Погода випробовує вітчизняних аграріїв на міцність

За останні три тижні  українські аграрії на повну силу відчули на собі всі екстремальні погодні явища, які завдали величезної шкоди майбутньому врожаю.

Так, на Волині наприкінці травня град знищив понад півтисячі гектарів сільгоспкультур.

«Урожай знищений стовідсотково. Люди розраховували на хороші врожаї, тому що погода сприяла, але зазнали ось такого лиха. На території 12 сіл за 40 хв. рясний град знищив посіви ячменю, вівса, сої та буряка. В нас є зараз 150 заяв від одноосібників, 5 фермерських господарств і 2 товариства. Ніякі жодні площі не застраховані – ніде ні в кого», — розповів голова Велицької громади Віктор Ковальчук.

За словами волинських аграріїв, приблизна сума збитків становить понад 5 мільйонів грн. Місцева влада не зможе компенсувати втрати, адже у бюджеті немає резервних коштів.

У північних районах Миколаївської області, Врадіївському та Казанківському, 1 червня також випав великий град, пошкодивши посіви та майбутній врожай овочів та фруктів. Негода вирувала і в Калуші Івано-Франківської області. А масштабна повінь на Закарпатті завдала збитків сільському господарству регіону на понад 50 млн грн.

Але на зміну повеням та граду аграріїв чекає ще випробовування майбутнього врожаю спекою та масштабними посухами.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

За даними британської метеорологічної служби, екстремальна спека стала у 30 разів більш вірогідною через підвищення температури на планеті, в тому числі на територіях з континентальним кліматом, до яких належить Україна.

«Безпрецедентні повені, екстремальні спеки, посухи, лісові пожежі, тайфуни та торнадо — обличчя зміни клімату. Погода перетворюється на одного з головних ворогів для українських фермерів. Щороку аграрії втрачають мільйони тонн урожаю через стихії. Те, що раніше сприймалося як погодні примхи, нині набуває масштабів критично загрозливих катаклізмів. Посіви виснажують спека та посухи, вибиває град, заливають повені, випробовують заморозки та спопеляють пожежі. Проте фермери мають можливість врятувати рентабельність свого бізнесу, вчасно застрахувавши свої посіви та майбутній врожай.  Агрострахування дозволить мати постійний «запас міцності» перед непередбачуваними стихійними лихами, викликаними змінами клімату», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він зауважив, що сільське господарство стає ризикованим, і українським фермерам необхідний інструмент захисту від негоди. Агрострахування допоможе аграріям  не перейматися через погодні ризики, забезпечивши бізнесу стабільність незалежно від зібраного врожаю.

Експерти відзначають, що вітчизняні фермери стали частіше страхувати свої посіви. За даними досліджень Міністерства аграрної політики, у 2018 році українськими сільгоспвиробниками було укладено 1205 договорів агрострахування. Цей показник на 26% вищий, ніж у 2017-му. Окрім збільшення кількості укладених страхових угод зростають й обсяги застрахованих сільськогосподарських територій. Якщо у 2017 році було застраховано 661 000 га посівних площ, то у 2018-му цей показник сягнув 957 000 га.
У 2018 році найбільше аграрії страхували озиму пшеницю — 51% договорів та озимий ріпак — 25,5%. Також виробники активно страхують кукурудзу, соняшник, озимий ячмінь.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

У свою чергу страхові компанії прагнуть надати своїм клієнтам можливість повного захисту від різноманітних ризиків, постійно збільшуючи перелік послуг для страхування.

«Якщо ще три роки тому для ринку було нормою страхування зернових посівів на зиму та врожаю на літо, то останні рік-два все частіше страхування застосовується не тільки від кількісних втрат, але й на випадки зниження якості врожаю. Минулого року ми співпрацювали з компанією «Дельтафрут», яка отримала відшкодування у розмірі 1,6 млн гривень. У цьому випадку страхова компанія компенсувала не тільки втрату врожайності від негоди, а й виплатила кошти за втрату якості врожаю яблук», - розповідає Володимир Юдін.

За його словами, великим попитом у аграріїв користується також індексне страхування від посухи на базі супутникових даних. Актуальним залишається й страхування від втрати якості зернових культур (зниження класності зерна) та страхування плодових дерев та багаторічних культур.

«Агрострахування — це перш за все фінансовий інструмент для зменшення ризиків. В українському агросекторі ним успішно користуються як великі агрокомпанії, так і середні фермери, яким це особливо необхідно в сучасних українських реаліях "Аграрна Агенція АГРОС" супроводжує договір страхування сільгоспризиків, надає послуги з оцінки та супроводу вирощування врожаю сільськогосподарських культур. Ми пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. При цьому, ще до укладення договору про страхування, фахівцями компанії проводиться обов’язковий передстраховий огляд врожаю безпосередньо в полі. Це робиться для того, щоб умови укладеного договору надалі максимально відповідали інтересам клієнта. При цьому ми завжди відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору страхування», - резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Град і негода наробили лиха: аграрії рахують збитки

На Тернопільщині в кінці квітня разом із сильною зливою прийшов град — в окремих районах земля була повністю вкрита шаром криги та снігу, що випали під час негоди та пошкодили багаторічні насадження і сільськогосподарські посіви.

За словами аграріїв, крім Тернопільської області від негоди постраждали Коростенський район Житомирської області та Золочівський район Львівської області.

В результаті несприятливих погодних умов виробники с/г культур повідомляють, що в даний час оцінити обсяг втрат досить складно: поля частково підтоплені, озимі культури побиті градом, а посіви з соняшнику, гороху і кукурудзи на зазначених вище територіях частково змило.

Пересів на постраждалих ділянках полів буде проводиться після встановлення сприятливої погоди.

«Найбільше від негоди постраждало сільське господарство Бережанського, Козівського, Підгаєцького, Зборівського районів Тернопільської області. Втрати аграріїв значні, відшкодують які лише тим підприємцям, які страхували посіви. Сільгоспугідь знищено на площі 555 гектарів. Пошкоджені посіви на площі 2532. Орієнтовний обсяг збитків склав близько 22 мільйонів гривень», - повідомив заступник начальника управління з питань цивільного захисту населення Тернопільської облдержадміністрації Ігор Любий.

«Українські сільгоспвиробники й аграрії усього світу дедалі більше  відчувають вплив глобальної зміни клімату. Чи не кожний сезон, як самі виробники, так і експерти агросфери відмічають екстремальні погодні умови, не характерні для тих чи інших регіонів — від критичних посух і сильних морозів без снігу до  надмірних злив і  градів», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він зауважив, що за прогнозами погодних фахівців, такі явища, на жаль, у майбутньому лише посилюватимуться.

«Аграрний сектор є одним із найбільш ризикових видів бізнесу, оскільки його розвиток залежить не тільки від ринкового середовища, фінансово-економічної ситуації, законодавчої бази, але й від погодно-кліматичних умов.Один невдалий рік може похитнути фінансову стабільність сільськогосподарського підприємства, завдавши значних збитків. Достовірно спрогнозувати погодні негаразди неможливо, але мати "план Б" на їх випадок фермери зобов’язані. Саме агрострахування здатне не просто покрити втрати, яких аграрії зазнають через погодні примхи, але й забезпечити сільському господарству стабільний розвиток, надати фермеру відчуття впевненості і захищеності», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Ціна страхових послуг коливається в межах 3-8% від суми страхового відшкодування. На ціну впливають як обсяги страхування, так і перелік ризиків, від яких прагне убезпечитися аграрій, а також  регіон, де розташовані сільгоспугіддя. Адже східні та південні області країни більш посушливі, західні — схильні до випадання великої кількості опадів.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

Спектр страхового захисту аграрія сьогодні досить широкий. Основні ризики, від яких можуть захиститися сільгоспвиробники, оформивши страховку: заморозки, ожеледиця, вимерзання, град, пожежа, буря, ураган, злива, повінь, посуха чи зневоднення, розвиток хвороб, розмноження шкідників рослин і, звичайно, протиправні дії третіх осіб. Сума страхових виплат розраховується за двома параметрами: витрат на вирощування культури або вартості майбутнього урожаю і задекларованої страхувальником середньої врожайності за останні кілька років.

«Сьогодні кожен фермер може звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме йому і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Фахівці  "Аграрної Агенції «АГРОС» надають професійну консультацію і допомогу щодо страхування с/г ризиків, а саме оцінки, супроводу, оцінки збитків. Нещодавні погодні умови доводять, що про страхування свого врожаю слід подумати вже сьогодні. Аграрії можуть уникнути катастрофічних збитків, якщо посіви та багаторічні насадження будуть вчасно і в повному обсязі застраховані», - констатував Володимир Юдін.


Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Взимку зігріваємо, влітку заморожуємо: особливості полуничного бізнесу

Наближається літо, а це означає закінчення зимово-весняного авітамінозу і насичення організму сезонними овочами, ягодами та фруктами. Зовсім скоро з'явиться доступна полуниця. Уже сьогодні процес падіння цін добре помітний. Так, вартість кілограма імпортної полуниці в Україні знизилася з $ 3,73 до $ 3,15. Місцева ж теплична продукція в той самий час була більш ніж в три рази дорожче - $ 4,21 за кг. Таке співвідношення — це ще один аргумент на користь інвестування у вирощування суниці садової в закритому ґрунті, пише Pro-Consulting.

Незважаючи на досить великі початкові вкладення в обладнання теплиці й зростаючу вартість її опалення, ціни в міжсезоння допоможуть окупити інвестиції протягом двох-трьох років.

Та й полуничний бізнес на відкритому ґрунті не позбавлений привабливості. Звичайно, ціни на продукцію в сезон збору значно менше, а свіжа полуниця — ягода швидко псується, але при належній організації бізнесу також можна отримувати чималий дохід. Перша «хитрість» полягає у використанні високопродуктивних ремонтантних сортів, таких як Спокуса, Альбіон, Королева Єлизавета II, Мара де Буа. При правильному догляді, вони дають два повноцінних врожаї в рік, а значить і дохід від них буде у два рази більше. На самому початку важливо не економити на розсаді, а закупити її у перевірених розплідників, кращі з яких знаходяться в Голландії. Потім вже з'явиться можливість розширювати посадки відростками цих сортових рослин.

Друга проблема — це збут. Продавати урожай з коліс в період мінімальних цін — не дуже гарна ідея. Кращим варіантом є покупка морозильного обладнання і торгівля замороженою ягодою, можна навіть на експорт. Все більше вітчизняних фермерів так і роблять. У минулому році конкуренцію з боку української замороженої полуниці відчули поляки, яким вдалося продати аналогічної своєї продукції на 8% менше, ніж роком раніше. Експорт заморожених ягід у 2018 році приніс українським виробникам поки рекордні $ 78 млн, а це на 28% більше, ніж було у 2017-му.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Потенціал України в харчовому виробництві ще далеко не вичерпаний

Україні, як провідній аграрній державі, самою природою дана можливість стати лідером з виробництва продуктів харчування. Чим більше у нас буде потужностей з переробки сільськогосподарської продукції, тим більше доданої вартості буде залишатися на нашій території. І потенціал в цій галузі ще далеко не вичерпаний.

Що об'єднує такі великі міжнародні компанії, як Nestle, Mondelez, Danone, Carlsberg, Coca-Cola? Вони прийшли в Україну і зайнялися тут виробництвом продовольства. Їх приклад може стати орієнтиром і для інших інвесторів, була б тільки спокійніше політична та економічна ситуація. Але навіть і в існуючих сьогодні умовах знаходяться сміливі інвестори — як іноземні, так і вітчизняні. У зв'язку з цим можна згадати відкриття заводу майонезів Puratos в Одеській області та чайної фабрики Unilever в Київській.

У 2019 збирається продовжити інвестувати в свої підприємства група компаній «Молочний альянс». Українці знають цього виробника за такими брендам, як «Пирятин», «Славія», «Яготинське», «Хопсі», «Златокрай» та «Молочний альянс». У минулому році в розвиток виробництва було вкладено 180 млн грн, в результаті чого з'явилося «Яготинське для дітей». В цьому році капітальні інвестиції групи складуть вже близько 190 млн грн, з них 150 млн піде безпосередньо в виробництво і по 20 млн в автономні очисні установки в Яготині та Пирятині.

У харчовій галузі України поки що існують практично незайняті перспективні ніші, які чекають своїх інвесторів. Наприклад, спортивне харчування в нашу країну імпортується, а може випускатися на місці. Попит на здорові сніданки, протеїнові продукти зростає як на внутрішньому, так і міжнародному ринках. Організувавши їх виробництво в Україні, ми залишимо у себе валюту, знизимо ціни для наших адептів активного способу життя і зможемо заробляти на експорті. Те ж саме стосується і дієтичного харчування для алергіків або, наприклад, діабетиків. Вони потребують особливих продуктах, які у нас не випускаються.

Та й ніша звичайної їжі поки що зайнята не надто щільно. Мало високоякісних брендів в сегментах безпосередньої переробки агропродукції — хліб, овочі, м'ясо. Великою популярністю в Європі користуються продукти з регіональним колоритом. Наприклад, унікальні карпатські гриби, ягоди, мінеральні води сприймалися б там на ура.

Випуск продуктів харчування в Україні все ще продовжує залишатися недостатньо освоєною територією, яка може приносити величезний прибуток і інвесторам, і країні в цілому. На багатьох інвестиційно привабливих напрямках аналітиками Pro-Consulting вже підготовлені бізнес-плани створення конкретних підприємств. Багато з них вже реалізовані, але інші ще чекають з'єднання із коштами інвесторів для того, щоб вивільнити закладену в них енергію творення.

Джерело: Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами

За рік виручка від експорту заморожених ягід зросла на 28%, а за два роки збільшення виручки склало 54%. Таким чином заморожені ягоди — це друге за значимістю джерело експортної виручки в плодоовочевому секторі України, після волоських горіхів, які забезпечили в 2018 році $117 млн виручки, повідомляє прес-служба Pro-Consulting .

Загальний експорт заморожених ягід і фруктів 2018 року становив 47,8 тис. тонн. Зокрема, експорт замороженої полуниці збільшився майже вшестеро, малини — у півтора раза, а інших заморожених ягід, переважно лохини й дикоростучої чорниці, — на 42%.

Аналітики компанії Pro-Consulting повідомляють, що ринок ягід в Україні розвивався поступово, й за останніх двадцять років виріс практично в три рази.

Важливим чинником розвитку стала й висока маржинальність ягідного бізнесу. Залежно від виду ягоди, погодних умов та методів вирощування рентабельність могла істотно перевищувати 100%.

Україна є експортером ягід. Таким чином, кон’юнктура зовнішніх споживчих ринків має вплив на ринок ягід в Україні. Головною тенденцією на європейському ринку є зрослий попит на ягоди в північних країнах. Цікаво, що в північних країнах віддають перевагу темним ягодам (смородина, лохина).

Основна частина заморожених ягід відсилається до Польщі, разом із Італією вони займають близько половини загального обсягу поставок. Серед інших споживачів також здебільшого представлені країни Європейського Союзу.

Аналітики прогнозують у 2019—2020 роках розвиток ринку, який формуватиметься відповідно до тенденцій експорту. Попит на ринках насамперед європейських країн стимулюватиме українські підприємства до збільшення випуску замороженої продукції.

Експерти прогнозують, що у разі збереження поточних тенденцій попиту на внутрішньому й зовнішньому ринках, виробництво заморожених ягід в Україні буде помірно зростати, за рахунок відновлення поставок чорниці та лохини.

Наша країна в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але й відставання від лідерів з цієї ягоди дуже велике, оскільки посідають перше та друге місця — Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Найбільше в нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2—5% на рік. Однак у світовому обсязі наша полуниця це всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж у три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію посідає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як та сама Польща збирає 16,2%, а лідер — Росія — 20,7%.

Головним чинником, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не лише виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку, кажуть експерти. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Міграція аграріїв у 4 групі єдиного податку: наслідки реформи чи …?

Аналітики оперують даними  2015-2018 років. Зважаючи на інформацію, надану Державною службою статистики та ДФС, розділяємо підприємства відповідно до площі землекористування. Звідси, площа сільськогосподарських угідь малих підприємств - до 200 га, середніх за розміром аграрних підприємств варіюється від 200 до 10 000 га, тоді як великі підпиємства мають площу понад 10 000  га. Проаналізуємо  основні тренди та  тенденції:

1.     В  2018 році, порівняно з 2017,  кількість великих підприємств, які зареєстровані як платники єдиного податку, зменшилася в 5 раз. Поріяняно з 2015 роком їх кількість знизилася майже в 10 разів!

2.     Середній розмір площі великиких агрохолдингів-платників єдиного податку 4 групи,  в 2018 році зріс в 5,2 разів (на 420%),  середніх підприємств – зріс в 2,43 рази (+143%), тоді як малих підприємств – знизився в 2,5 рази (-150%).  Якщо порівнювати з даними, отриманими в 2015 році, то середня площа великих аграрних підприємств зросла в 15,2 р., середніх – в 1,96 р., малих – в 1,94 р.

3.     В 2018 році, порівняно з 2017,  середня кількіть найнятих працівників у великих підприємствах зросла 3,4 р., в середніх підприємствах – зросла в 1,08 р., а в малих підприємствах – не змінилася.

4.     В 2018 році також фіксуються зміни в структурі  частки підприємств-платників єдиного податку 4 групи. Так, з 33 153 підприємств, які подали декларації платників єдиного податку, 64,4% - малі підприємства, 35,2% - середні підприємсва, 0,4% - великі підприємства. Для порівняння, в 2017 році ситуація була такою:  малі підприємства – 61,6%, середні підприємства – 36,2%, великі підприємства – 4%.

5.     Найвищий показник суми сплачених податків в розрахунку на 1 га мають малі підприємства.

6.     Сума сплачених податків підприємствами 4 групи в 2018 році становила  38,37 млрд грн, що в 1,7 раз менше, порівняно з 2017 роком. Порівняно з 2015 роком,  сума зросла в 14,6 разів.  Найбільшу загальну суму податків  сплатили середні за розміром підприємства  - 78,05%.

7.     В структурі сплачених податків підприємствами в 2018 році найбільшу частку виплат у великих та малих підприємств становить податок на додану вартість – 41,8% та 41,2% відповідно,  тоді як в структурі податкових витрат великих підприємств найбільшу частку займає ЄСВ – 23,06%.

Порівнюючи з 2017 роком, в  2018 році відбулися зміни у кількості платників єдиного податку 4 групи, і це торкнулося фактично всіх груп. Як же це характеризує ситуацію в аграрному секторі?

Скорочення кількості великих підприємств може свідчити як про укрупнення вже наявних підприємств, так і про їх розподіл на менші господарства. Протягом останніх років все більше говориться про диверсифікацію виробництва, збільшення обсягів переробки виробленої сировини та зростання кількості вертикально інтегрованих підпориємств. Внаслідок цього процесу великі підприємства втрачають статус аграрного на користь переробного. Тоді як 4 група оподаткування передбачає, що частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий рік становить не меше 75% загальної виручки підприємства. Якщо ця умова не виконується, підприємства зобов’язані перейти на іншу систему оподаткування або сплачувати податки за загальною системою.

Зростання кількості малих підприємств-платників єдиного податку характеризується тим, що все більше осіб, які мають паї, надають перевагу проведенню власної сільськогосподарської діяльності, а не продовженню орендних відносин.

Для середніх підприємств також характерним є перехід в категорію великих чи малих. Проте, дані про кількість платників податків майже не відображають цей рух.

Аналітичний департамент УАК 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview