Поліція "загубила" оригінали документів щодо банкрутства ДАК "Хліб Україна"

Теґи: 

Про це йдеться в Єдиному реєстрі судових рішень, передає УНН.

Так, у 2010 році австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." звернулася до суду з проханням визнати ДАК "Хліб України" банкрутом, оскільки остання не спроможна була сплатити борг. Того ж року було розпочате відповідне судове провадження № 46/528-б.

У січні 2011 року провадження щодо справи про банкрутство ДАК "Хліб України" було зупинено, а матеріали справи передані до прокуратури Печерського району Києва.

Далі, за підслідністю, провадження передали до Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, а згодом - до Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.

Згодом вказану справу закрили "у зв’язку із відсутністю складу злочину".

Тим часом австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." повторно звернулася до суду із вимогою поновити справу про банкрутство ДАК "Хліб України". У процесі оскарження попередніх рішень стало відомо, що оригінали матеріалів про банкрутство ДАК загублені.

Зокрема, у поліції повідомили, що оригіналів справи не мають.

"На запит "Ф.Й. Ельснер унд Ко." щодо надання інформації про повернення матеріалів справи до Господарського суду м. Києва слідчий слідчого відділу Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Сенін В.В. листом від 22.04.2015 повідомив, що в кримінальному провадженні № 120131110060003843 від 24.04.2013 відсутні будь-які оригінальні документи господарської справи № 46/528-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України", тому питання про повернення матеріалів господарської справи не розглядається, у зв'язку з їх відсутністю в матеріалах кримінального провадження", - йдеться у документі.

Як повідомляв УНН, на користь ДАК "Хліб України" суди передали вже п’ять підприємств Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ).

Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації підприємств ДПЗК зацікавленими особами.

Однак, така ситуація збентежила китайських інвесторів ДПЗКУ, які нещодавно приїздили з офіційним візитом до України і мали зустріч з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Як пишуть "Економічні вісті", китайська сторона запідозрила спробу української влади у спосіб виведення активів із ДПЗКУ до ДАК "Хліб Україна" уникнути виплат за півторамільярдним китайським кредитом.

У посольстві Китайської Народної Республіки ситуацію із кредитом та ймовірні претензії через нього до української влади коментувати УНН відмовилися, порадивши при цьому звернутися до українського уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бобові підвищать родючість ґрунтів

Про особливості сучасної технології та загальну роль гороху у сівозміні розповів Микола Малієнко, доктор сільськогосподарських наук, директор СТОВ «Перемога», пише superagronom.com.

За словами експерта, нестача органічних добрив — одна з головних причин негативної динаміки вмісту гумусу у ґрунтах. Одним зі шляхів підвищення родючості ґрунту фахівець називає введення у сівозміну достатнього обсягу бобових, зокрема, гороху. Адже бобові — це такі собі самодостатні культури, котрі фіксують азот з повітря, і не лише для власних потреб під час вегетації, а й «залишають» значну частку азоту в ґрунті для наступної культури.

«Науково обґрунтована сівозміна передбачає участь бобових культур в сівозміні щонайменше на 25%. Сьогодні ж бобові культури займають тільки 7,2%. Хочу зауважити, що переважну частку  в цих 7,2% складає соя — 6%. Горох же лише близько 1%, хоча це культура №1 для українського сільгоспвиробника, з якої повинна розпочинатися сівозміна», — наголошує Микола Малієнко.

Горох, каже експерт, забезпечує азотом не лише себе, а й як мінімум дві наступні культури. Тож введення гороху до сівозміни — шлях до отримання стабільних врожаїв та певної економії ресурсів.

Фахівець наголошує, що успішність рослинництва на сьогоднішній день великою мірою залежить від родючості ґрунтів, яка, у свою чергу формується тими культурами, що вирощуються у сівозміні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ВР відмовилася скасувати продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року

Відповідну постанову №7350-П про скасування рішення Верховної Ради про прийняття за основу і в цілому змін до Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель підтримали 66 народних депутатів (за необхідного мінімуму у 226 голосів), пише Інтерфакс-Україна.

Як повідомлялося, 7 грудня Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, перед введенням в Україні обігу сільгоспземель спочатку необхідно розробити й ухвалити законодавчу базу щодо формування розвиненої мережі фермерських господарств і сільгоспкооперативів.

Автори документа вважають, що продовження мораторію дасть змогу зняти соціальну напруженість, яка виникла в суспільстві на тлі політичних спекуляцій із цього питання, і надасть певний час для розробки механізму впровадження прозорого ринку земель сільгосппризначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміниться вартість української гречки в наступному році

Про це розповіли представники Національної академії аграрних наук України, пише etcetera.media.

Розширення

У 2017 році площі посівів гречки досягли 163 тисяч гектарів, при цьому 45% площ було засіяно вітчизняними сортами. За словами експертів це пов’язано з високою рентабельністю вирощування культури. Аграрії стверджують, що при правильних умовах, на 1 гектарі землі, засіяної гречкою, можна отримати чистого прибутку на 12 тисяч гривень.

"Гарний врожай гречки – це 2 тонни за гектар, але окремі господарства, ті які передбачливо готуються до вирощування цієї культури, приділяють значну увагу насіннєвому матеріалу, технології вирощування і збору цієї культури, отримують з одного гектара по 3 тонни крупи і більше", - каже Віктор Кабанець, директор Інституту сільського господарства НААН.

Падіння ціни

Відзначимо, що за 2017 рік, гречка виявилася єдиним продуктом, який подешевшав. Зараз 1 кілограм гречки коштує близько 17 гривень, що майже на 25% дешевше, ніж в минулому році. Якщо виробництво гречаної крупи буде і далі розширюватися, то ціни на один з найпопулярніших продуктів в Україні продовжать падати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Окупанти продали кримський винзавод "Новий світ"

Про це повідомляє RNS з посиланням на апарат так званого голови Криму Сергія Аксьонова, пише УНІАН.

«Новий світ» придбала компанія «Південний проект» за 1,5 млрд рублів», — повідомили в Аксьонова.

Нагадаємо, після анексії Криму Росією українське державне підприємство «Завод шампанських вин «Новий Світ» було «націоналізоване» проросійською владою півострова. Україна зберегла за собою торгову марку «Новий Світ», ігристе вино під цим брендом розливали на заводі в Харкові.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське яблуко потіснило польське на полиці супермаркету Великобританії

Інформація здавалась досить далекою від реальності, адже вже давно склався стереотип, що шлях до європейського ринку яблук Україні закрила Польща – найбільший виробник яблук в Європі, а якість нашого яблука не витримує жодної критики на ринку розвинутих країн Європи. Втім, на минулому тижні в мережі Facebook з’явились перші фото, підтверджуючі присутність нашого яблука на полицях ASDA - однієї з провідних роздрібних мереж Великобританії. Як з’ясував «Інфо-Шувар», за цим дивом стоїть кропітка і довготривала робота команди фахівці, які не мають жодних сумнівів, щодо потенціалу України на ринках розвинутих країн.

«Переговори з ASDA розпочалась ще 2 роки тому, весь цей час ми вивчали особливості ринку Великобританії на поставках баштанних, дині, гарбуза. Не всі ці поставки були вдалими, саме на помилках ми і вчились, іншого шляху, на жаль, не існує», – розповідає Максим Кулик, консультант з експорту ООО «Винигретта». «На підготовку першої експортної партії пішло 2 місяці, адже вимоги в покупця були досить специфічні. Наприклад, головною умовою була наявність сертифікату Global Gap, а він є сьогодні в поодиноких господарствах України. Загальний перелік вимог розтягся на 12 сторінок договору!».

Крім сертифікату Global Gap, треба було виконати всі вимоги, прописані в специфікації продукту: калібр плодів 65 + з відхилення не більш ніж 5 мм, забарвлення не менше ніж 50%, допуск по браку та дефектам не більше 5%. Досить жорсткі вимоги постачальник назвав і в специфікації до тари: яблуко завантажувалось в нові дерев’яні або пластикові контейнери до яких обов’язково додавались сертифікати підтвердження безпечності. Перед тим, як потрапити на полиці ASDA українське яблуко ще раз перепаковувалось в поліпропіленові пакети по 6 штук.

«Головним викликом був тест на наявність пестицидів в незалежній лабораторії Великобританії і наші яблука виявились повністю безпечними, а по якості навіть кращими від польських. Цього разу покупець обрав сорт Роял Гала і це не було несподіванкою, бо це один з найулюбленіших сортів мешканців Великобританії, а в Україні є всі умови для того, щоб виростити це яблуко належної якості. Непагані перспективи ми також бачимо по сортах Голден Делішес и Гренні Сміт,»- зауважив пан Кулик.

В плани компанії –постачальника не входить суттєве збільшення обсягів експорту в цьому сезоні, більше уваги буде приділятись відпрацюванню операційних процесів з поступовим збільшенням поставок протягом найближчих 3-5 років.

«Ми не фокусуємось на стрімкому збільшенні поставок тому що, по-перше, в нас ще не так вже і багато яблука, яке відповідає вимогам європейських покупців, по-друге, всі операційні процеси потребують ретельного доопрацювання. Наприклад, цього разу перепакування українського яблука відбувалось на складі покупця, а ми б хотіли те саме робити безпосередньо в місці завантаження, це суттєво б збільшило додану вартість продукції»,– каже Максим Кулик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview