182818
178171

Посівна-2018: засіяно перший мільйон гектарів кукурудзи

Окрім того, посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 2,1 млн га або 86% до прогнозу.

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю на площі 1,4 млн га (86%);

- вівса на площі 157 тис. га (77%);

- пшениці на площі 144 тис. га (82%);

- гороху на площі 386 тис. га (91%).

Також триває посів сої, який проведено на площі 172 тис. га, або 9% до прогнозу, цукрових буряків – 239 тис. га, або 79% до прогнозу, соняшнику – 1,9 млн га, або 34% до прогнозу.

Майже завершено підживлення озимих культур на зерно – проведено на площі близько 7,2 млн га або 99% до прогнозу. У 14 областях завершено підживлення. Найбільші площі підживлено у Одеській – 777,4 тис. га (100%), Запорізькій – 645,5 тис. га (95%), Миколаївській – 616,2 тис. га (99%) та Херсонській – 513,2 тис. га (97%) областях. Крім того озимий ріпак підживлений на 967 тис. га або 96% до прогнозу.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Кожен п’ятий літр українського молока йде на експорт

Таким висновком на своїй сторінці в Facebook поділився Максим Фастєєв, аналітик компанії «Інфагро», пише agroday.com.ua.

Приблизно таку ж оцінку дає і ФАО: за їхніми підрахунками, частка експорту в переробці молока за підсумками 2017 року перевищила 20%. При цьому збільшилися й обсяги переробки — на 4,1%, до 4,4 млн тонн.


Оцінки Фастєєва менш оптимістичні. За його даними, переробка молока зросла лише на 2-3%.

Аналітик наголошує, що сировина у всіх ключових країнах-експортерах дешевшає, а світовий ринок біржових товарів затоварений. Останнє не стосується хіба що масла.

При цьому у Північній півкулі спостерігається сезонне зростання виробництва сировини, ціна на неї знижується — в рамках ринкової логіки й динаміки останніх років.

Нагадаємо, про зниження закупівельних цін на молоко в Україні нещодавно повідомила Асоціація виробників молока. Фермери у всьому звинувачують молокопереробні заводи — нібито вони в результаті змови опустили ціни нижче собівартості молочної сировини. Відповідну заяву було подано до Антимонопольного комітету.



Черкаське підприємство вирощує незвичайні гриби

Теґи: 

Це стверджує Кирило Вітряков, власник компанії «Естетік Фудс» (Черкаси) – єдиної, що промислово вирощує ерінги в Україні, повідомляє УМДІС, пише AgroTimes.

Його підприємство охоплює повний цикл виробництва ерінги: від виробництва міцелію в пробірці до упакованого гриба. Міцелій тут також роблять самостійно, для чого обладнана лабораторія.

Специфіка вирощування ерінги вельми відрізняється від виробництва як печериць, так і гливи. Основна відмінність – стерильність технології вирощування. Субстрат стерилізують в автоклаві.

«Якщо мішок субстрату 1,1 кг, гарний вихід – 450 г, –  каже Кирило Вітряков. – Буває і 300 г».

Ерінги компанія реалізує до кількох торговельних мереж, ресторанів, маленькі гриби – на місцевий ринок.

Наступного року бізнесмен планує збільшити обсяг виробництва до 1 тонни на день. Зараз купує і встановлює обладнання для механізації, облаштовує камери.

«Якщо припустити, що у мене обсягу (виробництва. – Ред.) вистачає задовольнити попит не тільки мереж, але й місцевих точок продажів, вся Україна на сьогодні, гадаю, зможе за день перемолоти тонни дві елінги», – зазначив Кирило Вітряков.

 



В Україні здорожчали м'ясо та овочі, а цукор та гречка подешевшали

За даними інфляційного барометра, курятина подешевшала на 0,5% і коштує 91 грн за кілограм. Свинина додала в ціні майже 8%, а яловичина – 14,5%. Про це пише ТСН.

Зросли в ціні й овочі – буряк наполовину, картопля на 43%, а цибуля – на 20%.

Разом з тим є деякі продукти, які, навпаки, подешевшали. Незначне зниження ціни стосується цукру, сала, макаронів та гречки.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрна технологічна революція врятує людство від голоду

Проте, аграрії вже зараз стикаються з проблемою малої врожайності через хвороби, що постійно мутують. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на колонку Крістіана Телла для Нового времени.

Феномен впровадження останніх ICT-винаходів у сільськогосподарській діяльності називають Smart Farming, або ж Третьою зеленою революцією. Цифрова трансформація зможе в декілька разів збільшити віддачу від сил і коштів, що вкладають аграрії, тому у цьому напрямі працюють всі глобальні гравці ринку.

Так, нещодавно почала розвиватись технологія точного землеробства. Аграрії, за допомогою спеціальних технологій (наприклад, знімки із супутників), збирають велику кількість даних та інформації на різних ділянках поля, які спеціальні програми обробляють та систематизують, що дозволяє легше встановлювати локальні причини хвороб або ущільнень. Це дозволяє свідомо приймати рішення щодо внесення добрив і засобів захисту рослин.

Обсяг зібраної інформації надзвичайно великий, тому у точному землеробстві зазвичай використовують великі дані (big data), які допомагають враховувати водночас і погодні умови, і швидкість вітру, і температуру ґрунту й історичну інформацію щодо клімату та стану ґрунту під час аналізу та прийняття рішень.

Автор також звертає увагу на те, що великі дані часто ідуть поруч із технологією штучного інтелекту (AI), який може допомагати аграріям у декілька способів. Так, завдяки глибокому навчанню (deep learning) аграрний "Siri" (особистий помічник на мобільному телефоні) може проаналізувати зібрані дані на полях, знайти і вивчити складні алгоритми і, як наслідок, надати рекомендації на базі предиктивного аналізу. Чим більше даних має штучний інтелект – тим точніший його прогноз майбутніх трендів. З часом технологія AI стане потужним інструментом, який допоможе організаціям справлятися зі зростаючою складністю сучасного сільського господарства.

Тому на думку Крістіана Телла, зараз людству немає нагальної потреби шукати нову планету, придатну для життя, адже нові технологічні рішення вже існують і вони поступово починають допомагати рятувати поля від хвороб та неврожайності. Головне, щоб аграріії та підприємці зрозуміли потенціал подібних технологій і активно їх розвивали.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціни на сою та соняшник ростуть завдяки переробникам

Вартість сої та соняшника в Україні продовжує зростати завдяки активізації закупівель переробниками, пише agro-business.com.ua.

Так, трейдери продають в порту сою без ГМО по 13000-13300 гривень за тонну, а сою з ГМО 12650-12850 гривень за тонну. Водночас переробники пропонують 12900-13200 гривень за тонну з доставкою на завод. А за наявності високого протеїну готові платити до 13000 з місця, незважаючи на наявність ГМО.

Тим часом на ринку соняшника активізується конкурентна боротьба між переробниками за вільні партії олійної культури. Вартість соняшника зросла до 12300-12500 гривень за тонну з доставкою на завод, але в деяких випадках переробники платять 12300-12400 гривень за тонну на місці.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.