182818
178171

Політична ситуація робить малоймовірним ухвалення закону про ринок землі - Максим Мартинюк

В Україні на сьогодні склалася несприятлива політична ситуація для прийняття закону про ринок землі сільськогосподарського призначення, який дозволив би її продаж, хоча відсутність такого продажу істотно стримує розвиток фермерства у багатьох галузях аграрного господарства.

Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк в ході суспільно-політичного форуму Реанімаційного пакету реформ «Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду», пише QHA

"На превеликий жаль, політична ситуація, яка склалася в країні, не дозволяє говорити про високу ймовірність прийняття закону про ринок землі", - заявив Максим Мартинюк.

Разом з тим, він зазначив, що в уряді є чітке бачення того, як буде функціонувати цей ринок у разі прийняття відповідного закону. Зокрема, передбачається така модель, коли великі агрохолдинги, великий бізнес, іноземці взагалі на першому етапі функціонування ринку не будуть допущені до купівлі землі. Це дозволить сформувати свої земельні банки малому сільськогосподарському бізнесу, а потім поступово ці обмеження будуть зніматися.

Мартинюк також підкреслив, що для повноцінного запуску вільного ринку землі в Україні необхідно прийняття не менш двох законів: власне про ринок землі та про державне Гарантійне кредитне агентство.

"Ми також внесли законопроект, який би забезпечував функціонування ринку землі - має бути створено Гарантійне державне кредитне агентство, яке давало б можливість фермерам отримувати кошти на потреби свого господарства. Тільки в парі ці два закони можуть забезпечити реальний старт ринку землі", - підкреслив Максим Мартинюк.

Він додав, що відсутність вільного функціонування ринку землі в Україні суттєво гальмує розвиток певних галузей сільського господарства, зокрема таких, як тваринництво і садівництво, які вимагають значних інвестицій і мають тривалий виробничий цикл.

"У нас великий перекіс у бік рослинництва і це певним чином пов'язано з тим, що у нас немає права власності на землю в повному сенсі цього слова (не працює ринок землі, - ред.). Все, що має короткий виробничий цикл - успішно розвивається, все інше - тваринництво, садівництво й інші галузі, які потребують великих інвестицій, капіталовкладень і мають більший виробничий цикл - вони присутні, але не настільки, наскільки могли б бути присутніми. Тільки дуже ризикова людина вкладе, скажімо, у той же сад, кілька тисяч доларів на гектар орендованої землі, навіть якщо вона орендована на 49 років", - заявив Максим Мартинюк.

Він назвав пріоритетом уряду в агросекторі розвиток таких агрогалузей, які мають тривалий цикл виробництва і які поки що не дуже хочуть інвестувати, в тому числі, з-за відсутності вільного ринку землі. Також «мегазавданням уряду», за його словами, є створення середнього класу в сільській місцевості. В принципі, позитивно відізвавшись про діяльність великих агрохолдингів, Мартинюк зазначив, що вважає за доцільне розвивати малий бізнес в селах, оскільки він буде створювати більше робочих місць і в цілому буде сприяти розвитку сіл. Згідно приведеному їм прикладу, в агрохолдингу на 1000 га землі зайнято 7 чоловік, причому, як правило, не місцевих, найнятих, а в тваринництві на 100 га зайнято близько 100 людей.

Говорячи про пріоритетність розвитку малого бізнесу в селах, він також повідомив, що уряд зараз намагається виправити несправедливість щодо тих, хто став фермером в 90-х роках. Проблема полягає в тому, що перші фермери отримували землю у постійне користування і думали, що зможуть передати її своїм спадкоємцям. Але держава забула про свої обіцянки, і постійне внесення змін до законодавства призвело до того, що ці фермери, які отримали тоді землю у постійне користування, не можуть передавати її у спадок.

"Зараз уряд вийшов з ініціативою передати цю землю у приватну власність, це рішення вже схвалено Кабміном, і сподіваюся, що воно буде підтримано парламентом", - сказав Мартинюк.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Росспоживнагляд оштрафував McDonald's за зайві калорії

Про це повідомляє УНН з посиланням на рішення Арбітражного суду Москви.

Росспоживнагляд в грудні минулого року провів перевірку ресторану McDonald's на вулиці Миклухо-Маклая в Москві і виявив, що підприємство вводить клієнтів в оману щодо споживчих властивостей готової продукції. Так, в бургері "Біг Мак" замість заявленого вмісту вуглеводів 42 грама на 100 грамів виявлено понад 60 грамів на 100 грамів, енергетична цінність склала 570 кілокалокій на 100 грамів, тоді як в технологічній карті було заявлено 503 кілокалорії.

За результатами перевірки Росспоживнагляд в січні привернув ТОВ "МАКДОНАЛЬДС" до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підприємство громадського харчування звернулося до суду із заявою про скасування постанови, однак арбітраж Москви 10 квітня цю заяву відхилив.

"Доказів того, що заявником вжито вичерпних заходів для дотримання обов'язкових вимог чинного законодавства в сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя або наявність об'єктивних обставин, що перешкоджають їх виконанню,суду не представлено.В задоволенні вимог ТОВ" МАКДОНАЛЬДС "відмовити полностью.Решення може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його прийняття в Дев'ятому арбітражному апеляційному суді", - зазначено в рішенні.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вартість м’яса росте швидше за середню зарплату

Таким спостереженням на своєму Facebook поділився Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж, пише agroday.com.ua.

Зокрема, за останні два роки — із квітня 2016 по квітень 2018 року — вартість м’ясного кошику та яєць зросла на 60%. По крайній мірі, про це свідчать офіційні дані Держстату. У той же час середня зарплата зросла на 59%.

Мінімальна заробітна плата за цей же час стала вище на 170%. У березні 2016 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 1378 грн, а середня – 4920 грн. На березень 2018 року мінімальна вже дорівнювала 3723 грн, а середня – 7828 грн. Тобто, люди з невисокими доходами мали би збільшити споживання м’ясних виробів.

«Але враховуючи їх загальну купівельну спроможність ці люди перші відмовляються від вживання м’яса та яєць», — констатує Дорошенко.

Фахівець також уточнив, що м’ясного кошика, вартість якого порівнювалась за останні роки, увійшли всі види м’яса та ковбасні вироби, які підлягають державному моніторингу: свинина, яловичина, сало, куряча тушка, варена ковбаса 1 ґатунку, курячі яйця.

Усі види продуктів за рік подорожчали від 42% до 145. Яйця додали в ціні 145%, сало – 76%, свинина – 69%, варена ковбаса – 52%, яловичина – 49%, курка-бройлер – 42%.

Якщо в цілому оцінити вартість м’ясного кошика з яйцями, то на початок квітня 2018 року він коштував 470 грн, тоді як на середину квітня 2016 року його вартість становила 293 грн. Тобто індекс м’ясного кошика майже за два роки зріс на 177 грн.

Водночас інфляція з березня 2016 року по березень 2018 року склала 26,6%. Тобто м’ясний кошик дорожчав удвічі скоріше за інфляцію.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрії втратять мільярди гривень від введення квот на імпорт палива

Так вважають у Раді підприємців при Кабінеті міністрів України, пише minprom.ua.

"За офіційною статистикою, в 2016 році витрати на паливо і мастильні матеріали в загальній структурі витрат на виробництво продукції сільського господарства (рослинництва і тваринництва) становили 11,9%, або 24,7 млрд грн. За умови застосування мита в розмірі 30% зазначені витрати зростуть більш ніж на 7 млрд грн., що однозначно спровокує подорожчання сільгосптоварів, негативно вплине на українських споживачів, призведе до втрати експортних ринків", – йдеться в листі Ради на адресу віце-прем'єра Степана Кубіва.

Крім того, в документі вказується на ризик дефіциту нафтопродуктів у період пікового споживання аграріями, пов'язаний з обмеженнями імпорту.

У Раді підприємців підкреслюють, що нафтопродукти є соціально значущим товаром, що використовуються всіма галузями промисловості і безпосередньо впливають на собівартість, ціну кінцевої продукції. "Рада підприємців при Кабміні не підтримує ініціативу застосування будь-яких попередніх або остаточних антидемпінгових заходів на ринку нафтопродуктів ", – йдеться у листі на адресу С. Кубіва.

Як повідомлялося, "Укртатнафта" просить МЕРТ ввести квоти на імпорт бензинів і дизельного палива (ДП) з 1 травня 2018 року. Зокрема, імпорт з РФ і Білорусі (які "Укртатнафта" розглядає в якості єдиного джерела) пропонується з 1 травня обмежити на рівні 50% українського ринку (90 тис. тонн бензинів, 250 тис. тонн ДТ в місяць), з інших країн – 30% українського ринку (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

З 1 липня 2018 року квоту для РФ і Білорусі "Укртатнафта" вважає необхідним знизити до 40% (75 тис. тонн бензинів, 200 тис. тонн ДТ в місяць), з 1 жовтня 2018 року – до 30% (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

На обсяг, що постачається понад квоти, пропонується ввести мито на рівні 29,3% вартості для бензинів, 30,7% – для ДТ.

На думку "Укртатнафти", введення квот дозволить подолати залежність України від поставок з РФ, підвищити завантаження вітчизняних нафтопереробних заводів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Заборона на пальмову олію призведе до подорожчання продуктів

 Про це в своєму блозі написала професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко, повідомляє УНН.

За її словами, собівартість пальмової та кокосової олій досить низька за рахунок високої продуктивності. Тому, використовуючи ці олії, вітчизняні виробники здешевлюють кінцевий продукт.

"Їх ціна мінімум в 5-10 разів нижча, ніж, наприклад, соняшникова або ріпакова олії. Якщо порівнювати з молочним жиром, то олії тропічних культур дешевше в сто раз", - розповіла вона.

У світлі цього, заборона на використання пальмової олії в продуктах харчування призведе до їх подорожчання, підкреслила Е.Сидоренко.

"Чи можна в зв'язку з цим очікувати зростання цін на продукти харчування в разі введення заборони? Однозначно! Спред - продукт, виготовлений на основі рослинних жирів, зараз може коштувати 10 грн, а ціни вершкового масла стартують не менше ніж з 40 грн", - зазначила експерт.

Нагадаємо, у ВР зареєстрований законопроект, яким пропонується заборонити використання пальмової олії в продуктах харчування.

На підтримку зазначеної ініціативи вже висловилися в БПП, РПЛ і Опоблоці.

За словами народного депутата Сергія Тригубенка, стрімке зростання показників імпорту "пальми" є наслідком дії мораторію на перевірки підприємців. Також це той показник, який обґрунтовує високий рівень фальсифікату молочної продукції в Україні, вважає політик.

Крім того, він зазначив, що законопроект про заборону пальмової олії в продуктах, незважаючи на всі його недоліки, вартий уваги.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Власником землі в Україні має стати український фермер

Про це повідомив прем'єр—міністр України Володимир Гройсман. передає прес-служба КМУ.

«Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», — сказав глава Уряду.

Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху — в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо.

«Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», — зазначив прем'єр—міністр.