Поки ми не змінимо якість життя в Україні, буде відтік найкращого персоналу за кордон

Зміни на ринку праці диктують нові вимоги до роботодавців, розповіла Наталія Романенко в інтерв’ю, що вийшло у програмі "Еспресо.Капітал" на телеканалі “Еспресо”.  Ринок праці дуже змінився, вважає вона. Якщо подивитися на статистику, у 2017 році на 10 вакансій припадало 50 безробітних працівників, в 2018 - 4, у цьому році 3 працівники на кожні 10 вакансій. 

“Причин дуже багато, - каже НR-директорка “Укрлендфармінг”. - В першу чергу, це демографічне питання. Це зменшення чисельності населення України, в тому числі працездатного, економічно активного населення. З другого боку, виїзд за кордон населення дуже сильно скоротив чисельність безробітних працівників в Україні". Ці зміни вплинули на те, що при пошуках роботи кандидати стають більш вимогливими до умов праці, можливості медичного страхування, пільг і так далі.

Наталія Романенка розповіла, що проводила дослідження, опитування серед колишніх працівників компанії, знайомих, які виїхали за кордон, за яких умов вони би повернулися. Більшість з опитаних сказали, що якщо би заробітна плата в Україні була би хоча б на 20% менша, ніж у Європі, вони готові залюбки повернутись, тому що залишати сім'ї, залишати друзів, залишати звичне життя і піддаватись таким культурним змінам нового середовища вони б не хотіли. Окрім того, трудову міграцію стимулює недостатня якість життя. 

"Якщо говорити про причини, люди їдуть не стільки, щоб отримати більший дохід, скільки отримати якісніше життя для себе і своїх дітей. Тому якщо дивитися, наприклад, на сільське населення України, поки ми не розвинемо інфраструктуру села, доти звідти будуть масово виїжджати люди, і не стільки за кордон, а і в місто. Поки ми не змінимо якість життя в Україні: якість медицини, освіти, дозвілля, культурного розвитку, доти у нас буде цей відтік найкращого персоналу за кордон”.

Тим часом ефективність роботи Центрів зайнятості викликає багато питань. Випадки успішної співпраці з центрами зайнятості у роботодавців є, але вони поодинокі. “На жаль, Центр зайнятості не може нам забезпечити ту кількість персоналу, яка нам необхідна для бізнесу. У будь-якому випадку центри зайнятості потрібні, але вони повинні переформатувати свою роботу. Центр зайнятості, розуміючи тенденцію, що технології в Україні живуть до 3 років і дуже швидко міняються, можуть стати партнерами бізнесу в частині перенавчання дорослого населення. Коли  професія стає неактуальною, потрібно швидко отримати нову професію - і тут Центр зайнятості може бути надійним і дуже хорошим партнером. Але знов таки за умови, що для цього будуть переглянуті відповідні законодавчі нормативи і взагалі переглянуто систему навчання, освітні стандарти і професійні стандарти, - вважає Наталія Романенко. - І якщо в Україні буде така можливість дуже швидко здобути нову кваліфікацію, за рік-два, а не за 5 років, то відповідно ця людина зможе знов таки знайти себе на ринку праці і успішно реалізуватися".

“Укрлендфармінг” - один з найбільших агрохолдингів країни, що займається вирощуванням зернових і олійних культур, насіння, тваринництвом та виробництвом яєць і яєчних продуктів (Avangardco IPL). На підприємствах групи компаній в 22 регіонах України працює близько 20 тис. осіб. Власником “Укрлендфармінг” є український бізнесмен Олег Бахматюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Якщо фермер стає на ноги і не заплатив податки, то, можливо, це добре - Тимофій Милованов

Новий прем'єр Олексій Гончарук призначив чинного викладача американського Піттсбурзького університету і почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова міністром економічного розвитку.

Крім того, під його крило потрапило ще й Міністерство агрополітики, яке зараз перебуває в процесі реформування, — прем'єр вирішив передати це відомство Мінекономрозвитку.

Велика частина трудової біографії нового українського топ-чиновника пов’язана зі США, де він отримав ступінь доктора з економіки і викладав у вищих навчальних закладах. До Штатів нинішній міністр поїхав на початку 2000-х, а в Україну повернувся після Євромайдану. Тут він спочатку створив платформу для дискусій з економіки VoxUkraine, а пізніше увійшов до міжнародної академічної ради Київської школи економіки. З 2016-го Милованов став ще й представником наглядової ради Нацбанку. Тимофій Милованов в інтерв'ю журналу НВ розповів про світову кризу, про ринок землі і про тіньову економіку. 

— Заступників самі собі підбирали чи це було якесь колегіальне рішення?

— Сам. У нас домовленість, що у прем'єр-міністра є право вето [на кадрові рішення]. І стосовно призначень зі мною ніхто не спілкується ні з парламенту, ні з Офісу президента.

Були декілька раз дуже делікатні пропозиції звернути увагу на якусь людину. Наприклад, казали: подивися, є депутат такий-то або «от, у мене є хороша людина». Але це було на рівні просто бесід. Бо у нас [у країні] дійсно кадровий голод.

Але не було жодного разу, коли мені б сказали, що це [кадри] не моє рішення. Траплялися ситуації, коли зі мною люди були не згодні, і не згодні досить жорстко. Я маю на увазі прем'єра. У нас різні погляди щодо низки персонажів, і була дискусія. Зрештою мені сказали: це твоя відповідальність, твоє право, твоя команда. Тобто відкрито проговорювалося: ми позбуваємося старих методів [призначень заступників за партійними квотами або за принципом особистих зв’язків].

Читайте також: Уряд призначив нових заступників Тимофію Милованову

— Хто із заступників піде на агронапрямок, а хто — в інші галузі?

Спочатку подивимося, скільки у мене буде заступників. Думаю, їх буде більше чотирьох-п'яти. Поки планується вісім осіб. Плюс державний секретар вже є. Крім того, продовжують працювати чинні.

Стосовно того, як розподілятимуться напрямки, — ми ще думаємо над тим, що, можливо, поділимо роботу не за галузями, а за функціями. Наприклад, функція «регулювання»: це може бути і в економіці, і в агро. Так само, як і приватизація. Або все держуправління. Або вся антикорупція.

Тобто ми, напевно, думатимемо все-таки про функціональність, а не про галузі. Але поки не вирішили.

— Одне із завдань нового уряду — зростання інвестицій. Наскільки вони мають збільшитися?

— Вони мають значно зрости. Це залежить від того, чи повірять світ і українці, що тепер буде інакше. Я повірив. Але більшість людей ще придивляються. А так не працюють справжні зміни. Потрібно ризикувати, вірити, йти і робити. Ти ніколи не полетиш у космос, якщо не будеш вірити, що можна полетіти в космос.

Одна з найбільших проблем економічного розвитку України в тому, що ми не віримо, що можна жити інакше. Якщо економічний розвиток поділити на високорівневі завдання, то нам не просто потрібно досягти економічного зростання, а поліпшити життя людей за допомогою цього. А в цьому і є проблема.

У нас існує дві України. Одна для людей, у яких великі зарплати, за якими бігають, полюють рекрутингові компанії, та яких не вистачає для роботодавців. Й інша — де люди отримують мало. Там вище безробіття, менше робочих місць, і вони скорочуються. Там, напевно, не всі їхні навички сучасні.

І ось що відбувається. Коли ми робимо нові інвестиції, впроваджуємо нові технології, ми розігріваємо оцей, перший, ринок. Ми створюємо ще більше робочих місць для людей, які розуміють високі технології. І знищуємо робочі місця на тих ринках, де вони не потрібні. Це велика проблема. Виходить, що у нас є економічне зростання, але не для всіх. Воно тільки для тих людей, які мають специфічну гарну освіту. А її не кожен може отримати, якщо не народився, наприклад, у великому місті чи має недостатньо багатих батьків, які відправлять вчитися до великого міста.

Тому зростання має бути для всіх. А це означає, що нам необхідно думати про перекваліфікацію людей. Про те, щоб переводити їх із ринку праці першої України в ринок праці — другої. Оце для мене високорівневе позитивне завдання.

— Які є ще завдання подібного рівня?

— Існує і негативне завдання. Коли відбувається економічна криза, Україна падає глибше, ніж загалом світ або наші сусіди. І ми довше виходимо з кризи.

Якщо подивитися на зростання ВВП, то, якби у нас падіння було таким же, як у сусідів, економіка була б значно більшою.

Це означає, що нам потрібно бути досить гнучкими, щоб знову не потрапити в кризу. А вона може бути: світова економіка йде циклами, і всі чекають рецесію. І коли вона почнеться, ми маємо бути готові гнучко на неї зреагувати. Нам потрібно реформувати ринок праці, інструменти економічної політики, державну підтримку, адміністрування податків. І робити це проактивно, дивитися вперед, а не назад. Бо пізно щось змінювати, коли вже пройшла криза або почалася. Треба готуватися заздалегідь.

А для цього потрібні знання. Ми маємо розуміти, звідки криза. І якщо вона прийде, то куди прийде: до аграріїв, металургів або, можливо, вона прийде через фінансові ринки, бо подорожчає капітал. І чи прийде вона із Заходу, або з Китаю, або взагалі з Європи. Вона буде пов’язана більше з політикою або це суто економічна криза. Оці речі ми маємо розуміти заздалегідь. Для цього нам потрібні дані. Тобто економічна політика має перетворитися на аналітичну економічну політику, що допомагає економіці успішно розвиватися і бути гнучкою, стимулювати саме ті проблемні напрямки, які можуть виникнути через глобальні або внутрішні процеси в економіці.

— Поговоримо про конкретні завдання: вам доручили розробити і прийняти законопроект про ринок землі до 1 грудня. Чи є вже якісь параметри цієї реформи?

— Є 35 сценаріїв, які підготували різноманітні фахівці. Але я думаю, що треба фокусуватися на двох критеріях. Перший — це економічне зростання. Другий — розподіл його між людьми. Нам потрібна та реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. Зокрема між власниками землі.

Іноді буває, що не вдається обох критеріїв досягти. Але ось для цього й існує Міністерство економіки, яке створює інструменти, щоб забезпечити розподіл додаткових благ від створення ринку.

— Однак те, що все потрібно встигнути до 1 грудня, робить цю ідею дещо фантастичною.

— Звісно, ми встигнемо все зробити. Адже проблема не в тому, що ми не знаємо, що робити, аби запустити реформу, а в тому, що ми не можемо всередині країни, між собою, домовитися, що ми її запускаємо. Кожен тягне ковдру на себе. Люди, які володіють великими компаніями, ті, хто має корупційні позиції, або ті, хто збудував політичну кар'єру на тому, що бореться із ринком землі, наприклад, — вони таки не розвернуться і не відмовляться.

Це люди, які не хочуть конкуренції. Кожен хоче свій маленький рай собі збудувати, щоб його там далі ніхто не чіпав. А коли кожен із нас робить собі свій маленький рай, ми всі разом стаємо слабшими. Бо ми одне одному не вороги. Наші справжні конкуренти — це інші країни. Поки ми бачимо тут одне в одному конкурентів, світ йде вперед. І це помітно за даними. Ми відстаємо. Наша економічна позиція щодо інших країн падає.

— А приватизація держпідприємств — уже є її параметри?

— Це якраз зараз і розробляють. От сьогодні, наприклад, мені як мінімум три групи людей дають різні концепції. І прем'єр-міністр попросив мене скласти свою думку.

Я зустрічатимусь з основними гравцями на ринку. І зокрема всередині економіки. Зараз працює близько 30−40 економістів з України і США над тим, як нам збудувати гарну та стійку структуру.

— В Україні високий рівень тіньової економіки. Що ви робитимете, аби її скоротити?

— А навіщо нам потрібно зменшувати? От я згоден, що треба це робити. Але давайте почнемо з мети: в чому полягає мета зменшення тіньової економіки?

— Наприклад, наповнення бюджету.

— А навіщо нам бюджет наповнювати? Наше завдання — максимально наповнити бюджет? Або наше завдання — досягти економічного зростання і результатів?

Розумієте, якщо у нас фермер стає на ноги, десь узяв готівку і не заплатив податки, але через це він зміг купити собі ще один трактор, то, можливо, це добре?

Звісно, зараз Міністерство фінансів, читачі й, може, навіть президент із прем'єром скажуть: що ж це таке я говорю? Але не треба забувати, щоб бізнес створювався, йому треба давати можливість експериментувати. А експеримент завжди відбувається у тіні. Це треба пам’ятати.

Нам потрібен баланс. У нас його немає. А є компанії, які тільки-но стають на ноги і платять всі податки, і є ті, які вже зовсім чудово стоять, але вдають, що їм потрібна підтримка. І тоді обмежені ресурси — або це субсидії, або низькі податки — йдуть не до перших, а до других.

Якщо давати розвиватися великим компаніям у тіні, то вони потім не дадуть розвиватися новим компаніям. Це одна проблема. А друга — в тому, що навіть великі компанії самі ніколи не зможуть вирости в супервеликі: у них непрозорий бізнес, це обмежує отримання фінансування.

І ще. Якщо бути чистим дорого, якщо всі конкуренти тіньові, то підприємець ніколи не вийде на світло, бо це економічне самогубство. Таким чином, ми можемо опинитися у ситуації, коли всі перебувають у сірій зоні і не можуть показати фінансовому ринку, що їм можна давати гроші.

Не з компаніями потрібно боротися, не зі своїми бізнес-моделями. Необхідно, щоб правила гри стимулювали розвиток успішніших компаній. Тому боротьба з тіньовою економікою — не самоціль. Я борюся із нею, тому що вона спотворює правила гри і не дає нам розвиватися економічно. Водночас розумію, що певна частина тіньової економіки — це нормально.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Старт земельної реформи запланований орієнтовно на літо наступного року

Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, передає прес-служба КМУ.

«Зараз у великих холдингів дешевший ресурс. У маленьких – значно дорожчий, у них немає ресурсу, щоб купувати цю землю. Нам потрібно дати можливість малому фермеру для купівлі земельної ділянки отримати кредит за значно нижчою кредитною ставкою, щоб він був на рівні з іноземними суб’єктами або навіть вигравав. Ми плануємо створити інструмент, який дозволяв би компенсувати цю відсоткову ставку», – сказав Олексій Гончарук.

Він додав, що старт земельної реформи запланований орієнтовно на літо наступного року. До цього часу Уряд спільно з Національним банком має зробити кредитування в гривні значно дешевшим, ніж воно є зараз – взяти кредит можна буде під 14-15% в гривні.

«Тобто ми знизимо ставки по кредитах в цілому та зробимо їх ще дешевше конкретно для купівлі земельної ділянки, щоб українець був у вигідніших умовах, ніж його іноземний конкурент», – пояснив Голова Уряду.

Олексій Гончарук також заявив, що де-юре доступ до купівлі земельної ділянки буде мати українська фізична особа і українська юридична особа: «Нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість її обробляти. В тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і сплачують тут податки».

За словами Прем’єр-міністра, він та його команда разом з експертами зі Світового банку прорахували 25 сценаріїв, за якими можна відкрити ринок землі. «Ми подивились на те, в яких комбінаціях ефект від відкриття землі буде максимальний. За якої моделі реформи ми, як українці, зможемо отримати максимальне економічне зростання, а 1% зростання ВВП – це приблизно 15 млрд грн додаткових у бюджеті. Це означає, що у нас будуть додаткові гроші, щоб будувати школи, дороги, інфраструктуру, вкладатись в освіту і так далі», – сказав Олексій Гончарук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому об’єднали Мінагрополітики та МЕРТ

Про це повідомив новопризначений міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook.

"Об’єднання має на меті пришвидшення реалізації ключових реформ, таких як: приватизація державних підприємств, запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, детінізація аграрних ринків та земельних відносин, лібералізація трудових відносин, модернізація підходів до наукових досліджень та запровадження інновацій в аграрному секторі", - пояснив міністр.

Він додав, що детальний опис реформи буде викладений у Програмі Уряду, що буде представлена на розгляд Парламенту у визначені законом терміни. Наразі, зазначив Милованов, Кабмін напрацьовує "карту пріоритетів і план дій".

"Для Міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків та запровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з огляду на її комплексність вимагає стратегічного узгодження із ключовими змінами в інших сферах", - зазначив Милованов.

Він назвав дерегуляцію та діджиталізацію – ключовими інструментами боротьби з корупцією у сферах апробацій, сертифікації та дозвільної діяльності пов’язаних із доступом новітніх засобів виробництва в агросекторі та доступу виробленої сільськогосподарської продукції до українського та міжнародного споживача.

Приватизація держпідприємств, зазначив міністр, – це ліквідація неефективності в управлінні суб’єктами господарювання та прямих втрат держбюджету.

Перезавантаження системи держстатистики, за словами міністра, дозволить отримати "чіткі цифри, щодо показників розвитку галузі та формувати прогнозовані довгострокові орієнтири та пріоритети державно політики у відповідній сфері".

Також Милованов зауважив, що об’єднання міністерств носить стратегічний характер.

"І в цьому стратегічному вимірі нам критично почути ключових стейкхолдерів. Ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу – наш виклик і можливість. Буде докладено максимально зусиль, аби життєвий сільськогосподарський цикл не було порушено", - зазначив міністр.

І додав, що зробить "усе можливе для економічного зростання України" на своїй новій посаді, і при цьому залишиться почесним президентом Київської Школи Економіки.

Нагадаємо, Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів України. "За" проголосував 281 народний депутат.

Джерело: epravda.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна продовжує боротьбу з АЧС

Про це повідомив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає прес-служба відомства.

Так, з початку 2019 року в Україні було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти). У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на понад 50% (на 58 випадків у порівнянні з 2018 роком).

Загалом за останні три роки маємо таку ситуацію щодо АЧС: 2016 – 91 випадок, 2017 – 163, 2018 – 145, 2019 – 43 випадки.

У результаті проведених заходів з ліквідації захворювання у 2019 році в Україні оздоровлено 23 неблагополучних щодо АЧС пунктів, виявлених в поточному році. Карантин продовжує діяти в 20 неблагополучних пунктах.

Водночас, як наголосив Андрій Жук, у ряді країн світу епізоотична ситуація щодо АЧС набагато складніша.

Візьмімо, наприклад, період за 2017-2019 роки. Загалом за цей час в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС. У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929.

Минулого року вірус сягнув навіть кордонів Китаю (151 випадок), а також Угорщини (985), Бельгії (639) та Болгарії (67). Цьогоріч від цього захворювання страждає економіка В’єтнаму – там зареєстровано аж понад 6 тис. випадків АЧС, також почали фіксувати АЧС у Словаччині (12) і Сербії (4), що свідчить про поширення хвороби на території Європейського континенту.

«Проблема АЧС, що не знає кордонів і не піддається лікуванню, стоїть гостро для багатьох країн світу. І Україна в цьому контексті не є винятком. Але важливо те, що завдяки збільшенню фінансування протиепізоотичних заходів, комплексній роботі з недопущення поширення АЧС, посиленню заходів моніторингу і контролю, які проводяться Службою, ситуацію вдалося стабілізувати. Хоча, звісно, ще потрібно серйозно попрацювати, щоб подолати хворобу», - наголосив Андрій Жук.

Однак, зауважив він, зусилля держави не можуть бути достатніми, якщо самі власники не турбуються про своїх тварин і не забезпечують їм належні умови біобезпеки. Бо  саме недотримання елементарних вимог біобезпеки суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами є основною причиною виникнення спалахів АЧС.

«Порушення системи організації біобезпеки та злочинна халатність деяких операторів ринку сприяє рознесенню збудника. Особливо це стосується місць із високою концентрацією сприйнятливого поголів’я – наприклад, великих свинокомплексів», - заявив Андрій Жук.

Він додав, що висновки епізоотичних розслідувань більшості спалахів, які реєструвалися в Україні, свідчать про те, що ця проблема має системний характер, і саме прогалини в організації біобезпеки сільськогосподарських підприємств спричиняють занесення вірусу АЧС на підприємства.

«Держпродспоживслужба у свої роботі приділяє надзвичайно велику увагу питанню побудови ефективних систем біобезпеки в господарствах. Проводиться широка роз’яснювальна робота з населенням, власниками свинокомплексів та профільними асоціаціями, бо це дозволить не лише запобігти поширенню вірусу, але й зберегти бізнес», - зауважив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби. Він наголосив, що в цьому питанні підтримується тісна комунікація з місцевими органами влади, профільними асоціаціями, Державної службою України з надзвичайних ситуацій та Національною поліцією України.

Якщо біобезпека на великих комплексах – це доволі складна система заходів з оцінки та управління ризиками з метою недопущення інфікування тварин (в тому числі і АЧС), то головні принципи біобезпеки для власників домашніх свиней досить прості. Насамперед недопущення контакту здорових тварин із хворими, обов’язкова термічна обробка кормів, недопущення згодовування харчових відходів, використання окремого одягу і дезінфікованого взуття для догляду за твариною, а також належні санітарні умови утримання.

Держпродспоживслужба закликає владу, бізнес та громадян, які утримують свиней або здійснюють діяльність, пов’язану з розведенням, утриманням та реалізацією свиней, бути відповідальними та чітко дотримуватися чинних нормативно-правових актів, зокрема в частині забезпечення біобезпеки на своїх господарствах. Потрібно усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й попередження витоку вірусу та запобігання створенню біологічної загрози для інших господарств та забезпечення біологічної та економічної безпеки держави в цілому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Новий Трудовий кодекс має забезпечити рівноправні стосунки між роботодавцем та працівником

«Укрлендфармінг», один з найбільших агрохолдингів Європи, вважає, що новий Трудовий кодекс має бути більш гнучким, враховувати та забезпечувати рівноправні стосунки між роботодавцем та працівником.

Роботодавці зібралися для обговорення проєкту нового Трудового Кодексу України з Галиною Третьяковою, новообраним депутатом від «Слуги Народу», яку провладна партія визначила ймовірним очільником Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Зустріч відбулася з ініціативи Федерації роботодавців України. У зустрічі взяли участь представники великих компаній - членів ФРУ, зокрема «Укрлендфармінг» (Ukrlandfarming), Kyivstar, «Укрзалізниця», Крюківський вагонобудівельний завод, Метінвест, Харківський плитковий завод, «Єврокар» та інших.

Сторони констатували, що існуючий кодекс давно застарів і вимагає оновлення. На думку Наталії Романенко, керівника департаменту з управління персоналом групи компаній «Укрлендфармінг», в Україні з’явились нові форми зайнятості населення, динаміка ведення бізнесу вимагає спрощення процедур оформлення працівника на роботу, а персонал потребує інших форм стимулювання та пільг, ніж зазначені в морально застарілому Трудовому кодексі.

Ще починаючи з 2001 р. за підтримки Міжнародної організації праці розпочалася робота з підготовки реформування трудового законодавства. Активну участь цьому процесі протягом останніх кількох років бере і група компаній «Укрлендфармінг» як роботодавець, що створює десятки тисяч робочих місць на селі з конкурентними зарплатами й розвиненою системою мотивації. «Проєкт Трудового кодексу розглядається вже 18 років, наша експертна HR-група бере участь у розгляді проєкту вже понад 5 років, і ми усвідомлюємо, що навіть цей процес перегляду законодавства не встигає за змінами в бізнесі, то ж останній проєкт, прийнятий в першому читанні, однозначно потребує перегляду, - розповіла Наталія Романенко, НR-директор агрохолдингу, в коментарі Обозревателю - На нашу думку, задача нового Трудового кодексу полягає в забезпеченні рівноправних стосунків між роботодавцем та працівником, створенні більш гнучких законодавчих положень, які враховуватимуть усі реалії бізнесу на сьогодні».

Той факт, що всі проєкти Трудового кодексу у сукупності 18 років пролежали «під сукном», означає, що в них не залишилося нічого реформаторського, підкреслила Наталія Гостєва, директор Департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ. Останній варіант - законопроєкт №1658 - вже декілька років чекає розгляду у другому читанні у ВР. Тим часом світ сучасного українського бізнесу, в тому числі і аграрного, вже давно стикається з незручностями, створеними застарілим трудовим законодавством. «Сьогодні бізнес настільки змінився за останніх 20 років, що атавізми Кодексу законів про працю України, укладеного в радянські часи,  просто часто існують тільки формально, але ніяк не регулюють трудові відносини між роботодавцем та працівниками, – говорить Наталія Романенко. - За цей час з’явились нові форми зайнятості населення, нові технології, персонал потребує інших форм стимулювання, мотивації та систем додаткових пільг, динаміка бізнесу вимагає швидких рішень та дій, а, навіть, оформлення трудових відносин зараз достатньо трудоємне в порівнянні з аналогічним досвідом інших держав, де оформлення працівника займає лиш 2 хвилини».

Група компаній «Укрлендфармінг» бізнесмена Олега Бахматюка вважається одним з найкращих роботодавців України. Це один з найбільших українських агропромислових холдингів, підприємства якого присутні в більш ніж 600 населених пунктах 22 областей України і створюють робочі місця для майже 30 тис. працівників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.