178171
182818

Понад чверть фермерів, повідомили, що не чули про програми держпідтримки - опитування

Згідно з результатами опитування, лише 20,3 відсотка малих і середніх сільськогосподарських підприємств, включно із фермерами, подали заявку на державні програми підтримки, що діяли з 2000 по 2017 роки.

Сьогодні ФАО організувала круглий стіл для презентації та обговорення результатів соціологічного дослідження, проведеного Центром соціального моніторингу України в рамках поточного проекту ФАО технічної допомоги Міністерству аграрної політики і продовольства України. Учасники обговорили рекомендації по розробці різних механізмів державної підтримки українських сільськогосподарських виробників на основі аналізу соціальних опитувань і відповідного досвіду ЄС щодо підтримки фермерів.

Загалом було опитано 2051 юридична особа, серед яких 1607 підприємств зі спеціалізацією в рослинництві та 444 - у тваринництві. Крім того, дослідження охопило близько 600 домогосподарств, які вирощують продукцію для продажу.

«Подібне загальнонаціональне опитування про програми підтримки сільського господарства, що охоплює не тільки зареєстрованих виробників, але й велику кількість сільських домогосподарств, проводиться в Україні вперше», - сказала економіст ФАО Ірина Кобута, координатор проекту.

«Такий широкий підхід дозволив визначити бажані напрямки підтримки та рекомендувати критерії для програм підтримки малих виробників, що, в свою чергу, має позитивно вплинути на весь сектор».

На зустрічі були присутні представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, різних асоціацій агробізнесу, ФАО і Центру соціального моніторингу.

Понад чверть (25,9 відсотка) представників малих і середніх сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерів, повідомили, що вони взагалі не чули про жодну програму державної підтримки, в той час як 59 відсотків респондентів були в цілому обізнані про дане питання. Тільки 15,1 відсотка  добре знали про державні програми і проявили інтерес хоча б до деяких з них.

Обізнаність сільських домогосподарств була ще нижчою, оскільки 61,2 відсотка з них взагалі не чули про програми державної підтримки.

Оскільки кількість звернень за державною підтримкою була незначною, під час опитування були вивчені також можливі бар’єри на шляху до участі в таких програмах. Результати опитування показали, що майже половина респондентів не вірять в механізм державної підтримки, а майже 45 відсотків вважають, що їх участь була неможливою через відсутність відповідної інформації.

Також фахівці проаналізували рівні ефективності поточних і попередніх програм державної підтримки, готовності респондентів до участі в таких програмах з урахуванням форми їхньої сільськогосподарської діяльності, розмірів землекористування, кількості робітників, а також було сформовано рейтинг найбільш привабливих програм державної підтримки.

ОСНОВНІ ЦИФРИ

• Понад дві третини респондентів (69,3 відсотка) були зацікавлені в можливих програмах державної підтримки по закупівлі та модернізації сільськогосподарської техніки, а 51,2 відсотка цікавилися бюджетною субсидією, що почала діяти в 2017 році замість спеціального режиму накопичення ПДВ, який був скасований роком раніше.

• Більшість фахівців з тваринництва (61,7 відсотка)  високо оцінили потенційні програми, які б допомогли молодим сільськогосподарським виробникам почати аграрний бізнес.

• Майже три чверті (73,2 відсотка) малих і середніх сільськогосподарських виробників мають потребу в послугах загального характеру.

• Кожен п'ятий респондент (23 відсотки) мав досвід звернення за банківським кредитом впродовж останніх п'яти років.

• Один з чотирнадцяти респондентів (7 відсотків) мав досвід лізингу техніки впродовж останніх двох років.

• Тільки 18,2 відсотка малих і середніх сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерів, є членами будь-якої асоціації агровиробників.

• Більше однієї п'ятої (20,8 відсотка) опитаних голів сільських домогосподарств зазначили, що прибуток від продажу сільськогосподарської продукції складає більше 90 відсотків їхніх доходів.

Дослідження «Оцінка інструментів державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» демонструє високий рівень погодження поданих заявок на програми держпідтримки і підтверджує той факт,  що додаткова інформація та консультаційні послуги можуть збільшити кількість учасників у даних програмах.  Такого результату можливо досягти шляхом вдосконалення роботи консультаційних служб, через бізнес-асоціації, банківські структури або постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Ваш вибір 'Подобається'.


Законопроект 6606: чи готові українці стати піддослідними кроликами?

Віктор Погорєлий, координатор Агрохімічного комітету і Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації активно лобіює прийняття цього законопроекту, апелюючи до того, що в Україні немає інноваційних препаратів ЗЗР, і чинне законодавство не дозволяє ввозити новітні інноваційні продукти для наукових експерементів. На думку Віталія Ільченка, власника групи компаній UKRAVIT, це не відповідає дійсності, адже в Україні є офіційна законодавча можливість зареєструвати будь-яку хімічну сполуку і завозити її для наукових досліджень. Наукові установи не мають таких обмежень. Що стосується використання цих речовин на полях, потрібно дійсно проходити процес державної реєстрації, який в нашій країні складає від 1 до 2 років (для порівняння в ЄС ця норма триває до 10 років).

«Насправді пан Погорєлий лобіює відкриття іноземним корпораціям доступ до 30 мільйонів га земель, де опробовуватимуться ці препарати. І європейські виробники таким чином уникнуть репутаційних втрат. Якщо препарат матиме негативний вплив на здоров’я людини чи тварини - компанія-виробник нестиме великі репутаційні втрати. Щоб цих втрат уникнути європейським компаніям, лобіюється відміна норми неможливості реєстрації неперевірених препаратів на території нашої країни. Попри те, що ця норма була прийнята у 90-х роках, фактично працювати вона почала лише 2 роки тому, коли прийшов новий Міністр екології і прослідкував виконання цього законодавства».

Віктор Погорєлий аргументує свою думку тим, що деякі культури не ростуть у країні-виробнику цього препарату, тому потребують випробувань у країнах, де їх вирощують. Наприклад, ріпак не росте у Швейцарії, а ця країна має новий препарат для цієї культури. Але чому Україна має перевіряти на своїй землі невідомі сполуки, адже ріпак росте і в країнах ЄС, наприклад, у Польщі. Таким чином, ЄС захищає свою продукцію від неперевірених препаратів, але чому українці мають перевіряти їх на здоров’ї своїх громадян?

Володимир Чеповий, президент Української Бізнес Асоціації, наголошує на тому, що в цій ситуації простежуються подвійні стандарти, адже з одного боку має відбуватися гуманізація українського законодаства до європейського, а з іншого боку, такими ініціативами, ЄС створює в Україні «сіру зону» для експериментів з новими видами ЗЗР.

«Дивує, що в Україні, яка гучно заявила про шлях в європейському напрямку, є такі прецеденти лобіювання «дивних законів», які насправді порушують європейські норми. Чи ми йдемо в Європу, чи ми є полігоном для експерементальних дій. Час включати світло в темних кімнатах, де лобіюються чіткі інтереси глобальних корпорацій, яким вигідно мати територію великої аграрної країни, де можна проводити швидкі експерименти».

Його думку доповнює Віталій Ільченко:

"Прийняттям Закону 6606 Україна перетворюється на велику аграрну лабораторію. Адже отримавши сертифікацію в Україні, таким препаратам буде відкритий шлях до багатьох інших країн: Білорусі, Казахстану, Узбекистану, африканських країн тощо».

Також експерти згодні в думці, що технологічна та нормативні бази українських контролюючих органів заслабкі, щоб ґрунтовно перевірити нову несертифіковану продукцію.

Компромісне рішення спікери вбачають у дозволі на реєстрацію нових препаратів за умови, що вони зареєстровані у будь-якій країні-члені СОТ. Але ця норма чомусь лякає європейські компанії.

Нагадаємо, ініціаторами законопроекту є: 

Бакуменко Олександр Борисович (VIII скликання)

Івченко Вадим Євгенович (VIII скликання)

Кулініч Олег Іванович (VIII скликання)

Кучер Микола Іванович (VIII скликання).

Трансляцію прес-конференції наживо можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Ваш вибір 'Подобається'.


Європейці перевірять українську курятину

В Україні розпочала роботу місія Генерального Директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE), яка здійснить аудит системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці та продуктів отриманих з нього, які призначені для експорту до Європейського Союзу.

Місія працюватиме в Україні з 27 лютого до 9 березня 2018 року.

У рамках візиту до України представники Єврокомісії уже провели зустріч з керівництвом та провідними фахівцями Держпродспоживслужби та ознайомилися з функціями і повноваженнями Служби, в тому числі в рамках прийняття рішень щодо експорту продукції до країн ЄС.

Також у рамках місії планується відвідання центральної лабораторії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м.Київ), вивчення діяльності ряду виробничих та переробних підприємств, забійних цехів, лабораторій та територіальних органів Держпродспоживслужби.

За результатами роботи місії буде дана оцінка системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці та продуктів отриманих з нього, які призначені для експорту до Європейського Союзу.



Знайдено компромісне рішення стосовно реєстрації сільгосптехніки

Відбулася зустріч компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» з представниками МінАПК, Держпродспоживслужби та виробників техніки під головуванням Володимира Топчія, директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК за участі органів затвердження (ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» та ДП «УкрЦВТ» (УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого). Під час заходу було обговорено питання проходження процедури затвердження типу і отримання сертифікату на сільськогосподарську техніку, повідомляє УКАБ.

23 лютого цього року набула чинності норма від 15.11.2017 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», згідно якої сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, є одним із основних і обов’язкових документів для подальшої відомчої реєстрації техніки.

«Сертифікат затвердження типу видається на 5 років і передбачає не тільки перевірку дійсності сертифікатів на компоненти чи проведення випробувань, а й виїзд на виробництво спеціаліста органу затвердження, що в рамках співпраці з іноземними виробниками забирає чимало часу, це і погодження з заводами, головними офісами компаній, відкриття віз  та взагалі узгодження графіку виїзду спеціаліста», - зазначив  Олег Нестеров, координатор комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Міністерством і органами затвердження було запропоновано проміжне рішення стосовно першочергової техніки, яка завозиться під вже підписані контракти, – сертифікат на партію. Цей документ можна отримати за значно швидшою процедурою, що надасть виробникам час для отримання сертифікату затвердження типу. Це дозволить не зірвати початок весняно-польових робіт, а аграріям – вчасно отримати техніку з діючим сертифікатом.

«Важливим моментом для усіх учасників ринку є дійсність і законність виданих сертифікатів на партію, адже для здійснення фінансових операції з банком чи торгівлі (оптової чи роздрібної) техніка повинна бути зареєстрована, тобто є необхідною наявність дійсного та внесеного в реєстр сертифікату, аби не виникало питань у Держпродспоживслужби, як органу, що займається відомчою реєстрацією і ринковим наглядом», - прокоментував Олег Нестеров.  

За інформацією представника Держпродспоживслужби, інспектори на місцях проінструктовані щодо порядку реєстрації техніки, й у разі наявності сертифікату в реєстрі, проблем і зволікань із відомчою реєстрацією виникати не повинно.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Бюджетне відшкодування ПДВ “Кернел” вже перевищило річні дотації “МХП”

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, передає УНН.

У січні компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала 931,5 млн грн, а в лютому - 674,5 млн грн державних коштів.
Для порівняння: ця сума на 200 тис. грн більше, ніж всі дотації "Миронівського хлібопродукту" за весь 2017 рік (1,4 млрд грн).

Якщо говорити про річні преференції "Кернел" і "МХП", то компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала в минулому році в два рази більше, ніж компанія Ю.Косюка.

При цьому обидві компанії вважаються рентабельними. Відповідно до річного фінансового звіту компанії "Кернел", його прибутковість становить 176,2 млн дол. США, або приблизно 4,5 млрд грн. Фактично, можна говорити про те, що весь прибуток "Кернел" становлять гроші платників податків, які згодом виплачуються акціонерам у вигляді дивідендів.

Водночас малі та середні підприємства обмежені у доступі до державної підтримки, зазначив народний депутат від "Батьківщини" Вадим Івченко.

"Я виступаю за те, щоб доступ до дотацій передусім отримали малі та середні виробники, що намагаються вийти на ринок та претендують на ведення свого бізнесу у легальному полі", - зазначив він.

Адже сьогодні актуальною є проблема так званої “сірої зони” в агропромисловому комплексі, додав В.Івченко.

"У контексті останнього питання ми маємо розуміти, що із 7,6 млрд "Кернела", фактично 30% коштів - це кошти, які вони отримали додатково за те, що купили продукцію у тих фермерів, які працюють у “сірій” зоні. Фактично у тих, хто не сплачує податки до місцевих бюджетів, хто ігнорує земельні податки. Такі собі одноосібники, або ті, хто використовує землі, які сьогодні не розподілені, які не можна використовувати у легальному полі.

Такі фермери продають свою продукцію за готівку відповідним аграрним холдингам, зокрема компанії "Кернел". А "Кернел" та інші, у свою чергу, показують більше врожайності на своїх полях за рахунок “лівого” зерна, за рахунок чого і відшкодовують мільярдне ПДВ", - розповів нардеп.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українська сочевиця «піднімається з дна»

Згідно з попередніми даними Укрстата, в 2017 році виробництво сочевиці в Україні зросла вчетверо. Таке збільшення врожаю стало можливим завдяки розширенню посівних площ під цією культурою в шість разів. Таким чином, у 2017 році українські фермери зібрали рекордний урожай сочевиці, повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Разом зі зростанням виробництва цієї культури в країні спостерігається помітне збільшення її експорту. За останні три сезони Україна збільшила експорт сочевиці в 15 разів. Основним ринком збуту української сочевиці традиційно є Євросоюз.