174499

Проблем з продажем не буде: на Херсонщині зібрали урожай шафрану

Фермер Олег Демченко розповів «Херсонцям», що в минулому році з 2 га він зібрав близько 5 кг шафрану. В цьому році буде більше, так як плантацію розширили до 4 га.

Проблем з продажем не буде – попит зріс і в Україні, і в світі. Так, 100 грамів шафрану вдалося продати в Великобританію, підписаний договір про наміри експортувати його в Азербайджан.

За цибулинами крокусу в Любимівку приїжджають аграрії Одеської, Київської, Вінницької та Хмельницької областей.

Щоправда, дорогу спецію почали активно підробляти. З варіантів – продаж під виглядом квіток шафрану бархатца, підфарбованих харчовим барвником. Або ж справжній шафран рясно присмачують оливковою олією, щоб його вага збільшилася.

У шафрану з олією термін придатності не перевищує 2-х років, тоді як справжній може зберігатися в скляній тарі десятиліттями.

Ваш вибір 'Подобається'.

Влада вже давно могла запустити ринок землі

Про це ГолосUA повідомив народний депутат України Михайло Довбенко.

«Я не голосував за підтримку мораторію на продаж землі і голосувати не буду. Вважаю, що ми консервуємо старий, ще «допотопний» варіант ставлення до такого важливого ресурсу. Тому що він був введений тимчасово до того періоду, поки не буде розроблено відповідне законодавство. Скоро вже буде 20 років, як продовжений мораторій – це ненормально. Ми вже давно могли зробити ці поправки в законодавстві і запустити ринок. Я згоден з багатьма експертами, що мають бути певні обмеження і готовий дискутувати. Але сам по собі ринок повинен бути запущений. Я це оцінюю з точки зору фінансиста і працівника комітету з банківської діяльності. Це серйозний ресурс для аграрних товаровиробників, щоб мати заставу для того, щоб отримати серйозні оборотні гроші, які потрібні сьогодні для нашого сільськогосподарського виробництва», - заявив депутат.

За словами М. Довбенко, ми бачимо, що нам дуже потрібні гроші для того, щоб ми підтримали родючість земель.

«Ми дуже багато вносимо органічних добрив, багато інших речей, які потрібні – техніка, технологія, нові зразки саджанців, рослини і так далі – все це потрібно. До цього руки не доходять, тому що немає грошей. А якщо мати такий ресурс у вигляді застави, його ж ніхто ні куди не вивезе цей ресурс. Він залишиться в Україні. Але ми зможемо оборот аграрний, сільськогосподарський оживити. На цей раз мораторій на продаж землі буде складно продовжити тому, що є дуже серйозний прецедент. Ми маємо рішення європейського суду з прав людини де він все-таки підтримав наших українців, які обурилися стосовного цього мораторію. Порушені їх права на цей ресурс і вважаю, що це сигнал для багатьох народних депутатів ще раз замислитися, чи варто нам консервувати в цьому варіанті ці відносини, чи все-таки дати поштовх для розвитку», - зазначив він.

Нагадаємо, Мінагрополітики доручено до кінця року представити законопроект "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", який необхідний для скасування мораторію на продаж землі, на розгляд Кабінету міністрів. Про це йдеться в листі за підписом заступника державного секретаря Кабміну Сергія Кушніра, який був направлений в Держгеокадастр та Мінапк.

Ринок зерна: динаміка світових цін

Зокрема, кукурудзи зібрано 28,4 млн. тонн з площі 3,8 млн. га (84%) при врожайності 74 ц/га; гречки намолочено 135 тис. тонн з площі 107 тис. га (99%) при врожайності 12,5 ц/га; проса зібрано 78 тис. тонн з площі 51 тис. га (97%) при врожайності 15,4 ц/га, пише ПроАгроГруп.

За даними Державної фіскальної служби, з початку 2018/19 МР станом на 07 листопада Україна експортувала понад 14,12 млн. тонн зерна. Зокрема, експорт пшениці склав 7,83 млн. тонн, ячменю - 2,85 млн. тонн, кукурудзи -3,19 млн. тонн. Експорт борошна склав 71,4 тис. тонн, з якого 70,9 тис. тонн припадає на пшеничне борошно.

Міністерство сільського господарства США переглянуло прогноз виробництва кукурудзи в Україні, підвищивши його до 33,5 млн тонн, та оцінку експорту - до 27 млн тонн зерна.

Весь минулий тиждень на світових ринках зерна пройшов під впливом чергової листопадової доповіді Міністерства сільського господарства США, яка була оприлюднена у четвер. Так, першу половину тижня аналітики робили прогнози, що саме змінить в своїх балансах USDA, а другу - реагували на вже показані зміни.

Певна несподіванка надійшла з боку Китаю, де була переглянута оцінка обсягів виробництва, та запасів в країні за останні 10 років. Причому цей "технічний" перегляд вніс суттєві корективи. Так, китайська CNGOIC підвищила на 148,99 млн тонн до 207,49 млн. тонн рівень запасів в країні.

В підсумку, USDA був змушений зробити свою переоцінку обсягів виробництва та запасів кукурудзи в Китаї починаючи з 2007/08 МР після перегляду цих показників китайською стороною напередодні. Китайський уряд переглянув свої історичні дані на початку тижня після ніби то "технічних проблем", які сталась ще в жовтні. Як результат, рівень світових запасів у 2018/19 МР американськими аналітиками було підвищено на 148,16 млн тонн до 307,51 млн тонн відповідно.

Детальніше читайте в аналітиці від ПроАгроГруп

Ваш вибір 'Подобається'.

У Раді підтримують введення аукціонів на ринку «зеленої» енергетики

В Україні необхідно терміново ввести законодавчі зміни для запуску аукціонів на будівництво об'єктів "зеленої" енергетики, пише ecotown.com.ua.

Для цього в парламенті підготовлений відповідний системний законопроект №8449, який повинні були обговорити на засіданні Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Незважаючи на відсутність кворуму на засіданні, члени Комітету висловлюють необхідність невідкладних змін в законодавство в сфері «зеленої» енергетики.

Про це журналістам заявив в.о. голови Комітету з ПЕК народний депутат України з фракції БПП Олександр Домбровський.

«Коли приймався «зелений тариф», вартість одного мегавата сонячної інсталяції приблизно коштувала до 4 млн. євро, сьогодні це приблизно 800 тис. Тобто ціна технології впала в 5 разів, а тариф ми з вами скорочували, по-моєму, тільки один раз мінус 30% в 2015 році. Тобто тариф повинен відповідати рівню технологій, якщо технології дешевшають, то тариф повинен змінюватися. Для цього кращий інструмент - це аукціон, і ми зараз над цим працюємо. Це великий законопроект, який передбачає розширення сонячної інсталяції для домогосподарств, малого і середнього бізнесу», - зазначив він.

Як пояснив нардеп, перехід до формули «аукціонів», це - цивілізований шлях, «який пройшов Європейський союз, США, Японія, весь цивілізований світ».

«У конкуренції визначається ціна на електричну електроенергію», - підкреслив депутат, додавши, що від введення аукціонів в результаті виграють як рядові споживачі, так і учасники ринку з інвесторами.

Також депутат додав, що введення аукціонів дозволить інвесторам планувати свою роботу наперед. «Ми розширюємо горизонт планування через аукціони. Умовно кажучи на 20 років інвестору дати право інвестувати, працювати, модернізувати енергетичну систему України та отримати від того відповідні дивіденди».

Також, перехід на аукціони прокоментував член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу Юрій Чижмарь.

«Затягування розгляду законопроекту, викликає лише нестабільність на ринку, що погіршує інвестиційний клімат. Ми оцінюємо, що з 2021 року компанії значно обмежать інвестиції у галузь відновлюваної енергетики через малий термін окупності проектів, оскільки діючий закон передбачає пільговий тариф лише до 2030 року. Щоб цього не допустити, ми повинні запропонувати нову систему стимулювання, зокрема тендерний механізм для великих проектів потужністю: СЕС більше 10 МВт, ВЕС більше 20 МВт», - коментує Чижмарь.

За словами нардепа, члена Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олексія Рябчина, законодавча невизначеність на ринку «зеленої» енергетики підриває довіру інвесторів. Змін очікують в першу чергу іноземні інвестори і невеликі компанії, які хочуть працювати на ринку відновлюваної енергетики.

Як зазначає нардеп, «Тому зараз є пропозиція модифікувати законодавство. Одна з таких пропозицій - змінити взагалі систему роботи в цій галузі. Тобто перейти на зелені аукціони. Як це працює? Хто запропонує найнижчу ціну - той там і буде працювати. Тобто мова йде про те, щоб змінити філософію галузі. Дана система успішно працює в багатьох країнах».

Нагадаємо, раніше свою позицію про необхідність введення механізму аукціонів на ринок зеленої енергетики висловлювала нардеп Ольга Бєлькова. На її думку, з нинішнім "зеленим" тарифом подальше стрімке нарощування "зеленої" генерації призведе або до стрімкого підвищення тарифу на е/е для всіх споживачів, або до не розрахунків з виробниками енергії - як "зеленої" енергії, так і інших видів генерації.

Ваш вибір 'Подобається'.

Україна продовжує бити рекорди по імпорту пальмової олії

Про це повідомила Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Зокрема, тільки в жовтні цього року з Індонезії було імпортовано 13,3 тис. тонн пальмової олії, з Малайзії - 1,7 тис. тонн, з Швеції - 66 тонн, з інших країн - 70 тонн.

При цьому на експорт з України за 10 місяців поточного року було поставлено лише 2,7 тис. тонн пальмової олії.

Рекордне зростання імпорту "пальми" експерти пояснюють прагненням виробників харчових продуктів, зокрема, молочних і кондитерських товарів, заощадити.

У Раді тим часом недавно був прийнятий законопроект про заборону використання пальмової олії в продуктах харчування. Документ поки був проголосований тільки в першому читанні.

Нагадаємо, за словами депутат Сергія Тригубенка, найбільша проблема пальмової олії в тому, що її вміст у продуктах виробники часто приховують, не вказуючи правдиву інформацію на етикетках.

Фермеру дешевше працювати в "тіні", ніж отримувати держдотації

Але крім великих агрохолдингів робити цього ніхто не хоче. Про це заявив економіст Віктор Борщевський, коментуючи відмову фермерів від держдотацій у цьому році, передає УНН.

Він пояснив, що податкове навантаження на фермера сьогодні настільки велике, що йому дешевше і комфортніше бути в "тіні", ніж легалізуватися і претендувати на компенсації від держави.

"Дотації та відшкодування дають тим, хто більше робить, більше експортує. Логічно і зрозуміло, чому їх отримали великі агрохолдинги.

Читайте також: МінАПК при затвердженні держпідтримки захищає агрогігантів, знищуючи фермерство

І логічно, що сьогодні в "сіру" працювати простіше, і в багато разів дешевше, ніж подаватися на ці дотації.

Вони (селяни - ред.) економлять на оренді землі, якою нелегально користуються. І всі їх обороти не враховуються. Тому що якщо фермер орендує землю, він повинен сплачувати кошти за цю землю і ПДФО (податок на доходи фізичних осіб - ред.) тому, хто цю землю у нього бере. А ПДФО у нас 20%, на секундочку.

Звичайно йому простіше ці гроші заощаджувати, а не легалізуватися, збирати купу паперів і подаватися на дотацію", - говорить Борщевський.

За його даними, тільки половина української землі обробляється легально, все інше - приховано від статистики і держорганів.

"50% "тінізації". Це я говорю про тих, хто нелегально працює на землі.

Як вивести фермера з "тіні": треба врегулювати щодо оренди землі фермером. Щоб він показав, що він орендує. Щоб платив за цю оренду. Тоді йому не вдасться сховатися", - вважає економіст.

Андрій Новак, в свою чергу, впевнений, що до боротьби з "тінню" в АПК потрібно підключати місцеві органи і стимулювати їх доходами до місцевих бюджетів.

"Викликає здивування той факт, що згідно з офіційними даними у нас щороку зростає експорт сільськогосподарської продукції за кордон, але одночасно ця ж офіційна статистика фіксує спад виробництва в АПК. Це говорить про "тінізацію" галузі.

"Тінізація" АПК - це наслідок загальної економічної ситуації в країні, масового використання офшорних схем для ухилення від податків, абсолютна відсутність боротьби податкових органів з цими офшорними схемами. Тому АПК в таких умовах.

Вивести фермерів з "тіні" - це цілий комплекс. Усі платники податків в Україні повинні побачити, що податки ефективно використовуються державою.

Друге - централізованість податкової бюджетної системи, де до сих пір 80% податків безпосередньо йдуть до центрального бюджету, 20% - йдуть місцевим бюджетам.

Таким чином, місцева влада не зацікавлена ​​в "білій" роботі підприємств на своїй території, в тому числі - і аграрних, так як податки вона все одно не отримує, вони йдуть до центрального бюджету. Тому треба децентралізувати податкову бюджетну систему. І тоді місцева влада сама виведе з "тіні" аграріїв", - упевнений Новак.

Нагадаємо, в парламенті говорять, що будуть дотувати лише тих фермерів, хто вийшов "з тіні".

"Держава готова допомагати всім у міру можливості, але вона не може направляти гроші бюджету в прірву. Ми повинні допомогти "тіньовикам" покинути "сіру" зону", - заявляє в.о. голови профільного комітету ВР Олександр Бакуменко.

Разом з тим, згідно з опитуванням Асоціації фермерів і приватних землевласників України, в цьому році з 40 тисяч опитаних фермерів - 58% відмовилися від держдотацій, і не подавали документи на участь в програмах державної підтримки АПК.

Ваш вибір 'Цікаво'.