Польські фермери занепокоєні збільшенням втрат овочів в сховищах

Про це повідомляє портал sadyogrody.pl, з посиланням на дані Центрального статистичного управління Польщі, пише Інфошувар. Великі втрати продукції у сховищах очікуються не тільки у випадку з цибулею, але і з капустою та коренеплодами.

Виробники та фахівці пояснюють, що така ситуація зумовлена несприятливими погодними умовами під час визрівання та збирання продукції. Насамперед, мова йде про підвищену вологість, через яку знана частина врожаю була вражена грибковими захворюваннями. Польські фермери вважають , що протягом періоду зберігання втрати будуть вищі ніж передбачалось на момент закладання врожаю на зберігання

Як повідомляють польські фахівці, загальний обсяг врожаю грунтових овочів ранніх та пізніх сортів у Польщі склав у цьому році майже 4,6 млн. тонн. Урожай капусти перевищив 1 млн. тонн, а цвітної капусти було зібрано 238 тис. тонн.

Урожай моркви оцінюється в 827 тис. тонн, а буряка - близько 336 тис. тонн.

У цьому році виробництво огірків у Польщі досягнуло рівня 249 тис. тонн, помідорів майже 255 тис. тонн. Врожай інших овочевих культур оцінюється приблизно в 1 млн. тонн, при цьому, експерти зазначають, що площа під вирощування овочів у Польщі з року в рік зростає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У США зміниться найпоширеніша культура

З такими прогнозами виступило міністерство сільського господарства США, пише propozitsiya.com.

Саме в 2019 р., як прогнозує міністерство, соя має вперше обійти за посівною площею кукурудзу. Вже в 2018 р. в країні соєю буде засіяно 36,4 млн га.

Приблизно 70% сої, яка вирощується, йде на кормові цілі. А взагалі соя використовується в багатьох сферах, зокрема, в цілій низці галузей промисловості: наприклад, для виробництва біодизелю в США використовується зазвичай соєва олія.

Це ще більше посилить позиції США на світовому ринку, хоча країна вже зараз є найбільшим у світі виробником цієї культури (117,3 млн т у 2016 р.), ненабагато випереджаючи Бразилію.

Приблизно половину цього обсягу США експортують, найбільше – до Китаю, ЄС, Японії, Мексики й Тайваню. Тож, як відзначає Modern Farmer, якщо США ініціюють перегляд якихось існуючих угод про вільну торгівлю, це може стати нищівним ударом по американських фермерах.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Погода сприяє розвитку озимих культур

Разом з помірно теплою погодою вони значно поповнили запаси вологи в орному шарі ґрунту, пише УкрАгроКонсалт.

У більшості областей середня їх кількість за декаду становила від 160 до 230% норми (від 24 до 45 мм). У Луганській, Херсонській, Одеській, Хмельницькій, Тернопільській і Волинській областях кількість опадів була близькою до норми (16-17 мм). У Запорізькій, Донецькій, Чернівецькій і Хмельницькій областях вона не перевищувало 33-50% норми (4-10 мм).

При такій товщині снігу, талому грунті і не дуже морозних днях рослини можуть повільно вегетувати, тобто дихати, хоча і з незначною інтенсивністю. При цьому витрачаються запаси поживних речовин, які без світла не поповнюються. Такі ризики притаманні переважно посівам ранніх строків сівби. Однак при черговому потеплінні танення снігу може призвести до застою води, а при поверненні морозів - до утворення льодової кірки.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур становить від мінус 30С до плюс 30С, що значно вище критичної температури вимерзання.

Загалом, стан озимих культур характеризується як задовільний.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП культури, які вирощують з ГМО

Теґи: 

На сьогоднішній день площа сільськогосподарських угідь світу, на яких вирощуються генно-модифіковані культури, становить 190 мільйонів гектарів. Для прикладу, ще в 2013 ця цифра була на 15 млн. га менше, а 21 рік тому, коли культивування подібних рослин тільки починалося, засіяна трансгенними продуктами площа не налічувала і гектара. Про це пише Маркер.

У 2017 компанія Markets & Markets оприлюднила дані прогнозу, за яким ринок досліджень ГМО до 2022 року досягне обсягу в $ 2,34 млрд з щорічним приростом в 8,2%.

На Заході вартість розробки і виведення на ринок нового трансгенного рослини становить від 50 до 200 млн доларів, тому займаються цим в основному тільки великі корпорації. Такі, як транснаціональна компанія «Монсанто», що стала свого часу піонером на ринку ГМ-рослин.

Основними модифікованими культурами є: соя, рис, кукурудза, бавовна, канола, картопля. У комерційних масштабах їх вирощують в 28 країнах світу. Ще в більш, ніж 30 країнах ГМ-продукцію дозволено використовувати для харчових цілей і як корм для тварин. Головні світові постачальники - США, Бразилія, Аргентина, Канада та Індія.

Якщо в США і Канаді необов'язкова навіть маркування про використання ГМО на продуктах, то в деяких країнах Європи до новаторського способу ведення сільського господарства відносяться з побоюванням. Так, наприклад, Греція, Швейцарія, Польща та Австрія оголосили про свою свободу від продуктів трансгенних технологій, на території цілого ряду інших європейських країн діють зони, вільні від ГМО, а в Німеччині і Франції заборонено використання певного сорту генно-модифікованої кукурудзи.

В цілому, ставлення до продуктів, отриманих в результаті генної модифікації, в світі дуже неоднозначно. Незважаючи на висновки, зроблені Всесвітньою організацією здоров'я та Національною академією наук США, згідно з якими, біотехнології, як такі не більш небезпечні, ніж традиційні технології селекції рослин, у ГМО залишається багато непримиренних супротивників. З самого початку вирощування ГМ-рослин час від часу з'являються результати досліджень, які нібито підтверджують негативні наслідки від вживання в їжу генно-модифікованих продуктів. Втім, крім коливань громадської думки і змін політичних рішень на користь заборон, особливого резонансу в наукових сферах ці заяви не викликають, так як практично відразу ж спростовуються іншими фахівцями.



Головним аргументом ворогів ГМО є той факт, що для винесення остаточного рішення про безпеку досягнень генної інженерії пройшло ще недостатньо часу і не виключено, що негативні наслідки позначаться на майбутніх поколіннях. Контраргумент прихильників нових біотехнологій - «традиційні сорти», виведені селекцією під дією мутагенів нічим не краще, так як їх безпеку перевіряється набагато гірше. «Противники ГМО страждають особливою формою розумового божевілля!», - заявила якось під час свого виступу головний науковий консультант Європейської комісії і молекулярний біолог Анна Гловер, після чого була знята з посади.

Заступник директора Інституту хроматографії ЗАТ «Еконова» Григорій Барам справедливо зауважує, що суперечки про шкоду або користь ГМО можна вести нескінченно, тому що 100% нешкідливість досі так і не доведена, а в проведенні вичерпних досліджень ніхто не зацікавлений економічно. У той же час канцерогенні і мутагенні властивості гербіцидів і пестицидів давно і добре відомі, проте вони продовжують використовуватися в багатьох країнах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові правила виробництва коньяку стимулюватимуть розвиток виноградарства

Хоча в «Основних правилах виробництва і зберігання коньяків України» зазначається, що марочні коньяки України виготовляють з вітчизняних коньячних спиртів, законодавством дозволяється при виробництві ординарних коньяків використання імпортних витриманих коньячних спиртів і коньяків. І конкретних допустимих часток привозного спирту не визначено, пише landlord.ua.

Це призвело до того, що з 2008 року ординарні коньяки в України на багатьох підприємствах майже на 100% виготовлялися виключно з імпортних спиртів. А деякі виробники не використовували обладнання повного циклу. В наслідок цього в Україні щорічно скорочувалися площі виноградників та практично «вимерло» вітчизняне виробництво коньячних виноматеріалів.

До того ж заводи первинного виноробства через демпінгові ціни на імпортні спирти змушені реалізовувати коньячні виноматеріали виробникам коньяків України за цінами, нижче собівартості.

Щоб уникнути такого перекосу, Державною регуляторною службою України погоджено проект наказу Мінагрополитики, яким затверджено Правила виробництва коньяків України. Про це повідомляє Департамент агропромислового розвитку Херсонської ОДА.

Нові правила сприятимуть розвитку виноградарства в Україні та стимулюватимуть вітчизняних виробників коньячних спиртів забезпечувати сировиною виробників коньяків та упереджувати обман споживачів.

Також  Департамент землеробства та технічної політики в АПК запропонував внести доповнення до проекту Закону України «Про виноград та виноградне вино» в частині деталізації частки імпортної сировини в коньяках України.

Така деталізація надасть змогу виробникам винограду та коньячних виноматеріалів розширити ринку збуту сировини, а виробникам коньяку України сумлінно виконувати вимоги законодавства щодо повного циклу виробництва цієї продукції та виготовляти український продукт з вітчизняних коньячних спиртів.

Зараз нові Правила виробництва коньяків України узгоджуються  Мінекономрозвитку. Потім їх має зареєструвати Мінюст, після чого Правила набувають чинності через шість місяців з дня  офіційного опублікування.

Щоб отримати коньяк, виноматеріал необхідно перегнати на коньячний спирт, потім одержані спирти витримати, виготовити купаж, обробити одержаний напій до кристальної прозорості і розлити, пояснили у Центрі експертиз «Тест».

Для виробництва коньячних виноматеріалів використовують високоврожайні сорти білого, рожевого або червоного винограду з нейтральним чи легким квітковий-фруктовим ароматом. Сорти зі специфічним ароматом непридатні для виробництва коньяків. Переробку винограду роблять за схемою приготування білих вин, тобто зброджують сусло (сік) після швидкого відділення мезги. Молодий коньячний спирт є безбарвною малоароматною і різкою на смак рідиною. Для того, щоб цю рідину перетворити на коньяк, молоді спирти витримують в дубових бочках або місткостях заповнених деревиною дуба у вигляді брусків або стружки (дубові чіпси).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У ЄС вирішили заборонити формальдегід в кормах для птиці

Голосування відбулося в ході засідання Постійного комітету з рослин, тварин, продуктів харчування і кормів (SCOPAFF) і підтвердило рішення Єврокомісії не допускати використання формальдегіду в якості кормової добавки.
 
26 країн проголосували за заборону. Хоча рішення не було одностайним, Єврокомісія заявила, що 26 країн проголосували за пропозицію про заборону, при цьому одна країна утрималася і ще один голос був відданий проти рішення.
 
Рішення завершує складну історію про використання формальдегіду в птахівництві. Спочатку Єврокомісія рекомендувала провести повторну авторизацію хімічної речовини, але держави-члени ЄС не змогли дійти згоди протягом двох років. У вересні цього року Єврокомісія взяла справу в свої руки і представила пропозицію, в якому говориться, що повторна авторизація формальдегіду повинна бути скасована. Відзначимо, що в минулому році Польща та Іспанія припинили вводити речовину в корм для свійської птиці, на тлі побоювань з приводу його канцерогенного потенціалу та безпеки для працівників, хоча Європейський орган з безпеки харчових продуктів (EFSA) заявив, що з'єднання не викликає рак і може бути дозволено в якості кормової добавки, якщо приймаються заходи захисту працівників птахофабрик.
 
Рішення Єврокомісії обурило виробника формальдегіду, компанію Anitox, яка заявила, що наука більше не є авторитетом у Європі. «Єврокомісія і країни-члени ЄС пішли проти наукової думки, аналізу EFSA і переважної думки зацікавлених сторін, представлених на публічних консультаціях», - йдеться в заяві компанії.

Джерело: УкрАгроКонсалт

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview