Порошенко: ЗВТ України з Канадою почне роботу з 1 серпня

Президент України Петро Порошенко заявив про те, що початок роботи Зони вільної торгівлі з Канадою з 1 серпня 2017 року, є "важливою перемогою на шляху реформ". Про це йдеться у повідомленні на його офіційній сторінці в Facebook, повідомляє AgroReview.

Цитата

Петро Порошенко: «Історичний момент: всі процедури щодо ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою завершені. Угода набуде чинності 1 серпня 2017 року. Це ще одна важлива перемога України на шляху реформ».

Раніше повідомлялося, що Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою запрацює з 1 серпня. Угода про ЗВТ скасує 98% тарифів на українські товари, які будуть продаватися в Канаді.

Для канадських товарів скасують 72% тарифів, а протягом 7 років безмитний експорт зросте до 98%. Угода також взаємно відкриває ринки державних закупівель, а окремі розділи документа захищають електронну комерцію і інтелектуальну власність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 країн-експортерів кукурудзи в Україну

Україна за підсумками 5 місяців 2017 р. імпортувала 23,64 тис. т кукурудзи на суму $92,97 млн. Про це свідчать дані ГФС.

Поставки кукурудзи в Україну у звітному періоді здійснювалися з Румунії (на $28,32 млн), Франції (на $21,21 млн) та Угорщини (на $19,72 млн) і інших країн. Обсяг постовок з цих країн склав 8,2 тис. т, 5,39 тис. т, 5,01 тис. т кукурудзи відповідно.

Раніше повідомлялося, що за перші п'ять місяців року Україна експортувала 11,86 млн т кукурудзи на суму $1,85 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українські бджолярі незадоволені ціновою політикою експортерів?

Оскільки виробникам вигідніше продавати цей продукт за валюту, ніж на внутрішньому ринку. І на тлі зростання експорту виробництво меду всередині країни скорочується, пише Лівий Берег.

У той же час, українських бджолярів не може не обурювати цінова політика. Адже закупівельна оптова ціна за кілограм меду в Європі значно вищий, ніж вітчизняні бджолярі продають експортерам. На цей аспект звернув увагу екс-міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.

Він зазначив, що в першу чергу мова йде про те, що український мед високої якості імпортують як сировину, яку потім змішують і фасують. А за таких обставин виробники хотіли б самі мати можливість продавати свій продукт за кордон, і тому заробляти в рази більше і вкладати гроші в модернізацію виробництва.

До того ж важко припустити, що саме створення в Україні нових виробничих комплексів з переробки меду може стати доцільним, перспективним і прибутковим вкладенням, підкреслює А. Павленко.

Нагадаємо, основними країнами-споживачами українського меду за перші чотири місяці 2017 року є США - $12,6 млн (34% всього експорту меду), Німеччина - $8,5 млн (23%) і Польща - $3.7 млн (10%). У списку лідерів-країн, в яких користується попитом український мед, також потрапили Бельгія, Франція, Іспанія, Італія, Туреччина, Угорщина та Болгарія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим небезпечна для українців горілка по 80 гривень

В Україні розгорається черговий горілчана війна. Лобісти домагаються перегляду мінімальних роздрібних цін на спиртне. Якщо їм вдасться довести задумане до кінця, пляшка найдешевшої горілки у вітчизняному роздробі буде коштувати не менше 85 грн., що на 16 грн. більше, ніж зараз.

Зрозуміло, що пити українці після цього навряд чи кинуть. Але можуть перейти на більш дешеву «паленку», що загрожує новою хвилею масових отруєнь, пише UBR.

Власне, горілчаний ринок іде в тінь вже давно. Про це свідчать дані Держстату, які кілька років поспіль показують скорочення офіційного виробництва.

За останніми даними Державної служби статистики, обсяги виробництва горілки в Україні, за підсумками 5 місяців поточного року впали на 21,1%. Директор української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що це, свого роду, антирекорд останніх років.

«Якщо в попередні роки мова йшла про зниження виробництва в межах 2-3% щорічно, то зараз спостерігається значно більше падіння», — говорить Дорошенко.

Як пояснила UBR аналітик Pro-Consulting Олена Жужа, скорочується лише «видима» виробництво горілки. «За перші 5 місяців 2017 року легальне виробництво скоротилося з-за того, що в 2016 році були підняті акцизні ставки. Багато виробники просто відвели частину своєї продукції в «тінь», — пояснює експерт.

Рятувати ситуацію учасники ринку зібралися переглядом мінімальної роздрібної ціни (МРЦ). В асоціації «Укргорілка» пояснюють, що сьогодні МРЦ 0,5 літра горілки складає 69 грн. А, за всіма прикидками, сорокаградусна повинна коштувати не менше 75-80 грн.

Як пояснив UBR голова асоціації «Укргорілка» Володимир Остапюк, чергове підвищення акцизу — на 20% відбулося в березні, але ось переглянути мінімальні роздрібні ціни уряд «забув»

«Кабмін повинен був ввести нові МРЦ ще 4 місяці тому», —вважає Остапюк.

За словами Олени Жужі, коли нинішнє підвищення МРЦ схвалять, зміниться не тільки мінімальна ціна. Подорожчає також продукція середньої і вищої цінових категорій.

Експерти вважають, що після подорожчання, споживання горілки в Україні не зменшиться. «Просто більш популярною стане інтернет — торгівля спиртним і невеликі роздрібні магазини. При цьому супермаркети можуть дійсно постраждати — там буде продаватися легальна горілка, і з-за подорожчання обсяги її реалізації почнуть знижуватися», — вважає Жужа.

Зараз же виграє виключно тіньовий сегмент ринку. «Виробники — нелегали зараз збільшують частку своєї продукції, яка може коштувати на 20-30 грн. дешевше легальною», — підкреслила Жужа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині створили 5 сільськогосподарських молочних кооперативів

На Полтавщині вже успішно працюють п’ять сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) із заготівлі молока. Члени цих кооперативів розповіли, що молочний кооператив в обов’язковому порядку повинен мати власну матеріально-технічну базу.

Для того, щоб розпочати свою діяльність, молочному кооперативу, в першу чергу, знадобиться молокоприймальний пункт (МПП).

«Це означає, що треба буде інвестувати у приміщення. В такому випадку ці витрати ляжуть на собівартість послуг у вигляді амортизації. В іншому випадку приміщення необхідно буде орендувати. Але тоді на собівартість ляжуть витрати на оренду», – говорить директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.

Потрібно також придбати або орендувати охолоджувальний танк і відповідне лабораторне обладнання, підвести воду й електроенергію.

Ще буде необхідно придбати власні транспортні засоби й відпрацювати логістику (скласти раціональні схеми та маршрути збирання молока). Це важливо, аби максимально повно використати наявний спеціалізований транспорт.

Коли МПП почне працювати, з’являться витрати на електроенергію, миючі засоби, витратні матеріали тощо. Але це все є складовими успіху кооперативу, тому що вища ціна на молоко є підсумком, у першу чергу, ретельної роботи з підвищення якості молока, що приймається МПП.

«Дійсно, так склалися всі фактори в п’яти регіонах Полтавщини, що вдалося об’єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських мешканців для провадження спільної господарської діяльності. А для селян молочний кооператив — це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями», — пояснює Світлана Андрієнко.

За матеріалами видання Полтавщина

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тільки третина зареєстрованих сортів озимої пшениці працює в Україні – експерт

З 340 зареєстрованих в Україні сортів озимої пшениці лише 35% реально працюють на виробництво, решта - "статистика для морального задоволення тієї групи людей, яка його зареєструвала". Таку думку висловив заступник директора Інституту фізіології і генетики рослин НАН України Микола Гаврилюк, пише infoindustria.com.ua.

На думку вченого, якщо сьогодні провести генетичне тестування сортів, які є в національному реєстрі, то 30-35% відразу відпали б.

"Держава та її відповідні органи повинні запитати у тих, хто пропонує свої сорти в реєстрації про те, яким чином вони їх сформували, де взяли селекційний матеріал? На жаль, Інститут експертизи сортів рослин досліджує сорти, які подаються тільки за трьома ознаками: відмінність, однорідність і стабільність", - пояснює М. Гаврилюк.

За даними ІФРГ, в межах 10 тис. га озимої пшениці щорічно засіваються насінням незареєстрованих сортів. Близько 2 млн га - не сертифіковані насінням озимої пшениці.

В якості прикладу захисту сортових ресурсів, Н. Гаврилюк навів досвід Франції. В країні спеціальним законом введена нова категорія насіння: фермерське - тобто таке, яке не пройшло процедуру сертифікації. Якщо фермер хоче сіяти несертифіковані насіння - з кожного кілограма вартості насіння він повинен заплатити 3% в бюджет держави.

А ось Німеччина ввела дуже жорсткі умови для іноземних компаній за критеріями оцінки стійкості до фитопатогенам. Продовжено тестування окремих культур до 3-5 років для того, щоб захистити національну селекцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview