174499

Польські роботодавці готові платити заробітчанам з Азії більше, ніж українцям

«Найактуальнішими питанням на ринку праці не тільки Польщі, але і Європи, загалом,сьогодні є брак відповідальних, кваліфікованих працівників, які хоча б на мінімальному рівні володіють англійською та не мають шкідливих звичок. Це в тому числі стосується українців, що зараз працюють в Польщі. Ми неодноразово спостерігали ситуацію, коли українські заробітчани з легкістю залишали своє місце роботи заради більш високооплачуваного і, таким чином, спричиняли збитки людям, які їх наймали»,- розповідає пан Яцек Зелінські, представник компанії-рекрутера, що залучає громадян Азії до роботи в Польщі.

Експерт зазначив, що польські роботодавці, застерігаючи себе від недобросовісних робітників, почали проявляти все більший інтерес до заробітчан із країн Азії.

За даними фахівця, станом на сьогодні тільки по Індії було зареєстровано майже 30 тис. заявок на в’їзд до Польщі.

“Щодня, ми отримуємо, в середньому, 20 заявок на працевлаштування іноземних громадян в Польщі. Серед них стає все більше заробітчан із таких країн, як Індія, Непал та Бангладеш.

Вже зараз я можу сміливо стверджувати, що представники Азіатських національностей, яких працевлаштовує наша компанія мають доволі гарні перспективи на ринку праці у Польщі”, - розповідає експерт.

Джерело: info.shuvar.com

Російський олігарх виживає з України бельгійського інвестора

29 серпня на зрошувальні поля компанії "Гранекс-Черкаси" в селі Деньги Черкаської області заїхав трактор Чорнобаївського РЕМу. Його супроводжували люди з холдингу "Агроко". Техніка почала бурити землю. Згодом у полі було закопано близько десяти бетонних опор висотою до 5 м, повідомляє propozitsiya.com.

Поля в Деньгах орендує бельгійський фермер Том Ван Гоі. Його компанія "Гранекс-Черкаси" вирощує картоплю й цибулю. Для кращого врожаю бельгієць встановив систему поливу. Загалом уклав у господарство близько 8 млн євро. Тепер поливати не зможе – бетонні опори заважатимуть.

"Ми відразу сіли в машини, – розповідають працівники "Гранексу" – Поїхали на третє й четверте поля. Робота там кипіла повним ходом. Залізобетонні опори закопувалися глибоко аж на 2 м. Дивом не пробили наші поливні труби. Якби пробили – завдали би багатотисячних збитків. Шкоду нам роблять навмисне. Опори закопали, щоби поливна система не могла рухатися полем".

"Без поливу нема сенсу вкладатися у виробництво картоплі, – каже Том Ван Гоі. – Це найболючіший удар, якого нам могли завдати".

Бельгійська компанія "Гранекс-Черкаси" була створена в 2003 році. Том Ван Гоі орендував землю в Деньгах. Селяни із Деньгів і сусідніх сіл почали масово передавати Тому Ван Гоі свої паї. Це не сподобалося конкурентам – агрохолдингу "Агроко". Ним володіє Ігор Потапенко – колишній власник Пальмирського цукрового заводу й російської компанії "Разгуляй". Саме в Росії Потапенко нажив свій капітал.

Невдовзі конкуренти перейшли до справ. Ігоря Потапенка цікавили пайовики "Гранексу", які мали наділи на поливних полях. Землеміри вказали на полях межі їхніх ділянок, після чого зарили посеред полів величезні бетонні опори.

"Ми ще повинні поливати картоплю й це добре знає пан Потапенко", – бідкається Том.

"Стовпи ставили незаконно, – каже юрист компанії "Гранекс-Черкаси" Світлана Сєркова. – Встановлювати можна звичайні межові знаки. За інструкцією їхня висота обмежена – від 70 см до 1 м. П'ятиметрові бетонні опори посеред поля – нонсенс".

Головний інженер Чорнобаївського РЕМу Вадим Остроушко підтверджує, що дозволів на роботи підприємство не мало.

"Нам заплатили за оренду техніки, – каже. – Ми зробили роботу. Тепер усю відповідальність нестиме безпосередньо орендар землі".

Заступник керівника ТОВ "Агроко" Олег Носенко на запитання про необхідність встановлення межових знаків відповідати не готовий.

Голова Золотоніської районної ради Валерій Саранча прокоментував цю ситуацію: "Ми не можемо втручатися в суперечку двох господарств. Звісно, Том Ван Гоі багато робить для району – допомагає, коли ми до нього звертаємося".

Том Ван Гоі каже, що його в Україні важко здивувати. "В Україні й так мало робочих місць, а тут намагаються зламати те, що є. Я не проти діалогу з Потапенком".

У 2011 році Тому Ван Гоі спалили впродовж місяця два автомобілі. "І тоді, й зараз я повідомив про подію Посольство Бельгії і департаменти Єврокомісії", – каже бельгієць.

 

На Одещині планують побудувати ягідний переробний завод

Також планується створення комплексу з доробки та зберігання і будівництво переробного заводу, пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу компанії «Грін Ленд ЛТД».

Міською радою здійснюється супровід інвестора по реалізації проекту по створенню ягідного кластеру в Біляївській ОТГ. Мета прокту - започаткування та розвиток прибуткового ягідного бізнесу та створення ягідного кластеру, шляхом об'єднання дрібних виробників навколо основного підприємствата надання їм допомоги у вирощуванні, післязбиральній доробці та маркетингу продукції.

Ініціатор проекту – компанія «Грін Ленд ЛТД». Проект розрахований до 2023 року, а реалізувати його планується в два етапи.

«Для реалізації першого етапу нам потрібно інвестувати 69,2 млн грн, період окупності становитиме 6 років», — розповідає Сергій Українець, керівник компанії.

На старті буде проведена підготовка ґрунту до закладання насаджень, створення інфраструктури та безпосереднє закладання ягідних культур на площі 40 га. В тому числі, 10 га буде відведено під суницю садову, стільки ж – під малину, 18 га — чорницю високорослу, і по 1 га — під червону смородину та аґрус. Частина коштів піде на закупівлю техніки. 

Першу ягоду будуть продавати на свіжому ринку через мережі супермаркетів Одеси та інших міст.

Уже у 2020 році  передбачається створити комплекс післязбиральної доробки, на якому буде проводитися попереднє  охолодження та короткострокове зберігання ягід.

«На другому етапі проекту плануємо закладення  кісточкових культур (черешня – 20 га, персик – 15 га, абрикос – 15 га), та будівництво заводу з переробки/заморозки плодово-ягідної продукції», — розповідає Українець.

Згідно з попереднім планом, ягідний кластер допоможе створити до 450 робочих місць.

Поки що реалізації проекту перешкоджає земельне питання, скаржиться керівник «Грін Ленд». Єдина легальна процедура отримання землі на даний час – це відкритий аукціон. Проте Українець не вважає його прозорим і говорить, що на аукціоні за будь-які гроші землю намагаються викупити для зміни цільового призначення та подальшого будівництва житла. Аграрії таким компаніям не конкуренти.

Ще один варіант – передати землі на створення фермерського господарства. Але в подальшому це принесе низку обмежень у діяльності кластеру.

До слова, інвестор уже займається вирощуванням плодів та ягід на Вінничині: яблук, вишні, малини тощо.
 

 

Україна експортувала рекордну кількість гороху

Про це повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Як зазначається, за підсумками 2017/18 маркетингового року зовнішні поставки гороху з України досягли рекордного обсягу - 873,5 тис. тонн, що на 80% вище, ніж в попередньому 2016/17 МР.

Введене Індією в сезоні 2017/18 обмеження на імпорт гороху вплинуло на географію експорту цієї культури з України. Так, якщо в 2017/18 МР Індія була першим ключовим ринком для поставок українського гороху, то в поточному сезоні поставки в цю країну не здійснювалися.

Найбільший споживач українського гороху в липні 2017/18 МР - Європейський Союз з часткою в загальній структурі експорту 53%.

Близькість України до країн ЄС, а також прийнятні для європейських споживачів ціни - чинники, завдяки яким цей ринок може стати ключовим для українських експортерів в поточному сезоні.

Крім того, в поточному сезоні 38% експорту гороху з України припадає на країни Азії та Близького Сходу, 9% - на країни Африканського континенту.

У 2017/18 МР, переважно за рахунок Індії та Туреччини, на частку країн Азії та Близького Сходу припадало 83% зовнішніх поставок гороху з України.

Свинина живою вагою знову дорожчає

Відповідних підсумків дійшли в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу закупівельних цін на свинину живою вагою та очікувань м'ясопереробників.

Попереднього тижня представники м'ясопереробної галузі очікували, що середня ціна на живець свиней коливатиметься в межах 46,5-47 грн/кг. Втім, фактична середньоринкова позначка тяжіла до рівня 47,5 грн/кг. Тож за відгуками виробників свинини прогнози стосовно здороження підтримав дещо активніший попит з боку заготівельників. Останнє на тлі по-літньому обмеженої пропозиції кондиційних свиней вплинуло на настрої операторів, тож більшість переробників переглянули цінові очікування на початок вересня.

Так, понад дві третини представників м'ясопереробної галузі вважають, що середня ціна на ринку живця у перші осінні дні не буде нижчою за її поточний рівень, а понад третина опитаних не виключає можливість її на ближення до 48 грн/кг та вище.

Не дивлячись на цьоготижневу стабільність закупівельних цін на свинину в країнах ЄС, бар'єрну ціну «входу» імпортної сировини також скорегували на півгривні в наслідок зміни валютних курсів.

Херсонщина стала експортером дичини

Вивозити пернатих на нове місце проживання будуть у спецмашині з кондиціонером, щоб у спеку крилаті пасажири легше переносили дорогу. За них, до речі, вже сплатили 36 тисяч гривень, які підуть на розвиток того ж розплідника, пише khersonline.net.

Голова організації УТМР Херсонщини Леонід Величко каже, що в нинішньому році з найбільшого в Україні розплідника  в дику природу випустять більше двох тисяч молодих фазанів, і тисячу качок.

На наступний рік випуск птиці мають намір збільшити до 3,5-4 тисячі особин. Для цього потрібен і корм, і ветеринарні препарати, і гроші на оплату робітникам, так що кошти, які надійшли з Івано-Франківщини, будуть вельми до речі.

А що до фазанів з розплідника, то навіть херсонці, далекі від полювання, можуть самі переконатися, що цих птахів значно додалося. Якщо раніше цих красивих птахів можна зустріти вкрай рідко, то зараз вони частенько розгулюють уздовж жвавих автотрас. І запросто «патрулюють» садівничі товариства в пошуках дозріваючих ягід і фруктів, особливо не побоюючись людей.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.