Поліція викрила підпільну лабораторію з виробництва контрафактних ЗЗР

Рівненські, волинські та житомирські кіберполіцейські зараз обшукують цехи, в яких незаконно виробляли фальсифіковані гербіциди – засоби системної дії для знищення бур'янів та реалізовували їх через інтернет-майданчики в 9 областях України, пише agrarii-razom.com.ua.

Заступник начальника Департаменту кіберполіції України Віталій Чубаєвський повідомив РВ, що усі хімзасоби продавали під торговими марками «Напалм» та «Напалм форте», право власності на які належить ТОВ "Сімейний Сад". І правовласник поскаржився у поліцію, бо стверджує, що зазнав мільйонних збитків від дій рівненських підприємців.

За фактом незаконного незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або іншого умисного порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, відкрито кримінальне провадження - йдеться в повідомлені.

Обшуки ще тривають. Що знайшли та вилучили у рівненських підприємців, обіцяють повідомити пізніше. Усі обшуки проходять за процесуального керівництва прокуратури міста Рівного.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кого годує Україна: карта продуктового експорту

Українські зернові культури є основою вітчизняного експорту. У 2017/2018 маркетинговому році Україна продала 39,4 млн тонн зерна на суму 6,4 млрд доларів. Найбільшими покупцями українського зерна стали Єгипет - на $724 млн (11,4%), Китай - $594 млн (9,3%), Іспанія - $459 млн (7,2%), Індонезія - $375 млн (5,9%) і Нідерланди - $348 млн (5,5%), пише siteua.org.

У січні - серпні 2018 року Україна продала 13,4 млн тонн кукурудзи на суму понад 2,2 млрд доларів. Серед наших основних покупців - Китай, Єгипет, Іран. Туреччина, Туніс, Нідерланди, Італія, Іспанія. А в цілому в нинішньому році з усіх європейських країн, українська кукурудза не зацікавила лише Болгарію, Сербію і Хорватію.

За цей же час Україна продала майже 9 млн тонн пшениці на суму 1,6 млрд доларів. Українську пшеницю купують практично в усьому світі, за рідкісним винятком. А її найбільшими покупцями є Єгипет, Індонезія, Туніс, Таїланд, Марокко, Сенегал, Філіппіни, Туреччина.

Україна входить в трійку світових експортерів зерна, а лідером у цій сфері є США, які продають на зовнішні ринки близько 80 млн тонн зерна в рік.

Наша країна є найбільшим світовим експортером соняшникової олії, продаючи її більш ніж у 100 країн світу. Тільки за перші 8 місяців нинішнього року ми продали 3,6 млн тонн олії на суму 2,7 млрд доларів.

Майже половину української олії купує Індія. Також серед великих покупців - Китай, Іспанія, Італія, Нідерланди.

У січні - серпні 2018 року Україна продала 214,6 тисяч тонн м'яса свійської птиці на загальну суму 333,7 млн доларів. Великою популярністю українська курятина користується в Нідерландах, Німеччині, Словаччині, Іраку, ОАЕ, Саудівської Аравії, Азербайджану, Гонконгу, В'єтнамі.

Що стосується яєць, то в минулому році Україна експортувала 1,9 млрд штук, а в цьому році вже встигла продати 1,1 млрд штук на суму 57 млн доларів.

Цукор також входить в десятку українських експортних продуктів. 386,5 тисячі тонн на суму 148,5 млн доларів - такі результати "солодкого експорту" за січень - серпень 2018 року.

У Європі український шоколад проігнорували хіба що в Бельгії та Португалії. А в цілому ми за 8 місяців цього року вже продали 36,8 тисячі тонн шоколаду на суму понад 100 млн доларів. Цікавий момент: найпалкішими шанувальниками нашого шоколаду є Казахстан і США.

За перші 8 місяців 2018 року Україна вже встигла продати 26 тисяч тонн яблук на загальну суму 9,1 млн доларів. Серед основних покупців - Австрія, Білорусь, Молдова, велика Британія, Нідерланди, Польща.

Продаємо ми і ягоди: чорницю - в Польщу, Нідерланди, Британію, а малину і смородину - в Білорусь, Польщу, Литву, Австрію, Бельгію, Італію, Францію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробників курятини пропонують позбавити дотацій

В умовах обмежених бюджетних можливостей ресурси державної підтримки повинні спрямовуватися лише на ті галузі сільського господарства, які з огляду на стан вирішення проблеми продовольчої безпеки та рівень доходів відповідних суб’єктів потребують стимулювання від держави і були його позбавлені в попередні роки, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи особливості розподілу дотацій сільгосптоваровиробникам у 2018 році.

На його думку, у цьому контексті участь економічно самодостатнього виробництва курятини у програмах державної фінансової підтримки є недоцільною з кількох причин.

По-перше, дана галузь вже повністю відновилася після втрат, які вона зазнала у 2014 році внаслідок російської агресії на Сході України, і в останні роки досить динамічно розвивається – практично єдина з-поміж інших галузей тваринництва.

До того ж ринок м’яса птиці в Україні фактично перенасичений, а раціональні норми споживання по курятині навіть перевищені – відповідно загроз продовольчій безпеці по даному напряму не передбачається, додав експерт.

Рентабельність відповідного напряму аграрного бізнесу є досить високою - за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, в останні чотири роки вона тримається на рівні не нижче 20 % – з урахуванням власної промислової переробки. З огляду на високу, як для аграрного бізнесу, оборотність капіталу, а відповідно, й окупність інвестицій, птахівничий напрям на промисловій професійній основі досить привабливо виглядає на фоні інших напрямів діяльності в аграрній сфері, а отже, не потребує держпідтримки у формі бюджетних дотацій.

Крім того, «бурхливий» розвиток виробництва м’яса курятини в останні роки фактично стримує розвиток інших видів м’ясних виробництв – з огляду на два чинники: цінову доступність м’яса птиці у порівнянні з іншими видами м’яса, особливо яловичиною; а також низку купівельну спроможність населення в останні роки, зауважив Леонід Тулуш. Адже для осіб із низькими доходами м’ясо птиці – єдиний варіант «безвегетаріанського» способу існування, а відповідно птахівничі підприємства в цьому відношення мають конкурентні переваги.

Таким чином, з огляду на стан насиченості вітчизняного ринку м’яса птиці нині вже відсутня потреба у будівництві нових виробничих потужностей, якщо вони будуть спрямовуватись лише на задоволення внутрішнього попиту. А саме на ці цілі лише одній компанії – лідеру з виробництва м’яса птиці в Україні – було спрямовано понад 806,5 млн грн бюджетних ресурсів держпідтримки, нагадав експерт.

Якщо ж йдеться про будівництво потужностей для експортної експансії, акцентував він, тоді виникає питання, чому держава повинна витрачати кошти громадян - платників податків на здешевлення курятини для споживачів інших країн? Навіть з огляду на важливість надходження валютної виручки для забезпечення стабільності національної грошової одиниці дане рішення не є переконливим.

По-друге, цього року частка найбільшого гравця на ринку курятини суттєво перевищить 50%, що свідчить про його явно монопольне становище на ринку При цьому найбільшому підприємству цієї групи спрямовується понад 83% обсягу дотацій за напрямком «Часткова компенсація вартості тваринницьких об’єктів». З огляду на це, фінансування збільшення обсягів виробництва найбільшим гравцем ринку за рахунок бюджетних ресурсів означає фактично підтримку монополіста і стимулювання державою подальшого закріплення його монопольної позиції на ринку, вважає науковець.

По-третє, птахівничі підприємства, особливо компанія – лідер даного ринку, все більше переорієнтовують свою діяльність на зовнішні ринки, адже вони давно вже переросли можливості вітчизняного ринку. Торік на експорт було спрямовано понад 23% обсягів виробленої курятини, а 2018 року цей показник може наблизитись до позначки у 30%. Тобто, вже в найближчій перспективі третина вирощеного з допомогою дотацій м’яса птиці буде йти на експорт. З огляду на те, що 80-85% такого експорту приходиться на компанію-лідера з отримання бюджетних дотацій, то можна зробити висновок про те, держава у такий спосіб забезпечує цінову доступність вітчизняної курятини для іноземних споживачів, зазначив Леонід Тулуш.

Натомість фокус надання державної підтримки має бути сконцентрований на стимулюванні виробництва стратегічно важливої для насичення внутрішнього ринку продукції, доведення обсягів її споживання до раціональних норм, підприємницької трансформації високотоварних господарств населення з метою зменшення обсягів тіньової діяльності, а також розвитку виробництва перспективних нішевих культур.

Вирішення завдання формування оптимальних напрямків та інструментарію державної фінансової підтримки та опрацювання дієвого механізму стимулювання збалансованого розвитку агропромислового виробництва потребує глибокого наукового обґрунтування із відповідним моделюванням ефектів та системної, а не точкової, зміни законодавства, – раціональних, а не лобістських, рішень, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Влада активно просуває законопроект, який дозволить роздерибанити земельні ділянки у селах

Депутати, замість навести контроль у системі державної реєстрації, вирішили її ускладнити. Пропонують запровадити в селах ще один вид реєстраторів - так званих уповноважених від управлінь юстиції, пише ТСН.

"Чорні реєстратори" можуть переоформити будь-яку власність людини без її згоди і відома. Проте ситуація може стати ще гіршою. Приватні нотаріуси застерігають, що нові реєстратори можуть легко вчиняти незаконні дії. Випадків, коли віртуальні реєстратори допомагають рейдерам забирати бізнес, величезна кількість. Міністерство відповідає - нотаріуси бояться конкуренції. 

Це - село Самотоївка на Сумщині. Тут нема нотаріуса - і ніколи не було. Раніше спадщину оформлював секретар сільради.

"Коли треба було отримати спадок, то секретар сільської ради брав, умокав у чорнильницю ручку, закреслював покійного діда, і зверху в домовій господарській книзі вказував прізвище внука", - розповідає секретар.

Потім, щоб оформити будь-який документ, селяни їздили в райцентр до державного нотаріуса. Однак тепер і його немає, і їм доводиться або користуватися послугами приватного нотаріуса, що є дорого для мешканців сіл, або ж їхати чортзна-куди – шукати державного. І так зараз усюди.

"У нас є більш ніж 300 вакансій на посаду державного нотаріуса. І ми не можем їх заповнити – бо люди не виявляють бажання їхати в село на Вінниччині працювати нотаріусом", - розповідає Сукманова.

Здається, все чудово, бо в законопроекті передбачено -  в цьому селі і таких, як це -  з’являться чиновники в костюмах. Уповноважені  місцевих управлінь юстиції - це майже нотаріуси. Майже, бо їм не потрібен нотаріальний стаж чи складні кваліфікаційні іспити. Три роки роботи в органах юстиції, три місяці стажування і все - ти уповноважений і  можеш вчиняти найскладніші юридичні дії з майном власних клієнтів.

Вони працюватимуть в селах та райцентрах, де нема державних нотаріусів. Та зможуть реєструвати найбільш популярні види нотаріальних паперів - довіреності, заповіти, оформлювати спадок та договори дарування та довічного утримання.

"У цьому і мета законопроекту – щоб не знущатися над людьми. І не змушувати їх за 200 км їхати в райцентр, потім почути, що не вистачає певних документів, вертатися і робити це по 5 разів", - пояснює заступниця міністра юстиції.

"У реєстраторів, не нотаріусів, можна засвідчити що завгодно, як завгодно, де завгодно. Ми побоюємося що ситуація з уповноваженими може стати ще більш трагічною", - розповідає приватний нотаріус Дмитро Кирилюк.

Але, можливо, страшилки про те, що  поява уповноважених перетворить ситуацію з чорними реєстраторами на дитячу забавку, то лише боязнь конкуренції. Найголовніша біда  уповноважених, кажуть в нотаріаті, це право видавати довіреності.

"Якщо ці уповноважені з’являться і якщо вони надаватимуть довіреності, то виникає питання – була людина-не була людина, від цього-не від цього, помер-не помер – але довіреність вже буде. І потім з довіреністю йдуть до нормального нотаріуса. Нотаріус буде змушений її приймати і вчиняти нотаріальні дії", - зазначає голова нотаріальної палати України Володимир Марченко.

Насторожує один факт: держава справді до чогось готується. В місцях, де зараз хочуть  ввести уповноважених, ще кілька років тому працювали державні нотаріальні контори.

За останні три роки влади  закрила 41 державну нотаріальну контору. Ніхто не хотів працювати на жебрацьку зарплату. Аж ось тепер, бажаючи замінити нотаріусів на власних уповноважених, уряд за менший обсяг дій чомусь пропонує платити вп’ятеро більше!

"Ми готові встановити за мінімальний рівень фінансування з бюджету середній рівень зарплат 12-15 тисяч. Для того щоб встановити такий стимул. Працювати в селі", - розповідає Суманова.

Все це виглядає, ніби якась таємна гра, в яку грають дуже серйозні гравці. Цікаво, що для просування законопроекту 9140 робляться фантастичні зусилля. В мережі з’явилася купа відеороликів, на підтримку  документу  що породжує купу додаткових підозр.

Нотаріуси пояснюють - жоден договір просто в селі оформити не можуть ні зараз, ні в майбутньому. Бо нотаріус лише фіксує наявність всіх необхідних документів. За якими все одно потрібно їхати в райцентр. Наприклад, якщо селянин хоче передати у спадок  дітям та дружині два земельні паї, хату та город, потрібно зібрати 12 свідоцтв про право на цю власність.

Але і це ще не все. У пояснювальній записці йдеться - закон не передбачає додаткових витрат з держбюджету. Але за який кошт тоді обладнати спеціальні робочі місця  мінімум двом сотням цих уповноважених. 

"Якщо в нього створене робоче місце з сигналізацією, сейфом, захищеним комп’ютером, доступом до реєстру. Тоді він може оформлювати там якісь дії", - зазначає Сукманова.

Отже, якщо коротко підсумувати, то все виглядає так: спочатку держава ліквідує державні нотаріальні контори. Потім там, де тепер не вистачає нотаріусів, замість відновлення нотконтор та збільшення зарплат пропонують ввести уповноважених. Проводять потужну хвилю агітації, якої не було під час жодної з потрібних населенню реформ. 

"У кулуарах ВР появу цього закону пов’язують з ліквідацією мораторію на продаж землі. І з необхідністю швидкого переоформлення великого масиву земельних ділянок", - пояснює нотаріус Кирилюк.

За неофіційною інформацією, зараз в комунальній власності в сільрадах накопичилося 25 тисяч гектарів спадщини від померлих осіб, на яку ніхто не претендує. У Польщі ціна одного гектара якісної землі сягає 17 тисяч доларів. Якщо українську землю оцінити принаймні в половину менше - по 8 тисяч за гектар, то земля, яку можуть блискавично продати потрібним власникам, може коштувати 200 мільйонів доларів. Ця версія пояснює шалену активність депутатів і держави, які так наполегливо шукають можливість допомогти селянам. Чия земля - останній ресурс, який ще не встигли поділити.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінсільгосп США порадував українських аграріїв

Міністерство сільського господарства США (USDA) в листопаді підвищило прогноз експорту кукурудзи з України на 2018/2019 маркетинговий рік на 2 млн тонн порівняно з вересневим прогнозом – до 27 млн тонн, пише agrotimes.net.

Згідно з повідомленням на сайті американського відомства, прогноз урожаю кукурудзи на 2018 рік підвищено на 2,5 млн тонн – до 33,5 млн тонн.

USDA також зберіг прогноз експорту пшениці з України у 2018/2019 МР на рівні 16,5 млн тонн, знизивши прогноз урожаю на 0,5 млн тонн – до 25 млн тонн.

Американський Мінсільгосп також підвищив прогноз експорту ячменю на 200 тис. тонн – до 4,5 млн тонн.

Загалом USDA підвищило прогноз урожаю зерна в Україні на 2 млн тонн – до 67,2 млн тонн, експорту – на 2,2 млн тонн – до 48,16 млн тонн.

Нагадаємо, Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує збільшення врожаю зернових у 2018 році на 1,1 млн тонн порівняно з попереднім роком – до 63,1 млн тонн. Очікується, що експорт зернових у 2018/19 МР становитиме 42 млн тонн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Врятованих овець доставили на екоферму під Одесою

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомили зоозахисники, передає УНН.

За словами волонтерів, після того як тварин розвантажать, їх огляне ветеринар.

Читайте також: Скандал із вівцями: до розмитнення тварин приступили лише за місяць

“Отару овець помістять на карантинний майданчик, що знаходиться на території фермерського господарства, яке розташоване на 16 кілометрі траси Київ — Одеса. На спецмайданчику тварини перебуватимуть 21 день. Після цього частину овець відправлять в реабілітаційні центри і притулки”, — зазначили зоозахисники.

Загалом до Одеської області повернули 225 овець.

Нагадаємо, 9 листопада Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів приступила до оформлення документів на розмитнення овець, яких два тижні тримали в порту Чорноморська без їжі та води, а потім доставили до Тульчина, де вони вже два тижні перебувають.

Нагадаємо, вантаж із живими вівцями затримали у порту Чорноморська. Як повідомляли у Держпродспоживслужбі, овець затримали через загрозу занесення на територію України небезпечних інфекційних хвороб, тварин планували утилізовувати.

Читайте також: Без їжі та води: у порту «Чорноморськ» майже два тижні простоює фура з 300 вівцями, половина з яких вже загинули

У ніч на 27 жовтня фура з 300 вівцями виїхала з порту. Активісти не давали вивезти тварин, яких “Держпродспоживслужба вирішила спалити живцем”. На Гайсинській митниці вантаж із вівцями розмитнили. Фура з худобою направилася до Тульчина, де живих овець оглянули ветеринари, а мертвих мали утилізувати. У живих тварин взяли кров на аналізи, її передали на дослідження до Києва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview