182818
178171

Польща у вересні планує розпочати будівництво паркану на кордоні з Україною, Білоруссю і Росією

Польща має намір у вересні 2018 року розпочати будівництво паркану довжиною 1,2 тис. км і висотою до 2 метрів уздовж східного кордону, тобто на кордоні з Україною, Білоруссю і Росією. Про таке повідомив міністр сільського господарства Польщі Кшиштоф Юргель, передає "Польське радіо", пише 5.ua.

"Під час постійного комітету (Ради міністрів) буде розглянута резолюція у справі програми будівництва паркану. Опрацьовується закон. Ми припускаємо, що у вересні має розпочатися будівництво", – сказав він.

У такий спосіб польський уряд планує боротися з вірусом африканської чуми свиней, який розносять дикі кабани, але від нього страждають домашні тварини.

Вартість побудови огорожі оцінюється у 300 млн злотих (€71 млн). Це буде паркан з відповідною сіткою висотою до двох метрів, який буде закріплено на глибині приблизно півметра. Будівництво хочуть завершити протягом 3-4 років. Перш за все огорожу встановлюватимуть у тих місцях, де є найбільший ризик міграції кабанів.

Нагадаємо, що в Україні за 2017 рік зафіксовано 163 випадки АЧС, зокрема 28 - в господарствах, 91 - в приватному секторі та 38 випадків серед диких тварин, а також 6 інфікованих об'єктів.

Ваш вибір 'Подобається'.


Підвищення мит на імпорт добрив з РФ дозволить Ostchem сплатити борг Газпромбанку за рахунок фермерів

Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо підвищення антидемпінгових мит на імпорт в Україну аміачної селітри з РФ до 42,96% не має нічого спільного із захистом національних інтересів та в черговий раз призведе до здорожчання азотних добрив на внутрішньому ринку і росту доходів Росії від продажу природного газу і аміаку. В результаті вітчизняні аграрії зазнають багатомільярдних втрат, а група Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу, зможе фактично за їх рахунок погасити борг перед російським Газпромбанком.

Справа в тому, що група Ostchem використовує у якості сировини для виробництва добрив російський природний газ або аміак.

«З огляду на нинішній рівень цін на внутрішньому ринку, група Ostchem або вже працює більш ніж рентабельно та не потребує додаткового захисту, або через неефективність виробництва витрачає на російську сировину стільки ж, чи навіть більше, ніж ціна російських добрив на міжнародному ринку», - відмітив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов.

Таким чином, посилення заходів, спрямованих проти імпорту добрив, і підвищення цін на них призведе до того, що Україна буде платити за російський природний газ, нехай і реекспортований з ЄС, або вже готовий російський аміак стільки ж, або навіть більше, ніж за російські добрива. Більше того, враховуючи, що Ostchem був створений за рахунок кредиту російського Газпромбанку, гарантованого Газпромом, дане рішення дозволить групі Ostсhem повернути країні-агресору майже 1 млрд дол. боргу за рахунок фермерів, які вимушені переплачувати за добрива.

«Фактично Міністерство економічного розвитку і торгівлі знехтувало своїм обов'язком враховувати не лише інтереси національних виробників добрив, але й українських аграріїв, внесок яких в національний ВВП складає 14% й набагато перевищує внесок усієї хімічної галузі. Ні про яку боротьбу з країною-агресором також не доводиться говорити. З урахуванням повернення боргу Дмитра Фірташа Газпромбанку, ми заплатимо росіянам більше, а не менше», - сказав Соколов.

За його словами, влада стала на хибний шлях вирішення усіх проблем за рахунок аграріїв. При цьому фактично блокується здійснення заходів, які дозволили б Україні за прикладом Китаю зменшити, або повністю відмовитись від використання природного газу у виробництві азотних добрив, тим самим зробивши його рентабельним без збільшення внутрішніх цін. Україна так і не використала зв’язаний кредит, наданий КНР, для будівництва заводів синтез-газу, що дозволило б виробляти добрива з українського газового вугілля.

За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», кожен гектар української землі щорічно втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин через недостатнє внесення мінеральних добрив. В свою чергу, за даними опитування, проведеного центром «Соціальний моніторинг», фермери не вносять достатню кількість добрив через їх високу ціну.

«Таким чином, рішення щодо збільшення антидемпінгових мит на аміачну селітру насправді веде не тільки до збільшення доходів Газпрому і Газпромбанку, але й до подальшого виснаження українських ґрунтів», - підкреслив Михайло Соколов.

Довідка. 26 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з РФ до 42,96%

За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «УкрАгроКонсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення Всеукраїнської Аграрної Ради, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Крім того, за даними консалтингового агентства «ААА», через завищені ціни аграрії щорічно переплачують за азотні добрива близько 5 млрд грн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні збудують два заводи з виробництва картоплі фрі

Про це повідомила виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Оксана Руженкова, пише AgroTimes.

За її словами, «Овочева група» вже має контракт на постачання виробленої картоплі фрі до Ізраїлю.

«Цього року компанія проводитиме сертифікацію своїх виробничих площ, що розташовані на Чернігівщині, та одночасно будуватиме завод, – уточнила Оксана Руженкова. – Господарство вже провело сортовипробування, пройшло відповідний фінансовий аудит і наразі шукає способи отримати зовнішній кредит».

ФГ «Аделаїда» будуватиме завод із виробництва картоплі фрі на Житомирщині. Це господарство орієнтуватиме свою систему збуту на внутрішній ринок.

«Аделаїда» має неабиякий досвід у вирощуванні, реалізації й експорті картоплі. У 2018 році господарство почне сортовипробування, – зауважила виконавчий директор УАВК. – Усі необхідні сертифікати має. Нині обирає виробничу лінію. Завод будуватиме власними коштами».

Довідка

ТОВ «Овочева група» (Чернігівська область) має під картоплею 750 га, в тому числі 150 га – на поливі.

ФГ «Аделаїда» вирощує картоплю в Херсонській та Житомирській областях.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Не "Рябою" єдиною: для чого виробникам індичатини потрібні дотації

Про це у своїй колонці на Економічній правді написав власник компанії “УПГ інвест”, що займається виробництвом української індичатини Володимир Дутчак, передає УНН.

“Написати цю колонку мене спонукало викривлення, яке сформувалося в громадській думці щодо системи програм державної підтримки птахівників. Коли люди чують "птахівництво", то уявляють собі винятково виробництво курятини і тільки одну компанію.

Так от, це не так. Компанія "УПГ інвест" — перша, хто в незалежній Україні почав на промисловому рівні займатися вирощуванням індиків”, — написав він.

Підприємець розповів, що їх компанія стартувала з мінімальних потужностей на площі всього 2 тис. кв м, а зараз, через 15 років, до компанії входять вісім птахофабрик, комбікормовий завод, цех забою, переробки, інфраструктури для дистрибуції. Загальна площа виробництв — 100 тис. кв м. Уся продукція реалізується на внутрішньому ринку.

“Я не скаржуся, хоч цей бізнес і не з легких. У собівартості до 70% припадає на корми. Останні кілька років, коли світові ціни на пшеницю і кукурудзу були низькими, дозволили нам зміцнитися. Крім того, діяв спеціальний режим ПДВ, який був серйозною підмогою. Ми з розумінням поставилися до його скасування, оскільки усвідомлюємо стан державних фінансів, виснажених війною, девальвацією і кризою.

Ми зможемо працювати без цієї пільги, але розвиватися — навряд чи.

Інвестиції в будівництво сучасного заводу, що відповідає європейським стандартам, становлять 5-15 млн дол залежно від потужності, а щоб ми могли реалізувати такий масштабний проект, нам потрібна підтримка з держбюджету. Тому держпрограма компенсації 25% тіла кредитів, залучених на будівництво тваринницьких комплексів, повністю відповідає потребам нашого бізнесу”, — зазначив В.Дутчак.

Він пояснив, що розраховувати на допому банків аграріям нині не приходиться, оскільки фінансові установи не хочуть ризикувати, а тому єдина надія на державну підтримку.

“Банки налякані серією дефолтів, зокрема і з боку позичальників-аграріїв. Вони стали дуже вибагливі — хочуть бачити стабільну маржу, ліквідну заставу, прозору структуру компанії. В результаті фермерам нічого дати в заставу, тому що нема грошей на будівництво, а побудувати вони не можуть, бо не дають кредити.

Дотації дозволяють розірвати це замкнене коло. Банки будуть розуміти, що вони гарантовано повернуть 25% позики. Тобто ризики зменшуються на чверть. З урахуванням цієї пільги облікова ставка НБУ 17% де-факто становитиме 8%.

Усе це повинно стимулювати банки нарощувати кредитування, а бізнес — розширюватися і будуватися. Галузь отримає можливість створити нові пташники, нові забійні і переробні цехи, які дозволять вийти на зовнішні ринки. У нас є замовлення на поставку в ОАЕ, Азію, Європу, Африку, але нема цехів, які зробили б ці поставки можливими. Тому нам критично важливо інвестувати в переробку, щоб мати можливість задовольнити цей попит”, — розповів він.

Якщо розумно скористатися цією пільгою, продовжив В.Дутчак, то через два-три роки ми зможемо конкурувати з іншими європейськими виробниками в сегментах індичатини, гусятини, фазанів, перепілок. Паралельно вигоду отримає і внутрішній ринок.

“Імпорт м’яса птиці в Україну був, є і буде. Так, це невеликі обсяги, але вони регулярні. Найгірше, що завозиться м’ясо, у якого вийшов або закінчується термін придатності. Українці повинні їсти якісне м’ясо і у нас є можливість забезпечити його виробництво. Ми агарна країна, у нас нема проблем з кормовою базою.

Розвиток виробництв дозволить утримати в країні кваліфікованих працівників. Я сам із Західної України і не за чутками знаю, що таке відплив кадрів. Як вирішити проблему? Виплачувати конкурентні зарплати, підтримувати співробітництво з аграрними вузами, створювати робочі місця на сучасних виробництвах”, — резюмував власник “УПГ інвест”.

Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій було змінено. Держава відмовилась компенсувати за принципом: хто більше платить податків, той більше отримує держпідтримки, оскільки у сфері тваринництва виявилось усього два найбільших платника податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Ю.Косюка та “Укрлендармінг” О.Бахматюка.

Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів. Чи отримають “МХП” та “Укрлендфармінг” дотації цього року поки не відомо, але зважаючи на масштабне розширення виробничих комплексів “МХП” — цілком ймовірно.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Міжнародним та російським трейдерам невигідний розвиток українського агросектору

Скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) експортерам технічних культур викликало шквал негативу та призвело до справжнього протистояння сільгоспвиробників й переробників. Хто ж зіштовхнув лобами вчорашніх партнерів по бізнесу?

Про це йдеться в матеріалі інтернет-видання "Цензор" , передають Українські Новини.

Головними зацікавленими сторонам конфлікту виявилися міжнародні і російські трейдери, які вивозять українську сою для переробки на заводах в Європі та Росії. Саме їм вигідна Україна в ролі постачальника дешевої сировини високої якості, а не готової продукції з доданою вартістю.

Російський агрогигант "Співдружність", що входить в орбіту бізнес-інтересів прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва, в 2016 році в Сморгоні (Білорусь) розпочав будівництво заводу з переробки сої та насіння ріпаку. В інтерв'ю виданню "АПК-Інформ" виконавчий директор Торгового дому "Співдружність" Сергій Соколовський відкрито заявляв, що потреби заводу в соєвих бобах будуть забезпечені за рахунок поставок з України. Новий завод в Сморгоні "Співдружності" планує вивозити 500 тис. тонн української сої в рік вже з урожаю 2018 року. У чергу за українськими соєю та ріпаком вишикувалися найбільші європейські заводи транснаціональних корпорацій ADM, Bunge, Glencore, а також інші середні та дрібні європейські переробники.

Ваш вибір 'Подобається'.


"Рошен" планує до листопада запустити першу лінію на бісквітному комплексі в Борисполі

Теґи: 

про це повідомила прес-служба компанії, передає Інтерфакс-Україна.

"У квітні на бісквітному комплексі "Рошен" розпочнеться монтаж устаткування, в вересні-жовтні має запрацювати перша лінія із виробництва крекерів. На наступний рік заплановано запуск ще двох ліній. На повну потужність комплекс має вийти за чотири роки", - процитовано в повідомленні слова президента "Рошен" В'ячеслава Москалевського.

За його словами, потужність бісквітного комплексу становитиме орієнтовно 5 тис. тонн продукції на місяць.

"Комплекс у Борисполі побудовано на п'яти ділянках, що перебувають у суборенді. У зв'язку з цим бажання "Рошен" придбати землю є природним. Вартість землі значно нижча від вартості побудованого на ній комплексу - 60 млн грн проти 1,2 млрд грн. Нам необхідно викупити землю, щоб бути впевненими у завтрашньому дні", - зазначив президент корпорації.

Корпорація "Рошен", один з найбільших в Україні виробників кондитерських виробів, до складу якої входять Київська, Кременчуцька (Полтавська обл.) кондитерські фабрики, два виробничих майданчики у Вінницькій області, масло-молочний комбінат "Бершадь молоко" (Вінницька обл.), два виробничих майданчики у Липецькій області (РФ), Клайпедська кондитерська фабрика (Литва) і фабрика Bonbonetti Choco (Угорщина).

Корпорація виробляє близько 320 видів кондитерських виробів: шоколадні та желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти. Загальний обсяг виробництва становить 450 тис. тонн продукції на рік.