178171

Поліція вимагає дозволи з ДАІ на трактори

«Рідна поліція ставить нам палки в колеса і не дає нормально працювати! Вони вважають, що трактори повинні літати, і їм не місце на дорогах!», — стверджує в інтерв’ю Кurkul.com керівник корпорації «Дніпро» Андрій Душейко.

Фермер розповів про випадок, який трапився на одній з дорог місцевого значення, тобто звичайній сільській дорозі. Тоді трактор з сівалкою зупинила поліція і виписала штраф, за те що машина негабарит, і що має бути дозвіл на нього з ДАІ.

«Ми ніколи не можемо спрогнозувати, коли цей трактор і куди переїжджатиме ― це життя, і воно не може бути підпорядковане тим  правилам. Це не те, що ми веземо промислові вантажі ― будемо везти такого-то числа. Ми не можемо знати, як складеться погода, коли і як рухатиметься посівна, а нам кажуть, що ми повинні це знати наперед. Це нереально. Просто десь — якісь законодавчі казуси. Ніколи дороги місцевого значення, міжміські дороги не підпорядковувались цим правилам, тому що по них завжди їздила техніка із радянських і дорадянських часів. І всю техніку з самого початку будували якомога більшою і якомога ширшою. Навіть радянські сівалки СЗ 3.6  мали транспортну ширину 4 м. Їх перетягували, і нікому це не заважало. Сьогодні ж аграрії поза законом», — обурюється Андрій Душейко.

На питання чи пробував він якось достукатись до міністерства і розповісти про ці проблеми, фермер повідомив, що з міністерством не комунікує з того часу, як звідти пішла Владислава Рутицька.

«Сьогодні є міністерство і є аграрії. Воно ні на що не впливає. Дуже хочеться по цих питаннях достукатися до прем'єра Гройсмана. Прем'єре, питання з дорогами і питання з поліцією на дорогах потрібно вирішувати!», — резюмує керівник агрофірми «Дніпро».

 

Ярі зернові та зернобобові вже посіяні на 7 млн га

Теґи: 

У тому числі посіяно:

– ранніх ярих зернових – 2,3 млн га (96%), (пшениці – 167 тис. га, або 96%, ячменю – 1,5 млн га, або 96%, вівса – 190 тис. га, або 93% та гороху – 418 тис. га, або 99%);

– кукурудзи на зерно – 4,5 млн га (97%);

– гречки – 85 тис. га (56%);

– проса – 35 тис. га (62%).

Також триває посів технічних культур, яких посіяно:

– цукрових буряків – 281 тис га (94%);

– соняшника – 5,5 млн га майже 100%;

– сої – 1,6 млн га (85%).

За агрометеорологічними розрахунками масове достигання зерна озимої пшениці у нинішньому році розпочнеться на півдні – у другій, на решті території країни – у третій декаді червня, що на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних строків.

Колосіння ярових ячменю та пшениці у нинішньому році розпочнеться на більшій частині території країни у кінці травня – на початку червня, що майже на тиждень раніше середніх багаторічних строків. У західних областях колосіння ярини відбудеться близько до середніх багаторічних строків – у середині червня.

 

У Мін'юсті назвали можливі терміни відкриття ринку землі

Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яким чинний в Україні мораторій на продаж землі визнано порушенням прав людини, зобов'язує українську владу відкрити ринок землі протягом 1-2 років.

Таку думку висловив заступник міністра юстиції, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина, передають Українські новини.

За його словами, рішення ЄСПЛ не вимагає невідкладного відкриття ринку землі, однак встановлює для України термін тривалістю 1-2 роки для узаконення продажу землі владою України в тій чи іншій формі.

У Кабінету міністрів є 3 місяці для оскарження згаданого рішення у Великій палаті ЄСПЛ. Наразі невідомо, чи має уряд Гройсмана наміри робити щось у цьому напрямку, повідомив заступник міністра юстиції.

Ліщина відзначив, що продовження мораторію у діючій редакції потягне за собою скарги громадян, чиї права порушено, і присудження Європейським судом з прав людини суттєвих сум компенсацій заявникам.

"З огляду на те, що в Україні є значна кількість власників земельних ділянок, які підпадають під дію рішення, то в разі звернення до ЄСПЛ із заявами про порушення їхніх прав, загальна сума компенсацій, яку Україна може виявитися зобов'язаною виплатити, може бути дуже суттєвою", – підкреслив він.

 

В Україні виготовляють дорогоцінний сир із віслючого молока

Теґи: 

Однак про промислові масштаби виробництва поки що не йдеться, пише журнал The Ukrainian Farmer, пише AgroTimes.

Жирність ослиного молока – 11,6%, вище – тільки у лосиного (14%). Після того як сир постоїть два-три місяці в холодильній камері з температурою 1-2 ºС, він твердіє й кристалізується – стає, як пармезан.

На фермі училища утримують 50 осликів (28 ослиць та 12 осликів), десяток малих віслючків, а також кіз і овець.

У перспективі ж планують наростити молочне стадо до 50 ослиць. Водночас збільшуватимуть і кількість осликів, адже ці тварини – однолюби.

«Вигоди віслючого молочного бізнесу очевидні: 1 кг сиру з віслючого молока коштує 1760 євро, відповідно 1 л віслючого молока – 58 євро, – розповів директор училища Василь Романцов.

Натомість на утримання осликів коштів потрібно небагато, особливо якщо харчі з власного поля, додав він. «Крім того, тварини ще й можуть на себе заробляти, виконуючи певні роботи», – зауважив Василь Романцов.

Ринок збуту віслючого сиру – Європа, уточнює керівник Заболотненського училища.

В училищі, на базі навчально-методичного центру, окрім віслючого сиру, виготовляють ще й козячий.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні відкрили Центр по боротьбі з незаконними пестицидами

Спеціальна програма ООН з довкілля (ЮНЕП) у партнерстві з ГО «Самодопомога Закарпаття» запускає Інформаційний центр «Фермерськй патруль» з метою протидії незаконному обігу пестицидів на кордоні України з Угорщиною, Словаччиною, Чеською Республікою а Румунією. Про це повідомила прес-служба ФАО.

Даний Центр починає загальнонаціональну акцію по допомозі постраждалим агровиробникам від придбання контрафактних або непридатних пестицидів. Окрім Центру в Ужгороді, планується відкриття подібних організацій в Одеській та Київській областях країни до кінця 2018 року.

Створення та підтримка Інформаційних центрів по боротьбі з контрафактом відбувається у рамках проекту по підвищенню хімічної безпеки в Україні та зміцненню регулюючих інституцій та законодавства у даній галузі.  Даний проект, розпочатий на початку минулого року,  працює над питаннями оптимізації виконання Роттердамської конвенції, що покликана допомагати країнам-учасницям протистояти небажаній торгівлі хімічними речовинами, та погодження методів поширення інформації між урядовими департаментами, бізнесом та споживачами.

До команди Інформаційного центру «Фермерський патруль» увійшли юристи, екологи, фахівці ринку засобів захисту рослин, що у співпраці з національними митними та правоохронними органами надавадимуть фахову консультацію з можливих способів реагування на ідентифікацію або придбання підозрілих ЗЗР, включно з питаннями потенційного відшкодування завданих збитків внаслідок застосування підробного продукту.

Експерти активно займатимуться просвітницькою діяльністью на території Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської та Волинської областей, будуть регулярно проводити польові семінари з фермерами щодо проблематики нелегального обігу пестицидів та розповсюджувати дані про розташування офіційних мереж продажів оригінальних засобів захисту рослин.

Одночасно з відкриттям Інформаційного центру, фахівці проекту провели дводенний тренінг для фахівців державних екологічних служб та митних органів з питань ідентифікації та затримання контрафактних пестицидів при перетині державного кордону. Учасники обговорили процедури митного оформлення, затримки або фіксування порушення митних правил, наповнення профілів ризиків для відповідих товарних груп. Інспектори-учасники заходу погодились, що потребують допомоги екологічних та правоохоронних служб для підвищення ефективності митного контролю. Міжнародні експерти, у свою чергу, внесли пропозицію скорочення пунктів входу та введення обміну розвідувальними даними через RILO.

«Наш захід сьогодні є визначним моментом у формуванні реальних потужностей та підвищення фахової кваліфікації у боротьбі з контрафактними хімічними речовинами в Україні.  Нам вдалося об’єднати за одним столом усіх зацікавлених сторін цьго процесу – державних органів митного контролю, екологічних інспекторів, представників бізнесу та науки», - сказав Ярема Герцик, провідний фахівець проекту Спеціальної програми ЮНЕП. «Така зутріч  надала нам можливість практичного аналізу законодавчих прогалин, глибшого вивчення ринку підробних ЗЗР та погодження підходів до більш дієвого партнерства між усіма задіяними службами та кращого відслідковування кінцевого споживача».

Нагадаємо, що Спеціальна програма ЮНЕП  спрямована на підтримку інституціонального розвитку країн для ефективнішої реалізації Базельскої, Роттердамської, та Стокгольмської конвенцій, Мінаматської конвенції та Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічними речовинами (SAICM). Основним отримувачем допомоги в рамках проекту визначено Міністерство екології та природних ресурсів України, а загальний бюджет становить близько 230 тисяч доларів США.

До розгляду на участь у Програмі було подано 54 заявки з 45 країн світу, і Україна стала однією з семи країн, що отримала фінансування в рамках даного проекту.  Реалізацію покладено на міжнародну неурядову організацію Green Cross Switzerland. Проект працюватиме до квітня 2019 року.

Довідка:

Україна приєдналася до Роттердамської конвенції у 2002 році. Метою конвенції є сприяння запровадженню спільної відповідальності та узгоджених зусиль Сторін у міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами з метою охорони здоров’я людини та навколишнього середовища від потенційно шкідливого впливу. Процедура попереднього погодження пропонує механізм офіційного отримання і поширення рішень країн-імпортерів відносно того, чи бажають вони поставки хімічних речовин (перелічених в Додатку ІІІ Конвенції) , а також механізми забезпечення дотримання цих рішень Сторонами-експортерами.

Роттердамська конвенція не встановлює жодних обмежень чи бар’єрів у міжнародній торгівлі, а лише вимагає інформувати Секретаріат щодо  рішень по імпорту хімічних речовин, прийнятих на національному рівні. У свою чергу, в рамках конвенції країна-член буде поінформована щодо обмежень і правил інших країн-учасниць і, таким чином, зможе ефективніше координувати свої  міжнародні торгові відносини.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чому не вдається побороти корупцію в зерноперевозках

Про це повідомив директор філії «Центр транспортної логістики» Сергій Підгородецький в ході конференції Grain & Maritime Days in Odessa 2018, пише latifundist.com.

«Я не хочу образити всіх експедиторів. Це їх хліб, це знання, які вони придбали, і вони можуть бути корисні і як вантажовідправнику, так і одержувачу. Але може варто прийняти цивілізовані правила роботи, і питання корупції пропаде. Так, ми можемо жорстко дисциплінувати залізничників, дати по руках і не брати участь в корупційних схемах. Але ми не можемо добігти до всіх, хто не носить залізничну форму. Таких дуже багато, вони всі добре зав'язані в політичному ключі. Але, на жаль, цей фактор у нас ще є, і ні я, як керівник таких списків, ні УЗ не може дати гарантію, що ми можемо перемогти тих, хто не в наших рядах, які перебувають у лавах бізнесменів, підприємців, політиків, які залучені в ці процеси», — розповів він.

У той же час, за його словами, зміни системи планування, перерозподілу вагонів, повинні допомогти боротися з корупцією в секторі.

Крім цього, він прокоментував претензії учасників ринку до ефективності автоматизованої системи розподілу вагонів-зерновозів.

«Безумовно, зернова тема у нас була весь минулий рік. Це пов'язано, в першу чергу, із запровадженням автоматизованої системи розподілу вагонів-зерновозів. Вона не є панацеєю і не врятує від поганого розподілу, поліпшення рухомого складу та інших реальних проблем. Тому що систему вчили природному середовищі, її навчили, як трактувати ті або інші нормативні документи, але її не вчили, як реагувати на транспортну обстановку, як реагувати на відсутність тяги, відсутність палива і т. п. Її не навчили, як розуміти пропускну здатність наших портів. А це середньодобово 1200 зерновозів, тоді як середньодобова потреба навантаження ‒ близько 3 тис. наших вагонів", — додав Підгородецький.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.