182818
178171

Податківці заблокували роботу одної з найбільших цукрових компаній

Компанії донарахували 16,4 млн грн податку на прибуток, відкрито кримінальне провадження. А комерційного директора повідомлено про підозру за фактом вчинення злочину. Про це говориться в повідомленні громадського об’єднання «Бізнес-Варта», до якого виробник цукру звернувся за допомогою, пише agroday.com.ua.

У заяві компанії зазначається, що фіскали не врахували всіх обставин. Зокрема, так звані «фіктивні контрагенти» на час співпраці з цукровиками, та й на момент перевірки з боку податкових органів, були офіційно зареєстровані як діючі суб’єкти господарювання, а чинне законодавство не передбачає для платника податку обов’язку чи можливості контролювати його діяльність.
Жодного доказу від фіскалів щодо фіктивності «Радехівський цукор» так і не отримав. Натомість компанії інкримінують ухилення від сплати податків та блокують її роботу.

«Слідчі розсилають іншим контрагентам листи, де повідомляють як доведений факт про «злочини», вчинені цукровиками. Всі рахунки підприємства заблоковані», — зазначається в повідомленні.

При цьому «Радехівський цукор» акцентує, що простіше було б сплатити суму нарахованого фіктивного боргу, аніж брати участь у судовій тяганині, допитах слідчих та псувати свою репутацію.

Нагадаємо, що один із засновників «Радехівського цукру» — німецька група Pfeifer&Langen. Крім українських заводів група володіє підприємствами в Польщі, Італії, Румунії, Чехії, Хорватії та Угорщині. Виробничі потужності «Радехівського цукру» складають 400 тис. тонн цукру на рік, що робить компанію однією з найбільших в Україні.



Програми підтримки агросектору ефективні лише в форматі проектів розвитку

Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк в інтерв’ю одному із інтернет-видань. 

«Загальна сума держпідтримки буде розподілена за пропорціями 4–1-1-0,3 на тваринництво — компенсацію вартості сільгосптехніки — підтримку фермерства —садівництво», - прокоментував Максим Мартинюк, зауваживши, що Мінагрополітики має намір скрупульозно моніторити ефективність програм та готове вдаватись до їх оперативної корекції в разі їх недостатньої ефективності. 

За програмою підтримки садівництва та виноградарства (300 млн гривень) очікується наприкінці року вийти на показник понад 3 тис га нових садів та виноградників. 

1 млрд грн на компенсацію 25% вартості сільгосптехніки - це можливість 20% зростання українського сільгоспмашинобудування та модернізації фермерських господарств. 

Один із прогнозованих результатів від програми розвитку фермерства (майже 1 млрд грн) - збільшення кількості фермерських господарств і їх об'єднання в кооперативи шляхом співфінансування бізнес-проектів (до 70% вартості обладнання). 

Серед ефектів від програми підтримки тваринництва – збільшення поголів’я ВРХ, покращення генетики та підвищення продуктивності, збільшення пропозицій м'яса на внутрішньому ринку, зростання обсягів виробництва молока. 

Особливості цьогорічних програм – максимальне спрощення, дебюрократизація процедур та мінімізація участі чиновників у процесі розподілу завдяки залученню до нього фінансових установ. «Важливий елемент реалізації більшості програм держпідтримки – тісне партнерство з банками, які виступають своєрідними аудиторами одержувача», - резюмував Максим Мартинюк. 

Довідка:
7 лютого Кабінет Міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн в минулому році.

 

 



ТОП-5 експортерів кукурудзи

Про це пише Latifundist.com.

Так, «Кернел» за 2016/17 МГ експортував 2,19 млн т кукурудзи.

В ТОП-5 експортерів кукурудзи увійшли:

1. «Кернел» — 2,19 млн т;
2. «Луї Дрейфус Україна ЛТД» — 2,16 млн т;
3. «АДМ Трейдінг Україна» — 1,99 млн т;
4. «НІБУЛОН» — 1,93 млн т;
5. «Бунге Україна» — 1,79 млн т.

Нагадаємо, що Україна за 2017 р. експортувала 19,39 млн т кукурудзи на суму $2,99 млрд.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Держземлі здаються в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру, пише Укрінформ.

В середньому по Україні громадяни-власники паїв у минулому році отримали 1369 грн за гектар. Станом на 01.01.2017 цей показник складав 1093,4 грн/га. Зростання за рік становить 25%. 

Середня орендна плата за передані на земельних аукціонах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності станом на 01.01.2018 склала 2793,2 грн/га, тоді як станом на 01.01.2017 показник становив 2249,8 грн/га. Зростання за рік становить 24%. 

Таким чином, в середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні. Таке ж співвідношення Держгеокадастр зафіксував за підсумками 2016 року.

Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (2961,8 грн/га), Полтавській (2553 грн/га), Харківській (2111 грн/га) та Сумській (2100,2 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Закарпатській (718,9 грн/га), Запорізькій (794,7 грн/га), Миколаївській (825,8 грн/га) та Херсонській (842,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

Ще більший розрив спостерігається у порівнянні з орендною платою за землі державної власності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів. Станом на 01.01.2018 цей показник в середньому по Україні становив всього 1053 грн/га.

Як зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, держава демонструє вищу ефективність у розпорядженні своїми земельними ресурсами в порівнянні з приватним сектором завдяки низці послідовних, хоч і не завжди популярних кроків.

«Були перекриті можливості безаукціонної передачі землі, а самі земельні торги перестали бути формальними, перетворившись на висококонкурентний інструмент, що забезпечив середню ставку оренди держземель за минулий рік на рівні 14,74%», - підкреслив він, нагадавши, що в минулому році держава вперше визначила основні засади управління землями, прийнявши відповідну Стратегію та закріпивши мінімально припустимі параметри оренди (до 7 років та не менше 8% від нормативної грошової оцінки). 

За його словами, в частині приватних земель зростання вартості оренди гальмують наявність локальних монополій орендарів, відсутність вільного ринку землі та відсутність дієвих об’єднань власників землі, більшість з яких є громадянами похилого та дуже похилого віку. 

Станом на 01.01.2018 в Україні укладено 4,9 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,75 млн договорів. Більшість договорів (2,3 млн) укладено терміном на 8-10 років.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Птахофабрика забезпечує електроенергією своє виробництво і місто

Їх потужність складає 1,32 тис. кВт/год, що значно більше, ніж споживає підприємство. Тому електроенергією можуть користуватися й мешканців Зборова. 

Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації, пише AgroTimes.

За словами голови Тернопільської ОДА Степана Барни, проект, який реалізовується Зборівською птахофабрикою, буде покликаний виробляти щонайменше 2,5 млн кВт електроенергії.

«Це не перший проект у Зборові, – зазначив Степан Барна. – Зараз подібний проект реалізовується в селі Лопушани Зборівського району. Маю надію, що невдовзі ми також вийдемо з ініціативою подібних проектів по всій області і працюватимемо над тим, щоб Тернопільщина стала регіоном альтернативної енергетики». 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Чим «збиватимуть» ціни на продукти харчування?

Про це повідомляють в Урядовому кур’єрі. Згідно матеріалу, темпи зростання вартості продукції АПК в 2017 році і на початку 2018 залишаються високими, пише landlord.ua.

За інформацією голови Комітету економістів України Андрія Новака, на молочну групу товарів ціни протягом минулого року піднялися до 30—33%, на м’ясну — до 35%. Аналітик прогнозує, що у 2018 році ціни також зростатимуть, проте темпи будуть нижчими, ніж торік.

«Є три чинники, які насамперед впливають на інфляцію. Перший — девальвація курсу національної валюти. Таке відбувалося протягом 2017-го, і ми відчули автоматичне зростання вартості імпортних товарів на 10%. Хоча гривня останніми тижнями значно закріпилася. Другий чинник — зростання цін на енергоносії, що призводить до збільшення вартості продуктів харчування й інших товарів. Третій — різке підвищення соціальних стандартів, зарплат та пенсій, саме в 2017 році. А також підняття «мінімалки» на початку 2018 року. Цей чинник також сильний у підживленні інфляції», — вважає Андрій Новак.

За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ціни на овочеву продукцію залишать тенденцію до збільшення, але не такими високми темпами, як було в 2017-му.

«Подорожчають на 30% молоко й молочні продукти. У січні цього року ціни на свинину були сталими, невелике їх зростання зможемо відчути до весни. Взагалі я вважаю, що тенденції в цьому напрямі залишатимуться такими, якими вони були і торік. Тобто те, що стимулювало зростання цін на продукти харчування в 2017-му, стимулюватиме і цього року», — вважає фахівець.

На підсумковій прес-конференції Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що побороти негативну тенденцію з цінами можна лише одним способом — насиченням внутрішнього ринку.

«Урядові експерти впевнені, що коли фермери й інші сільгоспвиробники на собі відчують допомогу держави, очікувати збільшення обсягів виробництва АПК-продукції і відповідного зниження цін на неї доведеться недовго», — йдеться у матеріалі.

Допомогти стримати ріст цін, можна було б скориставшись державним регульованім цін. Проте, на думку Прем’єр-міністра, таке регулювання в нашій країні сприяло лише корупції. За словами, голови ради НБУ Богдана Данилишина, в умовах монополізованої економіки нашої країни таке рішення влади призвело до підвищення темпів інфляції. Експерт неодноразово заявляв, що слід поновити роботу Державної цінової адміністрації, «яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання виконувала б контроль за ціноутворенням, на яке ринок нині має дуже односторонній специфічний вплив».

На думку юриста юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель, Антимонопольний комітет мав би активніше працювати над контролем цін.

«А так роблять у всьому цивілізованому світі. До того ж в Україні за необумовлене підвищення цін наші вітчизняні монополії та компанії, які вступають у картельну змову задля підвищення цін на товари й послуги, фактично не карають. А цим має займатися Антимонопольний комітет», — констатує правник.

Ваш вибір 'Цікаво'.