Президент просить ВР прийняти політичне рішення на користь земельної реформи

Про це пише Інтерфакс-Україна.

"Я не збираюся видавлювати з Верховної Ради земельну реформу. Але прошу прийняти, хоча б у розумі й серці, політичне рішення на її (земельної реформи - ред) користь", - сказав він, виступаючи з посланням у Верховній Раді в четвер.

Глава держави підкреслив, що як громадський діяч при прийнятті рішень він має враховувати громадську думку.

У той же час, за його словами, парламенту необхідно прийняти закони, що дозволяють "зняти всі фобії, існуючі в суспільстві і серед народних депутатів", а також передбачити всі необхідні захисні заходи і "назвати чітку дату старту реформи, навіть нехай це буде не сьогодні".

Зокрема, глава держави вважає за необхідне законодавчо визначити мінімальну ціну на землю, визначити "прозору позицію в реєстрі".

При цьому Петро Порошенко зазначив, що українці позбавлені свого конституційного права розпоряджатися землею.

"Мільйони людей володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися і запровадили абсолютно неконституційний мораторій", - сказав президент.

Він також навів приклад європейських країн, де дозволено продавати землю, але при цьому її не скупили іноземці, чого побоюються в Україні.

Президент підкреслив, що земельний ринок і приватизація є найбільш надійними способами залучення в Україну "гідного обсягу інвестиції".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські яблука встановили ціновий рекорд

Про це пише Інфо-Шувар. Найдорожчі яблука зараз можна придбати у  Малопольському  воєводстві за середньою ціною - 2,25 zl / кг (0,53 EUR/кг), а найдешевша ціна була зафіксована у Лодзькому воєводстві, тут кілограм десертних яблук можна придбати, в середньому, за 1,55 zl/кг (0,37 EUR/кг). У Мазовії яблука коштують, в середньому, 1,6 zl / кг (0,38 EUR/кг), а в Підкарпатському воєводстві - 2,15 zl / кг (0,51 EUR/кг).

Варто зазначити, що в порівнянні з початком вересня минулого року, середня ціна на десертне яблуко в на ринку Польщі зросла на 65%.

Фахівці галузі пояснюють, що головною причиною зростання ціни є обмежена пропозиція яблука на ринку, через значні втрати врожаю у поточному сезоні. «Інфо-Шувар» вже повідомляв раніше про те, що згідно прогнозів фахівців  Всесвітньої Асоціації виробників яблук і груш (WAPA), цьогорічні втрати врожаю яблука в Польщі сягнуть близько 29%.

За словами самих виробників, поточна ситуація для них є цілком задовільною, оскільки через обмежену пропозицію, ціни продовжують зростати, а попит, не зважаючи на це, лишається високим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як розвиватимуть органічний ринок України

Метою тренінгу є розкриття особливостей формування та розвитку світового органічного ринку, ознайомлення з досвідом державного регулювання і маркетингових стратегій, обговорення необхідності України використовувати міжнародний досвід у питаннях органіки.

Співорганізаторами тренінгу стали Офіс підтримки реформ Мінагрополітики (напрямок органічного виробництва та нішевих культур) та Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, ЦОВВів у сфері діяльності міністерства, бізнесу та громадських організацій.

Під час заходу особливу увагу було звернено на необхідність реформування підходів до розвитку ринку органічної продукції, а саме – побудові системи просування через довіру агровиробника та споживача. Було наголошено на важливості системної маркетингової стратегії розвитку органічної продукції в Україні.

Зокрема, у ході дискусій, учасники акцентували увагу на особливостях маркетингу органічної продукції, аналізі міжнародних маркетингових стратегій розвитку органічної продукції, SWOT та PEST аналізі органічного агровиробництва, пошуку та генерації нестандартних маркетингових рішень щодо розвитку органічної продукції в Україні.

Під час тренінгу було проінформовано про міжнародний досвід усунення ризиків та нові підходи до ведення органічного сільського господарства, механізми правового регулювання формування та розвитку органічного ринку в Україні, в тому числі в системі якості, міжнародний досвід маркетингових стратегій для формування та розвитку ринку органічних продуктів – його співставлення з можливостями регуляторної політики України.

За результатами тренінгу було розроблено маркетингові інструменти розвитку українського ринку органічної продукції:

- Організація широкої PR-компанії з підвищення суспільної обізнаності щодо переваг (економічних, соціальних, екологічних та оздоровчих) органічного виробництва та екологічно чистих продуктів харчування;

- Розвиток сільськогосподарської кооперації для налагодження спільного збуту органічної продукції, постачання засобів біологічного захисту рослин та лікування тварин;

- Створення національної системи сертифікації та контролю якості с/г органічної продукції, органів органічної сертифікації усіх форм власності;

- Створення національної гарантійної системи, що відповідає вимогам законодавства ЄС та інших країн і є адекватною ринкам збуту органічної продукції, а також еквівалентною міжнародним системам гарантій органічних продуктів;

- Налагодження взаємовигідних партнерських відносин між сільгосптоваровиробниками та іншими операторами аграрного ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Некоректний розподіл дотацій: перевага у птахівників та тепличників

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, внаслідок некоректного нарахування бюджетної дотації в режимі «квазіакумуляції» ПДВ конкурентні переваги отримали птахівничі підприємства, які відзначаються ритмічністю відвантаження продукції протягом року, та тепличні комбінати, які реалізують свою продукцію переважно у першій половині року. Внаслідок цього їх частка у загальному обсязі бюджетних дотацій буде значно вищою, ніж це планувалось при початковому помісячному розподілі річного обсягу бюджетних дотацій, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, додатковим свідченням некоректності розподілу бюджетної дотації є наявне станом на серпень значення частки птахівничих підприємств у загальній сумі бюджетних дотацій, яке значно перевищило 50%, передбачені положеннями пункту 4 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 № 83.

Частка дотацій птахівничим підприємствам за березень-травень, які виплачувались відповідно у травні-липні, за березень склала 56,3%, за квітень – 66,9%, за травень – 57,8%.

За результатами п’яти виплат бюджетних дотацій частка птахівничих підприємств у загальній сумі виплачених дотацій сукупно становить майже 56%.

Швидше за все, за результатами року частка птахівничих підприємств сукупно перевищить встановлений ліміт у 50% – внаслідок методичної помилки при нарахуванні дотації, зауважив експерт.

Варто також звернути увагу на те, що частка п’яти найбільших птахівничих підприємств у загальній сумі бюджетних дотацій за результатами перших п’яти виплат у 2017 році складає 47,5%, а у сумі дотацій по птахівничих підприємствах – майже 85%. І це при тому, що всі п’ять підприємств «пропустили» першу, лютневу виплату.

Частка лише одного птахівничого підприємства у загальній сумі бюджетних дотацій за результатами п’яти виплат складає 19,3%, а у сумі дотацій по птахівничих підприємствах – 34,5%.

При такому підході частка сільгосппідприємств – суб’єктів бюджетної фінансової підтримки в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, що здійснюють реалізацію продукції переважно у другій половині року, – перш за все йдеться про виробників цукрового буряку – буде меншою від запланованої, оскільки значення коефіцієнта пропорційності у другій половині року буде значно нижчим за відповідний показник у першому півріччі, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Генпрокуратура провела обшуки у найбільшому агрохолдингу

Про це повідомляє прес-служба агрохолдингу.

Протягом декількох годин співробітники не могли потрапити  на свої робочі місця, було заблоковано роботу підприємств. Крім цього, наразі заблоковані окремі рахунки декількох виробничих підрозділів, що входять до структури компанії.

"Ми розглядаємо означені дії силових структур як надмірні і необґрунтовані.  Корпоративне управління підприємствами «Астарти» відповідає всім принципам прозорості. Компанія сьогодні, як і завжди, конструктивно співпрацювала з регуляторними органами щодо надання свідчень, пояснень і документації. Тому застосування «силових» сценаріїв є повністю необґрунтованим, виглядає як непрофесіоналізм, або відкритий тиск на бізнес", - заявили в компанії..

 «Астарта» - це публічна міжнародна компанія, акції якої з 2006 року лістинговані на Варшавській фондовій біржі. Серед акціонерів компанії є низка відомих  міжнародних інвестиційних фондів, які довіряють менеджменту і вірять у зростання економіки нашої країни, незважаючи на складні часи. «Астарта» також користується довірою і підтримкою міжнародних банків, зокрема ЄБРР і МФК, які вже багато років фінансують нові проекти компанії.  В цілому, за останні 10 років «Астарта» вклала у розвиток цукрового і агропромислового бізнесу в нашій країні понад 400 мільйонів доларів.

Наразі всі виробничі процеси на підприємствах компанії відбуваються у звичайному режимі. "Ми очікуємо, що за декілька днів всі тимчасові обмеження будуть зняті та вживаємо заходи для уникнення в майбутньому таких, на наш погляд, надмірних дій з боку регулюючих установ. Переконані, що це не завадить нам досягти високих планових показників у відповідальний період цукроваріння та осінньої польової кампанії.

Дії силових органів, які мали місце сьогодні, є першим прецедентом за всю майже 25-річну історію компанії. На наш погляд, такі випадки вкрай негативно впливають на інвестиційний клімат в країні, підривають довіру з боку інвесторів.  Керівництво ТОВ фірма «Астарта-Київ» звернулося до Генеральної прокуратури та керівництва країни щодо неприпустимості силового тиску на бізнес та оскаржує неправомірні дії у встановленому законом порядку", - йдеться в офіційній заяві компанії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вінницькі фермери вклали 5,6 млн гривень у виробництво солом'яних брикетів

Вони запустили технологічну лінію з виробництва нового альтернативного виду палива, пише atmagro.ru.

В Мурованокуриловецькому районі природного газу майже немає, люди палять, головним чином, дровами та вугіллям. А тепер – і солом'яними брикетами. Зі слів Володимира Дмитрука, після жнив на полях залишається багато рослинності, дехто спалює солому, погіршуючи екологічну ситуацію. Замість цього можна пустити відходи в доходи – виготовляти дешевий, екологічний вид палива. Власники фермерського господарства розраховують забезпечити заклади соціальної сфери району цим видом палива.

Ідею виробництва солом'яних брикетів брати Дмитруки підгледіли в господарстві села Непедовка на Козятинщині. Козятинцям допомогли поляки, тому фермери зв'язалися з польською компанією, що виготовляє обладнання і встановлює його. Заплатили 5,6 мільйонів гривень, польські фахівці налаштували обладнання. Переробку організували в дві зміни – сировини у господарстві вистачає.

Це вже третє підприємство у Вінницькій області, виготовляє солом'яні паливні брикети.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview