Поки вітчизняні яблука гниють, українці їдять імпортні банани

За даними аналітиків EastFruit, за серпень-жовтень поточного року в Україну було імпортовано майже 60 тис. тонн бананів, що на 11% більше, ніж відповідний період 2017 року.

Проте роздрібна вартість бананів протягом всього часу була істотно вищою за ціни на яблуко. При цьому яблуко продовжувало впевнено дешевшати всі 3 місяці. Середня роздрібна ціна на банан становить 21-22 грн/кг, тоді як вартість яблука в середньому по 6-8 грн/кг, тобто втричі дешевше. Однак, не зважаючи на такий надлишок дешевого яблука, споживання бананів в Україні продовжує зростати.

Як вважає думку Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), зростання імпорту бананів є додатковим фактором тиску на ціни яблук в Україні.

«Споживання бананів різко знизилося після девальвації гривні в 2015 році, після чого почало відновлюватися. У 2017 році і в першій половині 2018 року відновлення імпорту було особливо різким через дуже високу ціну на яблуко в Україні і в Європі. Відповідно, споживання зараз росте по інерції, і потрібен час, щоб споживач переорієнтувався на більш доступне яблуко. Крім того, зростання споживання бананів на тлі дешевизни яблука, побічно свідчить про зростання доходів населення», - розповідає Ярмак.

Наразі невеликі та середні українські фермери, які мають власних сховищ, мають серйозні проблеми з реалізацією яблука. В Інтернеті з'являються пропозиції про реалізацію хорошого десертного яблука навіть по 1,5 грн/кг. Доводиться стояти в черзі на завод більше доби, аби здати таке яблуко на переробку навіть по 1 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нормативна грошова оцінка є базовою для ринку сільськогосподарських земель

Нормативна грошова оцінка земель виконала і продовжує виконувати важливі економічні функції щодо регуляторної політики в державі, зокрема при оподаткуванні земельних ділянок, визначенні розміру орендної плати за них, справлянні державного мита, розрахунку втрат сільського господарства та ін. Вона є базовою для ринку сільськогосподарських земель, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Започатковані вченими Інституту аграрної економіки ще з 1968 року дослідження з оцінки земель дозволили, у тісній співпраці з Інститутом економіки НАНУ, Інститутом ґрунтознавства та агрохімії (Харків), Інститутом «Укрземпроект», розробити першу на теренах СНД Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яку затверджено Постановою КМУ від 23 березня 1995 р.

Інститут взяв участь у апробації нової Методики грошової оцінки, що проводиться на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7.02.2018 „Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення”. За результатами цієї роботи підготовлені та надіслані центральним органам виконавчої влади відповідні пропозиції, поінформував науковець.

Науковцями Інституту аграрної економіки спільно з ННЦ “Інститут агрохімії та ґрунтознавства імені О.Н. Соколовського” опрацьовано альтернативний методичний підхід до визначення показників нормативної грошової оцінки земель, який ґрунтується на нормативній (природній) урожайності зернових культур (без кукурудзи) та нормативних виробничих витратах на їх вирощування (за технологічними картами).

З точки зору сучасної теорії оцінки земель, такий підхід є більш об’єктивним, оскільки вихідні показники при визначенні критерію оцінки є нормативними, а не фактичними, тому позбавлені випадкових факторів впливу на результат. Нова нормативна грошова оцінка забезпечить справедливий перерозподіл земельної ренти на користь сільського господарства через запровадження земельного податку і орендної плати за землю, стабільне надходження коштів від плати за землю до місцевих бюджетів, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні близько 190 тис. га кукурудзи вкрило снігом

Польові роботи зі збору врожаю кукурудзи в Україні станом на 14 листопада завершилися на 87% площ. Намолочено 30,25 млн тонн зерна при середній врожайності 7,55 т/га. За даними аналітиків УкрАгроКонсалт, врожайність перевищує минулорічну на 47%.

В областях, де випав сніг, за оцінками експертів, залишилися неприбраними близько 190 тис. га кукурудзи (4% площі). У епіцентрі опадів опинилися одні з найпродуктивніших регіонів, де середня врожайність становить близько 9,5 т/га у цьому році.

Однак про втрати зерна з цих площ говорити зарано. По-перше, згідно з прогнозами, сніг має зійти вже через декілька днів, а по-друге, прибирання кукурудзи сільгоспвиробники можуть завершити і в зимово-весняний період, правда, з можливою втратою якості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-4 ринки збуту вітчизняної агропродукції

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони – країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У січні-вересні 2018 року їх сумарна частка склала майже 97% вартості українського експорту сільгосппродукції, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у січні-вересні 2018 року зберігалася тенденція збільшення обсягів зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування до країн Азії та СНД – на фоні зменшення експорту до Євросоюзу та Африки.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни, які за дев’ять місяців 2018 року закупили українського продовольства на 5,7 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 43,8% від загального експорту аграрної продукції.

Близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції – 31,5% – припадає на країни Європейського Союзу. За січень-вересень 2018 року вони закупили українського продовольства на 4,1 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 1,7 млрд дол. США – 13,1% від загального експорту аграрної продукції.

Зберігається тенденція пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яка намітилася торік. Країни цього регіону за січень-вересень 2018 року імпортували українського продовольства на 1,1 млрд дол. США, що склало 8,5% від загального експорту аграрної продукції.

За результатами дев’яти місяців 2018 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції традиційно очолила Індія. Закупивши продовольства на 1404 млн дол. США, вона забезпечила собі частку у понад 10% вартісних обсягів українського експорту.

Друге місце посіли Нідерланди (780 млн дол. США). Вони потіснили Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 721 млн дол. США, на четверте місце.

На третьому місці – Китай, який придбав вітчизняних харчів на 740  млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Іспанії (598 млн дол. США), Туреччини (541 млн дол. США) та Італії (540 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили 41% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у січні-вересні 2018 року, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні побудують перший елеватор для амаранту

Про це повідомив директор «НПК Амарант» Андрій Шведов, пише Elevatorist.

Відсутність такого елеватора він називає великою проблемою. За його словами, амарант не можна сушити за допомогою електрики або інфрачервоних променів, і не можна для сушіння використовувати температуру вище 40 ° C.

«У наступному році ми хочемо зробити спеціальний амарантовий елеватор тут під Миколаєвом. Вже є територія, є інвестор, який готовий вкладати гроші. Зараз ми готуємо йому комерційну пропозицію», — зазначає Андрій Шведов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська соняшникова олія зберігає світову першість за обсягами експорту

Такий прогноз висловив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук під час Другої міжнародної конференції «Сучасні технології соєвої індустрії», пише Інфоіндустрія.

Основні країни імпортери української соняшникової олії: Індія – 45,1%( 2 млн, 407 тис тонн), країни  ЕС  – 24,7%, Китай – 9%, Ірак – 4,9%, Іран – 2,3% Малайзія – 1,7%, інші країни – 12,8%. Всього експортовано – 5,34 млн тонн, на 4, 026 млрд дол., в середньому по $758,5  т.

Основні  країни імпортери соняшникового шроту: ЕС – 52,7% ( 2 млн 208 тис тонн, в тому числі Франція –12,2%, Іспанія – 10%, Польща – 9,8%, Нідерланди – 8,6%, Італія – 6,2%); Білорусь – 13,4%, Туреччина – 6%, Марокко – 5%, Китай – 3,6%, Таїланд – 3,1%, Ізраїль – 3,6%, В’єтнам – 2,6%, Єгипет – 2,4%, Індія – 1,6%, інші – 6%. всього експортовано 4 млн 186 тонн на 769, 42, в середньому по $184 /т.

Українську олію споживають у 124 країнах світу. Ми зберігаємо світову першість за обсягами експорту цього продукту.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview