Продукти подорожчають ще більше: їжа в Україні коштує вже майже як в ЄС

Хоча ціни у нас на більшість продуктів нижче, підрахували фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК). Причина в тому, що зарплати українців залишаються одними з найнижчих в Європі, а ось вартість нашого продкошика поступово наближається до середньоєвропейської, пише Сегодня.

Що почім

Як видно з інфографіки, наприклад, наше молоко вже дорожче, ніж у найближчих сусідів – поляків і білорусів, і всього вдвічі дешевше, ніж у французів. При цьому середня зарплата в Україні становить 18% від середніх заробітків у Польщі, 7,5% – від заробітків у Франції і 62% – в Білорусі. Ціни на курятину практично однакові з сусідськими, хоча і в 2,8 раза нижче, ніж у Франції. І поки тільки овочі і яблука у нас коштують набагато менше, ніж за кордоном. Експерти ЕДК впевнені, що наші ціни порівняно з зарплатами завищені.

"Показником того, що у нас найвищі ціни по відношенню до зарплат, є те, що українська сім'я зараз витрачає на харчування 57% місячного доходу, білоруська – 38%, а середньоєвропейська – всього 14-18%, – говорить виконавчий директор ЕДК Олег Пендзин. – Відомо, що країни з аграрними і сировинними економіками, до яких відноситься і Україна, багатими не бувають, тому що їхня продукція відрізняється низькою додатковою вартістю. Без розвитку високих технологій говорити про зростання заробітків до європейського рівня не доводиться".

Чому

На думку Пендзина, зростання цін останніми роками відбувалося тому, що після підписання Асоціації з ЄС був порушений паритет між низькими зарплатами і цінами на енергоносії, послуги ЖКГ, які дотуються за рахунок держави, і було скасовано держрегулювання на соціальні продукти. Експерт упевнений, що повертати держрегулювання цін на їжу і знижувати тарифи на компослуги безглуздо, але для родин з низьким рівнем доходів потрібно ввести цільові грошові виплати на покупку соціальних продуктів харчування. Це можуть бути платіжні картки, за допомогою яких можна буде купити такі продукти.
 

Прогнози

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко прогнозує, що ціни на їжу в Україні навряд чи падатимуть.

"За багатьма позиціями вже досягнуто паритету з євроцінностей, тому можна очікувати лише уповільнення темпів росту, – роз'яснив нам Дорошенко. – Відносна дешевизна наших фруктів і овочів влітку і восени пояснюється тим, що середню ціну знижує несортова українська продукція, а наприклад, добірні імпортні яблука у нас вже зараз коштують, як у Європі. У середньому продукти подорожчають на 10-12% за умови девальвації на 7% і інфляції 9%. За окремими продуктами, наприклад, за м'ясом, вершковим маслом може бути зростання цін на 18%, за соняшниковою олією – навіть до 30%. А цукор навряд чи подорожчає, оскільки його наварили багато. Здешевлення інших продуктів може бути тільки сезонним, це овочі та фрукти, а також, наприклад, влітку ціна на яйця може знизитися на 15-20%. На 20-30% влітку подешевшає сало через зниження на нього попиту. А ось куряче філе наблизиться за ціною до свинини і яловичини – 120 грн/кг".

На думку Пендзина, зростання цін на продукти цього року може пом'якшити лише підвищення зарплат, викликане швидшою девальвацією гривні, ніж зростання цін. Але зарплати не підвищуватимуться повсюдно, тому продовжиться розшарування суспільства за рівнем доходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Факти проти міфів: яке майбутнє української молочки

Розгублені власники корів уже не знають, кому вірити. Центр громадського моніторингу та контролю вирішив розвіяти основні міфи про введення нових вимог до якості молока, пише finance.ua.

Міф 1. Селяни не зможуть здавати молоко на переробку

1 січня набув чинності новий ДСТУ якості сирого молока, однак через неготовність виробників Міністерство аграрної політики і продовольства відклало його дію до 1 липня 2018 року.

Новий ДСТУ 3662 до: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Основними відмінностями між сортами молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин і кислотність. Зараз в молоці другого сорту допускається бактеріальна забрудненість до 3000 тис./см3 і кількість соматичних клітин до 800 тис./см3. За новим стандартом максимально допустима бактеріальна забрудненість молока, як і кількість соматичних клітин, становить 500 тис./см3.

Держстандарт, як і раніше, не допускає наявність у молоці мийно-дезінфікуючих засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, перекису водню, антибіотиків тощо. Молоко після доїння повинно бути охолоджене до температури 6 °С. Термін його зберігання при температурі 4 °С повинен бути не більше 24 годин, а при температурі від 4 до 6 °С – не більше 18 годин.

В уряді запевнили, що поки ніяких обмежень на прийом молока другого сорту у населення немає. З 1 липня другий сорт зникне з харчової переробки, однак залишиться в нехарчовому виробництві.

«Поступовість, державна підтримка і готовність галузі є ключовими принципами перегляду чинних норм. Після визначеного з учасниками ринку перехідного періоду, використання молока другого сорту буде дозволено у виробництві нехарчових продуктів. Тому заборони на закупівлю молока другого сорту ні з січня, ні далі – не буде», – підкреслила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Міф 2. У всьому винна Асоціація з ЄС

В Угоді про асоціацію з ЄС немає прямих вимог змінити молочні стандарти, але це потрібно зробити, якщо підприємства хочуть отримати доступ на європейський ринок. В ЄС немає поділу молока за якістю, вся продукція повинна бути тільки «екстра» класу.

Насправді, підвищити якість української молочки намагаються останній десяток років. Ще в 2005 році, коли Україна вирішила приєднатися до Світової організації торгівлі, вона взяла на себе зобов’язання поліпшити безпеку продуктів харчування тваринного походження. Однак для вирішення цього питання потрібна була політична воля. Ніхто не хотів брати на себе відповідальність за непопулярне серед багатьох українців рішення, зазначають експерти.

Тільки в липні 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до низки законів у сфері безпеки харчових продуктів. Причому дію нововведень відклали: вимоги до якості молока на 2015 рік, а обов’язковий лабораторний контроль для роздрібної торгівлі – до 2020-го.

Фахівці галузі зазначають, що безпека харчової продукції перш за все потрібна самим українцям, оскільки це питання здоров’я нації. Водночас, як свідчать дані Держкомстату, 87% молока, яке виробляють домашні господарства, має найнижчий – другий – сорт.

Міф 3. Нові стандарти знищать молочну галузь

З 2005 року виробництво молока в Україні скоротилося майже на 25%, а поголів’я корів зменшилося більш ніж на 45%. За статистикою, українці споживають молоко і молочні продукти майже вдвічі менше норми, встановленої МОЗ, і майже на 43% менше європейців, у яких вимоги до якості продукції дуже високі. Українському молочному виробництву потрібні зміни, і підприємці покладають на них великі надії.

В уряді обіцяють подбати про постачальників молока. Щоб полегшити перехід на нові стандарти, Міністерство аграрної політики ініціює фермерам фінансову підтримку.

«На виклики галузі в бюджеті цього року передбачено високу суму на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Увага буде зосереджена на будівництві і реконструкції молочно-товарних ферм, доступі до необхідного обладнання, поліпшенні генетичного потенціалу поголів’я. Одним з інструментів буде доступне кредитування», – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Водночас для невеликих господарств уряд передбачив можливість відшкодування вартості закупленого обладнання і техніки в рамках держпідтримки кооперативів. У міністерстві зазначають, що для звичайних селян перейти на нові стандарти теж буде нескладно: потрібно лише дотримуватися гігієни персоналу і тварин (мати чисті сараї і одяг, дезінфікувати руки і ємності для доїння і т.д.), а також забезпечувати ветеринарний нагляд за коровами. Щоб отримати якісну сировину, фахівці радять використовувати доїльний апарат або установку і дезінфікувати їх після кожного застосування.

Як зазначають економісти, українська харчова галузь має достатній потенціал для нарощування експорту, і вищий стандарт якості – один з кроків до цього. Зараз продукцію 19 українських молочних виробників можна купити в магазинах Європи. Якщо українські підприємства перейдуть на виробництво з молока екстра-класу, то їх кількість на ринку ЄС ще більше зросте.

Варто зауважити, що за 11 місяців 2017 року було експортовано на 75% більше молочної продукції, ніж в 2016 році, всього на суму 292,4 млн дол.

«Сьогодні 12% ВВП – це сільське господарство. Аграрний комплекс вийшов на найбільше джерело валюти, що надходить до держави і забезпечує міць української гривні», – підкреслив Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Волинської області.

Звісно, проблем у галузі залишається ще багато. Виробники очікують, що перехід на новий стандарт допоможе вирішити питання з ціноутворенням. Сьогодні ціна молока на роздрібному ринку зростає, в той час як закупівельна ціна – падає. Забезпечивши високу якість молока, фермери зможуть продавати сировину на переробку дорожче, а значить, отримувати більший прибуток. Також вони сподіваються на розвиток кооперативів та ефективність державної підтримки. Чи вдасться реформувати молочну галузь, зможемо побачити вже в найближчі роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Томат-рекордсмен пройшов допінг-тест

Позбувшись всього цього, земля просто не змогла б прогодувати сьогоднішню кількість своїх жителів. Тим не менш, ентузіасти органічного сільського господарства теж нерідко досягають значних успіхів. Прикладом тому може послугувати помідор, вирощений нещодавно в Катарі.

Як повідомляє Зерно, плід традиційного італійського сорту досяг 1,34 кг. Жодних хімічних засобів при вирощуванні цього томату застосовано не було, запевняють власники ферми.

"Це перший випадок, коли природний вид старовинного італійського помідора успішно вирощується в Катарі простим органічним способом, тобто без будь-яких генетичних модифікацій або використання пестицидів і хімічних речовин для захисту рослин", — заявив Нассер аль-Халаф, власник компанії Agrico, яка виростила унікальний томат. Після декількох випробувань і помилок керівник компанії зазначив, що йому і його команді вдалося вирощувати традиційні види томатів, які спочатку культивувалися в Тоскані (Італія) в XIX столітті.

За словами аль-Халафа, стародавні овочі, природно, більш стійкі до багатьох паразитів, але їх важко вирощувати за межами їх первісної середовища проживання. "Цей сорт зазвичай виробляє помідори вагою від 600 до 900 г кожен, хоча нерідко вдається збирати плоди вагою 1 кг або навіть 1,5 кг", — сказав пан Нассер аль-Халаф. Тосканські помідори користуються великим попитом в Італії завдяки солодкому і ніжному смаку. Цей сорт має невелику кількість насіння і соковиту тверду м'якоть. Концентрація корисних мінералів і поживних речовин у них набагато вище, ніж у звичайних помідорах. Власник Agrico планує продовжувати вирощувати органічні томати, збільшуючи їх виробництво для задоволення попиту на ринку, особливо для ресторанів і клієнтів в Катарі.

Джерело: znaj.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутатів Черкаської обласної ради підозрюють у сприянні поширенню земельної корупції

Низка депутатів Черкаської обласної ради у ході позачергової сесії утримались від голосування щодо висловлення недовіри начальнику Головного управління Держгеокадастру Черкаської області Ользі Залозі та голові Держгеокадастру в Маньківському районі Черкаської області – Віктору Гончару. Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради, пише propozitsiya.com.

Таким чином, на думку членів ВАР, депутати висловились на підтримку корумпованих чиновників Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, дії яких призводили до виникнення суперечливих моментів та підозр, щодо незаконної передачі земель в оренду.

Зокрема, від голосування утримались низка депутатів від БПП «Солідарність», «УКРОП», ВО «Свобода. Варто додати, що скликання даної сесії було однією з вимог аграріїв, які за підтримки ВАР 17 січня провели акцію протесту під стінами аграрного управління Черкаської ОДА.

Основною причиною для проведення даного заходу стало свавілля керівництва Держгеокадастру Черкаської області, яке, на думку аграріїв, сфабрикувало результати проведених напередодні торгів щодо передачі в оренду земельної ділянки фермера Григорія Білецького. Він не зміг взяти участь в аукціоні, оскільки кілька документів з поданого ним пакету були вилучені.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держпродспоживслужба втратила контроль над сферою своєї відповідальності – нардеп

Про це під час засідання аграрного комітету заявив нардеп Валерій Давиденко, передає УНН.

“Через неефективні або переважно відсутні заходи профілактики, Держпродспоживслужба фактична втратила вплив і контроль над епізоотичною, санітарно-епідемічною та фітосанітарною ситуацією в Україні. У нас за 2016 рік і перше півріччя 2017 року, зареєстровано найбільша за останні 15 років, кількість спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, найбільша кількість постраждалих серед них, на жаль, це є діти.

Крім того, зростає кількість випадків ботулізму. Отруєння фальсифікованим алкоголем також зростає”, — сказав В. Давиденко.

Нардеп додав, що ситуація із африканською чумою свиней (АЧС) в Україні взагалі стала критичною.

“Якщо у 2014 році неблагополучні пункти по африканській чумі фіксувалися там раз на 13 діб, або, на 30 діб, то на сьогоднішній день, кожні дві доби ми реєструємо спалахи АЧС”, — наголосив він.

Нагадаємо, що згідно зі звітом Рахункової палати, Держпродспоживслужба України неефективно розпоряджається державними коштами. А в цілому, повільне реформування цього органу призвело до того, що на сьогодні населення країни не захищене від неякісних продуктів харчування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилося виробництво хлібобулочних виробів

Про це, посилаючись на дані Державної служби статистики, пише Аналітичний департамент УАК.

Загалом, така тенденція пояснюється зниженням споживання хлібобулочних виробів серед українців та зростанням цін. Так, для прикладу, за рік середні ціни на пшеничний хліб з 10,85 грн зросли на 22,6% до 13,30 грн, в той час як ціна житнього зросла на 22,7%  і на початку року становила 13 грн.

Серед позитивних моментів - зростання обсягів експорту хлібобулочних виробів  на 20,4% , адже в 2017 році Україна продала за кордон  100,55 тис. т. продукції, отримавши $139,3 млн.  Найбільшими торгівельними партнерами в цьому секторі стали  Білорусь (13,17%), Казахстан (10,07%) та Молдова (9,79%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview