Польські фермери укладатимуть угоди із сезонними працівниками

Саме тому, уряд Польщі зараз докладає всіх зусиль, щоб легалізувати роботу сезонного працівника, зробити її максимально безпечною та ефективною, а також забезпечити необхідні соціальні умови та страхування у випадку хвороб та нещасних випадків, пише Інфо-Шувар.

Міністерством сільського господарства Польщі була опублікована поправка до проекту закону “Про працевлаштування сезонних працівників”, яка зобов'язує фермерів , укладати спеціальні "угоди про допомогу зі збиранням врожаю" з сезонними працівниками, які будуть задіяні на їх господарствах.

Експерти пояснюють, що в такому договорі будуть визначені основні правила роботи в процесі збирання, сортування та підготовки до продажу фруктів та овочів. Також, згідно такого договору, фермери повинні будуть платити спеціальні внески в сумі 132 zl (31,15 EUR) в місяць, за рахунок яких буде забезпечено соціальне страхування сезонних працівників на їх господарствах.

Уряд Польщі зараз докладає усіх зусиль, щоб ліквідувати сіру зону в галузі сільського господарства в країні та компенсувати дефіцит робочої сили, який зараз спостерігається не тільки в Польщі, але і у багатьох країнах Західної Європи.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Потенціал сільського господарства криється в економічному зміцненні малого виробника та розвитку кооперації

Одночасний їх розвиток дозволяє забезпечити широкий спектр завдань – від насичення внутрішнього ринку продовольством та забезпечення зайнятості в сільській місцевості, до реалізації експортного потенціалу та стабілізації валютного балансу країни. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародної виставки ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

«Сьогодні великий агробізнес працює на рівні кращих світових стандартів. Крім традиційних вже експортних лідируючих позицій по зернових культурах, олії, м’яса курятини, останнього року отримали значне зростання за новими категоріями. У 2016 році експортовано рекордну кількість цукру (466 тис. тонн), борошна (371 тис. тонн). Тільки за дев’ять місяців цього року експорт молочної продукції зріс на 76% порівняно з минулорічним періодом, причому поставки вершкового масла практично вчетверо», - повідомила заступник Міністра.

За її словами, гарні позиції мають і невеликі виробники, виходячи на зовнішній ринок з продукцією ягідництва, садівництва, органічною. В минулому році були зафіксовані рекордні обсягу експорту свіжих ягід: полуниці (2,3 тис. тонн), малини (675 тонн), чорниці (1,5 тис. тонн), лохини (1,3 тис. тонн) та інших. Даний товарний сегмент потребує особливих умов зберігання та транспортування, тому є складним для реалізації навіть на внутрішньому ринку. Тут важливу роль грає інформаційна та маркетингова підтримка. У листопаді цього року Мінагрополітики разом з ФАО організовує ряд навчальних семінарів з питань експорту свіжих та заморожених ягід до ЄС.

«За різними оцінками потенціал сільського господарства використаний наполовину. Криється він у економічному зміцненні малого виробника, розвитку кооперації. Варто відзначити цікаву тенденцію, що все більше великих українських компаній вже працює у форматі кооперації з малими та середніми виробниками, або підтримуючи створення кооперативів», -  зазначила Олена Ковальова. На її думку, така співпраця є вигідною: для великих гравців – це забезпечення якісної гарантованої за обсягами сировинної бази, для малих – можливість отримувати фінансову підтримку та виходити на нові ринки. Держава ж отримує зростання зайнятості у сільській місцевості.
«Саме розуміючи потенціал малого виробництва, вже зроблені кроки з фінансової підтримки його цього та наступного року: фермерства, кооперації, особистих селянських господарств через кооперацію. Зараз шукаємо механізми підтримки ефективного дорадництва», – резюмувала Олена Ковальова.
 

Довідка:
Участь у міжнародні виставці «АгроКомплекс 2017» взяли більше 250 учасників.
На офіційному відкритті були присутні: заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, народний депутат України Леонід Козаченко, представники галузевих асоціацій, міжнародних проектів технічної допомоги, аграрного бізнесу та експерти аграрної галузі.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Зміна клімату: які наслідки для світового сільського господарства?

Про це заявив доктор Ебергард Фауст, керівник відділу досліджень "Кліматичні ризики та природні небезпеки» з Munch Re у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу, пише Аgronews.ua

Спираючись на дані  дослідження, що було проведено з 1956 по 2005 рр,  зміна клімату у світі має певні як позитивні, так і негативні наслідки. З позитивних: вона сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. З негативних:  часом створюються більш підходящі умови для шкідників та грибкових атак. Потенційно зміни клімату призводять до  пізніх заморозків  у районах, прилеглих до тропічних, що впливають на виноградарство та плодові культури (яблука та ін.)

Наприклад, в Європі у 2017 році внаслідок зміни клімату аграрії зазнали таких збитків лише тільки щодо плодоовочевих культур ≥ 2 млрд. дол США. Страхові збитки склали  ≥ 0,6 млрд. дол. США, але це ще не остаточні цифри, як зазначив доктор Ебергард Фауст. Відбулося зменшення врожаю в Німеччині: - 50% для яблук та груш, - 40% по вишні, для слив і чорносливу  – це  60% . Очікувані втрати для плодівництва близько 200 млн. євро. Додаткові серйозні втрати очікуються щодо виноградарства.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

Як зазначив експерт з агрострахування, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін, клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Глобальні зміни клімату зможуть сприяти новим можливостям аграрного сектора, проте це можливо лише в разі абсолютної адаптації сільськогоспвиробництва до нових кліматичних умов, що синхронізуються  з темпами їхньої зміни.

Саме тому у цьому процесі синергія адаптаційних факторів має неабияке значення.

Завдяки біокліматичному потенціалу, який зростатиме, економічно вигідним для аграріїв буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Доктор Ебергард Фауст підсумував, що зі зміною клімату збільшуються не лише ризики для аграріїв, але й певні переваги, такі як подовження вегетаційного періоду. Треба більше враховувати різні природні зони, щоб вчасно реагувати на сільгоспризики.

Вчені  давно визначили, що середня температура повітря біля поверхні землі підвищується усюди в світі. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градів, зсувів тощо. Підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Наприклад, такий аспект, що пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими. Якщо кліматичні зони змістяться, шкідники почнуть заселяти нові території, де рослини не пристосовані і значно вразливіші для такої загрози. Тож, при страхуванні сільськогосподарських ризиків також відбудуться зміни. Аграрії дуже часто покладаються на прогноз погоди  і переводять у дані показники зі своїх полів, які можуть допомогти їм прогнозувати моделі та планувати господарство більш ефективно. Але саме зміна клімату підштовхує їх ще більше замислитися над необхідністю «подушки безпеки», а саме, агрострахування. Не оминають ризики, пов’язані зі зміною клімату, й Україну.  «Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку вересня 2017 року. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці. Даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українське зерно може втратити ринок Індонезії

Про це на конференції «Експорт зерна з України» у Києві 2 листопада повідомив заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби України Вадим Чайковський, пише "АПК-Інформ".

Зокрема, з початку 2017 року 2 нотифікації надійшло від Індонезії, 3 – від Білорусі та 86 – від Індії.

«У поточному сезоні нотифікації від Індонезії надійшли із-за неефективності фумігації. Є ризик втрати даного ринку для українського зерна. Не виключено, що через такі дії доведеться звертатися до ради національної безпеки і ініціювати регуляцію сегмента», – пояснив В. Чайковський.

За його словами, в листопаді п. р. планується підписання вимог фітосанітарії з Індонезією.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

25% зернових в Україні перевозяться автотранспортом

Про це розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише AgroPolit.com.

За словами Горбачова, якщо брати європейську модель, то там абсолютна інакша ситуація. В Європі лише 10% зернових вантажів перевозиться залізничним транспортом. Все інше — авто- та річковим транспортом.

В Україні річкова система недорозвинена. По автомобільних дорогах існують суттєві обмеження. Ці обмеження були введенні нещодавно, тому бізнес ще не встиг адаптуватися до закупівлі нового автотранспорту.

"Закон, який обмежує рух автотранспорту понад 40 т — збитковий і недоопрацьований. Дороги руйнують не автівки, а колеса, які знаходяться на полотні. Тому обмежувати потрібно навантаження на вісь, а не вагу транспорту", — вважає президент УЗА.

І додає, що найефективніший спосіб — річкові перевезення, але сьогодні в Україні потрібно прикласти немало зусиль для розвитку цього напрямку.

"Я маю надію, що в Україні почнуть розвиватися річкові перевезення. Річки знімають навантаження з залізниці та автомобільних доріг. В Європі 50% транспортування зерна відбувається саме по річках. Але це довгострокова надія, адже для розвитку річок потрібно побудувати буксирів, барж, річкових елеваторів. Це дуже інвестиційно важко для українських компаній. Навіть для міжнародних це складно і потребує певного часу", — зазначає експерт.

І додає, що найшвидший спосіб доставки — автотранспорт.

"Та водночас потрібно економічне обґрунтування його використання, оскільки він конкурує із залізницею та річками. Коли ціна доставки автотранспортом стає в 2—3 рази більшою за залізничну, то виробники чи трейдери краще почекають декілька тижнів, ніж будуть переплачувати", — підсумував Микола Горбачов.

 

212 фермерських господарств отримають 65 млн гривень

Всього на одержання такої підтримки претендувало 308 фермерських господарств.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

«За держпрограмою надання кредитів фермерським господарствам у цьому році  вдалося задовольнити 70% заявок. Зазначу, з Луганської та Донецької області задовольнили 100% заявок. Перевага надавалась тим господарствам, які мають в обробітку до 500 га землі,  є членами кооперативів або займаються розведенням ВРХ,  ягідництвом, виноградарством чи органічним виробництвом, а також чия діяльність показує динаміку розвитку. Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає  сімейне фермерське господарство», - повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародній виставці ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

Загальна сума асигнувань, визначених програмою на 2017 рік, складає 65 млн гривень, що у 4 рази більше ніж минулого року (2016 – 15,7 млн).

До складу конкурсної комісії, яка проводила конкурсний відбір та займається формуванням реєстру фермерських господарств для одержання фінансової підтримки, увійшли: представники громадських організацій, профільних асоціацій, дорадчих служб, представники Мінагрополітики, Укрдержфонду. Усі засідання комісії транслювалися у режимі  онлайн.

Після погодження Мінагрополітики реєстру фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки, міністерство спрямує розподілений обсяг коштів до Укрдержфонду, який укладатиме з ФГ-переможцями конкурсу договори про надання кредитів та перерахує їм бюджетні кошти.

Довідка:

Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” за  бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам” передбачено бюджетні асигнування в обсязі 65 млн грн, з яких: 25 млн грн – за рахунок загального фонду, 40 млн грн за рахунок спеціального фонду.

Відповідно до Порядку  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам,  затвердженого постановою Уряду № 1102 від 25 серпня 2004 року, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається  фермерським господарствам у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, за умови  забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів та створення нових робочих місць у селі.

Ваш вибір 'Цікаво'.