186395

Понад тисячу свиней утилізували на Полтавщині через АЧС

Про це УНН повідомив начальник ГУ Держпродспоживслужби Полтавської області Генналій Пікуль.

Спалах вірусу зафіксували у “Дослідному господарстві “Степне” Полтавського району. Діагноз АЧС було підтверджено лабораторними дослідженнями, підкреслив Г.Пікуль.

“Підприємство порушило вимоги біологічної безпеки. Внаслідок цього було спалено 1 тис. 129 голів свиней. На сьогодні на підприємстві проведена дезінфекція, встановлено 40-денний карантин”, — додав він.

Нагадаємо, на цьому тижні випадок АЧС також був зафіксований у Вінницькій області.

Разом з тим, через загрозу АЧС селянам можуть заборонити продавати домашнє м’ясо. Відповідний законопроект зареєстрували у Парламенті.

Експерти ж вбачають у вказаній ініціативі парламентаріїв загрозу для селян, які, починаючі з 2020 року, (у разі прийняття документу) можуть залишитися “мало не єдиного виду доходу”.

"Серед мотивів ініціативи (№ 7489 — ред.) — вірус АЧС, з яким відповідальні відомства не можуть нічого вдіяти вже третій рік поспіль... Тобто логіка така: "дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин немає"(держоргани не справляються з прямими функціями і обов’язками), а тому давайте введемо заборону на продаж домашнього м’яса (чим позбавимо селян одного з основних видів їх заробітку, завдяки якому більшість їх сімей сьогодні виживають), — зазначив з цього приводу політик С.Тригубенко на особистій сторінці в Facebook.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українські пекарі скоротили виробництво пасок

За даними аналітиків видання ProConsalting, які посилаються на дані Державної статистики та дані операторів ринку, в 2017 році українські підприємства та домашні пекарні виготовили 1,82 тисяч тонн пасок. Позаторік цей пасок напекли більше - 1,9 тисяч тонн. Це менше супроти 2015 року - тоді Великодньої випічки країна виготовила 1,92 тисяч тонн, пише agro-business.com.ua.

За даними аналітиків ринку, на тенденцію до скорочення виробництва пасок до великодніх свят впливають ті ж негативні чинники, що й на інші продовольчі сегменти. Зокрема, скорочення кількості населення, падіння його купівельної спроможності, велика частка тіньового продажу.

Попри падіння виробництва кількості пасок, зросла різноманітність видів випічки. Хоча рецепт пасок є класичним, на ринку можна зустріти вироби з різними варіаціями. Особливо це характерно для продукції невеликих пекарень. Для різноманітності смаку, в тісто можуть додаватися цедра лимона, різні солодкі спеції (кориця, бадьян, кардамон). Вегетаріанці знайдуть паски без яєць і дріжджів. На замовлення можна придбати і сирні паски.

Сімейні пекарні сміливо експериментують і з начинкою пасок. Крім традиційних родзинок і цукатів, застосовують сушені журавлину і вишню, мигдаль, гарбузове насіння, фісташки. Трапляються і зовсім екзотичні варіанти, такі як лавандово-фундучні паски.

На ринку пасок можна також зустріти варіанти з шоколадом, заварним кремом і навіть з сиром Філадельфія. Поверх покриття можуть викладатися різнокольорові посипання, шоколадні букви, солодкі намистини і квіти, фрукти і ягоди.Можна зустріти у продажу і еквівалентну святковій пасці імпортну продукцію. Наприклад, популярності набирає італійська випічка панеттоне. В її складі цукати і сухофрукти, а також алкоголь, за рахунок чого тісто стає повітряно-пористим.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Вчені виявили, що з гною можна робити папір

До такого висновку прийшли вчені в Національному хімічному співтоваристві США (American Chemical Society), пише milkua.info.

У регіонах з великою кількістю сільськогосподарських тварин використання гною для виробництва паперу може стати доступним і екологічно безпечним методом для утилізації відходів.

Ідея проекту прийшла вченому Олександру Бісмарку, доктору наук, коли він був на Криті і побачив там кіз, які жують траву. «Я зрозумів, що в підсумку виходить частково переварена рослинна маса, там повинна бути і целюлоза», — згадує він.

«Тварини їдять низькосортну біомасу, яка містить целюлозу, пережовують її, потім вона ферментує в шлунках, і на виході ми отримуємо гній. Все залежить від тварини, але на 40% цей гній складається з целюлози, і до неї є простий доступ», — сказав Бісмарк. Для того, щоб використовувати цей матеріал знадобиться менше енергії і хімічної обробки, ніж у випадку з натуральною деревиною, зауважив він.

Після роботи з козячим гноєм Бісмарк з університетом Відня разом з аспірантами стали вивчати відходи коней, корів і слонів. На думку науковців, парки в Африці, а також великі скотарські господарства в США та Європі щодня виробляють тонни гною.

Дослідники обробляли гній гідроксидом натрію. Це видаляє лігнін, який потім можна використовувати як добриво або паливо, а також білки і мертві клітини. Для повного відділення лігніну матеріал обробляли гіпохлоритом натрію. Отримана целюлоза вимагає невеликого розмелювання на нановолокна для підготовки до виробництва паперу.

«Вам буде потрібно багато енергії, щоб подрібнити деревину і отримати целюлозу, але з гноєм ви можете отримати вихідний матеріал за меншу кількість кроків, тому що тварина вже жувала рослину, опрацювала його кислотами і ферментами, виходить що ви можете отримати целюлозу з такими ж або навіть кращими властивостями, ніж у випадку з деревиною, але при цьому ви витратите менше енергії і хімікатів», — сказав Маунтер, доктор наук, який працює над дослідженням разом з Бісмарком.

Речовину, яка виходить з гною, можна використовувати в якості фільтрів для очищення води, сказав Бісмарк. Команда вчених працює разом з промисловим співтовариством для того, щоб вивчити подальші можливості застосування гною.

Дослідники також вивчать можливість стійкої обробки гною. Вони розраховують, що у них вийде спочатку отримати біогаз із гною, а потім витягти целюлозу. Біогаз може бути використаний для виробництва електроенергії або тепла.

Ваш вибір 'Цікаво'.


У Раді хочуть встановити вимоги до виробництва та обігу органічної продукції

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook один із авторів законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.

«Ми багато говоримо про популяризацію виробництва органічної продукції в Україні і про необхідність напрацювання системної державної політики у цьому напрямі, але законодавча база, яка б визначала основні принципи і поняття органічного виробництва, особливості обігу такої продукції, її розповсюдження, маркування і т.д – недостатньо дієва і неповна», - зазначає депутат.  

Зі слів Кулініча, запропонованим законопроектом встановлюються  засади державного регулювання у сфері виробництва та обігу органічної продукції і повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють управління та контроль у зазначеній сфері.  

Законопроектом №5448-д визначено права та обов’язки суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку, органів сертифікації і т.д., встановлено основні засади процедури сертифікації органічного виробництва з деталізацією за галузями.

Також цим законопроектом пропонується запровадити чіткий та прозорий механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння.

Зареєстрованим депутатами проектом Закону визначається механізм державного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та встановлюється відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Ним встановлено вимоги до переліку речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва, визначено процедуру, за якою вони можуть бути дозволені до використання.

Окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення,  реалізації, декларування та маркування  органічної продукції.

«Вважаю законопроект №5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» дуже актуальним для сучасного етапу розвитку агропромислового комплексу в Україні. Він також направлений на гармонізацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу у зазначеній сфері і сприятиме нарощуванню експортних потужностей України. Нам є що запропонувати світу, який зараз все більше переходить на органічну модель виробництва, тож ми повинні підтримати цей процес на законодавчому рівні і направити його в потрібне русло!», - резюмує Олег Кулініч.   

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


На Львівщині данські інвестори побудують ферму і фабрику з виготовлення кормів

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Очільник області ознайомив інвесторів із інвестиційним кліматом області, агропромисловим розвитком і запевнив, що Львівщина – безпечний регіон для ведення бізнесу.

"За три роки у нас не було фактів, які б свідчили про несприятливий інвестиційний клімат. Якщо ви вирішите розвивати бізнес тут, усі питання, щодо дозволів, виділення землі та інше за нами. Щодо працівників, то в області є кваліфіковані кадри. В регіоні функціонує ветеринарна Академія, яка є найкращим вузом не лише в Україні, але й Європі"- зазначив Олег Синютка.

Власник компанії Медс Расмусен розповів про діяльність своєї компанії і намір побудувати тваринницьку ферму в Україні.

"Ми хочемо створити тваринницьку ферму в Україні, нам потрібна площа 22 гектари, на цьому місці збудуємо першу ферму, як тільки ми її запустимо, розпочнемо будівництво другої. Також ми хочемо запустити фабрику, яка буде займатись виготовленням кормів для тварин. На одній фермі зможемо працевлаштувати до 130 працівників. Ми можемо брати на роботу людей, які мають низький рівень освіти", – зазначив Медс Расмуссен.

Відтак, Львівська ОДА надала перелік земельних ділянок необхідної площі.



Моніторинг цін на молоко у березні

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Офіційна статистика показує зростання виробництва молока за підсумками перших двох місяців на рівні 3,6% — 432,6 тис. т. Звіту за березень поки ще немає, але продовження зростаючого тренду очевидне.

Крім того, стабілізації гривні по відношенню до долара грали не на руку експортерам і, як наслідок, виробникам — закупівельні ціни на молоко опустилися.

Середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливався в межах 8,76−9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку була в межах 8—9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок відпускали в середньому по 8,84 грн/кг.

Лише ближче до кінця березня світовий ринок молока почав демонструвати ознаки стабілізації. Середня комбінована ціна на молоко у світі (дані IFCN) становила 31,9 дол./100 кг ЕСМ, що відповідає показникам грудня минулого року.

Рушійними факторами, які вплинули на стабілізацію ринку було скорочення виробництва молока в Новій Зеландії та Європі через несприятливі погодні умови та зростання імпорту з боку Китаю.

Зростання цін на нафту та покращення світової економіки спонукають аналітиків робити позитивні прогнози на другу половину року.

Крім того, попит на масло залишається на досить сильному рівні, а відкочення ціни назад в кінці 2017 року збільшує зацікавленість до продукту. Запаси продукту в Європі практично на нулі і вже зараз експерти говорять про те, що в другій половині 2018 року варто очікувати рекордних цін на нього знову.

У квітні ціноутворення на українському ринку молока буде знаходитися під тиском зростання виробництва молока та залежатиме від валютних коливань.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.