином, якщо в останні кілька років всі боролися за швидкість обробки суден в портах, то на сьогоднішній момент вона у всьому світі суттєво зменшиться. Тобто час, витрачений судном на проходження всіх процедур, збільшується, що призведе до уповільнення торгових операцій, а також подальшого подорожчання логістичних ланцюгів », – розповів Президент УЗА.

Також, за словами експерта, в подальшому ціна на товари сільгоспвиробників буде зменшуватися в зв’язку з подорожчанням логістичних ланцюгів.

«Наприклад, коли судно прибуде в порт вивантаження і його залишать на 10-14 днів на карантин, то продавцю – це буде додатково коштувати від $ 200 до $ 400 тис. Відповідно подорожчання такого роду спровокує зниження закупівельних цін. Це те, що може найближчим часом відбутися в Україні », – додав М. Горбачьов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коронавірус vs АЧС: що потрібно знати

Хоча поки не фіксували випадків інфікування свиней коронавірусом, він все ж непрямим чином впливає на свинарський бізнес.  Тому, пропонуємо розглянути, чим схожі, а чим різняться COVID-19 та АЧС і  що ми можемо з усього цього для себе винести.

Перше і найважливіше, що потрібно запам’ятати — за своїм походженням та структурою два віруси між собою не пов’язані.

«Два віруси відрізняються з точки зору їх базової структури та геному, тканин, в яких вони розмножуються та хвороб, які вони викликають», — зауважує пані Лінда Саіф вірусолог Державного університету штату Огайо.

За словами професорки, на відміну від АЧС, яка має геноми ДНК, коронавіруси мають геноми РНК, що дозволяє вірусу мутувати та змінюватися подібно до вірусів грипу. Коронавіруси також набувають здатності інфікувати різні тканини та різні види тварин.

«Впродовж багатьох років короновіруси циркулювали серед людей, та викликали лише легкі захворювання, як наприклад звичайну застуду. Насправді більшість коронавірусів не є смертельними, особливо для здорових дорослих. Більшість здорових дорослих людей та тварин одужують від коронавірусних інфекцій», — зауважує пані Саіф.

 Схожими вони є здебільшого з точки зору того, як сприймаються людьми:

1. Раптова паніка

Початок поширення коронавірусу, здається, йде аналогічним шляхом, що й АЧС. Тривалий час людям здається, що вірус панує на іншому боці планети та не представляє загрози. Потім, коли захворювання починає наближатися, люди починають нервувати. Проте, здається, вже запізно. «Велике невідоме» починає спричиняти незручності.

2. Відсутність вакцини

Причини, чому досі немає вакцини для двох вірусів сильно різняться. У випадку з африканською чумою свиней, про смертельний вірус було відомо впродовж майже століття, але, оскільки до певного часу його реєстрували лише в Африці на південь від Сахари, пошук вакцини довгий час не був дійсно першочерговим завданням. Вірус же виявився «бомбою уповільненої дії». Наразі над вакциною працюють у лабораторіях у всьому світі.

Причина, чому немає вакцини від коронавірусу зовсім інакша — вірусу не існувало раніше. Нині ж над нею також працюють лабораторії різних країн. Пошук цієї вакцини, однак, навряд чи займе сотню років.

Тож, підсумовуючи все вищесказане: по-перше, з точки зору структури та геному віруси між собою ніяк не пов’язані; по-друге, ніколи не зарано починати думати про вірус «на іншому кінці планети»; по-третє, будемо сподіватися, що мільйони, витрачені на пошук вакцини від Covid-19, призведуть до більш позитивного та швидкого результату, ніж у випадку з АЧС. 

За матеріалами: PigUA.info 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Раді зареєстрували законопроект про можливість розривати договори оренди землі

Законопроект №3208 про прогресивні земельні відносини зареєстрували депутати Анна Скороход, Василь Німченко та Антон Поляков, повідомляє AgroPolit.com.

«Власник земельної ділянки має право достроково розірвати договір користування належної йому земельної ділянки для сільськогосподарських потреб на підставі заяви про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), про що власником земельної ділянки  подається заява про включення до реєстру відомостей про розірвання договору. Заява подається не пізніше ніж за рік до визначеного власником земельної терміну розірвання договору», — вказано у тексті законопроекту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перебоїв з продуктами в супермаркетах не буде — митниця

Перебоїв у постачанні продуктів на полиці супермаркетів не буде — фури з товарами курсують між країнами без перешкод. Про це повідомляє Нова митниця, пише Укрінформ.

"Україна закрила кордон, аби вберегти громадян від загрози заразитися на коронавірус. Втім, це обмеження не стосується вантажних перевезень. Жодна країна світу не може дозволити собі перебої у постачанні сировини чи критичного імпорту, як і зірвати виконання експортних контрактів. Це не про здорову економіку, навіть в умовах пандемії. Аби українці не боялися, що завтра не буде, чого їсти, Митниця щодня інформуватиме про товарообіг, а також — надходження до бюджету", - йдеться у повідомленні.

Нова митниця виділяє три ключові моменти:

1. 90% товарів, які ми споживаємо, — вітчизняного виробництва. Ми не є критично залежними від імпортованих продуктів харчування;

2. Вантажні перевезення здійснюються нон-стоп. Маршрути для фур можуть бути переплановані з одних пунктів пропуску на інші, — близько сотні тимчасово призупинили свою роботу на час карантину — подекуди можуть утворюватися черги із вантажівок на кордоні у зв'язку з їх ретельнішим санітарним контролем, але фури з товаром курсують між країнами без перешкод кожного дня.

3. Верховна Рада підтримала малий та середній бізнес на час карантину, ухваливши закон №3220. Закон, зокрема, запроваджує податкові канікули з 1 березня по 30 квітня: звільняє ФОП від сплати ЄСВ, а також звільняє від земельного податку, податку на об’єкти нежитлової нерухомості, орендної плати за земельні ділянки;

забороняє перевірки господарської діяльності (крім групи з високим ступенем ризику) до 31 травня, а також документальні та фактичні перевірки податковою службою до 18 травня;

скасовує штрафи за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 30 квітня.

Щодо товарообігу: з початку місяця і станом на 16 березня митниця перерахувала до держбюджету 14,8 млрд грн або виконала графік поденних надходжень на 90,1%. У доларовому еквіваленті — це 591 млн дол., що на 1,7% або на 10 млн дол. більше, ніж за аналогічний період 2019 року.

Обсяги імпорту по вазі за 15 днів березня становили 2,3 млн тонн. Обсяги імпорту по вартості — 2,1 млрд доларів, інформує Нова митниця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ф’ючерси на пшеницю продовжили падіння слідом за фондовими ринками

Новий короновірус наразі активно розповсюджується країнами Європи, тому їх економіка найбільше постраждає від пандемії. На збільшення імовірності рецесії світової економіки фінансові ринки відреагували черговим обвалом.

Травневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF впали на 2,25 €/т до 6-місячного мінімуму 175,25 €/т або 195,76 $/т.

Ціни впали б ще більше, якби їх не підтримали гарні показники експорту з ЄС та оголошені північноафриканськими країнами закупівельні тендери.

Зернова агенція Тунісу (ODC) 17 березня проведе тендер по закупівлі 25 тис т м’якої та 67 тис т твердої борошномельної пшениці довільного походження.

Алжирський OAIC оголосив тендер на поставку у квітні 50 тис т твердої пшениці.

Станом на 15 березня країни ЄС у 2019/20 МР експортували 34,227 млн т зерна, що на 64% перевищує відповідний показник 2018/19 МР. Експорт м’якої пшениці склав 22,2 млн т, що на 72% випереджає темпи минулого року (минулого тижня цей показник складав 70%). Минулого тижня ЄС експортував 425 тис т пшениці. Імпорт м’якої пшениці склав 1,589 млн т, що на 54% поступається відповідному показнику 2018/19 МР.

Експерти Coceral знизили прогноз виробництва пшениці в ЄС у 2020/21 МР з 137,9 до 136,5 млн т в порівнянні з 145,7 млн т у минулому році. Для Франції прогноз виробництва збільшили на 3,8 млн т до 39,5 млн т, тоді як для Великобританії зменшили на 1,4 млн т до 10,9 млн т.

Травневі ф’ючерси на м’яку пшеницю в Чикаго впали на 1,6% до 5-місячного мінімуму слідом за обвалом глобальних ринків.

Травневі пшеничні ф’ючерси в США впали:

на 2,94 $/т до 182,98 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 2,85 $/т до 155,70 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті.
Подорожчала на 0,64 $/т до 187,30 $/т тверда яра HRS-пшениця в Міннеаполісі.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівництво залишиться драйвером галузі тваринництва

Виробництво валової продукції тваринництва, яке помірно зростає вже четвертий рік поспіль, за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, збільшиться у 2020 році порівняно з показниками минулого року на 0,6 %, тоді як торік цей ріст складав 0,4 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу під керівництвом академіка НААН Віктора Меселя-Веселяка «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)».

Втім, зростання виробництва забезпечує виключно продукція птахівництва, констатував Юрій Лупенко. Вирощування птиці зросте порівняно з 2019 роком на 8,7 % –до 2095,2 тис. т, а виробництво яєць збільшиться до 17, млрд. шт. (+3,1 %).

По решті видів продукції тваринництва прогнозується зменшення обсягів виробництва, зауважив академік.

Молока у 2020 році буде одержано на 3,5 % менше, ніж торік – 9352,5 тис. т.

Обсяги виробництва продукції вирощування великої рогатої худоби зменшаться проти 2019 року на 4,5 % – 515,0 тис. т, а свиней – на 1,4 % і складуть 930,8 тис. т.

Найбільший спад прогнозується у вирощуванні вовни – до 1,5 тис. т (-9,8 %), а також продукції вирощування овець і кіз – до 27,3 тис. т (-3 %).

До 34,4 тис. т (-5,6 %) зменшиться продукція вирощування інших тварин, зокрема: кролів – на 3,9 %, а коней – на 9,2 %.

Падіння обсягів виробництва продукції тваринництва пов’язане з триваючим спадом поголів’я тварин, який продовжиться й у 2020 році внаслідок хронічної збитковості більшості видів продукції галузі, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview