Податкові накладні сільгоспвиробників більше не будуть блокуватися

Таким чином, аграрні підприємства зможуть відновити повноцінну роботу та торгівлю виробленою продукцією. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Як повідомила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської Ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова, мова йде про наказ Мінфіну від 18 вересня 2017 року № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

«Цей наказ вирішує проблему з блокуванням податкових накладних. Він дає можливість всім сільськогосподарським підприємствам подати так звану технологічну карту заздалегідь, не чекаючи, коли податкова накладна або коригування буде заблокована», - сказала Ольга Богданова.

Вона зауважила, що технологічні карти будуть враховуватися автоматично за умови, що підприємство було платником ПДВ за спецрежимом до 2017 року або зараз знаходиться в реєстрі одержувачів бюджетних дотацій, обробляє мінімум 200 га землі і за останній рік не мало зміни власника чи директора. В інших випадках передбачений п’ятиденний строк для розгляду інформації комісією ДФС.

Експерт також повідомила, що для автоматичної реєстрації накладної необхідно разом з техкартою подати також інформацію, яка підтверджуватиме, що платник відноситься до реального сектору економіки.

«Це може бути, наприклад, аналітична довідка, яка буквально за 10 хвилин дасть зрозуміти, що ваше підприємство реальне. В ній має бути подана в таблиці коротка інформація про підприємство:  сфера діяльності, коли зареєстроване, які доходи, хто основні покупці і постачальники, яке податкове навантаження, штат, основні фонди, оренда, землі в обробітку тощо», - сказала Ольга Богданова.

Аудитор зауважила, що програмне забезпечення ДФС буде готове готове приймати технологічні картки автоматично вже найближчим часом.

«Наказ заюстований, але необхідний ще декілька днів, щоб зробити програмне забезпечення, яке прийматиме інформацію», - сказала вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курятина в Україні вже коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії

Про це в інтерв'ю ГолосUA повідомив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Ціна на курятину в Україні вже є європейською. Сьогодні вона коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії. У середньому ціна на філе в українському супермаркеті дорівнює 103,1 гривні за кілограм. У той же час в Естонії його можна купити за 94,6 гривні, а в Польщі – 96,5 гривні. Як наслідок, цына на м'ясо курки буде залежати від курсу долара. Якщо він буде стабільним, то курятина більше рости в ціні не повинна. Якщо вартість на курятину почне рости вгору, то до нас поїде м'ясо цієї птиці з Європи»,- сказав О. Пендзин.

Експерт зазначив, що з яйцями відбуваються постійні гойдалки. То вони дорожчають, то дешевшають. Це безпосередньо залежить від нашої експортної політики. Як тільки за територією України зростає ринок збуту, яйця і куряче м'ясо масово експортують, і як наслідок, зменшення пропозицій на вітчизняному ринку веде до зростання ціни. Як тільки там ринки закриваються, в Україні відразу різко збільшується кількість пропозицій, а ціна на яйця та курятину падає.

«Ці гойдалки говорять про велику монополізацію ринку. АМКУ нічого не робить, бо він займається тільки системою «Проззоро» і більше його нічого не цікавить», - резюмував О. Пендзин.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сільське господарство дедалі більше скидається на захопливу комп’ютерну гру

Сьогодні у світі вже активно обговорюють перспективи так званого агробізнесу 4.0., пише газета "Експрес".

"Є поняття “четверта промислова революція” (за аналогією до першої промислової революції), - розповідає Олексій Жмеренецький, аналітик, ініціатор проекту "Хартія Майбутнього". -- Тобто сьогодні ми живемо в період індустрії 4.0 - це не просто ІТ, а симбіоз цифрових технологій, робототехніки та біологічних процесів в усіх галузях".

"Є два основні тренди в сільському господарстві, які реалізовано в Україні приблизно на 10% агропідприємств, - каже Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". - Перший - максимальна заміна всіх процесів на алгоритми, автоматику. За людиною залишиться прийняття стратегічних рішень. Ось якщо раніше все трималося на агрономі, який повинен був оглянути поле, рослини і прийняти певне рішення, то тепер це за нього робить дрон, який облітає поля. Тобто другий тренд - робота з великими базами даних. Йдеться про сигнали від різноманітних датчиків та систем. Наприклад, про хімічний склад грунту в різних частинах поля, силу вітру, інтенсивність сонця, вологість грунту і повітря. Також у базу вносять перелік усіх операцій, зроблених на кожній ділянці полів, статистику щодо паразитів і хвороб рослин, відеозйомку з дронів. Усі ці дані збирають в реальному режимі часу, накопичують і обробляють з використанням спеціальних алгоритмів. У результаті фермер дістає конкретні рекомендації щодо застосування техніки, добрив, пестицидів, якості роботи персоналу, плану робіт, оцінки врожаю, оптимальних цін для укладення контрактів тощо.

"Цифровий агробізнес - це компактні автономні фабрики з вироблення їжі та її складових. Такі ферми сьогодні вже тестують для застосування під час колонізації Марса і Місяця та для посушливих регіонів Африки. А ви зможете встановити в себе на подвір’ї герметичний куб, який живиться від сонячних батарей і де штучно відтворено вся екосистему. Ви заливаєте туди воду, додаєте мінерали, а дістаєте - харчі. З другого боку, сьогодні розвивається безпосередній синтез поживних речовин із сотень елементів. Наприклад, порошок Soilent нині дуже популярний у славнозвісній Кремнієвій долині. Ви розводите його водою, п’єте декілька разів на день - і взагалі не потребуєте будь-якої звичайної їжі!", - зазначає Олексій Жмеренецький

"Щодо тваринництва, то тут велика імовірність переходу людства на споживання штучного протеїну. Відтак потреба у тваринницьких комплексах може взагалі відпасти. Якщо ж говорити про садівництво, то тут виникнуть багатоповерхові закриті екосистеми-комплекси біля великих міст-агломератів, щоб витрачати мінімум ресурсів і зусиль на доставляння. Тобто рослини вирощуватимуть без землі, скажімо, на крапельному зрошуванні (цю технологію вже застосовують), за допомогою тампонів тощо", - додає Тарас Висоцький

За словами експертів, світовим лідером інновацій в агросфері є Нідерланди, де врожайність у 7 разів вища, ніж в Україні, а у деяких провінціях автономні теплиці займають 80% усіх сільськогосподарських земель. Також це Ізраїль та Японія.

У Японії можна побачити мегаферму, яка має 25 тисяч кв. м. Але для її роботи потрібно на 40% менше енергії, ніж на звичайній, а також у рази менше добрив і води.

У Голландії будують вертикальну ферму заввишки як дев'ятиповерховий будинок, яка вироблятиме продукцію цілодобово, а врожай мегаферм збиратиметься та перероблятиметься автоматично - або як поживні речовини, або як готова їжа.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки фермери заробляють на вирощуванні гірчиці

Про це розповів Микола Самолюк, який зібрав цьогоріч майже вісім з половиною тонн білої гірчиці та п'ять - жовтої, пише expres.ua.

Якщо торік за тонну жовтої гірчиці платили чотири або ж чотири з половиною тисячі гривень, а за тонну білої - до дев'яти тисяч, то тепер ціна вже зросла на 200 - 500 гривень. Вартість залежить від того, наскільки добре висушене зерно та яка його олійність.

"Кажуть, що ціна на гірчицю й надалі зростатиме, тому продавати наразі не поспішаю, - розповідає фермер. - Минулоріч, зібравши три тонни жовтої гірчиці, продав її за 14 тисяч гривень. П'ять тонн білої - за 45 тисяч. Звісно, були видатки на солярку, насіння, однак чистий прибуток також високий!"

Господар зазначає, що раніше вирощував більш традиційні культури: картоплю, цукровий буряк. Однак із роками лише переконувався у тому, що вони не можуть бути джерелом хорошого прибутку.

"Адже невідомо, яким буде врожай, якою буде ціна на ту ж картоплю, чи буде попит, - каже чоловік. - А наробитися потрібно чимало. Зрештою, як і витратитися на засоби захисту від колорадських жуків, фітофторозу... Тож я вирішив спробувати вирощувати гірчицю. Ця культура невибаглива у догляді, родить рясно, попит на зерно стабільний. Частину паїв ми з дружиною відвели під цю культуру".

За словами господаря, на один гектар поля потрібно 13 - 14 кілограмів насіння. Бажано, аби попередниками гірчиці були зернові культури. "Зрештою, з власного досвіду можу порадити й після гірчиці висівати саме їх. Річ у тім, що коріння гірчиці дуже добре впливає на збагачення грунту поживними речовинами, - каже чоловік. - А от добрива - необов'язково, адже гірчиця - культура невибаглива, рясно родить щороку".

Насіння гірчиці фермер висіває тоді, коли земля прогріється до плюс восьми градусів. Найкраще сіяти рядковим способом з шириною міжрядь 15 сантиметрів. Глибина загортання насіння має становити не більше як три - п'ять сантиметрів.

"Не варто боятися, що сходи можуть замерзнути, вони чудово витримують короткочасні весняні заморозки. Більше того, якщо висівати насіння пізніше, то є імовірність того, що урожай суттєво зменшиться - на 20 - 40 відсотків. До речі, ранні посіви майже не вражає хрестоцвітна блішка", - каже Микола Самолюк.

Урожай гірчиці слід збирати комбайном тоді, коли вологість насіння становить 12 - 15 відсотків.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Садівники додатково отримають 224 млн гривень від держави (Інфографіка)

Відповідні зміни внесені до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124 “Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників”.

До прийняття рішення, видатки за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складали 75,0 млн гривень. Від сьогодні на реалізацію цієї програми загалом виділено 299,3 млн гривень, що у 4 рази більше ніж до прийняття змін.

Виділення таких асигнувань дозволить повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою, яка становить 231,8 млн гривень, а залишки – направити на державне стимулювання створення нових насаджень та розвиток галузевої інфраструктури.

Довідково:

За оперативною інформацією структурних підрозділів агропромислового розвитку облдержадміністрацій, суб’єктами господарювання різних форм власності заплановано здійснити закладення багаторічних культур у 2017 році на площі 5282,9 га.

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк озвучив три пріоритети у розвитку МХП

Про це під час Київського Міжнародного економічного форуму розповів власник компанії Юрій Косюк, пише agropolit.com.

«Агросектор – площадка для розвитку ІТ-індустрії, бо є великі кейси, розумні люди, яким можна продавати нові ідеї. Ми зі свого боку  скрізь, де працюємо, відкриваємо різні «інкубатори», де можна реалізовувати нові цікаві ІТ-бізнес ідеї. Я хочу, щоб МХП став бізнес-інкубатором, де люди,  якщо хочуть створити щось сучасне, прогресивне нове, могли це зробити. Ми відкриті, і ви можете прийти та спробувати втілити такі проекти та створити продукти і якщо вони нам підійдуть, то можемо купити. У нас є для цього люди, гроші і апетит», – каже він.

Щодо земельного банку він заперечив інформацію про те, що МХП буде ганятися по ринку з великим бажання наростити обсяги. Хоча раніше повідомлялося, що компанія збльшить зембанк протягом трьох років до 500 тис га.

"Світ змінюється і ми з ним. Раніше говорили про земельний банк, а тепер – про ефективність. Ми не будемо бігти зламуючи голову туди, де всі біжать. Якщо вигідніше буде інвестувати у зелену енергетику, то ми будемо це робити і йти саме туди. Ми кажемо про те, що нас інтерес визначається дохідністю на інвестицію. Збільшення зембанку – сьогодні менше інвестприваблива і це питання №3 для нас. Воно не стоїть сильно на першому місці", – каже він

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview