150670

Порошенко підписав закон, який полегшить роботу сімейних фермерських господарств

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Про це повідомляє прес-служба президента, пише Главком.

Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію. Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». 

Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також міститься встановлення державної допомоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів Державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Документом також передбачено уточнення положень щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи. Реалізація Закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в агарній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зернотрейдери та Мінагрополітики погодили об’єм зерна для експорту

Такі обсяги погодили Мінагрополітики та експортери зерна під час підписання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння сьогодні, 10 серпня, передає прес-служба Мінагрополітики.

Перегляд вище зазначеного обсягу для експорту буде здійснено за результатами завершення жнив пшениці, однак не пізніше 28 вересня 2018 року.

Даний документ є одним із факторів збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями.

На ринку зернових підписання Меморандуму знаменує старт нового маркетингового року.

За попередніми підсумками 2017-2018 року, Україна експортувала 39,4 млн тонн зернових. З них, пшениці – 17,1 млн тон. Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року були країни Африки, Азії та Європи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні 65% плодово-ягідної продукції не доходить до споживача

Про це заявила доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся Прісс, під час практикум-дискусії «Фруктове довголіття: післяврожайна доробка, кращі практики», пише Пропозиція.

Науковець наголосила, що відсоток втрат не може дорівнювати нулю. Але його можна суттєво скоротити.

«В Україні близько 65% усієї вирощеної продукції просто не доходить до споживача. Від 30 до 35% втрачається ще на етапі первинної обробки – це продукція, що не відповідає стандартам якості, 10% псується під час збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації кінцевому споживачу. У країнах із гарно розвиненими технологіями, наприклад, у Нідерландах, відсоток втрат не перевищує 35%. На сьогоднішній день спроби ще більше скоротити цей показник виявилися економічно необґрунтованими», — каже фахівець.

Основними причинами високого відсотку втрат продукції в Україні є нестача ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до та під час завантаження продукції у транспорт, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове перевантаження продукції через недосконалу структуру ринку та неврахування біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту.

Дослідниця відділу післязбиральної науки для свіжої продукції СГДО Вулкані Центр у Бейт-Даган Една Песіс стверджує, що  для розуміння основ зберігання різних фруктів та ягід потрібно, перш за все, розбиратися у їхній фізіології. Важливою частиною сучасних технологій зберігання свіжої плодоовочевої продукції є застосування у сховищах двох основних речовин: етилену та 1-метилциклопропену (МСР).
Весь цикл життя ягід після збирання з поля пов’язаний виключно з постійною втратою якості. Цей процес, однак, можна і потрібно уповільнювати. У загальносвітовій практиці для цього застосовується 1- метилциклопропену (МСР), який, на відміну від етилену, сповільнює процеси дозрівання та псування свіжої продукції. Завдяки його ефекту можна виграти 1-2 тижні життя продукту на полицях.

Ці технології дають змогу успішно транспортувати делікатну ягоду на великі відстані та зберігати свіжою протягом 8 і більше днів — транспортування із застосуванням модифікованої атмосфери.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на вирощуванні лаванди

Однією з таких трав є лаванда, і з неї отримують цінну лавандову олію. Кілограм такого масла коштує від 100 до 270 доларів, а його всесвітній ринок щорічно зростає на 6,5%. Якщо в 2016 році його грошовий еквівалент оцінювався в $ 76 млн, то до 2024 року прогнозується вже $ 124,2 млн.

Про це повідомляє Pro-Consulting.

На нашому континенті великі лавандові плантації можна зустріти у французькому Провансі, в Англії, Росії. Лідером з виробництва масла з цієї трави є Болгарія. В Україні також вирощується лаванда, але з втратою Криму, де були основні посадки, дана галузь прийшла до занепаду. Залишилися лише невеликі ділянки по 0,5-1 га в інших регіонах. Таким чином, ніша вирощування лаванди в нашій країні виявилася вільна, і в ній можна створити рентабельне господарство з гарними перспективами розвитку.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений бізнес-план такого агропідприємства. Він передбачає вирощування лаванди на площі в один гектар. Для реалізації проекту необхідно вибрати ділянку з відповідними грунтово-кліматичними умовами для росту цієї теплолюбної рослини. З цією метою цілком підійдуть південні регіони нашої країни.

Посадкова кампанія лаванди починається з жовтня. На її проведення необхідно 19,1% від загального обсягу фінансування. Найбільша стаття витрат - управління персоналом, вона складе 57% від загальної суми.

Всього на створення підприємства з вирощування лаванди потрібно $ 73 тис., А окупляться вони менш ніж за два роки, точніше за 19,8 місяців з урахуванням дисконту.

Бізнес, заснований на вирощуванні лаванди, можна буде в подальшому розширити шляхом додавання потужностей з її переробки. З урожаю даної трави, зібраної на одному гектарі, виходить 60-70 кг ефірного масла плюс побічний продукт - лавандова вода. А це вже набагато більший рівень доходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Одеський портовий елеватор вартістю 260 мільйонів гривень забрали у приватника і повернули державі

Теґи: 

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Одеської області.

Господарським судом задоволено позов прокуратури Одеської області в інтересах держави до відповідачів - публічного акціонерного товариства та приватного нотаріуса.

Позовні вимоги полягали у визнанні права власності на майно за державою, а також визнанні незаконними та скасуванні рішень про державну реєстрацію права приватної власності на це майно за підприємством.

Так, рішенням суду визнано незаконними дії нотаріуса, яка зареєструвала за ПАТ (продовольчо-зернова сфера) право власності на цілісний майновий комплекс портового елеватора в м. Одесі.

Площа елеватора, а це комплекс будівель, депо, гаражів, підсобних господарств, складів та цехів  складає понад 25 тис м кв.

Оціночна вартість майна становить більш ніж 260 млн грн.

Слід зазначити, що нотаріальні дії вчинено з перевищенням повноважень, а саме за відсутності рішення власника елеватора – держави в особі Кабінету Міністрів України про зміну правового статусу майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Органічне виробництво в Україні – що далі?

Минулого тижня Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який покликаний вдосконалити правове регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а також гармонізувати українське законодавство у відповідності до законодавства ЄС в даній сфері. Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

Органічне сільське господарство – важливий нішевий ринок. І для того, щоб розвивати даний напрямок в Україні, необхідно підвищувати обізнаність як фермерів, так і споживачів щодо того, яка продукція є органічною та яка роль їй відводиться у забезпеченні продовольчої безпеки країни. 

Дослідження показують, що рівень обізнаності є досить низьким навіть в європейських країнах, де органічне виробництво вже давно усталений тренд. Опитування 2017 року[1], проведене Європейською асоціацією захисту рослин (ECPA), показало, що європейці не мають чіткого розуміння того, що робить продукт "органічним" та недооцінюють потенційну серйозність стану продовольчої безпеки у світі.

Майже половина респондентів (45%) відповіли, що вони надають перевагу органічній продукції над звичайною. При цьому середній показник за чотирма країнами показує, що лише 28% респондентів обізнані про використання засобів захисту рослин (ЗЗР) в процесі органічного виробництва. Так само як і традиційні господарства, органічні господарства також використовують ЗЗР для захисту сільськогосподарських культур від численних шкідників, грибків, бактерій та бур’янів.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), 40% врожаю втрачається через шкідників та хвороби. Більше того, FAO попереджає, що без використання засобів захисту рослин ці втрати можуть подвоїтися. Тобто, без використання ЗЗР ми ризикуємо втратити до 80% врожаїв!

Це значний виклик для усього світу, і його рішення потребує інноваційного та цілісного підходу до ведення сільського господарства. Насправді, сьогодні всі – держава, бізнес, фермери, бджолярі, науковці та інші зацікавлені сторони – повинні об’єднувати зусилля для того, щоб знайти спільні рішення для забезпечення сталого та безпечного майбутнього.

В Україні органічне виробництво тільки зароджується. Новий закон – важливий крок для розвитку галузі, але потрібно не забувати, що основний документ встановлює лише загальні принципи, а більш конкретні вимоги міститимуться у підзаконних актах, для розробки яких маємо рік до того, як закон дію набуде чинності. Європейська Бізнес Асоціація сподівається, що підзаконні нормативно-правові акти будуть напрацьовані вчасно, із залученням  експертного середовища та бізнесу.  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview