182818
178171

Понад 500 одиниць техніки буде представлено на Битві Агротитанів 2018

Організатором виступає Всеукраїнська Аграрна Рада, спільно з компанією Dykun і ТАК-Агро.

«Уже шостий рік поспіль ми об’єднуємо аграріїв з усієї України і демонструємо надсучасну та високопродуктивну техніку для сільського господарства в реальних робочих умовах. Саме у нас аграрії можуть побачити машину не на асфальті, а на землі, й оцінити, як працюють «титани техніки» в однакових умовах, на одному ґрунті, зробити свій вибір – придбати агрегат, або ж запросити до себе на господарство для подальшого тестування», - коментує керівник проекту Алла Чухрій.

Цьогоріч, польові випробування проходитимуть на трьох агрофонах різної складності: пшениця, соняшник і кукурудза, в межах п’яти постійнодіючих демонстраційних зон: І - борони та культиватори; ІІ - сівалки; ІІІ - плуги та глибокорозпушувачі; ІV - комбайни, жатки, бункери-перенавантажувачі; V - обприскувачі та розкидачі.

Окрім того, відвідувачів чекає зона гібридів, де вони зможуть оцінити 13 гібридів кукурудзи та 10 гібридів соняшнику, а також, найновітніші розробки у сфері живлення рослин. Найсміливіші зможуть провести справжні польові випробування для автомобілів в спеціальній зоні тест-драйвів.

Новинкою цього року стане справжній аукціон вживаної сільськогосподарської техніки та силове шоу від чотирикратного чемпіона світу Олександра Пеканова.

«Сільськогосподарська техніка – це не дешеве задоволення, тому враховуючи потреби малих і середніх фермерів ми вирішили провести перший в Україні аукціон, де "з молотка" підуть 52 агрегати. Всі відвідувачі мають змогу брати участь у торгах», - підсумувала Чухрій.

Окрім того, протягом двох днів діятиме фінансова секція, де можна буде дізнатись всю найсвіжішу інформацію стосовно діючих пропозицій кредитування сільського господарства від фінансових партнерів події. Ще цікавішою буде зона точного землеробства, де будуть представлені важкі дрони та інші літальні апарати, спеціалізоване обладнання для картографування, діагностики ґрунту тощо.

Більш детальна інформація на сайті www.bitvatitanov.com.ua або ж за тел.: +38 067 470 55 63.

 



В Україні оформили аграрних розписок на 4,3 млрд грн

Про це повідомляє Національний прес-клуб «Українська перспектива» з посиланням на дані Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».

Як зазначається, із цієї суми 2,458 млрд грн припадає на товарні аграрні розписки і 1,842 млрд грн – на фінансові.

Нагадаємо, аграрні розписки впроваджуються в Україні з 2014 року. Цим займаються Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство юстиції за сприяння Швейцарського уряду.

Ваш вибір 'Подобається'.


ТОП-10 найактивніших європейських покупців вітчизняних харчових товарів

Український експорт при цьому становить майже $3,1 млрд, тобто Україна має позитивний торговельний баланс.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань  європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Незважаючи на те, що український аграрний експорт до країн ЄС за сім місяців поточного року  зменшився на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2017 року, він склав майже $3,1млрд. При цьому, ЄС залишається другим за важливістю ринком в регіональній структурі нашого експорту продукції АПК з часткою 35,3%, поступаючись лише країнам Азії», - підкреслила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

За її словами, ТОП-10 найактивніших європейських покупців вітчизняних аграрних та харчових товарів в 2018 році очолюють Нідерланди, з часткою 15,5%. Далі йдуть Польща – 14,5%, Італія – 13,8%, Іспанія – 12,9%, Німеччина – 10,6%, Франція – 6,5%, Бельгія – 3,3%, Великобританія – 3%, Угорщина – 2,8%, Португалія – 2,7%, Румунія – 1,8%.

«За цей період дуже помітно збільшився попит європейських споживачів на цілу низку українських аграрних та харчових товарів. Наприклад, пташиного м’яса та субпродуктів було експортовано до ринків ЄС майже в 2,2 рази більше, ніж у той самий період минулого року, на $152,1 млн»,- відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що також збільшились обсяги експорту наступних товарів: насіння свиріпи або ріпаку – на $73,4 млн або на 96,7%; пшениці – на $52,8 млн (на 52%); сої – на $17,2 млн (на 11,6%); інших горіхів – на $17,1 млн (на 80,8%); шкіри із шкур інших тварин – $13,6 млн (на 56%); овочів бобових сушених – на $10,8 млн (в 3 рази); кондвиробів з цукру – на $10,8 млн (на 78,9%); плодів та горіхів сирих або варених, морожених – на $9,9 млн (на 38,9%); соків – майже на $9,2 млн (на 51,3%); шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $9,1 млн (на 69,6%).

«Що стосується імпорту в Україну товарів з ЄС, то він збільшився майже на 30% та становив трохи більше ніж $1,5 млрд. Ключовими товарами нашого імпорту стали: продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, тютюн та вироби з нього, насіння олійних культур, м'ясо та субпродукти та інші харчові товари»,- резюмувала заступник Міністра Ольга Трофімцева.

 



Великий виробник молочних продуктів в Україні змінив прибуток на збиток

Про це свідчить звіт групи на сайті Варшавської фондової біржі, пише НВ.

Консолідована виручка Мілкіленду в січні-червні скоротилася на 11,1% - до €66,2 млн. EBITDA зменшилася на 29,3%, до €3,5 млн.

Мілкіленд отримав €1,7 млн операційного збитку проти €1,2 млн операційного прибутку в січні-червні минулого року.

Валовий прибуток групи скоротився на 20,2% в порівнянні з першим півріччям 2017 року - до €11,3 млн.

Відзначимо, що в 2017 році Мілкіленд отримав €7,4 млн чистого збитку, що в 5,3 рази менше, ніж в 2016 році.

Група компаній Мілкіленд - один з найбільших виробників молочної продукції на ринку України. Її виробничі потужності в Україні, Росії, Польщі можуть переробляти 1,3 млн тонн молока на рік.

В Україні групі Мілкіленд належить 10 заводів, що виробляють широкий асортимент молочної продукції, в тому числі сири, свіжі молочні продукти і масло, які реалізуються під торговими марками Добряна та Коляда.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українські сировари планують підняти ціни на продукцію

Вже зараз вони отримали більше замовлень від дистриб’юторів і мереж для продажу на внутрішньому ринку. Більш менш врегулювалися і поставки сирних продуктів, пише infagro.com.ua.

В таких умовах виробники мають намір поступово відмовлятися від масових акцій з розпродажу сирів, а у вересні деякі з них спробують навіть трохи підняти ціни. Навіть експортні ціни на сирні продукти вдалося трохи підняти після їх обвалу на початку літа.

Грає на руку вітчизняним операторам ринку сиру і нинішня девальвація гривні. З одного боку, окремі підприємства будуть мати більше прибутку на експорті, з іншого боку, це буде стримувати збільшення імпорту сиру.

Але все ж сподіватися на високу прибутковість в сирному бізнесі ще рано. Поки незрозуміло, наскільки виправдані надії сироварів на зростання продажів на внутрішньому ринку цієї осені, і чи зможуть скористатися схемами експорту виробники сирних продуктів. Та й передбачуване подорожчання сировини може «з'їсти» всю вигоду від очікуваного зростання цін на сир.

Таким чином, ціни якщо і зростуть, то восени, а поки що, розпродаючи запас складів, основна маса виробників використовує існуючі цінники. На внутрішньому ринку традиційні сири виробники віддають дистриб’юторам по 120−140 грн/кг. На експорт сир продають переважно по 3700—4300 USD/т. А ціни зовнішніх продажів сирних продуктів, в залежності від варіацій схем експорту, варіюються в основному в діапазоні 1850−2100 USD/т.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні хочуть побороти тіньовий ринок сільгосппродукції

Відповідні ініціативи заступник голови ВАР Михайло Соколов представив у п’ятницю, 31 серпня, у ході наради Мінфіну, на якій відбулось обговорення шляхів зменшення частки тіньового ринку зерна та повернення валютної виручки за операціями з постачання зернових культур, інформує прес-служба ВАР.

На даний час в Україні нерідко земельні ділянки здаються в оренду за готівковий розрахунок, при цьому відповідні доходи власників ділянок ніде не враховуються, що дозволяє їм претендувати на отримання субсидій та інших видів соціальної допомоги. Податкове навантаження на легально оброблювальний 1 га товарної сільськогосподарської землі становить понад 1400 грн, в той час як «тіньові фермери» платять до 100 грн з 1 га.

В результаті, офіційно працюючі сільгоспвиробники втрачають свою конкурентоспроможність на ринку прав оренди по відношенню до «тіньовиків». У 2017 році частка землі, що знаходиться в тіньовий обробці, досягла близько 30% всіх сільгоспземель.

Це породжує тіньовий ринок нелегально виробленої продукції.

Задля подолання названої проблеми та боротьби з «тіньовими» фермерами, ВАР пропонує:

1) Врегулювати у Податковому кодексі питання щодо запровадження мінімального пасивного доходу, який може отримати власник від свого майна, та встановити його граничні величини. Наприклад, наявність у власності або користуванні платника податку ділянки сільськогосподарської землі площею більше 1 га апріорі означатиме для держави наявність у нього доходу від її використання. Визначений дохід буде використовуватись для розрахунку величини податку за встановленою ставкою ПДФО. При цьому рішення щодо запровадження мінімального пасивного доходу та встановлення його точного розміру мають бути віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

2) Запровадити диференційовані ставки єдиного податку для четвертої групи, за якими конкретний розмір ставок податку з 1 га залежатиме від категорії сільськогосподарських угідь, або земель водного фонду.

3) передбачити сплату ПДФО з орендної плати за нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням такого нерухомого майна. Це створить реальний стимул для органів місцевого самоврядування і податкових інспекцій домагатися повної сплати податку на доходи, отримані від використання відповідного майна, а значить, боротися з тіньовим ринком оренди нерухомості.

Більш того, контролювати, яким чином в реальності використовуватиметься відповідне майно, зможуть лише органи місцевого самоврядування та органи Державної фіскальної служби на території яких таке майно знаходиться, а не ті, де зареєстрований його власник.

Нагадаємо, раніше питання щодо важливості детінізації ринку зерна в Україні ВАР озвучила 27 серпня  у ході круглого столу щодо пріоритетних завдань Комітету ВРУ з питань аграрної політики і земельних відносин на період роботи 9-ї сесії ВРУ 8-го скликання.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.