Порошенко приховує, що є співвласником крохмального заводу у Німеччині

Зокрема, він досі не значиться як бенефіціар крохмального заводу на сході країни. Тут уже сім років працює завод з виробництва крохмалю, що належить до аграрного холдингу «Укрпромінвест-Агро», що його пов’язують з ім’ям президента України. Порошенко разом з партнерами володіє підприємством через офшорні компанії. До реєстру одержувачів визначених вигод заводу інформацію про це досі не внесено. Про це пише DW.

Власниками заводу у містечку Ельстераyе значаться власники компанії з Кіпру та Британських Віргінських Островiв. Їх оформлено через InterstarchGmbH. Власником міноритарної частки є «Інтерстарч” (Україна), складова холдингу президента.

Контролює завод Сергій Зайцев – не лише власник кіпрської компанії, а й незамінний топ-менеджер концерну Roshen. Згідно із німецьким законом, одержувачем визначених вигод може вважатися Порошенко з часткою у 24,95%, а й особа, яка контролює підприємство.

Німецький реєстр розпочав роботу лише торік. Утім про те, що Порошенко є бенефіціаром німецького крохмального заводу, в його українській електронній декларації теж інформації нема, повідомляє “Економічна правда”

Згідно із законом, за порушення закону Петро Порошенко мав би заплатити штраф у сумі 100 тис. євро. Якщо ж трапиться повторне порушення, стягнення становитиме 1 млн євро.

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На світовому ринку росте попит на м'ясо, молоко і яйця

До такого висновку прийшли учасники 10-го глобального форуму з питань продовольства і сільського господарства (GFFA), який проходив 18-20 січня в Берліні (Німеччина), передає УНН.

У поточному році в роботі Міжнародного глобального форуму з питань продовольства і сільського господарства взяли участь близько 45 міністрів і понад 70 делегацій з різних країн. Тематика роботи заходу була присвячена розвитку тваринництва і його ролі як однієї з найважливіших галузей сільського господарства.

Очікується, що найближчим часом вплив сільського господарства на навколишнє середовище істотно зросте.

"Глобальне зростання населення і більш високий рівень добробуту призводять до непропорційного зростання споживання продуктів харчування тваринного походження в усьому світі. Йдеться про продукти харчування, отримані з м'яса, молока і яєць. Необхідно значно збільшити виробництво, щоб задовольнити попит, який зріс. Можна також припустити, що торгівля продуктами тваринництва значно зросте", - відзначають організатори форуму.

Ключовою темою заходу в поточному році стало тваринництво і питання, пов'язані з підвищенням ефективності цієї галузі сільського господарства. Після завершення робочої сесії очільники делегацій прийняли підсумкове комюніке, яке відображає спільну позицію міністрів щодо обговорюваної проблематики.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробників курятини підозрюють у ціновій змові

Антимонопольний комітет продовжує дослідження ринку курячого м'яса і, за попередніми його результатами, допускає наявність можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді узгоджених дій виробників у частині узгодження цінової політики.

Про це у відповіді на запит Українських Новин повідомила перший заступник голови АМКУ - державний уповноважений Марія Ніжнік.

Вона зазначила, що дослідження ринку триває - регулятор аналізує отриману інформацію та стан конкуренції на ринку.

АМКУ запросив інформацію про подорожчання курятини в 2017 році у 9 найбільших торгових роздрібних мереж та найбільших виробників - компаній "Агро-Овен", "Комплекс Агромарс" та "Миронівський хлібопродукт", вона була надана, але окрему інформацію ще необхідно уточнити і перевірити.

"За попередніми результатами дослідження ринку курячого м'яса, АМКУ на сьогодні розглядає 2 можливих порушення законодавства про захист економічної конкуренції: перше - це зловживання монопольним домінуючим становищем одним з виробників, друге - антиконкурентні узгоджені дії виробників у частині узгодження цінової політики", - сказано в повідомленні.

Після уточнення запитуваної інформації від окремих учасників ринку, зокрема "Миронівського хлібопродукту", регулятор зробить висновки про наявність чи відсутність ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Створена перша грядка овочів для життя на Марсі

У рамках експерименту нові рослини будуть висаджені в Антарктиді і на Міжнародній космічній станції.

Протягом багатьох років селекціонери з Технологічного університету Лімерика намагалися вивести особливий сорт овочів, здатних рости на іншій планеті і тільки зараз досягли позитивного результату, пише Журналіст.

У «набір овочів для Марса» входять огірки, помідори, салат, полуниця і різні трави, які здатні вирости в екстремальних умовах і при цьому зберігати природні смакові якості.

У тому випадку, якщо овочі проростуть в Антарктиді, їх спробують культивувати на МКС.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на виробництві м’яса індички

Коли вітчизняне виробництво дає лише 30 тис тонн цього продукту. Про це йдеться в дослідженні Pro-Consulting, пише landlord.ua.

Підвищення купівельної спроможності населення та відновлювання української економіки знов зробив виробництво м’яса індички рентабельним. Фахівці компанії, кажуть, що господарство на 16,2 тис голів птиці може давати 11,9 відсотків чистого доходу. Це близько 12 центів прибутку з кожного євро, що надійшло від продажу цього м’яса. Це дозволить повністю окупити інвестовані кошти, з урахуванням дисконту, менше ніж за 3,5 року.

«Для ферми необхідно придбати одне з вже існуючих агропідприємств, можливо з числа непрацюючих, та переобладнати його під свої потреби. Для проведення ремонтно-будівельних та налагоджувальних робіт планується укласти договори зі спеціалізованими компаніями і виробниками відповідного обладнання. Добових індичат для вирощування планується закуповувати у Польщі, а корми будуть купуватися оптом у місцевих виробників», — йдеться у повідомленні.

Аналітики компанії стверджують, що зараз вихід на ринок продажу м’яса індички своєчасна, що дозволить впевнено зайняти позиції в цій ніші.

«Виробництву індичого м’яса в Україні приділяється поки не так багато уваги, як курячого. Тим часом, інтерес до індичатині зростає як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. В країнах Євросоюзу давно оцінили високі споживчі властивості даного м’яса. Там воно розглядається як дієтичний замінник яловичини і служить сировиною для виробництва близько 150 видів ковбас. Україна в цій галузі поки відстає», — кажуть фахівці.

Та додали що після 1991 року інтерес до розведення індиків у населення став падати, через зміни економічної ситуації. Розтання поголів’я почалось з початку 2000 року, в більшості за рахунок зростання виробництва промисловим способом. Вже в 2011 році поголів’я зросло в 42 рази та склало 391,9 тис голів. За період 2013-2016 року, через економічний спад агропідприємства довелося збільшити забій птиці, а це призвело до зниження поголів’я. Наразі, лідерами по розведенню індичок є Чернівецька, Київська, Сумська, Івано-Франківська та Дніпропетровська області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українськими бізнес-моделями користуються в Європі та США - Юрій Косюк

Про це заявив голова ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк під час 48-ї щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі, передає УНН.

За словами бізнесмена, ще 20 років тому ніхто й подумати не міг, що українськими моделями ведення бізнесу будуть користуватися на Заході. Але на сьогоднішній день це реальність.

“За ці роки ми настільки просунулись в технологіях і розробках, що не нас вчать, а ми вчимо, як вести справи”, — зазначив він.

Ю.Косюк зауважив, що сьогодні Україна може запропонувати світу наукові розробки, експериментальні технології, успішні кейси та реальні готові бізнес-моделі, які працюють і дають результат в агросекторі.

“Зараз моделі бізнесу напрацьовані МХП і запроваджені, скажімо в Польщі, показують високі результати і викликають занепокоєння серед європейських конкурентів”, — підсумував Косюк.

Нагадаємо, восени минулого року за фінансової підтримки голови правління МХП було запущено акселератор аграрних інновацій “MHP Accelerator”, створений технологічним кластером Radar Tech і проектом Agrohub.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview