158635

Польський фермер розповів, як у ЄС наживаються за рахунок Польщі та України

Про це розповів голова польських організацій «Агросоюз» Міхал Колодейчак, пише etcetera.media.

Зараз під опікою польського фермера знаходяться три господарства загальною площею 100 га, на яких вирощуються різні сорти капусти, картопля і пшениця.

За словами Колодейчака, дотації польським фермерам складають від 210 до 230 євро за гектар. Тоді як у таких країнах ЄС, як Франція, Німеччина, Нідерланди і Португалія, вони щонайменше удвічі більші, при тому що ціни на сільгосппродукцію в ЄС однакові. Ціни на засоби захисту рослин у Польщі також вищі, ніж у Німеччині, Франції та Великобританії. Виходить, що виробляти агропродукцію в нинішніх умовах виявляється невигідно, – резюмує польський аграрій.

Аграрій зазначає, що крім усього іншого, країни Західної Європи прагнуть розмістити в Польщі свої магазини, через які реалізують національну продукцію. У підсумку умови на ринку сільгосппродуктів починають диктувати великі агрохолдинги і супермаркети, які зацікавлені у великих поставках. У такий спосіб нищаться дрібні фермерські господарства. Колодейчак застерігає Україну від подібного сценарію, який зараз стрімко реалізується в Польщі.

Фермер вказує на те, що українські аграрії конкурують із польськими. Наприклад, 80% замороженої української малини постачається на польський ринок. За словами Колодейчака, польські аграрії зможуть терпіти таку ситуацію не більше 2 років.

«Я раніше говорив, що українці для нас є конкурентами. Але слід уточнити, що українські сімейні ферми нам не конкуренти, а позитивне доповнення ринку. Конкурентами є тільки ті німці й французи, голландці, які у великій кількості їдуть в Україну і засівають зерновими, рапсом і соняшником значні площі», – розповідає аграрій.

За словами фермера, іноземні агрохолдинги використовують те, що в Україні можна застосовувати засоби захисту рослин, заборонені в тій же Польщі та інших країнах ЄС. Це дозволяє значно знизити собівартість агропродуктів, які потім вигідно реалізовуються на польському та українському ринках.

Колодейчак зізнається, що Польща цілком підпорядковується торговельній політиці Брюсселя. І за фінансування, яке країна отримала від ЄС, вона розплатилася, ставши споживачем західних машин і повернувши таким чином гроші в Німеччину, Францію, Італію та інші країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українську кондитерку добре знають та полюбляють в країнах арабського світу

Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За словами фахівця, оптовий ринок в Дубаї уявляє собою вуличку з магазинами, на вітринах яких розташована кондитерська продукція суто для показу покупцеві. Економіст ФАО також підкреслив, що “ці магазинчики дуже люблять екслюзив і дуже хочуть познайомитися з новими постачальниками”.

“Покупці з країн Африки (Судан, наприклад та інші), а також з арабських країн, приїздять на цей ринок, розглядають та пробують товар, і ведуть переговори з продавцями. Після чого, наступного дня, забирають з їхніх складів продукцію, бо на ринку немає сховищ з товаром.

Приблизно в половині цих магазинчиків є кондитерка з України. Але було неприємно чути від продавців, що дуже важко працювати з постачальниками: подекуди покупець просить продукцію, але йому кажуть, що фабрика не працює, або що немає запасів, або що не можуть банально додзвонитися на фабрику”,- зазначив Андрій Ярмак.

За словами фахівця ФАО, дуже позитивні відгуки місцеві гравці ринку висловили від співробітництва з українською компанією Millenium.

Андрій Ярмак також звертає увагу на початок домінування на арабському ринку  продукції з Індії. “Інколи фабрики з Індії мають власний магазинчик тут. Це дуже дешевий товар, але на нього шалений попит. Місцеві роботяги, а їх тут більшість, не купують цукерок – вони не дуже багато заробляють. Але коли їдуть додому, купують багато подарунків”,- зазначив економіст ФАО, акцентувавши увагу на тому, що українському виробнику варто звернути увагу на нішу недорогих подарункових наборів.

Джерело: ukrainefood.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське вино має високий експортний потенціал

Про це на своїй сторінці у Facebook написала Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, перебуваючи на виставці “Зелений тиждень”, який наразі триває у Берліні (Німеччина).

«Одним з видів продукції АПК, яку ми з гордістю представили на виставці «Зелений тиждень» в Берліні, була продукція наших виноробів (Колоніст, Шабо). Надзвичайно приємно бачити позитивну динаміку розвитку сектора виноградарства та виноробства, всупереч тимчасовій окупації Криму та іншим викликам», – зазаначає пані Трофімцева.

За офіційними даними, тільки у 2018 році в Україні було висаджено нових виноградників на площі 229 га. Таким чином, загалом під цією культурою в країні було зайнято 43,5 тис. га. Валове виробництво винограду в с.-г. підприємствах склало 228,1 тис. тонн. 121 суб’єкт господарювання отримав ліцензію на виробництво вин та горілчаних виробів, з них 100 – виключно на виробництво вин.

«Ми експортували вина та іншої продукції виноробства на понад $38 млн. в минулому році, що на 20% більше порівняно з 2017 роком, хоча все ще є нетто-імпортерами цієї продукції (імпорт в 2018 році склав 113,5 млн.дол.). Я абсолютно впевнена, що українське вино буде і далі впевнено завойовувати нові ринки і нових прихильників в усіх регіонах світу», – констатує посадовець.

Джерело: fruit-ukraine.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії виходять на ринки ЄС з новою продукцією

Про це Укрінформу на полях виставки «Зелений Тиждень», що проходить в Берліні, сказала заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Наші виробники поступово «намацують» європейський ринок і виходять дедалі більше з новою продукцією», - сказала Трофімцева.

Як приклад вона навела гриби, за якими збільшується вибір квоти, масло вершкове та іншу молочку. Це продукти, які раніше або взагалі не поставлялися, або в дуже малих кількостях.

Хорошим прикладом чиновниця назвала часник, тарифну квоту за яким українські виробники не вибирали аж до 2017 року, а торік вибрали майже на 100%. Трофімцева сподівається, що цього року ситуація повториться.

Звичайно, не вибираються квоти з баранини і яловичини, але на те є об'єктивні причини - у нас ця продукція не відкрита для експорту в ЄС.

Що стосується продуктів, які користуються особливим попитом, таких як мед, соки, за якими річні квоти вибираються буквально за лічені тижні, то ситуація, за оцінкою заступника міністра, може змінюватися. Зокрема, з огляду на, що меду буде вироблятися менше, відповідно буде зменшено і експорт в країни ЄС.

На порядку денному стоять як розширення торгівлі, так і диверсифікація продуктів.

В цілому Трофімцева бачить «хороші перспективи» в тому, що стосується співпраці з ЄС. Двосторонній товарообіг в сфері АПК зростає, Зона вільної торгівлі «працює для двох сторін». Позитивно розвивається не тільки торгова складова, але і кооперація в широкому сенсі, те, що пов'язано з проектуванням, дигиталізацією, розвитком сільських територій.

«Ми задоволені і торговою і коопераційною складовою», - резюмувала заступник міністра.

За її даними, за перші 11 місяців минулого року аграрний і харчової товарний оборот між Україною і ЄС зріс на 11% або 778,6 млн дол в порівнянні з відповідним періодом 2017 року і досяг 8,01 млрд дол. Водночас український аграрний експорт в країни Євросоюзу збільшився на 362,3 млн дол і досяг 5,6 млрд дол. ЄС входить у п'ятірку основних торгових партнерів України в сфері АПК.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент наголосив на необхідності відкриття ринку землі

Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє Укрінформ.

“У чому є функція держави? Захистити селянина від того, щоб його не обдурили та задешево у нього не забрали. А зараз держава виконує цю функцію? Ні. Ми з вами знаємо ділків, що, незважаючи на мораторій, оббирають, обдурюють та забирають землю у селянина”, - наголосив глава держави.
Читайте також: Порошенко прогнозує у 2019-му найвище за вісім років економічне зростання

Водночас, за його словами, прийняттю закону щодо продажу землі має передувати впровадження низки заходів, що мають запобігти будь-яким зловживанням та спекуляціям. Йдеться, зокрема, про встановлення справедливої мінімальної ціни на землю, впровадженню високого реєстраційного збору, аби не було сенсу перепродавати землю, тощо.

Крім того, зазначив Президент, на цьому етапі було б доцільно заборонити іноземцям купувати землю та обмежити максимальний обсяг її продажу.

“Абсолютно безглуздою забороною ми знищуємо права фермера. Власники земельних паїв страждають, ради та громади страждають, наживаються на цій ситуації лише аферисти та спекулянти. ... Країна готова до чесної розмови. Це є потужний локомотив, що витягує економіку України на більші висоти”, - наголосив Порошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Контрабанді всупереч: за яких умов можливий успішний бізнес з виробництва осетрової ікри?

Всі ці процеси позитивним чином впливають на розвиток вітчизняного ринку риби та морепродуктів, в цьому бізнесі з’являється більше гравців, але далеко не всі з них «на старті» розуміють ризики, пов’язані із бізнесом з продажу, хоча і дорогої, але досить делікатної продукції. Портал «Інфо-Шувар» звернувся до Світлани Заболотної, яка є власником ТМ “Кайнд Фіш” -  одного із професійних гравців вітчизняного ринку риби та морепродуктів – із проханням розказати про особливості ведення бізнесу із продажу чорної ікри. Цей сегмент є одним із найдорожчих , але, як з’ясувалось впродовж розмови, не менш складних на цьому ринку.

- Пані Світлано, чорна ікра належить до сегменту вишуканої і досить дорогої продукції. Чи відчуваєте Ви зростання попиту?

- Звичайно, щороку ми збільшуємо обсяги виробництва чорної ікри, тому що цього вимагає ринок. Ми, насамперед, робимо ставку на усвідомленого споживача, який готовий платити гроші за «зрозумілий» продукт. Український виробник такої ікри мусить поважати свого споживача, гарантуючи безпеку продукції. Для цього, на нашому підприємстві впроваджена система повної простежуванності, завдяки якій ми вже маємо постійних прихильників. Споживач ніколи не знайде цього в контрафактній ікрі, якою, на жаль, заповнений наш ринок. Крім підтверження безпеки, в якості маркетингового інструменту, ми використовуємо інформацію про унікальність технології виробництва нашої ікри. В її основі лежить особливе ставлення до риби, адже, ми не вбиваємо осетрів заради корисної та смачної ікри, а отримуємо її прижиттєвим методом здоювання. Це дозволяє зберегти життя і здоров'я риб, а, також, отримувати ікру від кожної самиці кожні два роки.

- Що саме сьогодні стимулює розвиток споживання осетра та чорної ікри в Україні?

- Осетрова ікра є надзвичайно корисною і смачною. І їсти її варто всім, незалежно від віку, статі, достатку тощо. Для особливо вибагливих споживачів, а, також, вагітних жінок, дітей, ми пропонуємо ікру без штучних консервантів (світлі етикетки), де в складі тільки ікра та сіль. Наша цінова політика є досить гнучкою, ми розраховуємо на те, що кожна родина в змозі придбати нашу ікру, хоча б раз на рік.

- Ви ризикнули створити бізнес на виробництві одного з найдорожчих в світі видів продукції в одній із найбідніших країн Європи. Що саме підштовхнуло Вас до цього кроку?

- Ідея вирощувати осетрових виникла в мого чоловіка Юрія із його батьком у випадковій розмові зі знайомим. Переспектива продажу осетрової ікри здавалася привабливою, адже, тоді, на початку 2000-х років, її ціна на чорному ринку (а іншого не було) сягала $1000 за 1 кг. Офіційного виробництва цієї продукції тоді в країні взагалі не існувало. Проект починався в колишньому коровнику, де була побудована рециркуляційна аквасистема (РАС). Ми закупили рибопосадковий матеріал та почали вчитися вирощувати осетрів. Мушу зазначити, що це був досить дорогий досвід, на той час ми не мали інформації про сучасні технології, не було в країні і фахівців, які б могли надати професійну консультацію. Тому, всі тонкощі цієї справи ми опановували самі, за власні гроші. Поступово, протягом пятнадцяти років, ми таки навчились ефективно вирощувати осетрів, отримувати ікру та правильного її готувати до продажу.

- Що є найскладнішим у вирощуванні осетрів та виробництві чорної ікри?

- Найскладніше, мабуть, полягає в доведенні осетрів до сталого зрілого стану. Для цього, рибу треба відгодовувати виключно високоякісними кормами та утримувати в благополучному середовищі з гарною проточністю. Сюди ж додамо ветеринарно-санітарний контроль, постійний моніторинг стану та поведінки риби, тобто, потрібно детально описувати всі процеси та події, які переживає риба. Виробництво ікри – це окрема і досить складна історія, від цього залежить існування бізнесу взагалі, адже несмачну ікру покупець не купуватиме. Справа в тому, що універсальних рецептів не існує, кожен виробник має власний метод посолу ікри і тримає його в секреті.

- Ви вже натякнули на те, що наявність контрабандної та контрафактної продукції на ринку Україні є однією із перешкод для Вас. Які ще проблеми заважають динамічному розвитку вітчизняного виробництва осетрів?

- Їх чимало. Наприклад, в Україні не виготовляються скляні та бляшані ікорні баночки. Їх доводиться завозити з Німеччини та Франції і вони не дешеві. Окрім вищенаведеного, для проведення досліджень риби та ікри в акредитованих державних лабораторіях доводиться два рази на рік віддавати 1,2 кг ікри кожного виду та по 8 кг риби кожного виду. Для порівняння, в країнах ЄС для повноцінного проведення дослідження потрібно лише 50 г ікри. Маємо надію, що за допомогою співпраці з Державним агентством рибного господарства України, нам разом з іншими осетроводами вдасться привести нормативні документи та оснащення вітчизняних лабораторій у відповідність до європейських стандартів

- За Вашою інформацією, скільки виробників осетрів сьогодні налічується в Україні? Чи можна вважати конкуренцію між ними досить потужною?

- Наразі, в Україні є близько тридцяти осетрових господарств, які працюють в правовому полі. Деякі з них вже виробляють ікру. Але, ми не розглядаємо ураїнських виробників осетрової ікри в якості конкурентів, ми ставимося до них, як до партнерів. А ось контрабанда – наш спільний ворог. Останнім часом на нашому ринку стала з'являтися осетрова ікра з Китаю дуже сумнівної якості. Ми закликаємо споживачів бути уважними та просити для ознайомлення документи, які підтверджують походження, безпечність та якість такої ікри.

- В чому полягає перевага української продукції перед імпортом?

- Перш за все, це довіра, на ній базується маркетинг продукції вітчизняного виробництва. Український виробник надає споживачу всю інформацію, необхідну для зворотнього зв’язку. Крім того, українский виробник, який перебуває в правовому полі, постійно поповнює державний бюджет податками.

З імпортною продукцією можливості споживача досить обмежені. Особливо це стосується осетрової ікри з Росії, де взагалі триває ембарго на експорт. Тому, вся ікра російського походження в Україні – це контрабанда. Часто це ще й контрафактна продукція, тобто, не осетрова ікра взагалі. Ніхто не дає жодної гарантії та не несе взагалі ніякої відповідальності за цей товар. Споживач купує «кота в мішку».

На ринку України,також, присутня осетрова ікра європейського виробництва та вона має суттєво більшу вартість.

- Через які канали збуту Ви прямуєте до кінцевого споживача?

- Ми намагаємось працювати майже з усіма існуючими каналами збуту, від супермаркетів формату «преміум» до магазинів формату «біля дому». Крім того, нашу продукцію можна знайти на гуртових ринках. Ми не співпрацюємо з безіменними дистриб’юторами, ми зацікавлені лише в легальній роботі.

- Ви не згадали переробку риби. Це не є прибутковим напрямком?

- Наш досвід та досвід коллег переконує в тому, що продаж осетрів «на м'ясо» не є прибутковим. Виходить дуже висока собівартість, люди просто не зможуть купувати м'ясо осетра за надвисокою ціною.

- Чи плануєте Ви вихід на зовнішні ринки?

- З розвитком нашого потенціалу ми замислюємося над експортом, але це не найближче майбутнє. Вивезенню власної продукції за кордон передують не тільки складні бюрократичні процедури. Насамперед, експорт повинен бути економічно обгрунтованим. Наразі, через наявність власного виробництва та експорту з інших країн світу, ціна на осетрову ікру в європейських країнах є нижчою за українську, тому, ми не очікуємо надприбутків звідти. Тим більше, що на українському ринку ми спостерігаємо дуже жвавий попит. Якщо обсяги виробленої продукції перевищать потреби українців, ми вийдемо на експорт.

- Як Ви оцінюєте термін окупності Вашого проекту за умов відносної економічної стабільності в країні?

- Наш досвід не дає змоги назвати якісь конкретні цифри. Ми кілька разів змінювали місця перебування риби (РАС, басейни з проточною водою, ставки), в минулому використовували малоефективні корми. Можливо, якщо почати зараз, цей період становитиме 10 років, а можливо, вдасться вийти одразу на річну самоокупність… Сьогодні існують компанії, які за замовленням особи, яка планує мати такий бізнес, порахують і обгрунтують всі цифри стосовно вибору місця, проекту побудови та оснащення обладнанням, закупівлі малька та розрахунку витрат кормів. Ми до цього йшли самостійно. Але, я точно можу сказати, що загалом, це цікавий бізнес, і якщо поринути у нього з головою, то він приносить задоволення і прибуток.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview