178171

Поточний сезон для цукрових буряків був одним з найважчих за останні десять років

Слід відзначити, що у зв’язку з несприятливими погодніми умовами, які вплинули на вегетацію солодкого коренеплоду, збиральна кампанія цукрових буряків відбувається повільніше ніж минулоріч - на аналогічний період було зібрано 30% врожаю (90 тис. га).

«Всього накопано 3,5 млн. т цукрових буряків, із яких 3,25 млн вже надійшло до цукрових заводів на переробку. Лідерами за обсягами збору врожаю є Хмельницька та Вінницька області, де викопано 40% від загальної кількості по країні. Серед регіонів, які лише на старті збору цукрових буряків – Миколаївщина. Південь України чекає, доки коренеплоди максимально наберуть вагу, щоб знову стати лідером з урожайності», - відзначає аналітик сировинних ринків та сільського господарства НАЦУ «Укрцукор» Василь Долінський.

Проте, аграрії налаштовані досить скептично і відзначають, що поточний сезон був одним з найважчих за останні десять років:

«Збір врожаю проходить нормально, маємо перші результати з поля і середня урожайність складає 600 ц/га. Цього сезону серйозним викликом стала проблема з вологою, за останні 10 років цьогорічна ситуація була найгіршою. Найважчими місяцями були червень та липень, далі дощі покращили ситуацію, наразі маємо помірні опади», - коментує Крикливий Петро Леонідович, директор ТОВ «Турбів-Агро», що на Вінниччині.

Нагадаємо, станом на 3 жовтня в Україні виготовлено 329,0 тис. т цукру і перероблено 2,5 млн т цукрових буряків.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрна біржа проведе додатковий аукціон з продажу необробленої деревини

Аукціон пройде у електронній формі з використанням електронної торгової системи в одну сесію, згідно регламенту по часовим періодам, що наведено нижче.

Регламент підготовки до аукціону:

03 – 05 жовтня  2017 року (12:00) – період подачі заявок на продаж;
05 – 09 жовтня 2017 року (15:00) – період подачі заявок на купівлю.

Нагадуємо, що за результатами чергового електронного аукціону з продажу необробленої деревини ресурсу IV кварталу представники лісових господарств  Київської області отримали на 13, 32% більше коштів, ніж було задекларовано початковою вартістю, а держава додатково отримала 13 081 450, 00 грн.

Загалом за результатами торгів IV кварталу,  що відбувалися на майданчику Аграрної біржі у мережі з віддаленим доступом,  держава додатково отримала  74 199 950 грн.  В електронних аукціонах  приймали участь 857  представників переробних підприємств з 10 регіонів України.

Більш детально ознайомитися з результатами проведених Аграрною біржою аукціонів з продажу лісового ресурсу за IV квартал можна прочитавши інтерв’ю з Олександром Марюхнічем: «Якщо прагнеш змін – почни з себе».


Аукціони з продажу необробленої деревини на майданчику Аграрної біржі проходять щокварталу, а додаткові - щотижня.

Додаткову інформацію з питань проведення аукціону можна отримати за адресою: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп. 5, будівля Аграрної біржі, або за телефонами:

Питання участі в аукціоні – відділ торгів (044) 468-69-27

Технічні питання електронного аукціону – відділ ІТ (044) 468-69-28

Фінансові питання – відділ фінансів (044) 468-69-68, 468-42-66

Приймальня – (044) 468-10-29
e-mail: [email protected], [email protected]
http://agrex.gov.ua

 

Садівникам виділили додаткових 224 млн грн

Сьогодні, 4 жовтня, на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято рішення виділити на державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними додаткових 224,3 млн грн у межах коштів, передбачених на підтримку аграрної галузі у Державному бюджеті на 2017 рік.

 

Відповідні зміни внесені до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124 “Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників”.

До прийняття рішення, видатки за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складали 75,0 млн гривень. Від сьогодні на реалізацію цієї програми загалом виділено 299,3 млн гривень, що у 4 рази більше ніж до прийняття змін.
Виділення таких асигнувань дозволить повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою, яка становить 231,8 млн гривень, а залишки – направити на державне стимулювання створення нових насаджень та розвиток галузевої інфраструктури.

Довідка:

За оперативною інформацією структурних підрозділів агропромислового розвитку облдержадміністрацій, суб’єктами господарювання різних форм власності заплановано здійснити закладення багаторічних культур у 2017 році на площі 5282,9 га.
У тому числі:
- зерняткових - 1578 га;
- кісточкових - 481,8 га;
- горіхоплідних - 1264,1 га;
- ягідних кущових - 1264,5 га;
- суниці 148 га;
- виноградників 436,4 га.

Ваш вибір 'Цікаво'.

У МінАПК з’явився відповідальний за розвиток фермерства

Відповідне рішення ухвалене і на сьогоднішньому засіданні КМУ, передає УНН.

"За пропозицією Асоціації фермерів сьогодні буде призначений Шеремета Віктор Васильович на посаду заступника міністра з питань розвитку фермерських господарств в країні...прошу підтримати цю кандидатуру," - сказав В.Гройсман.

За його словами у 2018 році уряд планує приділити велику увагу розвитку фермерства в Україні.

Нагадаємо, що це нова посада уряду. Так, 13 вересня, Кабмін запровадив посаду заступника міністра агрополітики з питань фермерства.

Шеремета Віктор Васильович народився 2 січня 1963 р. у с. Весняне Поліського р-ну (Київська область).

Закінчив Українську сільськогосподарську академію у 1989 р. за спеціальністю «Зоотехніка» (кваліфікація –  зооінженер).

Ваш вибір 'Цікаво'.

Розпочато реєстрацію на агротехнологічний форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017»

Агротехнологічний форум є підсумковим заходом випробувального проекту "Агрополігон 2017", який реалізовується протягом березня - жовтня 2017 року дирекцією міжнародної агровиставки "АгроКомплекс 2017".

Дата: 1 листопада 2017 року

Час: 09:30 - 13:30

Місце: м. Київ, ВЦ «КиївЕкспоПлаза», вул. Салютна, 2 б

великий конференц-зал, павільйон №1

Реєстрація за посиланням

Основна мета: показати економічний ефект вирощування різних гібридів кукурудзи вітчизняної та іноземної селекцій у виробничих умовах двох господарств та вплив технологічних рішень на формування собівартості продукції.

В рамках «Агрополігон 2017», вперше в Україні, протягом восьми місяців проводиться незалежне тестування 46 гібридів кукурудзи в умовах лісостепу та 21 гібриду в степовій зоні України.

В якості експерименту, закладено посіви кукурудзи на крапельному зрошенні та протестовано дієвість різних технологій підготовки ґрунту й окремих технологічних операцій.

Результати випробувального проекту «Агрополігон 2017»

В програмі:

- аналіз та перспективи розвитку ринку кукурудзи;

- особливості використання технології No-Till при вирощуванні кукурудзи;

- внесення безводного аміаку та курячого посліду, як високоефективних добрив;

- програми антистресового захисту рослин (долаємо заморозки, нічні перепади температур, посухи);

- результати вирощування кукурудзи на крапельному зрошенні;

- методика контролю бур`янів;

- внесення трихограми дронами та контроль ефективності;

- нагородження переможців конкурсу «ТРИ КАЧАНИ».

Більше інформації про виставку та хронологія реалізації проекту за посиланням

За оперативними новинами слідкуйте на сторінці в Facebook https://www.facebook.com/InterAgroUkraine

Контакти організаторів: +38 044 490 6469 

[email protected]

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Земельна реформа: що чекає українців і чи варто побоюватися

Всесвітній банк наполягає, щоб земельну реформу в Україні прийняли якнайшвидше. Сайт "Сегодня" розбирався, що обіцяє нова реформа, які зміни чекають на українців і чи варто їх боятися.

Що зміниться

Для того щоб виконати умови меморандуму про співпрацю з МВФ, Україні потрібно провести земельну реформу, після якої земельний ринок стане відкритим. Зараз близько семи мільйонів українців не можуть повністю розпоряджатися своїми паями, тобто вони можуть здавати свої ділянки в оренду або ж працювати на них самостійно, але ось продаж землі або зміна її цільового призначення все ще заборонена.

На даний момент мораторій діє до 1 січня 2018 р. Вперше він був введений Верховною Радою ще в січні 2001 року, і з тих пір щорічно продовжується.

За фактом, головна зміна, яку принесе з собою реформа, полягає в тому, що українці нарешті зможуть продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення. У той же час, український політикум розділився на два фланги: частина підтримує земельну реформу, а решта знаходиться в жорсткій опозиції до таких рішень. Тому сам народ реформу чекає насторожено.

Головні побоювання українців

Всю землю скуплять іноземці? Через постійне форсування цієї теми, українці найбільше побоюються, що зі скасуванням мораторію в країну кинуться натовпи іноземців, які скуплять землі за смішні гроші.

На даному етапі це не більше ніж міф. Справа в тому, що хоч нова реформа і має на увазі відкриття ринку землі, але тільки для українських громадян. Іноземці ж поки не зможуть купити нашу землю. Все це обумовлено в законопроекті №5535 "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", тобто після прийняття реформи землю зможуть купити:

- громадяни України;

- територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;

- держава в особі органів виконавчої влади;

- юридичні особи, зареєстровані в Україні, отримають право купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з 1 січня 2020 р .;

- іноземці, особи без українського громадянства зможуть купувати землю лише з 1 січня 2030 р

Землю купуватимуть за копійки? Також українці бояться, що відкриття ринку землі негативно вплине на вітчизняну економіку через те, що ділянки будуть купувати набагато нижче ринкової вартості. Але, як показує практика інших країн, скасування мораторію тільки сприяє подорожчанню земельних ділянок. Так, згідно з аналізом від VoxUkraine, після того, як в кінці минулого століття в країнах центральної та східної Європи відкрили ринки землі, річне зростання оренди склало майже 20%.

За словами Сату Кахконен, директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України, прийняття земельної реформи допоможе збільшити ВВП країни приблизно на 1,5% і розширити річний обсяг виробництва сільськогосподарської галузі на 15 млрд доларів.

"Більше 70% території України, а це приблизно 43 млн га, належить до земель сільськогосподарського призначення. Ці землі дуже родючі: на Україну припадає третина всіх чорноземів світу. Незважаючи на це, українські врожаї – це тільки частина від того, що збирається в інших європейських країнах, де земля не така якісна ", – говорить Сату Кахконен.

Директор банку також вважає, що причиною цього стала відсутність стимулів інвестувати в управління земельними ресурсами, оскільки ані власники, ані користувачі не знають, коли буде скасовано мораторій і чи відбудеться це взагалі.

Землю скуплять бізнесмени і агрохолдинги? Українці побоюються, що агрохолдинги зі скасуванням мораторію скуплять всі землі у населення. Але, хоч ринок землі і планують відкрити, деякі обмеження все таки залишаться. Так, фізособи не зможуть купити більше 200 гектарів землі, а сімейні фермерські господарства – більше тисячі гектарів.

До того ж, досвід сусідніх країн показує, що агрохолдингам куди вигідніше орендувати землю, ніж купувати її. Як повідомляє VoxUkraine, у Франції 75% угідь використовуються на правах оренди, а в Швеції в оренді перебуває близько 40% землі.