170513

Порядок ведення Державного земельного кадастру суттєво змінено

Про це пише на своїй сторінці у Фейсбук голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук, передає propozitsiya.com.

За його словами, головні нововведення документу наступні:

заява про реєстрацію земельної ділянки може подаватись в електронній формі з використанням цифрового підпису;

з’явиться он-лайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі, і заявник зможе сам контролювати стан готовності документів;

істотно зменшиться кількість бюрократичних відмов (через помилки та неточності, тощо).

Коментуючи нову постанову, Олексій Гончарук зауважує, що досі держава дуже часто відмовляла у реєстрації земельних ділянок (більше 135 тис. відмов у 2016 році), тому проблема була досить масштабною. «Зараз ми прогнозуємо зменшення кількості відмов на порядок. Відповідно, простору для схем стане менше», — підсумував О. Гончарук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мільйон з куща: переваги вирощування ожини

І деякі з них вже користуються можливостями, що відкрилися. Так, за останні п'ять років виручка від поставок українських ягід за кордон збільшилася в чотири рази, досягнувши 14,3 млн доларів, пише  Pro-Consulting.

Однак, потенціал у вітчизняних ягідників набагато більше сьогоднішнього рівня, так як експортується всього 8% вирощеного врожаю. Для його освоєння дуже важливо, щоб ягідні господарства мали доступ до морозильного обладнання, використання якого дозволяє збільшити термін зберігання і дальність транспортування ягід.

В Україні ще залишаються недостатньо освоєними нішеві ягідні культури, такі як ожина. Хоч вона і менш морозостійка, ніж малина, але може давати врожай в 2-3 рази більше. Кожен ожиновий кущ, при правильному догляді, буде приносити 5-10 кг ягід, що користуються попитом як усередині країни, так і за її межами.

Оптимально розташувати ожинове господарство в південних регіонах, де теплолюбна рослина буде краще переносити зимову пору. Грунт повинна бути суглинисто вологим, але не перезволоженим, а добре дренованим.

Інвестор повинен бути готовий до значних початковим вкладеннь на закупівлю саджанців, добрив і витратних матеріалів, сільськогосподарської техніки для догляду і збирання, будівництво складських приміщень, зарплату персоналу. Устаткування лінії заморозки стане додатковим джерелом доходу в майбутньому. Тоді продавати ягоду можна буде не тільки в період збору, а й в міжсезоння, а також відправляти на великі відстані за кордон.

Так як ягідний бізнес сьогодні є одним з найбільш високорентабельних, все вкладення окупляться за три роки, а щорічний дохід ожинового господарства з площею насаджень 10 га становитиме від 500 тис. до 1 млн доларів в залежності від сорту і віку кущів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти розкритикували закон про молочні продукти

Закон "Про молоко та молочні продукти" є дефектним на 80% і не здатен ефективно регулювати ринок молока в Україні.

Такого висновку після аналізу дійшли спеціалісти "Офісу ефективного регулювання" (ОЕР), пише UA1.

Як зазначив керівник сектору "Сільське господарство" ОЕР Андрій Заблоцький, нині лише 27% українського молока виготовляють сільськогосподарські підприємства, тоді як приватні господарства виготовляють 63% молока.

Читайте також: Тіньові надої: в Україні фальсифікують до 25% молочної продукції

"Відсоток продукції, яку виготовляють домашні господарства, буде зменшуватись, бо, по-перше, зменшується доцільність, а по-друге, є питання до якості продукції. Закон, який повинен регулювати ринок молока, ефективний лише на 20%", – зазначив Заблоцький.

Спеціаліст виділив основні проблеми закону, серед яких незрозумілі правила ідентифікації тварин, недостатній рівень кооперації на ринку, якість та безпечність молока.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Алергія, отруєння, рак: еколог розповіла про ймовірні наслідки інциденту із обробкою тернопільських полів пестицидами

Про це заявила в коментарі УНН еколог Алла Войцеховська, коментуючи масове отруєння тернополян отрутохімікатами.

За її словами, вітчизняні контролери давно закрили очі на недбале поводження із пестицидами з боку аграріїв.

"Жоден контролюючий орган в Україні не здійснює контроль за використанням пестицидів у сфері АПК. А українські підприємства вдало користуються такою безконтрольністю. Наш державний реєстр нараховує близько 1,1 тис. пестицидів, і щонайменше 20 речовин із цього переліку - заборонені у ЄС. Серед них - надзвичайно токсичні і такі, які викликають онкологічні захворювання. У цих пестицидів навіть термін реєстрації закінчився, а ми продовжуємо ними обробляти поля", - розповіла Войцеховська.

Про небезпеку пестицидів українські селяни говорять не перший рік, нагадала еколог. Деінде влада почула людей, заборонивши фермерам розпилювати хімікати авіаційним шляхом.

"Так, із юридичної точки зору це не зовсім правильно. Але як інакше люди мають захистити своїх дітей? Діти ходять до школи між полями, обробленими отрутохімікатами і труять себе. Залишки розпилених авіаційним шляхом пестицидів стікають по вікнам тих, хто живе поблизу полів. Українці у відчаї від такого свавілля з боку держави і компаній, які користуються цим свавіллям", - розповіла еколог.

Також, Войцеховська попередила про небезпеку вживання продуктів харчування, що містять пестициди.

"Із соняшника, обробленого пестицидами, виготовлять олію із пестицидами. Це - онкологія. Будьте певні. Скільки говорилося про те, що до четвертого коліна пестициди передаються із грудним молоком, а все так і лишилося - на рівні розмов", - резюмувала Войцеховська.

Українські аграрії не надто переймаються здоров'ям співвітчизників, коментує проблему еколог Олег Перегон.

"Раніше через недбалість аграріїв отруїлися бджоли у Харківській області, минулого тижня - тернополяни. І ці випадки мають дві причини. Перша - відсутність фаховості фермера, який використовує пестициди тоді, коли вважає за потрібне. Нагадаю, що у першому випадку пестициди були використані у період активності бджіл, чого робити не можна.

Читайте також: Масове отруєння хімікатами на Тернопільщині: після обробки полів постраждали 252 людини

Друге причина - люди, які взяли сьогодні землю для обробки, думають лише про прибутки, вони не думають про те, що буде далі. Не дбають про те, що буде із землею завтра, що буде із їхніми сусідами. Треба змінити свідомість аграріїв, аби вони розуміли, що вони тут на роки і на десятиліття, треба нести відповідальність перед людьми", - пояснив Перегон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українських виробників зобов'яжуть додавати вітаміни в борошно

Відповідні зміни містить законопроект №9117, днями зареєстрований в Раді групою народних депутатів, передає UBR.

Автори документа вважають, що першим ділом всю українську борошно потрібно «напхати» вітамін B9 (фолієва кислота). Щоб досягти поставленого завдання, вони пропонують провести примусову вітамінізацію у три етапи. Залежно від розміру, всі борошномельні підприємства повинні будуть почати вносити добавку:

Потужністю понад 150 тонн зерна на добу — з 1 січня 2020 року;
Потужністю від 50 до 150 тонн зерна на добу — з 1 липня 2020 року;
Потужністю менше 50 тонн зерна на добу — з 1 січня 2021 року;

Крім того, уряд, а також органи місцевої влади зможуть встановлювати додаткові вимоги до збагаченої борошні, доповнюючи обов'язковий перелік вітамінів і мінералів.

Автори законопроекту відзначають, що такі заходи допоможуть впоратися країні з епідемією вроджених вад новонароджених. Так, за даними EUROCAT, Україна займає перше місце в Європі за кількістю вад нервової трубки. Однією з причин недуги сучасна медицина вважає дефіцит фолієвої кислоти.

Враховуючи, що більшість українців не мають можливості харчуватися раціонально, денну норму вітаміну (400 мкг) вони не отримують.

Треба сказати, що ініціативи нардепів аж ніяк не ноу-хау. 80 країн у світі на законодавчому рівні зобов'язують своїх борошномелів вітамінізувати продукцію, що випускається. Серед таких, наприклад, США, Канада, Великобританія. І у всіх випадках це довело свою ефективність.

Приміром, завдяки добавці в борошно ніацину, Америка зуміла повністю перемогти пелагру. У період з 1938 по 1950 рік смертність від цієї хвороби в США знизилася з 3 тис. в рік до нуля.

Враховуючи досить скромні дози вітамінів при додаванні в борошно (наприклад, на кілограм борошна потрібно додавати всього близько 1,5 мг фолієвої кислоти), самі добавки не зможуть істотно вплинути на ціну продукції.

Разом з тим, однією тільки закупівлею вітамінів витрати виробників не обмежаться. Їм доведеться розщедриться на обладнання, виробництво та друк нової упаковки (проект зобов'язує маркувати борошно словом «ЗБАГАЧЕНА»), а також спеціальні приміщення для зберігання вітамінізованого продукту. А враховуючи, що документ не передбачає ніякої компенсації з боку бюджету, вартість борошна в Україні обов'язково зросте. Наскільки саме – експерти поки сказати не беруться.

Тим більше, що поки документ має лише статус проекту. Перш ніж стати законом, йому належить пройти 7 парламентських комітетів і зібрати в Раді 226 голосів депутатів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробник "Нашої Ряби" купує завод на Балканах

Про це повідомляє прес-служба компанії, пише Економічна правда.

"МХП робить стратегічний крок з розширення діяльності, який принесе компанії додану вартість та посилить її позиції в якості глобального гравця. У свою чергу, Perutnina Ptuj отримує стратегічного і довгострокового інвестора", - відзначають в компанії.

Як відзначають в МХП, дана співпраця принесе пряму вигоду не тільки місцевим фермерам і співробітникам Perutnina Ptuj, але також позитивно вплине на галузь птахівництва в Балканському регіоні в цілому.

Нагадаємо, у 2016 році МХП запустив завод з переробки м'яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект становили 3,5 млн доларів. У 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод в Словаччині. Обсяг інвестицій - близько 3 млн доларів.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.

Косюк через компанію WTI Trading Limited володіє 66% акцій МХП.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview