150670

Продовження земельного мораторію спровокує "бюджетний Чорнобиль"

В Україні робиться спроба продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який не лише блокує розвиток української економіки, але й, за визначенням Європейського суду з прав людини, у своєму нинішньому вигляді порушує конституційні права українських громадян. Про це йдеться у відкритій заяві Громадської коаліції за скасування мораторію на землю з приводу внесення законопроектів щодо продовження мораторію, опублікованій на "Економічній правді".

"Складається ситуація, що політики, які прийшли до влади із гаслами дотримання громадянських прав та європейського курсу, продовжують практику правового нігілізму, яку провадили їх "попередники".

Хочемо наголосити, що європейські цінності, які обстоювали на Майдані українські громадяни, – це не лише запровадження безвізового режиму. Це також і конституційні права всіх без винятку громадян України; це також і відповідальність влади (і кожного посадовця зокрема) за дотримання цих прав", - йдеться у заяві.

"У зв’язку з ухваленим 22 травня 2018 року рішенням ЄСПЛ, маємо наголосити на тому, чим відрізняється нинішня ситуація від тієї, яка була рік тому, та попередити про головні наслідки, до яких тепер може призвести рішення механічно продовжити мораторій.

По-перше, Україні загрожують колосальні фінансові збитки через масові позови до ЄСПЛ. За оцінками правників, обсяги відшкодувань для кожного з наступних позивачів можуть сягати від 2 тисяч до 75 тисяч євро. У масштабах майже 7 млн власників підмораторних земель це – значний тягар штрафних виплат на Державний бюджет.

Намагаючись продовжити мораторій, його прихильники фактично намагаються спровокувати в Україні "бюджетний Чорнобиль" - штовхнути на шлях мільярдних фінансових збитків. При цьому звинувачувати громадян, які обстоюють свої конституційні права у міжнародних судах, не враховуючи "політичну доцільність" мораторію, було б некоректно.

Читайте також: У Раду внесли п'ять законопроектів про продовження мораторію на продаж землі

По-друге, Україні загрожують серйозні іміджеві втрати. Україна постає як країна, де масово порушуються права людини та не діють закони (адже рішення ЄСПЛ є обов’язковим до виконання). Ті посадовці, які регулярно звітують міжнародним партнерам про здійснені реформи, повинні будуть знайти пояснення, чому Україна ігнорує рішення ЄСПЛ.  

По-третє, усі причетні до збереження статус-кво щодо мораторію депутати та посадовці мають бути готовими до того, що відповідати доведеться персонально. Про це свідчить Ст. 382 Кримінального кодексу України, де у п.4 прямо сказано, що " Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини … карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років".

Першими уже задокументували свій намір залишити все, як було, всупереч рішенню ЄСПЛ, автори законопроектів №9355 від 30.11.2018 та 9355-5 від 04.12.2018. Наступними, окрім авторів інших аналогічних законопроектів, будуть члени профільного Комітету, які поставлять підписи на підтримку їх внесення на розгляд ВР. Далі – депутати, які голосуватимуть поіменно. Потім – спікер та президент, які підпишуть закон.

Закликаємо:

голову Верховної Ради Андрія Парубія - не виносити на голосування законопроекти на продовження мораторію як такі, що порушують конституційні права громадян, та не підписувати такий закон у разі його ухвалення;

президента Петра Порошенка – ветувати закон про продовження мораторію у разі його ухвалення;

прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – внести до 7 грудня на розгляд парламенту Закон про обіг земель або заявити про підтримку одного із уже внесених;

народних депутатів – пам’ятати про наслідки для країни і для них особисто, до яких неминуче призведе їх голосування за продовження мораторію", - підкреслили у Громадській коаліції за скасування мораторію на землю.

Нагадаємо, серед ініціаторів та членів Коаліції – Центр економічної стратегії, Український клуб аграрного бізнесу, Незалежна асоціація банків України, Українська Гельсінська спілка за права людини, Асоціація "Укрсадпром", Спілка українських підприємців, Насіннєва асоціація України, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR), Нова Країна, CASE Україна, Dragon Capital, VoxUkraine, ГО State Watch, ВО "Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України", Українське товариство економічних свобод, Центр ефективного законодавства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Оновлений європейський закон посилив контроль за антибіотиками у тваринництві

Основні зміни стосуються двох ключових напрямків – ветеринарних лікарських засобів і виробництва та обігу ветеринарних медичних кормових добавок. Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації, пише pigua.info.

Прийняття даного законодавства є важливим і для України, оскільки ним посилюється контроль за використанням антибіотиків у тваринництві. Однак, дана сфера в нашій державі наразі не врегульована, що може призвести до ускладнення експорту продукції тваринництва з України до ЄС.

«Європейське законодавство є рамковим. І якщо країна прагне завозити продукцію тваринного походження – молоко, м’ясо тощо, її національне законодавство має відповідати європейському. Тому, на сьогодні, для бізнесу та економічного розвитку країни в цілому надзвичайно важливим є його оновлення. Повертаючись до питання антибіотиків, їх використання в нас майже не регулюється. А в ЄС встановлені досить жорсткі норми їх використання. Так, для профілактики та стимулювання росту вони повністю заборонені», — пояснив координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Дмитро Кирилюк.

Держпродспоживслужба спільно з Мінагрополітики розробляє нову редакцію Закону «Про ветеринарну медицину». Бізнес очікує, що ще цього року фінальний документ буде опубліковано для його подальшого обговорення.

Крім того, бізнес-спільнота сподівається, що в оновленій версії національного Закону будуть міститись ТОП-5 ключових змін, які дозволять врегулювати такі питання. Варто наголосити, що наразі 4 з 5 пунктів в Україні не врегульовані взагалі.

По-перше, процедура реєстрації та перереєстрації ветеринарних лікарських засобів є занадто забюрократизованою. Так, до прикладу в Європі препарат потрібно зареєструвати, а через 5 років здійснити його перереєстрацію. Подальша перереєстрація потрібна, лише, коли, до прикладу, є зміни у складі препарату тощо. В Україні ж перереєстрацію потрібно здійснювати кожній 5 років, що однозначно не спрощує умови для ведення бізнесу.

По-друге, необхідно посилити контроль за обігом та використанням антибіотиків в тваринництві.

По-третє, необхідно врегулювати питання використання автогенних вакцин (використовується як альтернатива антибіотикам).

По-четверте, важливо привести до єдиного знаменника профільну термінологію, до прикладу, що таке «ветеринарний лікарський засіб», «кормова добавка», «медична кормова добавка».

І, по-п’яте, вдосконалити процедуру профілактики та лікування інфекційних захворювань в сільському господарстві, особливо в галузі птахівництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обсяги виробництва тепличних овочів стрімко знижуються

Обсяги виробництва тепличних овочів в Україні стрімко знижуються через те, що українські комбінати зменшують площі під стаціонарними або скляними теплицями. Про це на конференції “Овочі та фрукти України-2018. Вектор на експорт” повідомила Людмила Налбат, комерційний директор ТД “Каліновка-Преміум”, пише АПК-Інформ.

За даними, що навела експерт, ще у 2014 році під скляними теплицями в Україні знаходилось 400 га, але вже до 2018 року ці показники скоротилися до 280 га. Для порівняння, у сусідній Польщі площа під стаціонарними теплицями перевищують 1 тис.га, а в Нідерландах взагалі сягають 6 тис. га.

“Наразі тепличний сегмент розвивають тільки роздрібні мережі, які прагнуть перейти на торгівлю власною продукцією. В той же час, більшість комерційних тепличних комбінатів використовують застарілі технології виробництва, адже на модернізацію в них просто немає коштів. Таким чином, їм досить важко конкурувати з імпортною продукцією”, - наголошує Людмила Нолбат.

В результаті, за даними експерта, за 10 місяців сезону-2017/18 обсяги імпорту томата в Україну зросли одразу на 168%, тоді як експорт цієї продукції впав на 27%.

“Відміна пільгового режиму оподаткування ПДВ, величезний обсяг імпорту томатів та огірків, скорочення експорту...В результаті — катастрофічно низька ціна на ринку овочів закритого ґрунту, через що поточний сезон для більшості комбінатів став збитковим ”, - наголошує експерт.

Одним з механізмів вирішення цієї проблеми пані Налбат вважає впровадження збалансованої державної підтримки вітчизняних виробників. Зокрема експерт вважає за необхідне введення квот та обмежень на імпорт тепличних овочів, а також повернення капітальних інвестицій з держ.бюджету підприємствам для модернізації виробництва та будівництва нових теплиць за новітніми технологіями. При чому вона підкреслює, що такого роду програми вже діють в більшості розвинених країнах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почали виробляти макарони з амаранту

Це дві лінійки продукту, призначені для здорового харчування, — макарони цільнозернові пшеничні з твердих сортів з додаванням амарантової і гречаної муки і безглютенові макаронні вироби з рисового борошна з додаванням амарантового, гречаного борошна та овочевих соків (буряк, томати, зелень).

Про це AgrоРortal.ua повідомив автор бренду Healthy Generation Андрій Сазоновский.

«Healthy Generation — це сім'я продуктів, створених для повноцінного здорового життя за доступною ціною. Без доданого цукру (фруктоза, глюкозного сиропу), пальмової олії, модифікованого крохмалю, пшеничного борошна та інших «корисностей». Частина продукції виробляється безпосередньо на нашому підприємстві ТОВ «Юнайтед Фрут», деякі види за схемою outsourcing — на спеціалізованих виробництвах. Наприклад, пшеничні і безглютенові макарони нам виготовляють різні виробники. Сировину для них відбирається і контролюється нашими спеціалістами з якості», — розповідає Андрій Сазоновский.

За його словами, Healthy Generation також випускає повітряні сухі сніданки нового покоління AIR Yummy з повітряного амаранту з додаванням сухофруктів, горіхів, шоколаду. Також є амарантова шліфована крупа HomeSuperFood — смачний суперфуд для домашнього приготування. У найближчій перспективі заплановано виробництво фітнес-коктейлів, шоколадних виробів, каш швидкого приготування, чіпсів.

«Наші потужності дозволяють виробляти 5-10 тонн готової продукції на добу в залежності від виду та забезпечити зростаючу потребу покупців. Незважаючи на нестабільну ситуацію в країні і пов'язане з цим погіршення купівельної спроможності, сегмент продуктів харчування для здорового способу життя показує стабільне зростання. Основними каналами збуту нашої продукції є супермаркети, екомагазини та e-соммегсе. Підписані договори на поставку продукції з Fozzy Cash& Carry, «Сільпо», — зазначає Андрій Сазоновский.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як доглядати за насінницькими ділянками озимої пшениці

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає: використання інтенсивних сортів, застосування добрив на заплановану врожайність, роздрібне внесення азотних добрив протягом весни за даними ґрунтової і рослинної діагностики, інтегровану систему захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників, за потребою застосування регуляторів росту (ретардантів), організацію біологічного контролю за станом росту і розвитку рослин на основних етапах органогенезу.

Головною метою інтенсивної технології є максимальна реалізація потенційної продуктивності сортів озимої пшениці шляхом раціональної мобілізації природних та техногенних факторів урожайності.

У період вегетації насінницькі посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками – мишоподібними гризунами, клопами-черепашками, злаковими мухами, попелицею,хлібними жуками та ін.; уражуються хворобами – борошнистою росою, бурою листковою іржею, септоріозом листя, септоріозом та фузаріозом колосу; засмічуються багато- та однорічними бур’янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення  їх продуктивності і розпочинати його треба восени, при перевищенні економічних порогів шкодочинності, дозволеними для використання в Україні пестицидами та агрохімікатами в оптимальні строки та рекомендованими нормами внесення.

Взимку і ранньою весною постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організовують захист її від вимерзання, випрівання тощо.

Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання, у ґрунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі 1 м.), погода прохолодна (10-12С0), то при наявності на м2  в Степу не менше 250, які почали нормально кущитись, пшеницю на 2-3 етапах органогенезу підживлюють невисокими нормами азотних добрив і продовжують догляд за посівами до початку збирання врожаю. Слабкорозвинену пшеницю при густоті близько 200 рослин на м2  в Степу пересівають високоврожайними ярими культурами. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють підвищеними нормами азоту і проводять старанний догляд. Пшеницю, яка з осені не розкущилася або розкущилася, але вийшла із зими маючи загиблу вегетативну масу, а також посіви, які навесні виявилися наполовину зрідженими, пересівають незалежно від зволоження  ґрунту.

Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень, включає також захист рослин від вилягання, бур’янів, хвороб та шкідників.

В технології вирощування насіння озимої пшениці живлення важливе не тільки для отримання стабільних, високих і якісних врожаїв, а й для збереження родючості ґрунтів та, відповідно, рентабельного рослинництва країни в цілому.

Численні експериментальні дослідження провідних селекційних центрів світу свідчать, що потенціал продуктивності озимої пшениці може бути надзвичайно високим. На основі цих даних можна дійти висновку, що внесок сорту в формування рекордного врожаю пшениці за сприятливих погодних умов (вологозабезпечення, температура, ФАР) та оптимальної густоти посіву становить 60–70%, а посилення мінерального живлення (насамперед азотного) – 30–40%. Несприятливі погодні умови можуть суттєво зменшити врожайність залежно від стійкості генотипу.

Отже, для отримання високого врожаю пшениці необхідна оптимізація взаємодії двох головних складників – високого генетичного потенціалу продуктивності та необхідних для його повного розкриття умов вирощування.

Високі врожаї озимої пшениці прямо залежать від збалансованих доз внесення NPK та мікроелементів. Основним чинником стабільного та рентабельного зерновиробництва є впровадження інноваційних сортів озимої пшениці з технологіями вирощування, що відповідають потребам сорту. Важливим компонентом розробки систем живлення рослин є застосування складних комплексних фізіологічно збалансованих препаративних форм. Велику увагу слід приділяти створенню та використанню комплексних добрив для позакореневого підживлення, що дає змогу значно підвищити коефіцієнт засвоєння поживних речовин і знизити надходження токсичних речовин у навколишнє середовище. Вимоги до елементів живлення змінюються не тільки відповідно до сортових особливостей, а й залежно від фаз росту та розвитку озимої пшениці. Мінеральне живлення рослин має також бути збалансованим за елементами з обов’язковим урахуванням ґрунтово­кліматичних особливостей конкретного регіону вирощування.

На сьогодні значні витрати аграріїв у технологіях отримання зерна припадають на добрива. З огляду на постійне зростання цін на них головною проблемою у впровадженні систем живлення високоврожайних сортів пшениці є підвищення коефіцієнтів засвоєння макро­ та мікроелементів. Основними шляхами вирішення цієї проблеми є поділ дози елемента на кілька внесень; локальне внесення добрив (внесення в зону рядка або на 5–7 см нижче поряд із насіннєвим ложем, в зону розташування кореневої системи); позакореневі підживлення; використання рідких і комплексних добрив; запровадження інтегрованих систем живлення та захисту посівів.

Читайте також: Як контролювати стан посівів озимих культур

В останні роки українські виробники зерна вносять, переважно, лише азотні добрива, причому зростає рівень внесення рідких азотних добрив.

В цілому, як для озимої, так і для ярої пшениці, 60% від очікуваного максимуму загального відносного поглинання елементів (N + P2O5 + K2O + SO3) припадає на другу половину вегетаційного періоду.

Основна кількість азоту вноситься у I та II підживлення. Азотні добрива недоцільно застосовувати у високих дозах до посіву, оскільки підвищені концентрації азоту в ґрунті можуть негативно вплинути на рослини на перших етапах їх розвитку. Водночас не слід допускати й азотного голодування на початку вегетації.

Отже, в осінній період важливо забезпечити помірне азотне живлення шляхом внесення невеликих доз азотних добрив, переважно в амонійній формі. Стартові дози азоту (N20–30), за потреби, можуть бути внесені у вигляді вапняково­аміачної селітри, аміачної селітри, сульфату амонію, КАСів тощо. За результатами багаторічних виробничих досліджень встановлено, що перспективним є осіннє внесення азоту N80–100 в амонійній формі (безводний аміак, аміачна вода) на глибину 14–20 см перед посівом. Внесення восени високих доз добрив із вмістом нітратів (аміачна селітра, КАСи) та сульфатів (сульфати амонію, магнію) призведе до втрат азоту й сірки протягом зимового періоду.

Необхідне також забезпечення рослин фосфором і калієм, які, на відміну від азотних добрив, застосовують, переважно, восени. Внесення діамофосок та інших комплексних добрив, у тому числі й локальне, є важливим компонентом технологій вирощування. Слід звернути увагу на важливість доступних для рослин фосфору (ортофосфату) та сірки (сульфатів) на початку вегетації. Iнгібування поглинання іонів за несприятливих умов вирощування (перезволоження, посуха, високі температури), які блокують функціонування кореневої системи, зумовлює підвищення ефективності позакореневого внесення елементів мінерального живлення. Після початку вегетації фосфорні та калійні добрива слід вносити тільки у формі водорозчинних рідких комплексних добрив.

Ефективність використання рослинами основних елементів живлення залежить від багатьох чинників і посилюється при підвищенні рівня збалансованості між поживними елементами, зокрема, азотом, фосфором, калієм, сіркою, магнієм, кальцієм та мікроелементами (марганець, мідь, цинк, залізо, бор). Мікроелементи мають велике значення для інтенсифікації росту й розвитку рослин, формування протидії  хворобам і низьким температурам. Для поповнення запасів необхідних елементів у ґрунті потрібно нарощувати обсяги внесення органічних добрив, запроваджувати посіви сидератів, вносити місцеві добрива (вапнякові поклади/відходи, відходи підприємств, попіл тощо). Дози добрив визначають відповідно до запланованої врожайності та ґрунтових умов і погодних особливостей вегетаційного сезону.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вірус АЧС не оминув жодну з областей України

Про це свідчить статистика сайту “СТОП АЧС”, який запроваджено в рамках проекту технічної допомоги ФАО “Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні”, передає УНН.

У 91 випадку захворювання було зареєстровано у домашніх тварин, в 36 — у диких. Ще в одинадцяти випадках АЧС була зафіксована на території інфікованих об’єктів.

Загалом в Україні за останні 6,5 року зареєстровано 449 спалахів АЧС.

Читайте також: Чума свиней: спалахи захворювання виявили одразу в чотирьох областях

Найбільша кількість випадків АЧС сталася в Одеській і Полтавській областях — по 56 та 44 випадки відповідно. Далі йдуть Миколаївська та Чернігівська області — по 37 та 32 випадки, та Рівненська область — 31 випадок.

Найменша кількість спалахів АЧС була зареєстрована у Львівській області — 1 випадок.

Загалом за останні 6,5 року вірус АЧС не оминув жодну з областей України.

Також повідомляється, що перший збудник АЧС було виявлено у 2012 році в селі Комишуватка Запорізької області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview