Попит на українську лохину зростає швидше, ніж її виробництво

На відміну від ринку суниці садової та малини, у виробників лохини відсутній головний конкурент- населення, яке вирощує великі обсяги ягоди і не рахує собівартості. А головне - попит на українську лохину зростає швидше, ніж її виробництво, хоча площі під цією ягодою в країні в останні роки суттєво зросли.

Про це розповів Тарас Баштанник, керівник ТЗОВ «Українська ягода», під час виступу на 9-й міжнародній конференції «Ягоди України-2018. Заморозка та свіжий ринок», пише Інфо-Шувар.

Експерт зауважив на тому, що сьогодні лохиною зацікавилось багато бізнесменів, але серед них дуже багато так званих «ситуативних» виробників, які інвестують у виробничі проекти без досконалого вивчення технологічних моментів, таких як підготовка ґрунту та підбір певних сортів і це негативно впливає на якість ягоди. На думку пана Баштанника, такі проекти приречені, тому що бізнес з вирощування лохини передбачає експорт, а експортувати неякісну лохину неможливо, продавати дорого на внутрішньому ринку теж буде складно.

«Питання маркетингу лохини потрібно вирішувати ще на етапі виникнення ідеї про інвестицію в ягідний проект. Добре пропрацьований маркетинг нівелює одразу кілька серйозних проблем, притаманних ягідній галузі. Наприклад, для того щоб забезпечити себе робочими руками, треба платити працівникам стільки ж скільки платять поляки, а для цього потрібно продавати лохину дорого, принаймні, не дешевше, ніж ті ж самі поляки»,- розповів Тарас Баштанник. Також експерт зауважив, що сьогодні у виробництві лохини не існує альтернативи ручній праці. Механізовано збирати лохину можливо лише для переробки, така ягода відносно дешева. Дорого лохина продається на свіжому ринку, а таку ягоду в усьому світі збирають тільки руками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стартував сезон черешень

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, на даний момент продажу ягоди вже набувають масового характеру. Таким чином, сезон реалізації черешні цьогоріч почався в середньому на тиждень раніше, ніж роком раніше, завдяки досить сприятливим погодним умовам.

Ціни на ранню черешню варіюються в межах 15-20 грн/кг, а це в середньому в 2,3 рази дешевше, ніж наприкінці травня 2017 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ухвалення «компромісного» законопроекту щодо «соєвих правок» може порушити конкурентні умови в галузі

Це, зокрема, порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств оліє-жирової промисловості.

Такі норми є дискримінаційними по відношенню до представників малого та середнього аграрного бізнесу. Вони суперечать положенням частини третьої статті 42 Конституції України, відповідно до яких держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає неправомірне обмеження конкуренції.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги вирощування сої у сільгосппідприємств, які зможуть самостійно організувати поставки на експорт, становлять 2/5 загальних обсягів її вирощування – близько 1,7 млн т.

Натомість виробники 3/5 обсягів соєвих бобів в Україні будуть змушені спрямовувати свої поставки на переробні підприємства. Внаслідок цього обсяги переробки сої зростуть більш, як втричі проти нинішнього обсягу, що негативно позначиться на рівні закупівельних цін – принаймні до того часу, доки переробники не налаштують нові каналу збуту виробленої продукції. А це означає, що представники малого та середнього бізнесу недотримуватимуть частину потенційно можливих доходів, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, різновекторний механізм справляння ПДВ для різних категорій сільгосппідприємств потребуватиме посилення заходів податкового контролю.

Адже, прогнозує науковець, вже восени 2018 року може розпочатися формування оптимізаційних схем, спрямованих на те, щоб вирощена представниками малого та середнього бізнесу соя реалізовувалася великими сільгосппідприємствами, які самостійно організовують експортні поставки.

Ще однією загрозою, на думку експерта, є збільшення обсягів виробництва сої та ріпаку «в тіні» – на офіційно не зареєстрованих землях. Реалізація такої продукції може здійснюватись як шляхом її «заведення» на сільгосппідприємства, здатні забезпечити експортні поставки, так і безпосередньо трейдерам. В останньому випадку відшкодовувати буде нічого, оскільки виробник не зареєстрований платником ПДВ.

Водночас, зауважив Леонід Тулуш, переваги власників переробних підприємств також не є очевидними – за умов нераціонального законодавчого рішення бізнес сам визначить правила гри на даному ринку, внаслідок яких переробні потужності можуть так і залишитись незавантаженими.

Слід також врахувати, нагадав Леонід Тулуш, що у Держбюджеті-2018 ресурсу на бюджетне відшкодування ПДВ по операціях з поставки сої взагалі не було передбачене.

З огляду на всі ці фактори ухвалення «компромісного» законопроекту 7403-д може посилити протистояння сільгосппідприємств різних масштабів діяльності та контролюючих органів, зауважив експерт.

Отже, існує висока ймовірність того, що законопроект 4703-д не є останнім рішенням по «соєвих правках». Не виключено, що після кількох місяців адміністрування ухваленого порядку Податковий комітет ВРУ буде змушений повернутися до його розгляду знову і пристати на пропозицію товаровиробників, як це вже було, зокрема у 2014 році, спрогнозував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок ягід України: внутрішній ринок чи експорт

Про це під час свого виступу на дев’ятій міжнародній конференції «Ягоди України-2018: заморозка та свіжий ринок» заявив Олександр Хорев, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти».

«За нашими оцінками, цьогорічний ягідний сезон в Україні може відзначитися як відкриттям нових експортних можливостей для виробників, так і зміною фаворитів на ринку в цілому». – каже О.Хорев.

Зокрема, за словами експерта, високі ціни на суницю садову в минулому році знов привернули увагу садоводів до цієї культури, що в сукупності зі сприятливими погодними умовами приведе до значного збільшення урожаю. Виробництво малини, за прогнозами проекту, також зросте, в т.ч. за рахунок вступу в плодоношення нових насаджень. Пропозиція лохини теж збільшиться вже котрий рік поспіль, проте експерт наголошує, що ця ягода так і залишиться найдорожчою з усього сегменту, а її виробники вкотре робитимуть акцент на продажах на зовнішні ринки.

«В той же час головним аутсайдером ягідного ринку залишаються смородина та порічка, - наголошує аналітик. - Цей сегмент можна назвати досить сталим. Виробники не виявляють особливої зацікавленості у вирощуванні цих культур, адже споживання смородини та порічки досить невелике, а головними покупцями виступають переробники».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Монетки на гілках: садівники розповіли про золотий горіх української економіки

Про це повідомила асоціація садівників «Укрсадпром», пише etcetera.media.

За минулий рік експорт волоських горіхів з України склав 31 тисячу тонн, загальною вартістю 101 млн доларів. При цьому експорт українських ягід оцінили в 11 мільйонів доларів, кісточкових плодів – 10 мільйонів доларів, яблук і груш – 7 мільйонів доларів.

 Експерти додали, що зараз в Україні зростає популярність таких культур як лохина, жимолость та органічно вирощені фрукти. Промислові підприємства проводять закладку молодих насаджень смородини, ожини, чорноплідної горобини і фундука.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українській курятині відкрили новий ринок в Азії

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів разом з компетентним органом Гонконгу погодили ветеринарний сертифікат для експорту м'яса птиці та яєць.

Про це повідомили у прес-службі Держпродспоживслужби, пише НВ.

Сертифікат дозволяє експортувати в країну м’ясо птиці та продуктів з нього, а також яйця і яєчні продукти.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview