178171

Продукти з ГМО в Євросоюзі мають продаватися зі спеціальним маркуванням — рішення суду

Теґи: 

Про це пише Украгроконсалт.

Постачальники продуктів харчування, які працюють з сучасними технологіями генної інженерії повинні суворо дотримуватися норм використання генетично модифікованих організмів у харчовій промисловості, які діють в Євросоюзі. Тепер продукти з ГМО мають продаватися зі спеціальним маркуванням — таке рішення прийняв Європейський суд у Люксембурзі 25 липня 2018 року.

Продукція, отримана з використанням технології мутагенезу, при якому штучно вносяться зміни в структуру ДНК рослин і видаляється кілька її ланок, повинна мати маркування "ГМО". Такий підхід використовують для поліпшення господарсько-біологічних показників та врожайності.

Позов був поданий представниками французького союзу сільгоспвиробників, які побоюються наслідків використання технологій генної інженерії, у тому числі їх впливу на людей, тварин і навколишнє середовище.

Рік тому Європейський суд прийняв постанову, згідно з якою заборонити культивування ГМО можна тільки при наявності наукових доказів шкоди для здоров'я людини.

Як повідомлялося раніше, деякі китайські покупці скасували покупку кукурудзи із США і перейшли до конкуруючого українському постачальнику, тому що у нього продукт без ГМО і не вимагає дозволу на переробку.

Нагадаємо також, що в 2012 році Кабмін скасував обов'язкове маркування продуктів, які не містять ГМО

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українські фрукти та ягоди будуть продаватися в малазійських супермаркетах

Про це заявив посол України в Малайзії та Філіппінах Олександр Нечитайло, пише agravery.com.

Він повідомив, що перші поставки яблук та ягід (чорниці та малини) буде експортовано у відповідь на бізнес-форум, який відбудеться у січні.

За його словами, делегація 30 українських бізнесменів має намір експортувати фрукти в Малайзію на $12 мільйонів.

Посол заявив, що Україна продовжуватиме збільшувати свою присутність у Малайзії.

Нечитайло також високо оцінив сприятливе законодавство для іноземних інвесторів, а також легкість бізнесу, включаючи наймання місцевих працівників та їх володіння англійською мовою.

«Україна буде тут, і наша присутність буде зростати», — сказав він.

Нагадаємо, Україна експортує в Малайзію соняшникову олію, пшеницю та кукурудзу, овочі, молочні продукти та мед. За даними Державної служби статистики України, загальний обсяг експорту товарів минулого року становив $130,7 млн. Загальна торгівля між Україною та Малайзією в 2017 році зросла майже на дев'ять відсотків порівняно з 2016 роком, що становить $335,8 млн.

Ваш вибір 'Подобається'.

Експорт зернових становить майже 1,9 млн тонн

Теґи: 

Зокрема, 717 тис тонн пшениці (у тому числі продовольчої –  майже 380 тис тонн, фуражної – 340 тис тонн), ячменю – 456 тис тонн, кукурудзи – майже 690 тис тонн.

Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 1,8 млн тонн зернових, зокрема, понад 480 тис тонн пшениці (у тому числі продовольчої – 206 тис тонн та фуражної пшениці - 274 тис тонн), ячменю – 594 тис тонн, кукурудзи – 727 тис тонн).

Також у рамках поточного маркетингового року було експортовано понад 319 тис тонн олійних культур. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив 98,5 тис тонн.

Ваш вибір 'Цікаво'.

У порту «Чорноморськ» побудують перевантажувальний комплекс за $250 млн

Про це стало відомо під час зустрічі голови обласної ради Анатолій Урбанський з директором компанії «European Agro Investment Company» Ukraine Галиною Бринзянник, повідомляє прес-служба Одеської ОДА.

Предметом зустрічі було обговорення реалізації масштабного інвестиційного проекту вартістю $250 млн на території державного підприємства «Морський торговий порт «Чорноморськ». Кошти на реалізацію проекту буде залучено з фондів двох міжнародних компаній –Touchstone Capital Group Holdings Limited та Navigator Principal Investors LLC.

Так, на базі причалів №7, №8 та №9 планується побудувати універсальний перевантажувальний комплекс за усіма європейськими стандартами. Роботи буде проведено з урахуванням того, щоб об’єкти інфраструктури порту використовувалися компанією максимально ефективно та прибутково.

Джерело: agropolit.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Найбільш рентабельним залишається виробництво насіння соняшнику

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва насіння соняшника у сільгосппідприємствах склав 41,3%, тоді як виробництва зерна – лише 25%.

При цьому проти 2016 року рентабельність соняшника зменшилася з 63,0% майже на 22 пп. Тоді як у 2015 році цей показник сягнув історичного з 1996 року максимуму у 80,5%, наголосив науковець.

Найвищою рентабельність виробництва соняшника була у сільгосппідприємствах, зареєстрованих у Києві, – 68,1%. У Вінницькій, Миколаївській та Тернопільській областях вона перевищувала 50%.

Водночас у Київській області цей показник склав лише 17,4%, а у Закарпатській області виробництво соняшника взагалі було збитковим – (-7,2%).

Висока рентабельність виробництва насіння соняшника є основним чинником, що визначає зацікавленість агропідприємств у цій сільгоспкультурі, а, отже, зберігатиметься й надалі, підсумував Юрій Лупенко.

Ваш вибір 'Подобається'.

Як спрацювала система агродотацій

Нагадаємо, програма прямої держпідтримки в розмірі 1% від доданої вартості, що генерується галуззю – була запропонована Міністерством аграрної політики у 2016-му році, як альтернатива, що частково компенсує аграріям скасування спецрежиму сплати ПДВ, пише НВ.

Розробляючи нову систему держпідтримки АПК в уряді виходили з того, що сільське господарство, що генерує в середньому до 11-13% ВВП, 40% експорту і робочі місця для 2,9 млн українців – цілком встигло "зміцніти" і функціонувати на загальних умовах ведення бізнесу. Водночас, незважаючи на надзвичайну успішність галузі загалом, її розвиток супроводжується цілою низкою структурних перекосів, вирішення яких і є основним завданням, що стоїть сьогодні перед системою дотацій.

Наприклад, у 2016-му році Україна закріпилася на 8-му місці в світі зі збирання врожаю пшениці (26 млн тонн), стала найбільшим експортером соняшникової олії (56,4% світового ринку) і третім за величиною світовим постачальником ячменю (18,5% ). Ще за 9 іншими статтями аграрного експорту Україна увійшла в десятку найбільших експортерів у світі – пишуть економісти IMF group. І такі показники зовсім не дивні: починаючи з 1991 року – середня врожайність зернових в Україні зросла з 26,5 до 42,5 ц, або на 60%. Їхній валовий збір за цей самий час зріс з 38,7 до 62 млн тонн, а профільні асоціації прогнозують, що збір врожаю до 2022-го року досягне відмітки 80-100 млн тонн, у залежності від інтенсивності використання хімічних добрив.

Тому, позиція уряду: перевести виробників зернових на загальний режим сплати ПДВ – цілком обґрунтовна. Але ґрунтовними, на жаль, були і побоювання МінАПК, щодо наростання кризи в українському тваринництві і дедалі більшої залежності від імпортних постачань. Дійсно, завдяки девальвації 2014-2015 років нам вдалося скоротити питому вагу імпорту у споживанні молокопродуктів з 5,5% до 1,2%, в м'ясопродуктах з 13% до 8,3% і в ягідних з 45,8% до 34,5 %. Але це лише тимчасовий ефект, пов'язаний з втратою українцями своєї доларової платоспроможності. Реального процесу імпортозаміщення жодним чином не відбулося. Водночас з огляду на взяті нами зобов'язання перед ЄС щодо підвищення санітарних норм щодо молочних і м'ясних продуктів, що вимагають від фермерів відповідних інвестицій, очевидно, що стан справ у цих підгалузях посилюється ще більше.

І Міністерству аграрної політики вдалося порахувати ці ризики. 6,3 млрд грн, що здаються статистичною похибкою в 305,2 млрд грн додаткової вартості, згенерованої АПК в 2017 році – при правильному програмному розподілі виявилися вагомим інструментом впливу на інвестиційні настрої як у тваринництві, так і в садівництві.

Позитивний ефект досягається за рахунок того, що кожна з програм передбачає можливість отримання фермером підтримки, тільки якщо він сам інвестує в розширення своєї діяльності. Наприклад, компенсація 80% витрат на саджанці для садівництва, на що Міністерство виділило в поточному році 300 млн грн. За підсумками засідання комісії 12 липня, цю компенсацію отримають 56 підприємств, які заклали 1255 га нових насаджень горіхових і ягідних культур.

Схожа ситуація спостерігається і в програмі підтримки поголів'я корів, темпи виконання якої за перші чотири місяці – майже вичерпали обсяг асигнованих коштів. Так, станом на 12 липня, із закладених 500 млн грн – на рахунки фермерів вже було перераховано 259,2 млн грн, або 52% від загальної суми. Оскільки програма передбачає отримання двох розбитих у часі платежів по 750 грн, найімовірніше, для її виконання Міністерству доведеться використовувати кошти з інших, менш успішних інструментів. Якщо, звісно, такі будуть.

Тому, що порівнювати рівні виконання програм підтримки між собою на поточний момент – абсолютно некоректно, всі вони можуть бути на різних етапах бізнес-циклів. Так, якщо програма підтримки садівництва передбачає інвестування і відповідну компенсацію на початку фінансового року, то основний приплив заявок на компенсацію витрат щодо будівництва буде тільки до кінця року, коли реконструйовані або новозбудовані комплекси будуть вводити в експлуатацію.

До слова, саме програма компенсації вартості тваринницьких комплексів, введених в експлуатацію у 2018 році, без залучення банківських кредитів – викликала найбільш бурхливе обговорення громадськості, оскільки одними з 14 претендентів на компенсацію – виступили фірми-складові холдингу МХП Юрія Косюка.

Зрозуміло, всіх цікавить питання: скільки загалом грошей отримали компанії Юрія Косюка/МХП у вигляді дотацій від уряду?

У напрямку часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції ферм загалом на 2018 рік виділено 1,2 млрд грн. Станом на 5 липня в Міністерство надійшло всього 14 заявок щодо цієї програми від 11 суб'єктів господарювання. Водночас п'ять з них – не підтвердили зазнаних витрат документами про прийняття об'єктів в експлуатацію. Тому, на розгляд залишилося всього дев'ять заявок, в останній з яких не було необхідних доказів щодо прийняття в експлуатацію обладнання. Тому, цю заявку на компенсацію 30% від 49,3 млн грн передали ​​на доопрацювання.

За підсумками розгляду комісії, ухвалили рішення компенсувати 220,1 млн грн за введені в експлуатацію в 2018-му році об'єкти на суму 728,3 млн грн. З них на підприємства Юрія Косюка/МХП припало загалом 187,5 млн грн відшкодувань. Це лише 8,15% від загальної суми програм по компенсації відсотків за кредитами, залученими на будівництво нових комплексів у тваринництві та власних витрат, яких зазнали під час будівництва, без залучення кредитів.

Чи можна було передбачити, що Юрій Косюк/МХП знову отримає дотації?

Програма Міністерства передбачає компенсацію понесених на будівництво/реконструкцію витрат виключно на ті етапи, будівництва, які були завершені в 2018-му році. Наприклад, якщо фермер побудував один завод на два цехи, але перший здали в експлуатацію ще у 2017-му році, а другий у 2018-му, Міністерство компенсує 30% від інвестованих коштів тільки щодо другого цеху. Водночас кошти компенсують тільки в межах затверджених Кабінетом міністрів коштів – 1,2 млрд, до моменту їхнього вичерпання. Тому, припущення про те, що Косюк/МХП або хтось з інших аграрних "важковаговиків" міг спеціально виписати програму "під себе" – абсурдні. Ризики занадто високі.

Важливо розуміти, що навіть якби підприємець "домовився" на самому верху, він міг зіткнутися з цілою низкою зовнішніх обставин, що порушують його плани: затримки з постачання необхідного обладнання, затримки з виконання будівельних робіт, складності щодо процесу прийняття об'єкта в експлуатацію тощо. Паралельно, підтверджена підозра в недобросовісній конкуренції карається необхідністю повернути всі отримані кошти і наступні три роки не брати участі у програмах підтримки АПК. Рівень, на якому найбільші агрохолдинги країни відстежують одне одного, не дозволить будь-яким чином безкарно вплинути на процес розподілу коштів.

Навіщо взагалі потрібна була ця програма? Для створення молочних і м'ясних кооперативів можливості "м'якше" провести реконструкцію старих боєнь (які необхідні для реалізації м'яса за новими правилами) і допомоги молочним кооперативам з будівництва сучасних хлівів/стійл, доїння молока в яких дасть можливість зберігати його забрудненість у нових, посиленіших нормах.

Ми не можемо виключити агрохолдинги з розподілу дотацій, тільки з огляду на їхні розміри, оскільки це протизаконно, вважають у міністерстві.

У програмі відшкодування витрат, понесених на введення в експлуатацію нових комплектів із тваринництва, був обмежений максимальний розмір компенсації: максимум 30% від 500 млн грн. Якщо об'єкт, який вводять в експлуатацію, коштує дорожче – гранична сума відшкодування все одно розраховується з розрахунку вартості об'єкта в 500 млн грн. Виняток становлять тільки невластиві агрохолдингам підприємства з високим рівнем використання робочої сили (500+ місць), оскільки великий бізнес мінімізує витрати через максимальну механізацію. Цей виняток стосується переважно великих кооперативів.

Водночас важливо розуміти, що будь-який холдинг – це сукупність автономних юридичних осіб, які за своїм розміром окремо можуть бути малими і середніми підприємствами. Правового інструменту ліквідації їх зі списку претендентів на відшкодування – немає. Юрій Косюк або МХП – це $1,3 млрд або 34,6 млрд грн валового доходу за 2017 ий рік. Валовий дохід (виручка) всього тваринництва за 2016 рік – загалом 138 млрд грн. Тобто, МХП займає 25% від своєї ніші ринку, яка є у кризовому стані і підтримується державою. Очевидно, що низка його підприємств будуть претендувати на можливість отримати агродотаціі. Саме для цього, важливо обмежити максимальну суму підтримки, яку може отримати група пов'язаних компаній певних порогів, наприклад 150 млн грн.

Ваш вибір 'Подобається'.