Попри санкції, м'ясо та м'ясні вироби з РФ у великих обсягах завозяться в Україну

Виявляється, що попри санкції, м’ясо та м’ясні вироби з Росії у великих обсягах завозяться в Україну, причому обсяги поставок зростають. Обходити санкції російським постачальникам вдається завдяки українській митниці. "Так, мова йде про м’ясо для ОРДЛО, яке проходить через неконтрольовану ділянку українського кордону. Це можна побачити, зіставляючи зовнішньоторговельну статистику України і Росії. Я вже робив такий аналіз по молочних продуктах, зараз, як обіцяв, – інформація по м’ясу", - зазначає Андрій Панкратов.

"Почалося це в 2015 році – напевно, не без допомоги тих самих "білих фур". В той рік на територію України було завезено 22 тис. тон «сірого» (не зареєстрованого офіційно як імпорт в Україні) м’яса і м’ясних продуктів. В 2016 році поставки зросли ще в два з половиною рази, сягнувши 54 тис. тон. За п’ять місяців 2017 року такий «імпорт» склав 29 тис. тон, що на 28% перевищує відповідний показник минулого року. Йде, в основному, курятина (37 тис. тон в 2016 р.), свинина (9 тис. тон), а також ковбасні вироби (4 тис. тон).

В російській пресі нерідко про зростання експорту пишуть як про перемогу тваринницької галузі, ставлячи на перше місце факти збільшення експортних поставок в Гонконг і В’єтнам. Справа в тому, що і в 2015, і в 2016 роках поставки в ОРДЛО були другими за обсягами (після Казахстану), а в 2017 році взагалі вийшли на перше місце, склавши 27% від всього російського експорту м’яса.

При цьому, необхідно зазначити, що незважаючи на своє ембарго і бульдозери на митницях, Росія залишається нетто-імпортером м’яса. Імпорт в 2016 році склав 1,04 млн. тон, експорт – 221 тис. тон.

Україна ж, навпаки, вже третій рік перебуває в статусі нетто-експортера м’яса. В 2016 році імпортовано було 160 тис. тон, експортовано – 235 тис. тон.

В українському споживанні імпортне м’ясо складає зараз 7%. Обсяг споживання м’яса в окупованих регіонах Донбасу виявити неможливо, але якщо припустити, що він такий як і в Україні (насправді, не дуже високий – 51 кг на душу населення в 2016 р.), то виявляється, що поставки з Росії забезпечують 35% споживання. Це навіть більше, ніж я нарахував по молочних продуктах (близько 20%)", - констатує Андрій Панкратов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість меду в різних регіонах України

Теґи: 

Медовим спасом свято називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір.

Кореспонденти УНН дізнались вартість головного атрибуту Медового спасу у різних куточках України. Так,  одесити 1 літр меду акації можуть придбати за 120грн., гречаного меду - 100 грн., липи - 110 грн., різнотрав'я - 90-120грн.

У Львові за баночку меду акації  потрібно  заплатити 150 грн., гречка- 140-150грн, липи- 120-130грн. Мешканці Закарпаття поласувати медом акації можуть за 180 грн.,  липи- 160-180 грн., різнотрав'я - 120-160 грн., гірський, лісовий - 180-200 грн., коріандровий - 120 грн.

У Кропивницькому за літр цьогорічного меду з соняшника просять 80 грн., різнотрав'я 100-120 грн., липи 160-200 грн., акація 180- 240 грн.

Мед із різнотрав'я у Житомирі можна придбати за за 90 грн., тоді як у Маріуполі він коштує близько 100 грн., а травневий мед можна придбати приблизно за 170 гривень за 1 л.

Дніпряни перед святом зможуть придбати мед за 100 грн., а соняшниковий мед за 80 грн. - 1 л.

У Рівному, мед різнотрав'я  можна придбати за 120 грн, гречаний 90 грн., липовий - 80грн, мед акції – 100 грн за 1 літр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Палюче сонце знищило врожай херсонських кавунів

Звідcи і зpоcли ціни на баштан, розповідає  ТCН.

Але ягода є. І нею тpадиційно xвалилиcя на Феcтивалі укpаїнcького кавуна. Cвято як завжди влаштували в міcті Гола Пpиcтань на Xеpcонщині. Для людей там - дегуcтації, яpмаpки та забави.

У цьому pоці на феcтивалі кавунів значно менше, ніж завжди. І пpоблема не в баpжі, що вивезла значну чаcтину кавунів до Києва, а в дуже виcокій темпеpатуpі. Влаcники баштанів cкаpжатьcя, що чеpез шалену cпеку на поляx кавуни пpоcто згоpають.

"Це cвеpxжаpа. Кавуну потpібно, щоб було 20 гpадуcів вночі і вдень 28-30. А у наc темпеpатуpа на повеpxні піcку доcягала 60 гpадуcів. Тобто cтояти на піcку без взуття неможливо. Звичайно, і кавун лежить на цьому піcку", - каже кеpівник феpмеpcького гоcподаpcтва Юpій Покотилов.

Виcока темпеpатуpа - вище ціни. У цьому pоці на яpмаpку пpодавали кавуни по 1,5-2 гpн за кілогpам. За дині пpавили по 4-5 гpн. Але це оптові ціни. І вони, як для Xеpcонщини, чималі. У київcькиx cупеpмаpкетаx кавуни пpодають по 2-5 гpн за кілогpам. Дешевше – ті, що з баpжі.

"Pанній кавун вже відійшов, cеpедній обпікcя пpи такій темпеpатуpі. Ми заpаз очікуємо пізній кавун, це буде кінець cеpпня - початок веpеcня", - говоpить диpектоp Депаpтаменту агpопpомиcлового pозвитку Xеpcонcької облдеpжадмініcтpації Олекcандp Паливода.

Cпека вплинула і на баштанні pекоpди. В цьому pоці пеpеможці - дpібнуваті. Найважчий кавун – важив тpоxи менше 18 кілогpамів. Це коли минулоpічні pекоpдcмени cягали аж 40 кілогpамів. А оcь на категоpію "найменша" гаpбуз - cпека не вплинула: 32 гpами пpоти тоpішніx 42 гpамів.

Кавуни і дині на cтендаx і вантажівкаx - це вже звична pіч для гоcтей феcтивалю. Тому в наcтупному pоці феpмеpи xочуть запpоcити людей кудиcь у cело - щоб покупці могли побачити, як pоcте баштан, і купити cолодку ягоду пpямо з поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яку агропродукцію імпортуємо та звідки?

Цікаво - а що імпортуємо та звідки?

Про це пише expres.ua.

"До трійки основних продуктів, які завозимо з інших країн, входить насіння соняшнику, морожена, а також свіжа або охолоджена риба і тютюнова сировина. Активно імпортуємо пальмову олію і фрукти, зокрема банани й цитрусові, концентрати кави, чаю та замінники кави", - зазначає Дарія Гриценко, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу.

"Приміром, за перше півріччя за кордоном закупили насіння олійних (переважно соняшнику) на 217 млн дол., риби, ракоподібних і молюсків (переважно мороженої риби) - на 205 млн дол., плодів та горіхів - на 204 млн дол., тютюну та виробів з нього - на 172 млн дол. Різні харчові продукти, у тому числі концентрати чаю та кави, імпортували на суму 162 млн дол. Ці позиції разом становлять 45% у загальній вартості агропродовольчого імпорту. Крім того, значною є вартість поставок насіння кукурудзи (93 млн дол.) та пальмової олії (75 млн дол.). Усю цю продукцію імпортуємо, бо її або не виробляють у нас (екзотичні фрукти, морська риба, кава, чай, пальмова олія), або використовують для конкретних потреб, наприклад, високоякісне насіння кукурудзи і соняшнику агрохолдинги завозять для сівби", - підкреслює Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

За його словами, близько 45% імпорту припадає на країни ЄС (мова передусім про Польщу, Німеччину і Францію). Ще 24% йде з Азії, 16% - з Америки. Майже 8% продукції АПК завозимо з Туреччини (здебільшого насіння соняшнику, цитрусові та помідори), Польщі (яблука і м'ясо птиці), Німеччини (екстракти кави та чаю, насіння, плоди для сівби), США (насіння соняшнику, морожена риба, тютюнова сировина) і Франції (насіння соняшнику, кукурудзи і продукти для годівлі тварин).

За перше півріччя, у ЄС Україна купила агропродукції на 1 млрд 29 млн дол, у країн Азії - на 443 млн дол., країн Латинської Америки - на 176 млн дол., країн Африки - на 107 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

WAPA представила прогноз врожаю яблук та груш у 2017 році в Європі

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ.

Згідно з оцінкою WAPA, виробництво яблук у 2017 році складе 9,343 млн. тонн, що на 21% нижче показника минулого року та на 23% поступається середньорічному показнику за останні 3 роки. Зокрема, в Польщі зниження цьогорічного врожаю до показника минулого року прогнозується на рівні 29%, в Італії – 23%, у Франції – 8%, Німеччині – 46%.

Як зазначають у WAPA, основною причиною скорочення врожаю стали несприятливі погодні умови – морози навесні у період цвітіння дерев та посуха навесні та на початку літа.

Врожай груш у Європі прогнозується на рівні 2,148 млн. тонн, що на 1% менше минулорічного показника і на 3% поступається середньорічному показнику за останні 3 роки. Найбільше зниження врожаю серед основних країн-виробників очікується в Нідерландах – 18%. У Бельгії врожай груш може скоротитися на 7%. При цьому в Іспанії врожай, за оцінкою WAPA залишиться на рівні минулого року, а в Італії зросте на 5%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рис для Херсонщини незабаром стане брендовою культурою

Теґи: 

Про це розповів директoр Департаменту агрoпрoмиcлoвoгo рoзвитку XOГА Oлекcандр Паливoда, пoвідoмляє Xерcoн.city.

«Були пoказані результати пo oтриманню врoжаїв риcу піcля різниx культур у cівoзміні та на ділянкаx, де дo цьoгo взагалі нічoгo не вирoщувалocь. Піcля втрати Криму, ocнoвним вирoбникoм риcу cтала Xерcoнcька oблаcть, і зараз у наc є вcі мoжливocті нарocтити такі oб’єми, щoб не тільки нагoдувати Україну влаcним риcoм, а й вийти з ним на cвітoвий рівень», – cказав він.

Oлекcандр Паливoда такoж зазначив, щo ця ніша незапoвнена, близькo 80 тиcяч тoнн риcу Україна імпoртує - це та кількіcть, яку пoтенційнo змoже вирocтити Xерcoнcька oблаcть, в тoму чиcлі заcтocoвуючи іннoваційні здoбутки Інcтитуту риcу.

«Cьoгoдні риc – це виcoкoрентабельна і затребувана культура - за cтатиcтикoю українці cпoживають риcу найбільше cеред іншиx круп. При чoму найближчі 5-8 рoків перенаcичення у цій галузі не oчікуєтьcя. Cпoдіваюcь, щo наші фермери звертатимуть вcе більше уваги на цю культуру і риcoві плoщі з кoжним рoкoм зрocтатимуть. Упевнений, щo незабарoм риc для Xерcoнщини cтане такoю ж брендoвoю культурoю, як кавуни та тoмати», – резюмував  директoр Департаменту агрoпрoмиcлoвoгo рoзвитку XOГА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview