Потенціал сільського господарства криється в економічному зміцненні малого виробника та розвитку кооперації

Одночасний їх розвиток дозволяє забезпечити широкий спектр завдань – від насичення внутрішнього ринку продовольством та забезпечення зайнятості в сільській місцевості, до реалізації експортного потенціалу та стабілізації валютного балансу країни. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародної виставки ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

«Сьогодні великий агробізнес працює на рівні кращих світових стандартів. Крім традиційних вже експортних лідируючих позицій по зернових культурах, олії, м’яса курятини, останнього року отримали значне зростання за новими категоріями. У 2016 році експортовано рекордну кількість цукру (466 тис. тонн), борошна (371 тис. тонн). Тільки за дев’ять місяців цього року експорт молочної продукції зріс на 76% порівняно з минулорічним періодом, причому поставки вершкового масла практично вчетверо», - повідомила заступник Міністра.

За її словами, гарні позиції мають і невеликі виробники, виходячи на зовнішній ринок з продукцією ягідництва, садівництва, органічною. В минулому році були зафіксовані рекордні обсягу експорту свіжих ягід: полуниці (2,3 тис. тонн), малини (675 тонн), чорниці (1,5 тис. тонн), лохини (1,3 тис. тонн) та інших. Даний товарний сегмент потребує особливих умов зберігання та транспортування, тому є складним для реалізації навіть на внутрішньому ринку. Тут важливу роль грає інформаційна та маркетингова підтримка. У листопаді цього року Мінагрополітики разом з ФАО організовує ряд навчальних семінарів з питань експорту свіжих та заморожених ягід до ЄС.

«За різними оцінками потенціал сільського господарства використаний наполовину. Криється він у економічному зміцненні малого виробника, розвитку кооперації. Варто відзначити цікаву тенденцію, що все більше великих українських компаній вже працює у форматі кооперації з малими та середніми виробниками, або підтримуючи створення кооперативів», -  зазначила Олена Ковальова. На її думку, така співпраця є вигідною: для великих гравців – це забезпечення якісної гарантованої за обсягами сировинної бази, для малих – можливість отримувати фінансову підтримку та виходити на нові ринки. Держава ж отримує зростання зайнятості у сільській місцевості.
«Саме розуміючи потенціал малого виробництва, вже зроблені кроки з фінансової підтримки його цього та наступного року: фермерства, кооперації, особистих селянських господарств через кооперацію. Зараз шукаємо механізми підтримки ефективного дорадництва», – резюмувала Олена Ковальова.
 

Довідка:
Участь у міжнародні виставці «АгроКомплекс 2017» взяли більше 250 учасників.
На офіційному відкритті були присутні: заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, народний депутат України Леонід Козаченко, представники галузевих асоціацій, міжнародних проектів технічної допомоги, аграрного бізнесу та експерти аграрної галузі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське зерно може втратити ринок Індонезії

Про це на конференції «Експорт зерна з України» у Києві 2 листопада повідомив заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби України Вадим Чайковський, пише "АПК-Інформ".

Зокрема, з початку 2017 року 2 нотифікації надійшло від Індонезії, 3 – від Білорусі та 86 – від Індії.

«У поточному сезоні нотифікації від Індонезії надійшли із-за неефективності фумігації. Є ризик втрати даного ринку для українського зерна. Не виключено, що через такі дії доведеться звертатися до ради національної безпеки і ініціювати регуляцію сегмента», – пояснив В. Чайковський.

За його словами, в листопаді п. р. планується підписання вимог фітосанітарії з Індонезією.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

25% зернових в Україні перевозяться автотранспортом

Про це розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише AgroPolit.com.

За словами Горбачова, якщо брати європейську модель, то там абсолютна інакша ситуація. В Європі лише 10% зернових вантажів перевозиться залізничним транспортом. Все інше — авто- та річковим транспортом.

В Україні річкова система недорозвинена. По автомобільних дорогах існують суттєві обмеження. Ці обмеження були введенні нещодавно, тому бізнес ще не встиг адаптуватися до закупівлі нового автотранспорту.

"Закон, який обмежує рух автотранспорту понад 40 т — збитковий і недоопрацьований. Дороги руйнують не автівки, а колеса, які знаходяться на полотні. Тому обмежувати потрібно навантаження на вісь, а не вагу транспорту", — вважає президент УЗА.

І додає, що найефективніший спосіб — річкові перевезення, але сьогодні в Україні потрібно прикласти немало зусиль для розвитку цього напрямку.

"Я маю надію, що в Україні почнуть розвиватися річкові перевезення. Річки знімають навантаження з залізниці та автомобільних доріг. В Європі 50% транспортування зерна відбувається саме по річках. Але це довгострокова надія, адже для розвитку річок потрібно побудувати буксирів, барж, річкових елеваторів. Це дуже інвестиційно важко для українських компаній. Навіть для міжнародних це складно і потребує певного часу", — зазначає експерт.

І додає, що найшвидший спосіб доставки — автотранспорт.

"Та водночас потрібно економічне обґрунтування його використання, оскільки він конкурує із залізницею та річками. Коли ціна доставки автотранспортом стає в 2—3 рази більшою за залізничну, то виробники чи трейдери краще почекають декілька тижнів, ніж будуть переплачувати", — підсумував Микола Горбачов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи відповість екс-губернатор Дніпропетровської області - власник KSG Agro за підготовку замаху на банкіра?

Бізнес Сергія Касьянова починався з імпорту болгарської зубної пасти "Поморін" і шампуню "Кря-кря", але ось реальні мільйони доларів екс-губернатор Дніпропетровщини заробив, провертаючи незаконні махінації в банківському секторі. Попросту - "кидав" державні банки, змінюючи заставне майно, повідомляє Agronews.ua.

Однак потім дійшло і до відвертого криміналу - правоохоронні органи розслідують діяльність Касьянова і його родича, побіжного нардепа Олександра Шепелева в підготовці вбивства і незаконному утриманні банкіра Сергія Дядечка. Шепелев вже ховається від правосуддя в Росії, а Касьянов, враховуючи інтерес до його персони з боку силовиків, в тривозі живе в Україні.

Ім'я Олександра Шепелєва стало відомо у зв'язку з гучною історією "Родовід Банку", який не пережив кризи 2008 року. Розлючені вкладники, серед яких було чимало пенсіонерів, ледь не штурмували відділення, щоб забрати свої гроші. На тлі цього тодішній прем'єр Юлія Тимошенко кинулася рятувати банк з метою набрати очки перед президентськими виборами 2010 року. У підсумку держава рекапитализувала "Родовід", викупивши 99,97% акцій банку. "Наглядати" за новим державним банком був призначений народний депутат від БЮТ Шепелев.

Але значна частина виділених державою грошей на порятунок потерпілого крах банку пішла зовсім на інші цілі. Як розповіли пізніше перебуваючий під арештом тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина, а також екс-віце-президент "Родовід Банку" Сергій Дядечко, організатором розкрадання коштів держбанку був Шепелєв. За словами Дядечко, головну роль в схемі вимивання фінансів з "Родовід Банку" грало адвокатське об'єднання "Бріарей". Даній компанії банк заплатив 301,6 млн грн за надання юридичних послуг, після чого гроші декількома траншами було перераховано на рахунки людей близьких до Шепелеву. Втім, були схеми і скромніше і простіше. Так, за даними слідства, 24 млн грн було вкрадено на фіктивному ремонті в офісному комплексі на розі Софійської площі і Рильського провулка в Києві, який належав дружині Шепелєва Галині.

На ключового свідка схем з викачування грошей з "Родовід Банку" - банкіра Сергія Дядечка - кілька разів робили замах. У 2012 році кілер випустив по автомобілю Дядечко 26 куль і лише завдяки щасливому випадку, банкір залишився живий, а водій і випадковий перехожий отримали поранення.

Після цього, Дядечко намагалися вивезти в Росію. "Влітку 2013 року Шепелєв приступив до організації наступного замаху. Він домовився в Росії, що там буде сфабриковано проти мене кримінальну справу про тероризм. Дали показання, що я нібито передавав гроші чеченським бойовикам. Після цього мене повинні були оголосити в міжнародний розшук, після чого Інтерпол повинен був мене затримати і передати в Росію, де зі мною розправилися б у в'язниці", - розповів банкір.

За словами Дядечко, за фабрикацію цієї кримінальної справи його організаторам в РФ перерахували 1,3 мільйона доларів з рахунків компанії ICD Investments, яка належить свату Шепелєва Касьянову.

Як пізніше стало відомо правоохоронним органам, нині переховуючийся від українського правосуддя Олександр Шепелев направив на банківські рахунки, які належать Сергію Касьянову компанії грошові кошти, частина з яких Сергій Касьянов за домовленістю з Шепелєвим передав в розпорядження безпосередніх виконавців злочинів як матеріальну винагороду їх злочинних дій по відношенню до Сергія Дядечко.

 

Ось платіжки, які підтверджують, що близько 10 мільйонів доларів були переведені з рахунків Ledoyen Holdings Limited (за фіктивним договором позики на 29 млн євро) на рахунок ICD Investments. Цю фірму якраз і контролює Сергій Касьянов. Саме з рахунку ICD Investments в Росію, знову-таки за договором позики були перераховані 1,3 млн дол на компанію Triumph Art Promotion.

З цього епізоду в серпні 2016 року Касьянову суд вибрав запобіжний захід - домашній арешт.

Зараз Касьянов намагається використати політичну нестабільність в країні, намагаючись домовитися з владою. Але жертви його замахів живі і активно виступають за те, щоб справа була доведена до кінця. Крім того, занадто багато питань у суспільства накопичилося і до махінацій у банківській сфері, в результаті яких постраждали мільйони українців. А значить, зростає шанс того, що справу буде доведено до кінця.

В кінці-кінців, Генпрокурору Юрію Луценку треба буде звітувати перед Президентом Петром Порошенком про завершення кримінальних справ стосовно високопосадовців/

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

212 фермерських господарств отримають 65 млн гривень

Всього на одержання такої підтримки претендувало 308 фермерських господарств.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

«За держпрограмою надання кредитів фермерським господарствам у цьому році  вдалося задовольнити 70% заявок. Зазначу, з Луганської та Донецької області задовольнили 100% заявок. Перевага надавалась тим господарствам, які мають в обробітку до 500 га землі,  є членами кооперативів або займаються розведенням ВРХ,  ягідництвом, виноградарством чи органічним виробництвом, а також чия діяльність показує динаміку розвитку. Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає  сімейне фермерське господарство», - повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародній виставці ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

Загальна сума асигнувань, визначених програмою на 2017 рік, складає 65 млн гривень, що у 4 рази більше ніж минулого року (2016 – 15,7 млн).

До складу конкурсної комісії, яка проводила конкурсний відбір та займається формуванням реєстру фермерських господарств для одержання фінансової підтримки, увійшли: представники громадських організацій, профільних асоціацій, дорадчих служб, представники Мінагрополітики, Укрдержфонду. Усі засідання комісії транслювалися у режимі  онлайн.

Після погодження Мінагрополітики реєстру фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки, міністерство спрямує розподілений обсяг коштів до Укрдержфонду, який укладатиме з ФГ-переможцями конкурсу договори про надання кредитів та перерахує їм бюджетні кошти.

Довідка:

Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” за  бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам” передбачено бюджетні асигнування в обсязі 65 млн грн, з яких: 25 млн грн – за рахунок загального фонду, 40 млн грн за рахунок спеціального фонду.

Відповідно до Порядку  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам,  затвердженого постановою Уряду № 1102 від 25 серпня 2004 року, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається  фермерським господарствам у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, за умови  забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів та створення нових робочих місць у селі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-7 найпопулярніших сортів яблук в Європі

Майже той самий сортовий склад в США, з включенням ще Фуджі, Гренні Сміт. Азійські країни більш полюбляють червоне яблуко. Про це розказав Дмитро Крошка, голова асоціації «Укрсадпром», пише propozitsiya.com.

80% у товарній структурі виробництва країн Південної півкулі займають такі сорти: Гала, Ред Делішес, Фуджі, Гренні Сміт, Кріпс Пінк.

Найбільшим виробник яблук в Європі є Польща. «З 2010 року коли почала діяти дотаційна програма, збільшився врожай, Польща посунула Італію, Францію, Бельгію – історичних гравців на ринку фруктів, бо стала вирощувати дешеві яблуки», - додав Д. Крошка. У Південній півкулі лідує Чилі.

На думку Д. Крошки українські садівники вирощують надто багато сортів, що не дозволяє формувати великі експортні партії. «В деяких господарствах доходить до декількох десятків сортів», - додав спікер.

В останні роки стрімко зростає виробництво яблук в КНР. Там зосереджена половина світового урожаю яблук і 2/3 світового урожаю груш. Будучи найбільшим виробником Китай є і найбільшим споживачем цих фруктів. Друге місце займає Індія. Там діє заборона на імпорт до нового року.

«Українські виробники майже нічого не роблять, щоб реалізовувати яблука не з поля, а зберігати, щоб отримати потім більший прибуток. Ринок вимагає товарної якості, для цього потрібні кроки пов’язані з логістикою, крім того правильно виростити», - розказав Д. Крошка.

Більше 100 країн імпортує українські яблука. А взагалі в світі лише 24 країни завозять більше 100 тис т цих фруктів. Для закордонних поставок дуже важлива тара. Якщо вітчизняний споживач готовий купувати яблука примяті чи з іншими дефектами, то закордонний більш вимогливий.

Нинішній рік вцілому не урожайний. По ЄС зменшилась урожайність на 20%. Найбільше постраждала Бельгія, Польща втратили близько 30% урожайності.

По Україні державна статистика показує приріст урожаю на 1%. Проте Крошка досить скептично оцінює ці данні. «За нашою інформацію зменшення урожаю складе близько 40%. Великої шкоди було задано якості продукції – багато сітки на Голдені, багато деформації», - додав голова асоціації «Укрсадпром».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.