Посівна під загрозою: погода не на боці фермерів

Станом на середину вересня в більшості областей України запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту становлять від 1 до 7-8 мм, а окремі площі взагалі є практично сухими, зокрема це південні області, а також частина Полтавської і Кіровоградської областей. Про це розповів заступник директора Українського гідрометеорологічного центру Анатолій Прокопенко.
 
«У північних областях України вже почалися оптимальні терміни для сівби озимих культур, але зазвичай в останні роки вони переносяться на більш пізні терміни. Тому на сьогодні ще є ймовірність, що випадуть опади до кінця вересня або на початку жовтня, і ще можна буде вдало провести посівну компанію озимих культур», — зазначив експерт.

Він також повідомив, що практично до 20 чисел вересня на більшій частині України істотних опадів не передбачають, невеликі опади будуть проходити в західних областях України. В зв’язку із цим є загроза, що стан озимих культур на кінець осені, або початок зими може бути на багатьох площах незадовільним і навіть може бути посіяно менше озимих культур, ніж планувалося.

Так, станом на 16 вересня українські аграрії вже провели сівбу озимих зернових культур на площі 840 тис. га або 12% до прогнозу в 7,3 млн га.

Анатолій Прокопенко додав, що цього року протягом тривалого літнього періоду зволоження ґрунту під пізніми сільгоспкультурами було досить нерівномірним. В багатьох областях України опади були обмежені, тому урожай ярих пізніх культур в ряді областей очікується нижчим ніж минулого року.

Цьогорічні врожаї зернових і зернобобових культур в Україні також не досягли рекордних показників через аномальну засуху. 

Урожайність ріпаку, соняшнику та кукурудзи на півдні України нижча на 20% в порівнянні із прогнозованою. Зокрема, на Одещині через аномальну спеку та відсутність опадів гине соняшник. За словами очевидців стебла рослин почорніли та висохли, а їх висота не перевищує висоту коліна.  Прогнозується, що середня врожайність культури на півдні області цього року становитиме від 0,3 тонн/га до 2,1 тонн/га.

Також через засуху аграрії не можуть в повній мірі здійснювати оранку, підготовку ґрунту для посіву та всі необхідні агротехнологічні операції.

Багато фермерів відкладають посівну кампанію, а ті, хто ж все таки на свій страх і ризик уже посіяли озимі, побоюються, що будуть змушені пересівати.

«Що стосується озимих зернових, то часу ще достатньо. Настання оптимальних строків сівби озимих культур у північних і західних областей припадає на кінець першої декади вересня. У Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Черкаській, Чернівецькій, Полтавській, Івано-Франківській, Волинській, Житомирській областях оптимальні строки сівби озимих припадають на другу декаду вересня, в південних областях — на кінець другої-середини третьої декади вересня. Щодо умов — по всій території України, крім західних областей спостерігається посуха. Дощі, які очікуються, не переламають ситуацію, оскільки вони будуть невеликими і нерівномірними. Посуха в центральних областях — нетипове явище, яке разом з тим, проявляється все частіше», — додала Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру.

За її словами, цього року найбільше постраждали від посухи території Черкаської та Полтавської областей, а також, прилеглі до них райони сусідніх областей. Центр посухи — Черкаси, за літо там випало у 2-2,5 рази менше опадів, ніж в південних областях.

«У таких умовах залишитися на плаву фермерам допоможуть лише винахідливість, сучасні технології та фінансові інструменти. Погода, як ми бачимо в останні роки, вже  більше не на їхньому боці. І від головних її загроз, таких як посуха, град, заморозки, доведеться страхуватися. Адже, як свідчать глобальні світові дослідження, надалі клімат буде лише погіршуватися, тож фермерам варто звертати більше уваги на страхування», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він підкреслив, що агрострахування є інструментом, з яким сільське господарство стане більш прогнозованим, адже спрямоване на принципове зниження фінансового збитку, який природні лиха завдають агровиробникам.

«На жаль, в Україні досі немає розвиненої культури агрострахування. Управління ризиками зазвичай зводиться до того, яке насіння чи препарати використовувати. Але ж є ще погодні ризики, насамперед зміни клімату. Досить подивитися на карту, яким чином змінюються посіви кукурудзи, яким чином вони мігрують більше на захід — у регіони, які раніше не були традиційними для вирощування цієї культури», - зауважує Володимир Юдін.

За його словами, агрострахування не просто компенсує втрати, зазнані через дію певного ризику, але дозволяє стабілізувати доходи у часі, повернути взяті в кредит кошти та полегшує доступ сільгоспвиробників до кредитних ресурсів.

«У випадку повної чи часткової втрати врожаю аграрії зможуть покрити свої збитки за рахунок страхових виплат. Це дає можливість стабілізувати свої доходи та продовжувати працювати без тривалих перерв у роботі чи проблем з фінансовою стійкістю. Агрострахування покликане запобігти різким коливанням доходів сільгосппідприємств.
Компенсація збитків завдяки страхуванню дозволяє своєчасно розрахуватися з переробниками, постачальниками матеріально-технічних ресурсів та іншими партнерами. Крім того, агрострахування спонукає до використання сучасних технічних та технологічних досягнень, зокрема, застосування надійних засобів захисту врожаю. Таким чином, воно сприяє підвищенню ефективності виробництва в аграрному секторі країни», - констатує Володимир Юдін.

Він зазначив, що страхові компанії пропонують аграріям широке покриття від усіх ризиків. Сільгоспвиробники мають можливість застрахуватися від характерних для їхнього регіону погодних аномалій, або ж обрати варіант, що захищає їх від найбільш імовірних катастрофічних ризиків

Так,  "Аграрна Агенція АГРОС" пропонує сільгоспвиробникам широку лінійку продуктів по страхуванню сільськогосподарських ризиків, які відповідають потребам як великих вертикально-інтегрованих агрохолдингів, так і невеликих селянсько-фермерських господарств. Фахівці компанії підбирають страхові продукти, які є найбільш актуальними для кожного господарства з урахуванням особливостей території, де підприємство веде свій бізнес, і характеру діяльності. 

«Щоб всі труди і грошові витрати тисяч аграріїв не виявилися марними, а підприємства не несли великі збитки, або взагалі не збанкрутіли, про агрострахування фермерам треба думати вже зараз. Для агровиробника — це спосіб захиститись від непогоди та низького врожаю, запорука фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин»,- підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Формуємо систему підживлення для озимих культур

Та як вирахувати необхідні норми внесення добрив під запланований урожай? Адже кожна культура вимагає різних елементів та їх співвідношень; крім того, необхідно враховувати й винесення поживних речовин із ґрунту попередниками.

«Кожна культура потребує певного мінерального живлення; тож аби забезпечити їй оптимальні умови для росту й розвитку, аграрій має знати, що є і чого не вистачає його полям, – пояснює керівник сервісно аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. – Завдяки цьому він заздалегідь може прийняти рішення, які добрива застосувати під озимі і в яких нормах, а від яких й взагалі відмовитися. І, відповідно, спланувати свої виробничі витрати. Крім того, своєчасне внесення відповідних добрив допомагає відновити баланс, порушений внаслідок винесення культурами із ґрунту різних елементів».

За її словами, передове обладнання Інституту дозволяє проводити агрохімічні дослідження ґрунту на найбільшу в Україні кількість показників: азот, рН, органічну речовину, рухомі форми (фосфор, калій, сірка), макро- і мікроелементи. Крім того, за потреби ґрунт тут досліджують на залишкову кількість пестицидів – для уникнення фітотоксичності до культурних рослин в майбутньому. Такий комплексний аналіз дозволяє чітко спланувати виробничі витрати і отримати заплановану врожайність.

Крім того, наголошує експерт, не варто забувати й про позакореневе живлення, оскільки велику частку мікроелементів культурні рослини отримують саме завдяки таким підживленням. Тому радить після відновлення весняної вегетації запланувати дослідження рослин у період вегетації – таким чином аграрій може поповнити дефіцит необхідних елементів культури і забезпечити свої посіви усім необхідним.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Кернел»: еко-проекти у всіх напрямках

В організаційній структурі найбільшого в світі виробника і експортера соняшникової олії «Кернел» функціонує відділ охорони навколишнього середовища, який разом з іншими департаментами і службами впроваджує еко-проекти на підприємствах компанії. Тільки за останні три роки компанія інвестувала в їх реалізацію близько $131 млн. Левова частка інвестицій була спрямована на підвищення енергоефективності активів і виробничих процесів, оптимізацію використання енергоресурсів.

Всі олійноекстракційні заводи «Кернел» сьогодні використовують котли, що спалюють лушпиння соняшника та отримують пар, необхідний для технології переробки. Їх теплові потужності знаходяться в діапазоні від 10 до 17 МВт.

«Спалювання лушпиння дозволяє компанії економити близько 72 млн кубометрів газу щорічно. Завдяки використанню «зелених» технологій на заводах нам вдалося досягти найнижчого показника — 1,4 гігаджоуля енергії на переробку однієї тонни насіння соняшнику, скоротивши енергоємність на 10% за останні 5 років», — пояснив директор з управління виробничими активами «Кернел» Юрій Пугач.

Проекти з виробництва відновлювальної енергії на олієекстракційних заводах компанії будуть впроваджуватися до 2021 року. Спалюючи 508 тис. т лушпиння соняшника, ці підприємства зможуть виробляти більше 761 тис. кВт-год електроенергії щорічно.

Юрій Пугач також згадав, що зараз ведеться будівництво олійноекстракційного заводу у Старокостянтинові, який буде введений в експлуатацію в 2021 році і стане найбільшим в Україні. Проект передбачає будівництво власної теплоелектростанції. На ТЕС будуть встановлені енергетичні котли (Vyncke) і турбогенератор до 25 МВт (MANTurbomachinery). Також на заводі буде застосована технологія нульових стоків, що виключає скидання стічних вод, передбачає їх перетворення в пар і повернення в технологію. Таким чином, підприємство додатково знизить енерговитрати і обсяги  стічних вод, що скидаються.

Вже розпочато, і планується подальше впровадження проектів зі встановлення теплогенераторів на елеваторах компанії. В якості палива використовуються відходи від очищення зерна, що дозволить зменшити споживання природного газу і дизельного палива. У 2017 р. на Кононівському елеваторі був встановлений перший теплогенератор компанії TEFF для отримання гарячого повітря. Витрати на сушіння зерна за рахунок цього зменшилися на $50 тис. на рік.

Крім біоенергетичних проектів, на виробничих активах «Кернел» проводить модернізацію та реконструкцію обладнання, щоб мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Наприклад, еко-проекти впроваджуються в ході будівництва Трансгрейнтерміналу «Кернел». Зокрема, пункт розвантаження автотранспорту компанія обладнає щільним укриттям і 10 пилоочищующими пристроями. Також в технологічному ланцюжку буде встановлена зерносушарка з низьким енергоспоживанням і мінімальним викидом пилу завдяки системі фільтрації з автоматичною очисткою фільтра.

В агровиробництві «Кернел» впроваджує системи точного землеробства, щоб забезпечити довгострокову продуктивність грунту.

«Кожні 3-4 роки ми проводимо аналіз грунту в наших лабораторіях і при необхідності коригуємо наші плани з виробництва зернових культур, виробничі технології і методи підживлення», — прокоментував директор агробізнесу «Кернел» Ігор Чікін.

За його даними, в 2018 МР компанія витратила 662 мегаджоуля енергії на 1 т вирощеного зерна, в той час як даний показник у 2014 МР становив 1072 мегаджоулей. Споживання палива на тонну вихідної продукції зменшилось на 38% за рахунок постійного оновлення парку техніки.

Два роки тому всі активи «Кернел» приєдналися до еко-ініціативи «Зелений офіс», щоб раціонально використовувати природні ресурси і мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище.

Також щорічно, починаючи з 2017 року, протягом квітня-травня підприємства проводять еко-акцію #ЗеленаВеснаКернел.

Истоник: latifundist.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страх втратили: як фермерам зберегти гроші під час погодних негараздів

Урожай пшениці цього року мав потенціал досягти рекордних показників, однак цьому перешкодила червнева спека, яка не дала зерну наповнитися.

«Засуха, яку ми спостерігаємо останніми роками, цього року також була аномальною, але не досягла критичних позначок, тому врожай, сформований на полях, досить пристойний», — зазначила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко. 

Вона підкреслила, що в липні середня температура повітря була близькою до кліматичної норми. Попри невеликі дощі в Україні, за винятком деяких південних, центральних і східних областей, спостерігався брак вологи. Проте періодичні похолодання та активні роси підтримували вологість на достатньому рівні. 
 
Тетяна Адаменко говорить, що за останні 28 років середньорічна температура в Україні зросла майже на 2°С. За стандартом вона мала б бути 7,8 °С, а нині — 9,5 °С. Температура в країні підвищилася, а кількість опадів – ні. 

Межею безпечного землеробства вважають 700 міліметрів річних опадів. Все, що нижче – несприятливі умови. В Україні опади стають дуже нерівномірними, а їх середня кількість становить 568 міліметрів на рік. Тобто щороку нам і так не вистачає понад 130 міліметрів. 
Крім того, цьогоріч літня негода завдала значних збитків аграріям: в деяких регіонах України панували грози, град і буревії. 

Саме тому перед аграріями як ніколи постає питання, як застрахувати свої посіви від погодних негараздів, адже вже у більшості регіонах України розпочато посів озимого ріпаку під урожай 2020 року. 

«Із закінченням літньо–польових робіт саме час аграріям подумати про майбутній урожай озимих. Але у зв’язку зі зміною клімату значно підвищуються й агроризики. Передбачити, які погодні умови будуть найближчі півроку та як вони вплинуть на врожайність культур, на жаль, ніхто не може. Несприятливі погодні умови та стихійні лиха можуть повністю знищити всі посіви, тим самим не даючи сільськогосподарським підприємствам можливості отримати прибуток від своєї діяльності. Для середніх і малих сільськогосподарських підприємств такі фактори загрожують навіть припиненням діяльності. Вирішити цю проблему дозволяє агрострахування, яке убезпечить  сільськогосподарські підприємства від можливого ризику втрати посівів, врожаю, а значить і своїх доходів» - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, більшість аграріїв сьогодні страхують свої посіви та насадження на вимогу фінансових установ. Але зараз, коли на переважній частині України панують нетипові погодні умови, все частіше сільгоспвиробники замислюються про фінансові механізми мінімізації можливих збитків.

«Ризики для аграріїв зростають, оскільки останніми роками динамічно змінюється клімат. Щоб нормально розвивати свій бізнес, сільгоспвиробники мають бути впевненими у завтрашньому дні. Застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку», – говорить Володимир Юдін. 

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

Він підкреслив, що аграрії мають змогу застрахувати  різні види посівів: пшеницю, сою, ріпак, соняшник горох, багаторічні насадження або інші культури. Також можна використовувати страховий захист як від повної, так і часткової загибелі посівів або врожаю. Застрахувати посіви та врожай сільгоспвиробники мають змогу на період повного аграрного циклу або на певний сезон. Аграрії при цьому можуть вибрати оптимальний для себе формат страхування: мультиризикове страхування або страхування на основі індексу врожайності. Страхові тарифи за кожною з програм визначаються в залежності від культури, регіону вирощування, обраного розміру франшизи, переліку ризиків, розміру площ посівів, переданих на страхування тощо.

«Працюючи в сфері страхування сільськогосподарських ризиків багато років, експерти "Аграрної Агенції АГРОС" добре розуміють потреби аграріїв та підбирають програми страхування, що враховують особливості сільгоспвиробництва та забезпечують комплексний захист.  Вже на початковому етапі фахівці допомагають обрати варіанти кращого покриття, застосування франшизи, визначитися із врожайністю, переліком ризиків тощо»,- зазначає Володимир Юдін.

За його словами, якщо посіви були застраховані, то у разі настання страхового випадку для виплати відшкодування, аграріям необхідно орієнтуватися на порядок фіксації загибелі посівів, встановлений у договорі страхування.

«Сільське господарство є ризиковим видом діяльності, адже аграрії певний відсоток врожаю втрачають від зміни погодних умов. Тож страхування є реальним інструментом, який може зберегти фінансову стабільність виробника. Страхування посівів для аграріїв в умовах зміни клімату стає реальною допомогою, яка дозволяє зменшити втрати  Спека і заморозки, посуха і надмірна кількість опадів несуть потенційну загрозу майбутньому врожаю. Тому щоб природа не завадила ефективній роботі аграріїв, їм необхідно застосувати страховий захист, щоб бути впевненим у фінансовій стабільності господарства.»,  - резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринництво: поголів’я зменшується, виробництво зростає

За останні 10 років, виробництво м’яса всіх видів зросло на 23%, молока – впало на 13%. В Україні спостерігається активне скорочення поголів’я ВРХ з одночасним нарощенням обсягів виробництва м’яса. Так, за січень-червень поточного року було вироблено порядку 1,2 млн т м’яса всіх видів, що на 5% більше ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє прес-служба УКАБ. 

Структура виробництва м’яса в Україні виглядає наступним чином: 56% всього виробленого м’яса – м’ясо птиці, 33% - свинина і 11% складає яловичина і телятина. Виробництво в поточному році зросло по всім категоріям, проте найбільше вдалося наростити виробництво м’яса птиці – на 7,5% порівняно з першою половиною 2018 року. Щодо основних виробників м’яса, варто зазначити, що левову частку яловичини виробляють господарства населення – 64% всієї виробленої яловичини за першу половину 2019 року. Виробництво свинини розподілилось майже порівну – 51% виробляється населенням і 49% підприємствами, в той час як основна частина м’яса птиці виробляється підприємствами – 89%.

Можна очікувати, що в подальшому частка населення, яка залучена у виробництві яловичини, продовжуватиме скорочуватися, адже збитковість вирощування ВРХ спонукає виробників вирізати поголів’я. В той же час, рівень споживання яловичини в Україні стагнує, що одночасно з обмеженими можливостями експорту м’яса ВРХ (закритий ринок ЄС і Китаю) перешкоджає пожвавленню промислового виробництва. Також, наразі досі існує проблема з розповсюдженням АЧС по Україні, чому сприяє неконтрольований подвірний забій свиней господарствами населення.

Виробництво молока останніми роками невпинно зменшується і у 2018 році був зафіксовано найнижчий показник за всю історію незалежності України – 10,1 млн т. За січень-червень поточного року вироблено майже 4,8 млн т молока, що на 3,4% менше ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше молока виробляється господарствами населення – 71% всієї продукції, проте їх частка у виробництві з року в рік скорочується і зростає частка підприємств, що є позитивним зрушенням в контексті якості молока. Адже промислове виробництво зазвичай має достатньо потужностей для охолодження, належного зберігання і транспортування продукції, що забезпечує вищу якість молока (екстра і вищого ґатунку), в той час як населення подібного устаткування не має і виробляє здебільшого молоко першого і другого ґатунку.

Нагадаємо, що з 1 січня 2019 року змінилися вимоги до якості молока. Так, наразі існує лише три категорії якості молока: екстра, вищий та перший ґатунки. Фактично, переробні підприємства мають приймати молоко лише зазначених вище ґатунків. Проте до 1 січня 2020 року ще діятимуть вимоги до молока 2-го ґатунку, що фактично дозволяє виробникам здавати дане молоко на переробні підприємства. Після цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

«В цілому, можна констатувати, що галузь тваринництва трансформується – населення скорочує поголів’я і виробництво, промислові виробники намагаються нарощувати потужності, де це можливо (що видно по галузі птахівництва), розширюються експортні можливості (у 2016 році відкрили ринок ЄС для українського молочної продукції). Подальші тенденції ринку залежать значним чином від економічної ситуації в країні», - підсумувала Дар’я Гриценко, аналітик УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Жимолость в Україні – приховані можливості для розторопних фермерів

Ягоди жимолості нагадують фіолетові мішечки, наповнені справжніми багатствами для нашого тіла: органічні кислоти; вітаміни А, В, С; мікроелементи кальцію, йоду, калію, фосфору; фруктоза, сахароза, дубильні речовини і пектин - весь цей коктейль обумовлює протизапальні, антибактеріальні, жовчо і сечогінні, протигрибкові властивості ягід жимолості. Знаючі люди із задоволенням купують цей продукт, а оскільки в Україні жимолості вирощується дуже мало, то ціна її в роздробі знаходиться в діапазоні від 200 до 300 гривень за кілограм. У цьому сезоні дану ягоду можна було придбати лише в деяких столичних супермаркетах.

Ще одним аргументом на користь вирощування жимолості є її реєстрація як продукт харчування в Євросоюзі. Це викликало зростання попиту на ягоду в Бельгії, Австрії, Голландії, Швейцарії, Франції, інших розвинених країнах Європи, а також в Канаді, США та Японії. Українським виробникам пора заходити на ці платоспроможні ринки, поки це не зробили конкуренти з інших країн.

Плантації жимолості вже можна зустріти у Львівській, Хмельницькій та Київській областях, звідси походять ягоди під уже відомими в Україні та за кордоном брендами Еко Віста, iBerry і Star Berry. Найбільший в Україні ягідник площею 30 га закладає фермерське господарство «Лада» на Волині. Там планують вирощувати аж 12 сортів жимолості різного періоду дозрівання, що дозволить господарству збирати ягоди з травня по липень.

Жимолость дуже невибаглива рослина і, на відміну від лохини, може витримувати навіть тридцятиградусні морози. Головною проблемою при її комерційному вирощуванні є підібрати досить солодкі сорти, які сподобаються споживачам. Адже ягода жимолості може бути і солодкою, і кислої, і навіть з гірчинкою. Деякі кажуть, що вона володіє нотками відразу декількох відомих ягід, а еталоном смаку жимолості вважається канадський сорт «Boreal Blizzard». В розсадниках України саджанці цього сорту можна купити за 80-90 гривень, а кожен дорослий кущ дає більше чотирьох кілограм свіжих ягід.

Джерело: Pro-Consulting.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview