Польські аграрії зіткнулись з найбільшим за останні 10 років дефіцитом робочих рук

Фахівці галузі пов’язують поточний стан з відтоком польських робітників в інші галузі та інші країни. Навіть збільшення трудової міграції з України не змогло компенсувати втрати власної робочої сили, пише "Інфо-Шувар"

«Перші тривожні сигнали ми помітили ще в період збирання суниці, малини та лохини, проте, коли розпочався сезон яблук, потреба в робітниках стала ще більш гострою. Останній раз таку складну ситуацію в країні ми спостерігали більш, ніж 10 років тому”, - розповів порталу sadyogrody.pl Мирослав Малішевський, голова Товариства садівників Польщі.

”Ми завжди створювали всі необхідні умови для сезонних працівників, щоб робота була ефективною. Ситуація кардинально змінилася після запровадження мінімальних годинних ставок, а також варто брати до уваги відтік робочої сили до інших галузей, зокрема будівництва. Ті, робітники, які хто колись працювали тільки в сільському господарстві сьогодні вже задіяні на будівельних майданчиках, у супермаркетах, на складах, бо там їм пропонують кращі умови та вигіднішу платню, яку садівники, відповідно, собі дозволити не можуть ”, - коментує ситуацію пан Малішевський.

Згідно слів експерта, ситуація може навіть погіршитися в 2018 році, коли вступить в силу новий закон про працевлаштування сезонних працівників.

“Ситуація, яку ми зараз спостерігаємо в Польщі, поширена у багатьох країнах Західної Європи. Відсутність достатньої кількості робітників, особливо сезонних, в умовах обмеженого фінансового ресурсу , є серйозним фактором негативного впливу на обсяги виробництва. Ми маємо підозри що така ситуація в нашій країні цілком може набути довготривалого характеру. Саме тому, ми повинні серйозно підійти до цього питання та знайти шлях, щоб забезпечити господарства в країні достатньою кількістю робочих рук”, - підсумував Мирослав

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відтепер щорічно фермери святкуватимуть професійне свято

Відповідний проект Указу Президента України було схвалено на засіданні Уряду сьогодні, 11 жовтня. Після підписання, Указ Президента набуде чинності з дня його опублікування.

Дата 19 червня була обрана у зв’язку з прийняттям у цей день у 2003 році Закону України "Про фермерське господарство".

«Розвиток фермерства та робота самих фермерів відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні українського села. Підтвердженням цього є значна увага Уряду до розвитку фермерського руху та схвалена ним відповідна концепція держпідтримки. Встановлення офіційного свята, яке б вшановувало працю фермерів, стане ще одним поштовхом до сприяння підприємницькій ініціативі на селі та підкреслить важливість професії фермера як такої», - прокоментував рішення Кабінету Міністрів України Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Проект Указу Президента «Про День фермера» розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за ініціативи громадськості з метою сприяння розвитку фермерського руху в Україні.

Довідка:

Сьогодні у сільському господарстві України свою діяльність здійснюють майже 48 тисяч сільськогосподарських підприємств. Серед них - 70,6 % фермерські господарства.

13 вересня 2017 року розпорядженням № 664-р Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки. Також, у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленого Урядом, на розвиток та підтримку фермерства пропонується направити 1 млрд гривень

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 експортери українських овець і кіз

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

Наразі такий обсяг вчетверо перевищив увесь експорт овець і кіз за 2016 рік, коли за кордон було відправлено 211 тонн живих тварин на суму $271 тис.

Водночас Україна за січень-вересень цього року імпортувала 89 тонн живих овець і кіз на $708 тис. Тоді як протягом 2016 року було ввезено у 5,5 разів менше овець і кіз (16 тонн). У вартісному вираженні – $121 тис., що майже вшестеро менше від показника за дев’ять місяців поточного року.

Найбільше українських овець і кіз протягом дев’яти місяців цього року продали в Туреччину (74% від усього обсягу), Ліван (20,3%) та Грузію (2,5%).

Основні країни, в яких Україна купувала живих овець і кіз цього року, – це Німеччина (62% від усього обсягу), Австрія (31%) та Франція (5,4%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стали виробляти менше молока

Як повідомила Державна служба статистики, виробництво яєць за дев'ять місяців 2017 року зросло на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 12,117 млрд шт.

Виробництво м'яса (у живій вазі) за вказаний період зросло на 0,1% - до 2,275 млн тонн.

Виробництво молока в Україні в 2016 році скоротилося на 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2015 року – до 10,382 млн тонн, яєць – на 10% - до 15,1 млрд шт. В 2016 році м'яса (у живій вазі) в країні було вироблено 2,324 млн тонн - на 0,04% більше, ніж у 2015 році.

Джерело: УкрАгроКонсалт

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший український агрохолдинг вдвічі збільшив урожайність сільгоспкультур

Зокрема, врожайність кукурудзи і сої збільшилася на 96-99%, а соняшнику і пшениці – на 89%, повідомив директор департаменту виробництва, досліджень і розвитку агробізнесу «Кернел» Віталій Ставничук, пише Latifundist.

За його словами, це сталося завдяки зміні технології та підходів до виробництва.

Наприклад, компанія змінила систему нульового обробітку на обробіток ґрунту з поглибленням, що дозволяє уникнути засухи та ущільнення ґрунту.  

Також «Кернел» перейшов з поверхневого розкидання добрив на внесення добрив в орний горизонт (на 18-20 см).

«Ефективність використання такої технології складає 70% і підвищує врожайність на 20%», – зазначив Віталій Ставничук.

Крім цього, на збільшення врожайності вплинуло використання нових технологій, які дають можливість агрономам стежити за температурою, вітром тощо.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 тенденцій кукурудзяного сезону-2017

У першій трійці за розміром посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.

З 2016 року врожайність кукурудзи на зерно в Україні становила 7,24 т / га. Цікаво, що протягом останніх 7 років середня врожайність цієї культури тільки одного разу перевищила рубіж в 7 т / га.

За всіма прогнозами, показник врожайності кукурудзи цього року явно буде нижче, пише
УАК за матеріалами latifundist.com

Причин для зниження врожайності цариці полів в Україні в 2017 р насправді кілька.

1. Шкідники наступають. Звичайно, це проблема не тільки поточного року. Хоча були і особливості. Наприклад, поряд з «атаками» стеблового і лугового метеликів, а також бавовняної совки, на посівах Житомирської, а також в західних областях було виявлено ще й карантинний кукурудзяний жук діабротика. Його по шкідливості для посівів кукурудзи нерідко порівнюють з рослиною, що паразитує на соняшнику,  - вовчком. Тільки шкода ще вагоміша! Для прикладу, втрати аграріїв Америки, звідки родом цей жук, через витрати на інсектициди проти даного шкідника і зниження врожайності оцінюють в $ 1 млрд на рік.

В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. Однією часом бувало недостатньо, оскільки через час, з огляду на сприятливу для шкідників погоду, на посівах можна було зустріти повторну навалу того ж стеблового метелика або бавовняної совки.

2. Погода не на благо. Ні для кого не новина, що природа підкидала в цьому сезоні аграріям масу погодних сюрпризів. Спочатку вона відзначилася поверненням зимових морозів зі снігом в травні. Природно, це місцями призвело до пошкодження сходів кукурудзи та гальмування вегетації на полях, де культуру посіяли в ранні терміни - до 15 квітня. Потім місцями цариці полів довелося витримати удари  градом, що, само собою, стало для культури стресом, який позначається і на показниках врожайності. І нарешті, убога кількість опадів в умовах аномальної спеки.

Тому не дивно, що в господарствах, які постраждали від посухи, на Полтавщині, Кіровоградщині та Чернігівщині сподіваються зібрати з кукурудзяних полів хоча б 6-7 т / га.

3. Наввипередки з бур'янами. Експерти називають цей рік «лободовим». Так, з огляду на низький поріг температур в квітні-травні, в більшості регіонів використання ґрунтових гербіцидів на майбутніх посівах кукурудзи не дало відчутного результату. Бур'яни вистояли. Це потребувало додаткових витрат на післясходові гербіциди.

Не у всіх господарствах вдалося вгадати з фазою розвитку марі білої і своєчасно «атакувати» її дієвим препаратом. Нерідко вже сформувався восковий наліт на її листі і почалося розгалуження, що дозволяло бур'яну вистояти в сутичці з використовуваним в господарстві гербіцидом.

4. Зрушення по ФАО. Погодно-кліматичні умови диктують сільгоспвиробникам нові умови. Скажімо, в Житомирській і Чернігівській областях, де раніше надавали перевагу кукурудзі з ФАО 220-260, аграрії поступово переключаються на гібриди з ФАО 300 і вище.

Хоча, наприклад, в компанії «Лімагрейн Україна» впевнені, що 2017 р змінить точку зору сільгоспвиробників щодо вибору гібридів з тим чи іншим ФАО. За прогнозами, північна частина України буде схилятися в бік кукурудзи більш ранньої групи. Центральна частина перерозподілить відсоток гібридів з високим ФАО на більш низький, тобто до 300. Південь частини України буде повертатися знову до ранньої групи, так як посуха підтвердила, що гібриди з ФАО 250 і раніше є кращим вибором.

5. Влагозберігаючі технології. Рішення в питанні протистояння посухи все частіше аграрії бачать у використанні мінімальних і нульових технологій обробки грунту. Зокрема, пожнивні залишки попередника, залишаючись на поверхні грунту, скорочують втрати вологи з неї. Таким чином кукурудза отримує необхідну для старту вегетації енергію. А якщо до цього додати підживлення культури мікроелементами через лист за допомогою комплексу мікродобрив - результат точно порадує.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview