150670

Президент України відкрив першу чергу пускового комплексу зернового терміналу

Президент України Петро Порошенко і акціонер MV Cargo Андрій Ставніцер запустили першу чергу пускового комплексу зернового терміналу MV Cargo (Южне, Одеська область).

За словами Президента України, проект зернового терміналу – унікальний позитивний приклад ефективного державно-приватного партнерства: приватної ініціативи і можливостей держави. Термінал «набагато збільшить конкурентоспроможність української аграрної сфери, і зробить ще більш привабливими інвестиції в Україну в будь-якій сфері – в аграрну, портову інфраструктуру, суднобудування». Президент також підкреслив, що розвиток портової інфраструктури – питання національної безпеки країни.

«Ми спроектували і будували цей термінал за найвищими світовими стандартами. Я з усією відповідальністю можу сказати, що це найсучасніший термінал на Чорному морі. Його потужність становитиме 5 млн. тонн в рік, і вона може бути збільшена. Наше завдання у цьому проекті в тому, щоб відкрити доступ українським фермерам на міжнародні ринки і збільшити приплив валюти в країну. Я впевнений, що український економічний прорив почнеться саме з аграрної промисловості», - зазначив акціонер MV Cargo Андрій Ставніцер.

Запуск першої черги сьогодні – не відкриття, але дуже важливий етап реалізації його будівництва.

Нагадаємо, в порту «Південний» завершується будівництво найбільшого зернового терміналу потужністю 5 млн. тонн в рік. Це проект state-of-the-art, який з літа 2016 року реалізує стивідорна компанія MV Cargo спільно з найбільшою всесвітньою продовольчою компанією Cargill. Компанія MV Cargo належить братам Андрію Ставницеру і Єгору Гребеннікову.

Будівництво терміналу на даний момент - найбільший інвестиційний проект в Україні загальною вартістю $150 млн. Він стане самим великим і технологічним зерновим терміналом в Україні. Він оснащений унікальною власної залізничної та автомобільної інфраструктурою. Станція розвантаження автомобілів буде пропускати 790 автомобілів на добу, а станція розвантаження вагонів - 256 вагонів на добу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ІІІ Український інфраструктурний форум

19 квітня 2018 року у Києві відбувся ІII «Український інфраструктурний форум» – найбільший форум в Україні з фокусом на залучення інвестицій в інфраструктурний сектор. Організатор Форуму – A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики – RENTECHNO, Партнер – Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офiцiйний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок – AirLife. Інвестиційний партнер – A7 CAPITAL.

Основний акцент Українського інфраструктурного форуму – це інвестиційні можливості локального ринку інфраструктури. Цього року пройшов вже третій форум, який став найбільшим заходом в Україні, що об’єднав більше як 250 учасників, 132 представника медіа та 30 спікерів. Нагальні питання української інфраструктури, проблемні моменти та здобутки обговорювали на Українському інфраструктурному форумі.

Перша і основна сесія Форуму присвячена інвестиціям. Основною метою Форуму є привернення уваги міжнародних інвесторів до українських інфраструктурних проектів. Марія Барабаш, Президент A7 GROUP,  Співзасновниця Спілки українських підприємців, розповіла про те, наскільки інфраструктура є пріоритетною для інвесторів: "Я вірю, що Україна є тим правильним місцем, правильним часом і правильними людьми, з якими потрібно працювати і інвестувати в Україну. Тому місією компанії A7 GROUP є промоція інтересів України за кордоном. Ми задумали цей форум для привернення інтересу до України з боку іноземних інвесторів та іноземних партнерів. Я дуже вдячна, що ми кожного року збираємося і нас стає все більше!".

Акцент на Форумі ставили також на законодавчої готовності держави допомагати українським інфраструктурним проектам залучати інвестиції. Віктор Довгань, Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції, зазначив про кілька важливий кроків, які треба зробити: «Важливим є вихід на сталий розвиток логістики; розвиток логістичного потенціалу; зміцнення мультимодальних взаємозв'язків між різними видами транспорту; модернізація логістичної та транспортної інфраструктури; спрощення митних процедур; сприяння енергоефективному транспорту, та інше».

Також обговорювали повітряний транспорт, залізничний та приміський транспорт, а також логістикою в Україні. Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ «Укрзалізниця», розповів про декілька ключових ініціатив і напрямків, за якими на сьогоднішній день працює українська залізнична дорога: "Залізниця є  основою нашою транспортної системи. Вокзальні комплекси, як один з елементів пасажирської інфраструктури в цілому, повинні бути першим кроком до того, що шукати механізми підвищення прибутковості та залучення приватного капіталу до перевезення пасажирів».

Читайте такожЄвген Кравцов: Водний напрямок - найефективніший для агрологістики

Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, зазначив: "Якщо дотримуватися логіки реформи, треба дати чітку відповідь на питання про лібералізацію ринку тяги. «Укрзалізниці» необхідно швидше відкривати ринки для приватних інвесторів. Треба розуміти, що поява сьогодні приватної тяги - не самоціль, а лише засіб покращення перевізного процесу. Адже кожна невивезена тонна вантажу - це втрати залізниць, вантажовідправників, операторів і втрати економіки України".

Славомір Новак, в.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України: «За півтора року ми запровадили ряд системних змін, які дозволяють розвиватися галузі. Ми втілюємо у життя дві фундаментальні реформи дорожньої галузі. По-перше, це децентралізація. З 1 січня на плечі ОДА та губернаторів ми передали 120 тис. кілометрів доріг. На центральному рівні залишилось 50 тис. кілометрів. Реформу треба продовжувати. Друга реформа - це дорожній фонд. Це європейський стандарт, який тут почав працювати з 1 січня 2018 року. Це дозволяє прозоро та розумно спланувати коли будемо ремонтувати які дороги. За цих півтора року, можна сказати, що ми запровадили конституцію дорожнього транспорту.  Нещодавно на Кабміні було затверджено Програму розвитку на середньострокову перспективу. Вона стала виконавчим актом цієї Конституції. Програма 2018-2022 є першим масштабним п’ятирічним планом, за яким буде розвиватися галузь. В результаті за 5 років  плануємо з’єднати якісними дорогами усі регіональні центри країни.»

Серед ключових спікерів Форуму: Ярослав Дубневич, Голова Комітету з питань транспорту, Верховна Рада України, Віктор Довгань, Заступник Міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство інфраструктури України, Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ "Укрзалізниця, Марія Барабаш, Президент, A7 GROUP, Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, Володимир Шульмейстер, Директор напряму «Інфраструктура майбутнього», Український інститут майбутнього, Віктор Чумак, Заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Верховна Рада України, Славомір Новак, В.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України,  Дінчер Саїджи, Генеральний директор Представництва авіакомпанії «Тюркіш Ерлайнз Інк.» в м. Києві, Марина Петров, Заступник директора в Україні, ЄБРР, Павло Рябікін, Генеральний директор, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Олена Волошина, Голова представництва в Україні, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Олег Бондар, Керуючий партнер, ECOVIS Бондар та Бондар, Сергій Фоменко, Віце-президент, Міжнародні Авіалінії України, Олена Кашперська, Голова комітету ІАТА-агентств, Асоціація лідерів туристичного бізнесу України, Євгеній Дихне, Перший заступник Генерального директора, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Дмитро Бабейчук, Директор, Украерорух, Оксана Дягілєва, Директор департаменту досліджень і розслідувань, Антимонопольний комітет України, Олександр Лісовик, Директор, Представництво Silk Way Airlines в Україні, Антон Саболевський, Директор із стратегічного розвитку та інвестиційної політики, Укрзалізниця, Дмитро Беспалов, Директор, A+C Україна, Марк Магалецький, Старший Банкір, Керівник сектору інфраструктури в Україні, ЄБРР, Сінан Хасекі, Комерційний керівник, General Electric Transportation, Юрій Твердов, Заступник директора Департаменту державної політики в галузі залізничного транспорту, Міністерство інфраструктури України, Андрій Шкляр, Співголова логістичного комітету, ЄБА; Керівник аналітичного напрямку, ЦТС-консалтинг, Марія Григорак, Президент, Асоціація «Український логістичний альянс», Віктор Загреба, Команда підтримки реформ, Міністерство інфраструктури України, Олександр Перцовський, Перший заступник генерального директора, Укрпошта, Андрій Івасів, Співзасновник, Delivery Group та інші.

Організатор Форуму – A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики – RENTECHNO, Партнер – Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офіційний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок – AirLife. Інвестиційний Партнер – A7 CAPITAL. Генеральний Інформаційний ТВ-Партнер - News One. Ексклюзивний ТБ-Партнер – Перший діловий телеканал. Генеральний Інформаційний Партнер – РБК Україна. Генеральний Новинний Партнер – Інтерфакс-Українa. Генеральний Радіо Партнер – радіо «Голос столиці». Ексклюзивний Бізнес Медіа-Партнер – журнал «Бізнес». Міжнародний Бізнес Медіа-Партнер – UBJ. Генеральний Діловий Медіа-Партнер – Фокус. Інформаційний Аналітичний Партнер – Liga.zakon. Медіа-Партнери: Новое время, група видань Капстроительство, Екологія підприємства, Liga.net, Міжнародний журнал "Судоходство", BuildPortal, Delo.ua, журнал Перевізник, Центр транспортних стратегій, журнал «Термінал». За підтримки: Американська торгівельна палата, Kyiv Post, Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Всеукраїнський Центр Реформ Транспортної Інфраструктури, Рада підприємців при КМУ, Обладнання та інструменти для професіоналів, АМЕУ, Промисловість у фокусі, Спілка підприємців України і т.д.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Огірки, салат, редиска: в Антарктиді зібрали перший урожай

Команда полярної станції Neumayer III в Антарктиді вперше зібрала врожай, вирощений у теплицях без землі й сонячного світла: 3,6 кг салату, 18 огірків і 70 редисок.

У високотехнологічній теплиці, у стінах якої трималася температура — 20°C, використовували багаторазовий водний цикл, систему поживних речовин, світлодіодне освітлення і ретельний контроль вуглекислого газу, повідомляє Depo.ua.

Основою став метод, відомий як гідропоніка.

Вчені з Німецького аерокосмічного центру, які координують проект, розповіли, що до травня сподіваються збирати по 4-5 кг овочів на на тиждень.

На Міжнародній космічній станції (МКС) салат навчилися вирощувати з 2015 року, але цей проект зосереджений на виробництві більш широкого асортименту овочів: редису, помідорів, огірків, перцю, зелені і ягід.

Технологію розвивають, щоб у майбутньому астронавти орбітальних станцій і колонізатори інших планет могли використовувати її для вирощування достатньої кількості провізії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний експорт

Україна досягла нового рекорду в об'ємах експорту зернових, олії та олійних, нарощує обсяги виробництва і покращує якість бобових. За даними Міністерства агрополітики та продовольства України наш експорт за січень - листопад 2017 року зріс на 19% і склав $16,4 млрд. Проте, географічну присутність українських агропродуктів є куди розширювати. За рахунок оптимізації логістичних процесів, підвищення якості продукції можна збільшувати прибутковість і розвивати нові ринки, які потребують якісне продовольство.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Smart Agro Forum №4

Smart Agro Forum – це не просто агрофорум чи аграрна конференція. Це тематичний захід B2B формату, зручний market place для агробізнесу.

Професійний майданчик, який об'єднав директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

Цього разу до уваги відвідувачів було представлено багато кейсів, акцентованих саме на інноваційні технології та автоматизацію та біотехнології для агросектору, GPS-технології та логістику.

Програма була поділена на 3 блоки, основні теми яких:

- Біо-агро технології та рішення.

- Хмарні технології для безхмарного агробізнесу.

-  Інноваційні GPS-системи моніторингу агротехніки і транспорту.

Пряму трансляцію заходу можна переглянути за посиланням, а також на нашій сторінці у facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ефективність «зелених» проектів

Використання місцевих видів палива дозволяє ефективно вирішувати питання енергозабезпечення, заощаджувати значні обсяги газу, залишати зекономлені кошти працювати на економіку міста, створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджету.

Разом із заступником Хмельницького міського голови Володимиром Гончаруком, керівником Проекта USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" Діаною Корсакайте та головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергієм Савчуком кореспонденти AgroReview взяли участь у прес-турі на успішно впроваджені об’єкти з відновлюваної енергетики у Хмельницькому.

Спочатку учасники оглянули установку з дегазації звалищного газу, встановлену на Хмельницькому полігоні твердих побутових відходів на початку 2018 року. Загальна потужність установки - 845 кВт.

Це дозволяє виробляти щороку - 3,7 млн кВт*год електроенергії.

Точна глибина Хмельницького сміттєзвалища невідома, при цьому висота насипу відходів оцінюється в 50 метрів над рівнем ґрунту. Це приблизно, як одна 16-поверхівка. Кількість ТПВ, які захороненні на полігоні, на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн. тонн. Щодобове поступлення сміття та відходів — 2300 куб. м.

Установка покриває 30% сміттєзвалища.

Корисний для міста проект запроваджено на виконання Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Хмельницького, розробленого спільно з USAID Ukraine - USAID Україна.

Установка дозволяє щороку виробляти близько 3,7 млн кВт*год електроенергії, яка буде реалізовуватися у мережу за «зеленим» тарифом.

Саме для того, щоб стимулювати інвесторів встановлювати подібні біогазові установки, у 2015 р. спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України розроблено та прийнято Парламентом Закон України, яким на 10% підвищено «зелений» тариф на електроенергію з біогазу та біомаси. Наразі він становить 12,4 євроценти за 1 кВт*год.

Також, в рамках прес-туру, журналісти оглянули твердопаливну котельню потужністю 1,9 МВт. На об’єкті встановлено два котли вітчизняного виробництва. Котельня працює на трісці та опалює прилеглі бюджетні установи і житлові будинки. Така котельня дозволяє заміщувати 700 тис м³ газу в рік.

Нагадаємо: 24 лютого 2018 року УКРАЇНА стала офіційним членом IRENA!

За оцінками IRENA Україна має найбільший потенціал розвитку сонячної (70 ГВт)  та вітрової енергетики (320 ГВт), а також виробництва енергії з біомаси у Південно-Східній Європі.

Станом на кінець 2017 року маємо:

- 0,74 ГВт потужностей СЕС;

- 0,47 ГВт потужностей ВЕС. 

Відповідно до результатів аналізу «REmap 2030», Україна здатна збільшити сукупне кінцеве використання енергії з відновлюваних джерел у електроенергетиці до 25%.

Збільшення використання енергії з відновлюваних джерел дозволить економити 175 млн $ на рік до 2030 року.

Після врахування переваг від зменшення негативного впливу на здоров’я населення та скорочення викидів CO2, економія збільшиться до 1,3 млрд $ за рік до 2030 року за консервативними оцінками, та до 5,5 млрд $ за рік за оптимальним сценарієм.

Читайте також: Енергоефективний Хмельницький: дегазація економить щороку 2,5 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview