Польські аграрії хочуть захисту від українського імпорту

Про це в ході форуму "Європа-Україна" у місті Жешув (Польща) заявила віце-президент українсько-польської торгової палати Ельжбета Бодьо, пише Європейська правда.
За її словами, польський аграрний бізнес схвильований від'ємним сальдо в торгівлі з Україною.
Більш того - польські компанії вже почали піднімати питання щодо можливості застосування спеціальних заходів у торгівлі з Україною в рамках захисних заходів СОТ.
Нагадаємо, Світова організація торгівлі допускає введення обмежень проти імпорту у випадку, якщо його різке зростання становить загрозу національній промисловості.
За даними Держстату, за результатами 2017 року український експорт до Польщі зріс на 23,8%, склавши $2,72 млрд.
Площа зрошуваних земель у Криму скоротилася в 10 разів

За даними «міністерства сільського господарства Криму», до окупації півострова Росією площі зрошуваних земель на його території досягали 120-130 тис. га, що майже в 10 разів більше, ніж зараз, пише agroday.com.ua.
За словами Андрія Рюмшина, так званого міністра сільського господарства Криму, до 2020 року загальна площа зрошення складе 59 тис. га завдяки фінансуванню Російською Федерацією.
Він зазначив, що в 2017 році з російського бюджету на меліорацію було виділено близько 153 млн руб. та введено в експлуатацію 1,6 тис. га меліорованих земель. Тоді як в 2016 році площа введених меліорованих земель склала 500 га, а в 2015 році – близько 800 га.
Щоб забезпечити полив сільськогосподарських культур «влада» Криму розглядає можливість використання очищених стічних вод, якщо їх якість буде відповідати всім вимогам.
Нагадаємо, що за словами Юсуф Куркчі, першого заступника міністра у справах тимчасово окупованих територій України, окупаційна влада Криму вже вичерпала всі ресурси для вирішення проблем з водою. Процес деградації грунтів у північній частині півострова розвивається такими високими темпами, що представляє серйозну проблему. Водна інфраструктура в Криму практично руйнується.
Відзначимо, що до анексії Криму, Україна забезпечувала 85% водопостачання півострова через Північно-Кримський канал, що йде від Дніпра. Після окупації кримської території Росією подача води була припинена.
Аграрії погрожують провести страйк під стінами ВР
Про це повідомив представник громадської організації "Всеукраїнська аграрна рада" Володимир Хвостов в Facebook, передає УНН.
За його словами, він представляє інтереси дрібних і середніх фермерів Херсонської області, які вкрай незадоволені "правками Хомутинніка" до Податкового кодексу України щодо скасування повернення ПДВ дрібним і середнім експортерам олійних культур.
"Парламент щороку під ялинку нам підносить сюрприз. Цього разу ми отримали "подарунок" у вигляді скасування ПДВ при експорті олійних. І ми вийшли сьогодні, щоб відстояти свої права", - зазначив він.
В.Хвостов пояснив, що податкові нововведення принесуть колосальні збитки дрібним фермерам і збагатять великі агрохолдинги.
"Якщо говорити про сою, то ми втратимо 2 тис. грн на кожній тонні, Херсонська область виробляє понад 300 тис. тонн - можете порахувати, які це великі гроші. У масштабах країни ми втрачаємо 10-12 млрд грн. Кому це вигідно?
Це вигідно великим аграрним холдингам, які мають власну переробку. Після переробки нашої сировини, вони отримають ті гроші, які ми втрачаємо", - підкреслив він.
В.Хвостов попередив, що наступний страйк пройде під стінами Верховної Ради.
"Бережіться парламентарі, хомутинніки, ми вийшли на попереджувальну акцію, наступна через 5 днів під стінами парламенту", - резюмував він.
Нагадаємо, сьогодні в дев'яти областях аграрії перекрили траси. У такій спосіб вони намагаються донести до влади свій протест проти змін до Податкового кодексу України в частині скасування для дрібних і середніх фермерів скасування ПДВ.
Вони вважають, що ініціатива належить народному депутату від партії "Відродження" Віталію Хомутинніку, члену Податкового Комітету ВР, який за сумісництвом є бенефіціаром великого агрохолдингу "Кернел", що спеціалізується на переробці олійних культур.
Скорочення свинопоголів’я «б’є» по забоям

Про це зазначають у аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» із посиланням на дані ДССУ.
Так, згідно з офіційними даними статистики, за перші два місяці 2018-го на забій надійшло 75,2 тис. т свиней, що на 12% менше ніж у січні-лютому 2017-го. «Ця зміна відбулася на тлі п’ятивідсоткового скорочення чисельності свиней у сільськогосподарських підприємствах. Зменшення кількості свиней у промисловому секторі на 193,5 тис. голів (до 3,36 млн гол. станом на 1-ше березня 2018-го) „відгукнулося“ на обсягах пропозиції свиней на забій. Зокрема, бійні та м’ясокомбінати за зиму 2018- го забили менше 700 тис. голів. Це на 87,5 тисяч менше ніж роком раніше. Крім цього, середня жива маса реалізації товарного поголів’я на забій на кілограм поступається показнику аналогічного періоду 2017-го і в середньому по Україні становить 108 кг/гол.», — додають аналітики АСУ.
Проте експерти запевняють, що це — не привід вважати, що Україна залишиться без власновирощеної свинини. «Скорочення обсягів вирощування свиней має менші темпи. За два зимових місяці сільськогосподарські підприємства отримали 82,5 тис. т приростів живої маси свиней — мінус 3,8% порівняно з січнем-лютим минулого року. Водночас, з них на забій направили 91% вирощеного проти понад 98% торік, що слугує позитивним індикатором для галузі. На додачу, статистика зовнішньої торгівлі фіксує суттєвий майже п’ятиразовий приріст імпорту живих свиней до України. Тож вітчизняні свиногосподарства досить активно посилюють племінний потенціал поголів’я за рахунок чистопородних та гібридних тварин, що неодмінно матиме позитивний вплив внутрішнього виробництва свинини», — запевняють в АСУ.
Вчені назвали ключові складові успіху в управлінні фермерським господарством

Вчений виділяє важливу роль інтуїції в досягненні успіху сільгоспвиробника, пише Зерно.
Професор переконаний, що інтуїція може допомогти в конструюванні та розвитку добробуту аграрія. Згідно з останніми дослідженнями, результати яких представив Натхолл, всього 4% успіху фермера полягають в його умінні планувати, 20% — в умінні втілювати плани в життя, а 76% — це інтуїція.
Машини все ще не здатні приймати геніальні рішення, вони не мають таланту, говорить професор. Як стверджує Натхолл, інтуїція є критично важливим компонентом прийняття рішення аграріями, це основа людського капіталу. У фермерській справі талант є чистим прибутком. Концепція інтуїтивного прийняття рішень має особливе значення для малого, а часто і для сімейного бізнесу.
Для досягнення цілей інтуїтивні здібності, пов'язані з базовими управлінськими якостями (планування і застосування навичок) відіграють дуже важливе значення. Передумовами хорошої інтуїції є досвід, практичні і теоретичні знання, і навички очікування.
Результати досліджень, проведених на різних фермах, показують, що в окремих керуючих фермою інтуїція і процес прийняття рішень працюють краще, ніж у їх колег.
Професор Натхолл розглядає і саму механіку шостого почуття. Перш ніж виробити реакцію на правильне рішення, інтуїція сільгоспвиробника повинна спершу відстежити і зрозуміти поточний стан речей, а також ймовірні майбутні умови (читання ситуації), після чого пізнавально проінтерпретувати і проаналізувати інформацію, а потім, нарешті, вибудувати висновок, що б відповідав вирішенню поточної проблеми.
Вчений стверджує, що ключовими складовими успіху в управлінні фермерським господарством є інтуїція, здатність до формального планування, а також здатність до імплементації планів.
Українцям припало до душі грузинське вино

Про це пише УНН з посиланням на Національне агентство вина Грузії.
Перше місце належить РФ. За два місяці поточного року Росія імпортувала 7,4 млн пляшок грузинського вина. На другому місці - Україна. Імпорт грузинського вина Україною за 2 місяці склав 973 тис. пляшок. Замикає трійку лідерів Китай. За два місяці поточного року Китай імпортував 501,2 тис. пляшок грузинського вина. Також повідомляється, що в січні-лютому поточного року Грузія поставила на експорт 10,8 млн пляшок вина в 38 країн світу, перевищивши показники 2017 року на 23%.
Разом з тим вітчизняні експерти попереджають про те, що в Україні зростає кількість псевдоімпортного вина.
Так, згідно з даними Української корпорації з виноградарства і виноробної промисловості "Укрвинпром", близько 30% "іноземних" вин на полицях вітчизняних магазинів - зроблені у нас.
Зазначимо також, що на початку року АМКУ вилучив партію вина, що продавався під виглядом грузинського. На підставі звернення Національного агентства вина Грузії до компанії "KAMYANKA GLOBAL WINE" були застосовані санкції у вигляді штрафу в розмірі 7,1 млн гривень і заборони на продаж імітаційного грузинського вина.
Додамо, що, за оцінками експертів, вітчизняне виноробство має гарні шанси виходу на міжнародну арену.
"Зазначу, що вітчизняне виноробство має гарні шанси для розвитку та виходу на міжнародну арену. У разі державної підтримки цього процесу хоча б на рівні тієї ж податкової політики наша галузь може конкурувати за споживача і з грузинським, і з італійським виробником. Деякі наші вина за якістю вже не поступаються "іноземцям". "Коктебель", наприклад, представляє досить якісні сортові вина "Мерло", "Каберне", "Шардоне". Тому експерти дійсно сходяться на думці, що цей ринок "приречений" на успіх, проте для цього потрібен час і розуміння з боку регуляторів ринку", - зазначила генеральний директор компанії Eastern Beverage Trading Ольга Івушкіна.