178171
182818

Половина вітчизняних агропідприємств є збитковими

Про це свідчать дані Державної служби статистики України, пише latifundist.com.

За січень-березень 2019 р. 50% великих і малих підприємств агросектору отримали чистий прибуток у розмірі 151,1 млн грн. Діяльність решти 50% виявилася збитковою. Чистий збиток другої половини функціонуючих агропідприємств склав 144,5 млн грн.

Згідно з даними ДФС, рівень рентабельності операційної діяльності агропідприємств України становив 5,7%, а рентабельність всієї діяльності — 0,3%.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Київщині реалізують проекти із безпечного використання пестицидів, збереження комах та зменшення водної ерозії

У світі все частіше згадують про необхідність бережливого ставлення до навколишнього середовища, бо вже зараз ми отримуємо негативні наслідки від неправомірного поводження з природніми ресурсами. Господарства все частіше опиняються перед необхідністю комплексних підходів у веденні бізнесу, але часто не мають достатніх для цього ресурсів. Заповнити цей пробіл поставила собі за мету компанія Syngenta.  Компанія знайшла  шляхи, як поєднати впровадження інноваційних підходів до ведення аграрного виробництва, спрямованих на подальше удосконалення технологій вирощування та захисту сільськогосподарських культур, а також на пошук вирішення проблем, які охоплюють екологічну, соціальну й економічну сфери. Такі підходи реалізуються в трьох напрямах:

Інноваційна діяльність в інтересах суспільства і природи. Суспільні погляди та екологічні потреби водночас із задоволенням запитів аграріїв дедалі частіше стають рушійною силою інновацій. Нові продукти розроблятимуться з урахуванням принципів сталості.

Прагнення до зниження залишкового вмісту ЗЗР у сільськогосподарській продукції та навколишньому середовищі. Робота над подальшим зниженням залишкового вмісту ЗЗР у сільгосппродукції без будь-яких негативних наслідків для врожайності, піклуючись про підвищення родючості ґрунтів.

Інвестиції у ті сфери, які є найважливішими для аграріїв і довкілля. Співпраця з сільгоспвиробниками, науковцями та захисниками навколишнього середовища з метою проведення досліджень і розробки сталих рішень. 

Перший проект, який об’єднав ці принципи в Україні стартував близько 4 років тому  на 300 га сільгоспугідь ФГ «Широкоступ» Кагарлицького р-ну Київської обл. До співпраці було залучено науковців та спеціалістів аграрної галузі в рамках глобальної програми The Good Growth Plan (План успішного зростання). Основними приорітетами у проекті стали - зупинення активних ерозійних процесів на орних землях, відновлення рівня їх родючості, зменшення забруднення навколишнього середовища пестицидами, збереження й примноження видового біорізноманіття довкілля шляхом створення мікрозаказників для корисних комах й ентомофагів.

Головна ідея проекту — за допомогою доступних прийомів і заходів довести можливість і ефективність сталого розвитку на орних землях аграрного господарства. На думку фундатора проекту Олександра Зозулі, канд. біологічних наук, керівника групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні, такі системні заходи протистояння ерозійним процесам відновлюють родючість орних земель, покращують біорізноманіття та зменшують пестицидне навантаження на навколишнє середовища і можуть здійснюватися будь-яким господарством власними силами і за прийнятних фінансових витрат.

«Наше господарство відносно невелике, обробляє близько 3 тис. га. Переважна частина площ орних земель розміщена на рівнинній місцевості й лише два поля мають схили різної крутизни. На таких ерозійно небезпечних полях разом із компанією Syngenta та науковцями України ми здійснили комплекс заходів. Внаслідок цього зменшилися втрати органічної речовини, збільшилися накопичення вологи у ґрунті й урожайність культур, що вирощуються», — розповів Олександр Широкоступ, власник ФГ «Широкоступ», кандидат с.-г. наук. 

«Будь-який схил — потенційна загроза водної або вітрової ерозії орного шару. Будуть такі процеси руйнування активними чи ні, залежить саме від діяльності людини, — наголосив науковий консультант проекту Олександр Іващенко, доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник ІБКЦБ НААН. — Порівняння отриманих результатів агрохімічних аналізів з показниками вмісту гумусу в орному шарі довели присутність позитивної тенденції змін, які є наслідком зменшення рівня поверхневого змиву, зниження інтенсивності ерозійних процесів на площі поля та підвищення рівня гумусу. Процеси водної ерозії на схилах дослідних полів втратили свою активність».

Вже після перших років успішної реалізації програми «План успішного зростання» її розширили і доповнили ще однією важливою складовою оздоровлення довкілля, а саме: формуванням мікрозаказника передусім для приваблення, збереження і розповсюдження корисних для людини комах. Особливо цінними є одинокі дикі бджоли, джмелі, ентомофаги та інші. Деякі з них є унікальними для запилення культур, наприклад люцерни, яку не може запилювати свійська бджола. Для існування корисних комах потрібні ділянки, де вони зможуть харчуватися, розмножуватися та почувати себе в безпеці.

«За останні 15 років Syngenta ініціювала 4 глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів, — розповів Крістіан Шлаттер, керівник відділу захисту насіння компанії Syngenta в Україні, Казахстані, Білорусі. — Програма Operation Pollinator (Операція «Запилювач») — масштабна ініціатива, яка допомагає відновити популяції комах-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих дільниках, що забезпечує кормову базу для корисних комах та проживання малих ссавців і птахів». 

Науковий консультант проекту Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, вважає, що такі проекти дозволяють залишати місця, де комахи могли б вижити при активній господарській діяльності людини. «У результаті розорювання полів зменшилася площа для проживання комах та павуків, — наголошує науковець. — Підвищення кількості комах-запилювачів сприяє збільшенню врожайності. Серед комах зустрічаються паразити-хижаки, які є природними регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Якщо такі ділянки розмістити біля полів — вони стануть свого роду резерваторами. У мікрозаказниках ми використовуємо приманкові штучні гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, що різко збільшує їхню кількість. Такі ділянки є хоча й незначним, проте важливим внеском у збереження біорізноманіття». 

Третім напрямом програми «План успішного зростання» у ФГ «Широкоступ» стало впровадження заходів зі зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище та більш ефективного використання ЗЗР. «Залишки робочого розчину виливаються не в ґрунт, а в спеціальний випаровувач — резервуар, покритий спеціальною плівкою, яка знімається. Під дією сонячного проміння вода випаровується, а залишки пестицидів зостаються на дні плівки. Після того як відбулося випаровування води, плівка з залишками здається на утилізацію спеціальній службі», — розповів Степан Деркач, менеджер з технологій внесення продуктів компанії Syngenta в Україні. 

Ваш вибір 'Подобається'.


Уряд заборонив ввозити з Росії мінеральні добрива

У перелік заборонених товарів потрапили групи 3102 (Добрива мiнеральнi або хiмiчнi, азотнi), 3103 (Добрива мiнеральнi або хiмiчнi, фосфорнi), 3104 (Добрива мiнеральнi або хiмiчнi, калiйнi), 3105 (Добрива мiнеральнi або хiмiчнi із вмiстом двох чи трьох поживних елементiв: азоту, фосфору та калiю; iншi добрива; товари цiєї групи у таблетках чи аналогiчних формах або в упаковках масою брутто не бiльш як 10 кг).

Документом забороняється ввозити також корма для тварин і продукцію ветеринарної медицини.

 



Енергія Дикого Заходу в Козельці

Компанія Vitagro Partner щороку проводить  Дні Поля, які традиційно стають свого роду комунікаційною платформою для обміну досвідом та інформацією. 

«Головним завданням у роботі команди  ми вважаємо не реалізацію продуктів – насіння чи ЗЗР, а налагодження довготривалих взаємовигідних партнерських відносин із колегами-фермерами, яких тут називають не інакше як своїми партнерами» – прокоментував директор компанії Роман Рибак.

Зазначимо, що для досягнення своєї мети за останні два роки агрохімічна компанія Vitagro Partner удвічі розширила поле своєї діяльності – відтепер підрозділи компанії діють по всій Україні, від  Харкова до Львова, від Чернігова до Кропивницького. 
Зміцненню партнерських взаємовідносин з аграріями сприяє й програма спільного вирощування сільгоспкультур. Забезпечивши фермера насінням, інокулянтами, ЗЗР, добривами, технологією та агрономічним супроводом, компанія разом із фермером бере на себе відповідальність за майбутній урожай. 

«Найважливішим є те, що ми готові брати на себе відповідальність за врожай, як партнери», - прокоментував начальник відділу R&D Микола Сучек. 

Саме за таким форматом комунікацій майбутнє, вважають в компанії.  

Щороку Vitagro Partner нарощує оберти та вдосконалює обладнання на заводі і технології. Цього разу гостям заходу презентували нові можливості заводу Semelita.

Щоб пропонувати своїм партнерам насіннєву продукцію найвищого ґатунку та збільшити об’єми виробленого насіння, Vitagro Partner удосконалила насіннєвий завод, збудувавши елеватор, розрахований на 5 тис. тонн одночасного зберігання насіння. Окрім того, насіннєвий завод Semelita було обладнано додатковою лінією протруювання насіння. 

Відносно розвитку брендів та асортименту в компанії звикли мислити стратегічно, враховуючи виклики, що стоять перед сільським господарством, а також тенденції його подальшого  розвитку. Відтак лінійку продуктів наповнюють якісними продуктами засобами та насінням, що будуть затребуваними навіть не завтра, а й післязавтра. Насіння сої з Канади, насіння пшениці з Німеччини та Австрії, насіння ріпаку з Чехії, інокулянти з Англії – найкращі світові розробками поповнюють продуктовий портфель Vitagro Partner, де представлені: Bayton – засоби захисту рослин, Energreen- елітні мікродобрива, Semelita – насіння з високою адаптивністю.  А створений відділ R&D проводить їх дослідження в умовах різних ґрунтово-кліматичних зон України, надаючи готові рішення партнерам-фермерам. В 2019 році закладено майже 260 дослідних ділянок по всій Україні. 

«Питання змін клімату в аграрній галузі будуть центральними і надалі поглиблюватимуться. Зміни клімату позначатимуться на технологіях, на селекції, системах захисту та живлення. Адже реагують не тільки рослини, але й ґрунт, збудники хвороб, шкідники, в яких збивається цикл розвитку. Все це потребує від агронома нових технологічних підходів. Мета нашої компанії – на тільки запропонувати сорти та гібриди сучасної селекції, які можуть реагувати на ці зміни, але й дати відповідні технології, щоб нейтралізувати негативні кліматичні чинники», - наголошує Микола Сучек.  

Він також розповів про останні новинки продуктового портфелю Semelita, зокрема сорти пшениці озимої,  та особливості їх застосування в умовах України.

«Напередодні осінньої посівної кампанії Vitagro Partner пропонує своїм партнерам сорти нового покоління європейської селекції пшениці озимої. Зокрема для Західного регіону рекомендуємо топовий високоврожайний сорт Франц з високими хлібопекарськими якостями, високорослий надпосухостійкий сорт Турандот з потужною кореневою системою, а також ранньостиглий сорт інтенсивного типу Юлія. Актуальними є німецький сорт Практік, адаптивний до наших умов, а також сорт Мескаль компанії Лімагрейн, який йде на заміну сорту Колонія. До речі, американську Колонію також не варто списувати з рахунків. Цікавий німецький сорт Ребелл, який має невеликий колос, але може формувати до 9 продуктивних стебел. Великі перспективи мають високоадаптивний сорт Реформ компанії RAGT, а також Ріверо, який за рахунок еректоїдного розміщення листків менше випаровує вологу і добре освітлюється сонцем, що сприяє кращому фотосинтезу», - зазначає Микола Сучек. 

Для більш посушливих регіонів східної України в компанії Vitagro Partner пропонують вітчизняні сорти Селекційно-генетичного інституту Нота, Ліга Одеська та Перепілка, що є стійкими до екстремально посушливих умов. 

Учасники заходу мали можливість оглянути запропоновані сорти пшениці та ріпаку на демо-ділянках компанії Vitagro Partner. 

А завершився День Поля справжнім сюрпризом – вечіркою у стилі Дикого Заходу. 

 



В Україні дешевшають помідори

Про це повідомили в інформаційно-аналітичному центрі «Інфо-Шувар» із посиланням на дані власного моніторингу цін.

Знизити ціни вдалось за рахунок збільшення пропозиції помідорів всіх видів по всій території країни.  Для прикладу, на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» у Львові від початку тижня було продано 350 тонн помідорів, це в 1,5 більше ніж за той самий період минулого тижня.  Фахівці «Інфо-Шувар» наголошують на тому, що обсяги на «Шуварі» почали зростати ще впродовж минулих вихідних і відбулось це переважно за рахунок  поставок рожевого та червоного томату з Півдня країни. 

Сьогодні червоний томат на «Шуварі»  пропонується по 23-28 грн/кг  (0,76-0,9 EUR/кг) , а рожевий по  25-30 грн/кг (0,83-1,0 EUR/кг). В порівнянні із минулим тижнем ціни знизились майже на 20%.

Падіння ціни було зафіксовано і на Півдні країни. Ще тиждень тому фермери Запорізької та Херсонської областей пропонували червоний томат по  25-28 грн/кг (0,83-0,93 EUR/кг), а сьогодні торгівля з господарств Півдня відбувається в діапазоні 18-23 грн/кг(0,6-0,76 EUR/кг)

Навіть після останнього зниження ціни а помідори все одно залишаються рекордно високими для другої половини червня.  В той самий період 2017 та 2018 років  вартість помідорів була майже в 2 рази нижчою.



Хліб продовжує дорожчати

Асоціація постачальників торгівельних мереж дослідила, як змінилися ціни хлібного кошика за останній місяць, а також з початку року. До складу цього кошику входять по кілограму пшеничного хлібу з борошна вищого та першого ґатунків, житнього хлібу та півкіло батону. Про це повідомив голова Асоціації постачальників торгівельних мереж  Олексій Дорошенко на своїй сторінці у Фейсбук.

З квітня по травень 2019 року хліб у середньому додав у ціні 1,6%, із 73,6грн у квітні до 74,8грн у травні 2019 року. 

Житній хліб. Якщо в квітні кілограм коштував 19,2грн, то в травні його ціна становила 19,7грн. Лише за місяць вартість зросла на 2,6%.
Пшеничний хліб з борошна першого ґатунку. За місяць ціна змінилась на 1,6%, із 18,4грн, у квітні, до 18,7грн, місяцем пізніше. 
Батон. Квітень 2019р – 13,1грн за півкілограмовий батон, а в травні – 13,3грн. За місяць ціна підвищилась на 1,5%.
Пшеничний хліб із борошна вищого ґатунку. Подорожчання відбулося на 0,9%, із 22,9грн, у квітні, до 23,1грн, минулого місяця.
За перші п’ять місяців 2019 року хліб зріс в ціні на 6,6%, із 70,2грн у грудні 2018 року до 74,8грн у травні 2019 року. 
Житній хліб. Найбільше зростання відбулося саме цього хліба, кілограм якого коштував у грудні минулого року 18,3грн, а в травні 2019 – уже 19,7грн. Індекс зростання +7,6%.
Пшеничний хліб із борошна першого ґатунку. Грудень 2018р – 17,5грн, травень 2019р – 18,7грн. З початку року ціна зросла на 6,9%.
Пшеничний хліб із борошна вищого ґатунку подорожчав на 6% за п’ять місяців. Вартість наприкінці минулого року становила 21,8грн, а в травні цього – 23,1грн. За п’ять місяців хліб подорожчав на 6%. 

"На жаль, наші прогнози на цей рік були саме такими: зростання вартості хліба буде випереджати інші групи продуктів, окрім овочів. При цьому чорний хліб буде зростати досить швидко, а з борошна найвищого ґатунку", - зазначає Олексій Дорошенко.