«Правила гри» бюджетної підтримки АПК можуть змінитися

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Цим документом передбачається диверсифікація напрямів бюджетної підтримки – обсяги фінансування по жодній з наявних бюджетних програм не перевищують третини загального бюджету у 6,3 млрд грн, закладеного на підтримку розвитку сільського господарства.

Позитивним для державної підтримки є те, що планові обсяги асигнувань за програмами для представників малого аграрного бізнесу – невеликих фермерських господарств – можуть перевищити 60% загального «бюджету підтримки», зауважив Леонід Тулуш.

Уряд має «повернути борг» представникам малого аграрного бізнесу, передбачивши для них у держбюджеті-2018 реальні можливості для участі у бюджетних програмах підтримки, наголосив експерт.

Водночас, сільгосптоваровиробникам слід враховувати, що «правила гри» у сфері бюджетної підтримки можуть дещо змінитися. Держава вже не буде підтримувати суб’єктів аграрного мікробізнесу, які не пройдуть державну реєстрацію і не отримають статус фермерського господарства. В першу чергу, це стосується високотоварних господарств населення, які здійснюють систематичний продаж власновиробленої сільгосппродукції, не реєструючись суб’єктом господарювання, зазначив Леонід Тулуш.

За його словами, якщо ще п’ять років тому в держбюджеті передбачалося надання бюджетної підтримки господарствам населення, зокрема по напрямах «Спеціальна бюджетна дотація фізичним особам за утримання та збереження молодняку ВРХ», «Бюджетна дотація фізичним особам за продані на забій і переробку молодняк ВРХ та свиней», «Часткове відшкодування витрат фізичних осіб на закупівлю установки індивідуального доїння», то нині без набуття підприємницького статусу та включення до реєстру сільгосптоваровиробників отримання бюджетної підтримки буде неможливим.

Враховуючи це, збільшення обсягів бюджетної підтримки суб’єктів малого підприємництва на селі є можливим при досягнення двох умов: з одного боку, формування відповідних бюджетних програм підтримки та забезпечення можливості участі у них представникам малого аграрного бізнесу, а з іншого – трансформації суб’єктів мікробізнесу на селі у підприємницькі структури та їх включення у відповідні реєстри для здійснення бюджетних виплат. При цьому держава може забезпечити стимулювання такої трансформації за рахунок спеціального напряму бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230), підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Львівщині відкриють виробництво круп

Про це повідомила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз, пише lviv.sq.com.ua

За її словами, в області вирощують зернові, але готову крупу не виробляють.

"Зараз нами сформований інвестиційний проект, тому що є запит, і це області потрібно. Його пропонували цілому ряду інвесторів. Сьогодні рішення вже прийнято одними з тих, хто готовий будувати потужності для переробки круп, аби результатом була продукція, що вирощена й вироблена як готовий продукт у Львівській області", - зазначила директор департаменту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Структури Ріната Ахметова отримали ключові активи хлібного холдингу

Про це пише оглядач «ОЛИГАРХА» Владислав Боровиков в статті «Ахметов розправив булки»

З 2011 року найбільшим кредитором Lauffer став державний Ощадбанк, який видав групі Лещинського (головні керуючі українські компанії - «Урожай» і ТД «Золотий Урожай») кредит на 700 млн грн. Навесні 2014 року Lauffer перестав обслуговувати борг, який на сьогоднішній день перевищив 2 млрд грн, включаючи пеню та відсотки, відзначає автор матеріалу.

У Лещинського заявили, що втратили активи нібито на 2,5 млрд грн через анексію Криму, а також окупації Донбасу. І коли Ощадбанк спробував почати стягувати борг, виявилося, що більшість застав стали недоступними.

«Основну частину вимог - 1,65 млрд грн - Ощадбанк пред'явив до головної компанії групи Лещинського ТД «Золотий Урожай» в ході її банкрутства, - пише Владислав Боровиков. У 2015 році банк домігся від Запорізького госпсуду визнання його головним кредитором. Однак забезпечені заставою активи становили менше 1 млн грн, а більшу частину узаконеного обов'язку суд відніс до четвертої черги. Ощадбанк домігся скасування рішень з приводу того, що його вимоги поставили в останню чергу, і Вищий госпсуд в грудні 2015 року відправив справу на новий розгляд. Однак, повторно розглянувши спір, Запорізький і Донецький апеляційні госпсуди в цей раз переконали у своїй правоті «вишку», яка погодилася з тим, що раз «Золотий Урожай» не отримував гроші безпосередньо, а виступав лише поручителем перед іншими підприємствами групи, то борг Ощадбанку не є першорядним. Цей вердикт у серпні 2016 року де-факто поставив крапку в спробах Ощадбанку повернути велику частину грошей, які заборгували йому компанії Лещинського».

«Другим тривожним дзвіночком для Ощадбанку стало укладення домовленості між компаніями Лещинського зі структурами Ріната Ахметова, з яким Лещинський разом володів деякими підприємствами на Донбасі», - зазначає журналіст.

Справа в тому, що з квітня 2014 року по грудень 2016 року Перший український міжнародний банк, що належить Ахметову, видав кредитів підприємствам групи Лещинського майже на 900 млн грн. У квітні 2017 року ПУМБ зажадав їх достроково повернути, а в жовтні 2017 року переуступив борг фінансовій компанії «БРАВО». ФК «БРАВО» звернула стягнення на заставлене майно в перебігу жовтня-листопада. Йдеться про активи холдингу «Донбасхліб» (об'єднує хлібозаводи на Сході України), хлібозавод «Салтівський» (Харків), агрохолдингу «Агро-Весна» і ряд інших.

«За паперами ФК «БРАВО» належить Анфісі Білокуровій, відомої як менеджер ТОВ«Еста Холдинг» Ріната Ахметова, і в 2010-2011 керувала ВАТ «Київський центральний універмаг»(зайняла цю посаду після покупки ЦУМу компаніями Ахметова)», - повідомляє автор статті.

«Таким чином, поки Ощадбанк намагається зрозуміти, коли він зможе розраховувати на повернення майже 2 млрд грн, структури Ахметова отримали ключові ліквідні активи хлібного холдингу Лещинського», - констатує Владислав Боровиков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-4 продукти, які підробляють найчастіше

Про це пише Politeka.

Так, на першому місці в рейтингу підроблених продуктів виявився мед. Його натуральність можна перевірити за допомогою декількох способів: підроблений мед має присмак паленого цукру, його рекомендують зберігати у холодильнику.

Найбільш простим способом визначити підробку меду можна просто залишивши банку на час. Натуральний мед кристалізується, у той час як штучний буде зберігати «товарний вигляд».

На другому місці – сметана. При покупці потрібно уважно дивитися на склад – якщо там вказано «сметанний продукт», знайте – при виготовленні продукту використовувалися рослинні жири, а молочний білок замінили соєвим.

Найпростішим способом перевірки буде опустити ложку сметани в окріп. Справжній продукт повністю розчинитися, а підроблений – осяде на дно.

Також люблять підробляти молоко. Несумлінні виробники, в гонитві за прибутком, можуть розбавити його пальмовою олією, меламіном, а також содою або крохмалем. Єдиним способом не попастися є придбання продукту тільки у перевірених продавців.

Не меншою популярністю користується і червона ікра. На її підробці люди наживають цілі статки. З метою фальсифікації продукту, підприємці можуть фарбувати її чи робити з водоростей.

Справжня ікра має гіркуватий смак і лопається при натисканні, а підробка – просто розмазується. Більше того, справжня ікра має круглу форму, а рідини в банці має бути небагато.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До чого готуватися аграріям в 2018 році – заступник голови аграрного Комітету ВР Олександр Бакуменко

Що нового для аграріїв і яким прогнозують майбутній рік політики, УНН дізналася у народного депутата, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменко.

Чого чекати аграріям у 2018 році?

- У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. У першому читанні він уже прийнятий, до другого читання його зараз готує Кабінет Міністрів України з урахуванням поправок нашого аграрного Комітету. Що в цьому бюджеті нового?

Вперше 1 млрд грн державної підтримки отримає фермерство. З позиції Комітету ми впевнені в необхідності конкурентного середовища через фермерські кооперативи з вирощування ягід, виноградників, овочів, виробництва молочної продукції, сирів і так далі. Це ті модулі, де фермери можуть об'єднатися в кооперацію і бути конкурентними на ринку.

У цьому плані особливо цікава ніша органічної продукції. Це той потенціал, який можна розвинути і вийти з ним на ринки Європейського Союзу, Арабських країн, Азії та Африки.

Дотуватися будуть також сімейні ферми, щоб вони зайшли в товарне виробництво, отримали статус юридичних осіб і мали доступ до всіх існуючих державних програм розвитку.

Було багато дискусій про дотації для внутрішньоорієнтованих виробників, тобто тих, хто в першу чергу годує нашого споживача, а не пускає продукцію на експорт - як йтимуть справи у них?

- Бюджетна дотація або квазіаккумуляція ПДВ в цьому році скорочена в два рази. Якщо в минулому році ми закладали 4 млрд грн, то в цьому році її, на жаль, скоротили до 2 млрд грн. Наш Комітет наполягає, що все-таки треба додати і залишити цю цифру на рівні 4 млрд грн. Але в першому читанні зміни не були внесені і залишилися ці 2 млрд грн. Насправді це дуже мало, тому що за розрахунками, необхідно близько 6 млрд грн.

Крім того, необхідно змінити порядок розподілу бюджетної дотації Кабінету Міністрів України, яким регулюється її виплата. У 2017 році був допущений певний прорахунок. Ті підприємства, які мали в своєму складі більшу частину зернового господарства і молочне стадо, в першому півріччі не змогли отримати цю компенсацію. Причина в тому, що порядок був сформований таким чином: заплатив і отримав за формулою повернення. Але оскільки, в першій половині року, податковий кредит формувався на цих підприємствах від операцій по зерну, то на жаль, у таких підприємств не було відшкодування грошей за дотацією. Тому, небхідно змінити існуючий порядок розподілу бюджетної дотації, щоб вже з 1 лютого підприємства почали отримувати всі необхідні ресурси.

Цього року по країні прокотився масштабний спалах африканської чуми свиней. Які заходи вжито для відновлення поголів'я худоби і боротьби з цим явищем?

- До бюджету закладено 2,3 млрд грн на компенсацію будівництва нових тваринницьких ферм і комплексів. Такі суми закладені, насамперед, з метою збільшення поголів'я. Крім збитків від АЧС, у нас скорочується поголів'я і великої рогатої худоби. Тому окремо 300 млн грн закладено на закупівлю нетелів та інших племінних тварин. Це дуже важливий момент.

Що стосується боротьби з АЧС, то планується фінансування Держпродпотребслужби в сумі 600 млн грн на протиепізоотичні заходи. Це не тільки боротьба з АЧС, але і з вузликовим дерматитом, пташиним грипом і так далі. Необхідно, щоб служба мала ресурси.

На які пільги можуть розраховувати аграрії при купівлі сільгосптехніки?

- У 2017 році була вперше введена програма часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання вітчізняного виробництва. На цю програму виділено в поточному році 550 млн грн. Це дуже важлива програма, яка стимулює вітчизняне сільгоспмашинобудування. У наступному році планується направити 945 млн грн. Дуже важливо, щоб ці гроші були використані, тому що саме сільгоспвиробник отримує 20% - в компенсацію.

Тобто, аграрій купує техніку вітчизняного виробництва з певною локалізацією і йому держава компенсує 20% вартості. Таким чином вирішується проблема підтримки вітчизняного машинобудування. В питаннях таких пільг ще є багато нюансів, які необхідно привести в порядок, але все це вже прописано в наших рекомендаціях від Комітету.

На жаль, закладений дуже низький відсоток на компенсацію кредитів - всього 66 млн грн. Ми запропонували б цю цифру збільшити до 560 млн, тому що це здешевлення насамперед фінансового ресурсу, який необхідний для сільгоспвиробника. Ми вважаємо, що дана програма недофінансована і її необхідно збільшити.

Давайте повернемося до питання дотацій. Що означає на практиці таке скорочення?

- Продукція тваринників сьогодні йде на внутрішній ринок. А для того, щоб виробники могли стабілізувати свою діяльність, а потім наростити виробництво м'яса всіх видів, молока, яєць і так далі - необхідна підтримка держави.

Крім нашого аграрного Комітету цю ж позицію поділяють і провідні профільні аграрні асоціації. Ми звернемося до Кабміну з тим, щоб рівень дотацій підняли, бо 2 млрд грн недостатньо на бюджетну підтримку так званої квазіакумуляції ПДВ. Необхідно, щоб ресурс становив близько 6 млрд грн. Хоча б близько 4 млрд. Чому? Тому що коли ви заплатили 100 грн, а отримали відшкодування на рівні 40 або 50 коп., то це неправильно.

За оцінками експертів, скорочення дотацій призведе до зростання цін на м'ясо і негативним настроям в суспільстві. Чи не може це бути, скажімо так, навмисною диверсією?

- Сьогодні рентабельність виробництва свинини - це 3-5%, птиці на рівні 5%, яєць - на 6%. З такими показниками галузям неможливо розвиватися. Йде скорочення виробництва тваринницької продукції, масове скорочення. А що це означає? Скорочення - це відхід з ринку частини виробництва і безробіття людей.

Люди втрачають роботу і робочі місця, перестають платити податки, виходять на ринок праці і держава повинна їм виділяти допомоги.

Ось колосальна проблема сьогоднішнього дня. А все через низьку рентабельність тваринництва, чия продукція йде на внутрішній ринок.

Як економіст, можу сказати тільки одне - скорочення обсягів виробництва призведе до зростання цін. Чому? Тому що підприємству, яке втратило державну підтримку, потрібно виживати і відповідно, необхідно підвищувати ціни.

Підвищувати ціни сьогодні при такій низькій купівельній спроможності населення практично неможливо, тому частина виробництв закриваються і виходить удар з усіх боків для країни. По-перше, вона втрачає надходження від виробників, з іншого боку, змушена витрачати гроші на допомогу з безробіття.

Тобто, той галас, який підняли навколо компаній "Авангард" і "МХП" і як наслідок, скорочення дотацій, в кінцевому підсумку позначиться на простих людях?

- У цій історії було більше піару, до того ж непрофесійного. Давайте подивимося на "МХП" і "Авангард". Перша компанія працевлаштувала 40 тис. чоловік, інша - близько 45 тис. чоловік. Це робочі місця. Великі підприємства, які платять істотні податки. І раптом все це забувається і на поверхню "виплива" одна сторона медалі. Але зачекайте! Ми ж говоримо про національних виробників, які годують населення.

Більше того, дуже багато брешуть в пресі. Я читаю новини з великим подивом. Пишуть про те, що вже ціни в Україні вище, ніж в Європі. Але хто таку дурість може сказати? Порівняйте сьогодні ціни на м'ясо в Україні та ЄС. Різниця в 20-40%, В Європі все дорожче. Тому замінити імпортом продукцію вітчизняного виробництва не вийде. Ми отримаємо дорогу продукцію і втратимо робочі місця.

Ви ж пам'ятаєте часи, коли знамениті стегенця "Буша" були? Сьогодні, слава Богу, Україна на 90% забезпечує себе своїми продуктами харчування. Це питання національної продовольчої безпеки. Що дуже важливо і це треба розуміти.

Чому боротьбу за дотації називають сутичкою тваринників і рослинників?

- Що вийшло насправді? Верховна Рада в 2016 році ввела компенсацію ПДВ при експорті зерна, якої не було до цього 3 роки. І вийшло, що зерно подорожчало на внутрішньому ринку на 12-15%, а це основна складова комбікормів, відповідно відбулося збільшення собівартості продукції тваринництва. У зв'язку з тим, що скасували спецрежим оподаткування ПДВ для аграріїв, який раніше функціонував з 1998 року, тваринники отримали подвійний удар. З одного боку, не було компенсовано ПДВ, а з іншого боку - зросли ціни на основну частину в структурі собівартості комбікормів. У зв'язку з цим необхідно було підтримати внутрішній ринок, підтримати тваринників. Ми переконані, що зниження обсягу дотації, неправильно.

Але чомусь Кабмін вирішив перерозподілити гроші в такий спосіб - 2 млрд грн направлено на дотацію і 2,3 млрд грн виділено на нову програму - компенсацію будівництва нових тваринницьких ферм і комплексів. Тому я впевнений, що 2 млрд грн на дотації дійсно мало. Крім того, так вважають всі національні асоціації і український аграрний бізнес.

Що стосується, рослинництва, то я хочу зазначити, що відшкодування ПДВ при експорті призвело до зростання цін. І якщо розглядати спецрежим ПДВ, то 75% отримували такий вид державної підтримки були підприємства, що займаються рослинництвом. Ці ж компанії після скасування спецрежиму ПДВ, отримали грошовий ресурс за рахунок компенсації ПДВ при експорті. А ось тваринництво постраждало, тому що втратило і спецрежиму ПДВ, і отримало удар від підвищення цін на основну частину витрат. Ось в чому власне проблема. І тому ми вважаємо, що необхідно залишити на бюджетну дотацію суми обсягом мінімум 4 млрд грн.

У чому різниця між тваринництвом і рослинництвом?

- Тваринництво - це продукт з високою доданою вартістю. У тваринництві працює 75% зайнятого населення сільського господарства. У тваринництві переробна промисловість, яка обслуговує м'ясокомбінати, заводи і т.д. і це шлях України.

Нам треба виробляти і продавати продукцію з доданою вартістю, а не торгувати сировиною. Тому, що додана вартість це податки, нові робочі місця. І всі ці підприємства є бюджетоутворюючими в тих районах, де вони знаходяться.

Багато розмов про те, що потрібно збільшувати акцент на продукції з доданою вартістю, торгувати нею на внутрішніх ринках, створювати робочі місця, платити податки, але насправді це не відбувається.

І виходить, Україна є країною, в якій велика частина складовою експорту - сировина. Чому наша країна продає зерно? Чому ми не торгуємо в такій кількості борошном, комбікормами, макаронами та іншими товарами, де є додана вартість. В чому проблема?

Коли піднімається питання про те, де в бюджеті взяти гроші, про зайнятість населення, яке масово виїжджає за кордон, то важливо розуміти, що слід збільшувати частку продукції з доданою вартістю, перш за все в тваринництві та переробній промисловісті, без цього не обійтися. Необхідно підтримувати ті галузі, які об'єктивно потребують підтримки, а у нас з кожним роком ця підтримка знижується.

Я не кажу, що зовсім не варто торгувати сировиною, це теж треба. Але зараз з продажу 1 млн тонн зерна, прибуток складає близько 200 млн дол. А якщо б ми продавали перероблену продукцію з високою доданою вартістю (продукція тваринництва, молоко, борошно, інше), то мали б надходження податків до бюджету, робочі місця і прибуток більше 1 млрд дол. замість 200 млн.

Ось вся різниця між рослинництвом і тваринництвом. Слід нагадати, що раніше, коли діяв спецрежим ПДВ, то гроші отримував кожен учасник ринку, незалежно від того займається він рослинництвом чи тваринництвом. При цьому загальна сума ПДВ за підсумком року становила приблизно 25 - 28 млрд грн. На сьогоднішній день, при експорті тільки зернової продукції сума повернення ПДВ вже становить 40 млрд грн за поточний рік, а за підсумком року будуть всі 50 млрд грн, і отримують ці гроші в основному окремі компанії, які мають серйозний ресурс. Хіба це політика підтримки виробництва продукції з високою доданою вартістю?

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 гібридів тварин, про які мало хто знає

Топ-10 рідкісних гібридів.

1. Біфало

Біфало — гібрид корови та американського дикого бізона. Першим вивів біфало Чарльз Гуднайт на своєму ранчо. Коли в 1886 році в Канзасі загинули від холоду тисячі голів худоби, Гуднайт вирішив вивести породу, яка змогла б пережити люті зими. Біфало мають міцну конструкцію, гарну активність, поступливий характер, стійкість до багатьох хвороб, плодючість близько 99%. Крім того, вони завдають незначного збитку екології.

2. Дзо

Дзо — це тварина, яка з’явилася внаслідок схрещення яка та великої рогатої  худоби. Подібно мулам, чоловічий варіант гібриду безплідний, а жіночий дзо є плідним. Дзо більші і сильніші, ніж яки і худоба регіону, що робить їх ідеальними тваринами для піднімання на гору Еверест.

3. Зуброн

Зуброн — це гібридна тварина самця європейського зубра та самиці домашньої корови. Після Першої світової війни багато європейців вважали, що зуброни замінять домашню худобу, адже вони надзвичайно стійкі до хвороб. Сьогодні програма з розведення зубронів не діє, залишилося лише єдине стадо цих гібридів, що складається з декількох особин. Воно живе в Національному парку Білорусії Біловезька пуща.

4. Кама

Кама — це гібрид одногорбого верблюда та лами. Хто ж санкціонував це схрещення та назвав його Рамою? Вірно, народний принц Дубаї. Кама був створений у 1998 року. Він має вовну лами та темперамент верблюда. Проте Рама виявився досить нерозумним.

5. Якало

У американському виданні 1926 року репортер Ліона Каунті описує успішне схрещення у одному з канадських національних парків дикого бізона та яка. М'ясо якала має низький вміст жиру  і високий вміст білка. Якали не прижилися і канадська провінція Альберта стала єдиним місцем, куди ступали їхні копита.

6. Вівці-кози

Цікава історія на фермі в Північній Німеччині. Козел перестрибнув через паркан для романтичної зустрічі з овечкою. Як правило, такий перехресний результат не викликає дітонародження, але фермер Клаус Ексстербрінк спостерігав та доглядав за своєю овечкою, і в результаті вона народила вівце-козу. Клаус назвав її Лізою. Хоча природні гібриди овець-козлів надзвичайно рідкісні, проте вчені намагаються вдосконалили техніку для їх створення в лабораторії.

7. Свині залізного віку

Свійські свині темворської породи схрещуються з дикими свинями, внаслідок чого народжуються так звані свині залізного віку. Ці гібриди більш ручні, ніж дика свиня, але не такі податливі, як свійські. Зазвичай м'ясо цих тварин використовують для приготування особливих сортів м’ясних виробів.

8. Мул

Найбільш поширеними та найбільш практичними з усіх гібридів є мули (нащадки чоловічої особини осла та жіночої — коня). З тих пір як Джордж Вашингтон привіз мула в Америку, ці тварини стали відігравати першорядну роль робочих тварин. У 2003 році Університету Айдахо вдалося створити перший клон гібридної тварини — мула з іменем Айдахо Гем.

9. Сервакот

Цей гібрид часто іменують саванним котом. Вийшов він шляхом схрещування звичайної домашньої кішки і дикого африканського кота сервала з плямистим забарвленням. В 2001 році ця саванна кішка була офіційно визнана новою породою Міжнародною асоціацією кішок. Сервакот вийшов красивою і сильною твариною. Вона більш доброзичлива, ніж звичайні домашні кішки.

10. Косаткодельфін

Досить рідко, але все ж вдається схрестити водних тварин. Це схрещення являє собою поєднання  дельфіна з сімейства афалін і малої чорної касатки. В неволі існують лише дві таких особини. Обидві проживають на Гаваях, у морському парку.

Джерело: Аgroportal.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview