Програма 5-7-9: хто може отримати кредит, і що для цього необхідно

Власного капіталу у підприємця, як правило, мало, а банківські кредити відлякують розміром відсотків і завищеними вимогами по заставі. Все це сильно гальмувало розвиток малого бізнесу в Україні, але є надія, що зазначені перепони зняті завдяки новій програмі уряду.

Державна програма діє з 1 лютого 2020 року, і називається вона «Доступні кредити 5-7-9%» - саме під такі відсотки мають можливість позичати гроші малі підприємці на організацію або розвиток власного бізнесу.

Гроші будуть виділятися банками, які беруть участь в програмі, а це поки тільки державні банки - ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк. Різницю в відсотках по кредиту їм компенсують з держбюджету. На поточний рік під дану програму зарезервовано 2 млрд гривень, що, за розрахунками чиновників, дозволить забезпечити до 50 тис. кредитів.

Максимальний розмір кредиту по «Програмі 5-7-9» становить 1,5 млн гривень в одні руки, при цьому підприємство або група пов'язаних підприємств може отримати кілька програмних кредитів, але їх загальна сума не зможе перевищити зазначений вище розмір. Термін кредитування - п'ять років.

Цілі, на які можуть бути витрачені виділені кошти:

- придбання основних засобів, крім нерухомості;
- ремонт або модернізація вже наявних засобів виробництва;
- будівництво, ремонт або реконструкція приміщень, за винятком офісів.

Для того щоб уникнути зловживань, банки не видаватимуть підприємцям живі гроші, а стануть оплачувати їхні рахунки, відповідні цільовим призначенням. Всі придбані за кредитні гроші засоби виробництва можуть тут же стати предметом застави за цим кредитом.

На пільговий кредит може претендувати як новостворене, так і вже чинне мале підприємство з річним доходом до 50 млн гривень. Воно повинно бути зареєстроване як юридична особа, або як фізична особа - підприємець.

З відсотками справа йде таким чином:

- бізнес з річним доходом до 25 млн гривень, але який зобов'язується створити не менше двох робочих місць, отримує кредит під 5%;
- те ж саме, що в пункті вище, але без зобов'язань по робочих місцях - під 7%;
- підприємство з річним доходом від 25 млн до 50 млн гривень може розраховувати на кредит під 9%.

Однак, ті хто взяв кредити під 7% і 9%, зможуть знизити ставку до 5% за створення додаткових робочих місць - кожне нове місце дає мінус 0,5%. Ініціатор проекту не має права розраховувати тільки на позикові кошти - його особистий внесок повинен становити 30% для новоствореного підприємства та 20% для чинного. Новоствореним вважається бізнес, що працює менше одного року. Діючі підприємства можуть розраховувати на кредит за програмою тільки у тому випадку, якщо вони були прибутковими протягом останнього року.

Є й інші обмеження. Кредит по «програмі 5-7-9» не зможуть взяти фізичні та юридичні особи:

- молодші 21 року на момент звернення і старші 65 років на момент завершення терміну дії кредиту;
- власники або кінцеві бенефіціари яких не є резидентами України;
- які протягом останніх трьох років вже отримували державну допомогу на загальну суму понад 200 тис. євро;
- з негативною кредитною історією і прострочену заборгованість;
- що знаходяться в процесі банкрутства;
- рахунки яких заарештовані, заблоковані або щодо їх майна є обтяження;
- які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня або державними фондами;
- які здійснюють діяльність з виробництва або продажу алкоголю, зброї, тютюнових виробів, займаються обміном валют або здачею в оренду нерухомості;
- підпадають під дію інших пунктів статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

Рішення про виділення кредиту по «Програмі 5-7-9» буде прийматися уповноваженим банком, в найближче відділення якого і потрібно подавати документи. Попередню анкету учасника можна заповнити на сайті 5-7-9.gov.ua, звідки ваша заявка відразу буде відправлена ​​в банк. Але все-одно, для прийняття остаточного вердикту доведеться з'явиться в банк особисто і принесли пакет документів.

Джерело:  pro-consulting.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Наука на захисті високих врожаїв

Сьогодні український ринок перенасичений фальсифікатом сумнівної якості, тому вітчизняні аграрії хочуть бути впевненими у тому, що добрива та агрохімікати дадуть бажаний ефект, а куплене заздалегідь насіння забезпечить високу врожайність. Але, як зазначив керівник сервісно-технологічного напрямку компанії «UKRAVIT» Сергій Сальніков, важливу роль у цьому питанні відіграє також хімічний склад ґрунту та води.

«У власному науковому центрі  «Інституті здоров’я рослин» ми проводимо дослідження ґрунту, насіння, води, агрохімікатів та виявляємо проблеми. У Херсонській області ми провели 70 досліджень і можемо впевнено констатувати, що у 98% аналізована вода була незадовільної якості, мала підвищену жорсткість та РН, що негативно впливає на дію пестицидів», - зазначає Сергій Сальніков.

Він також зауважив, що аналіз показників родючості українських чорноземів засвідчує, що ґрунти втрачають корисні мікроелементи.

«Через те, що вітчизняні аграрії економлять на добривах, на мікродобривах, рослина поглинає їх з ґрунту. Тому українські чорноземи втрачають свою природну родючість. Також велика кількість ґрунтів мають високі залишки пестицидів. У 90-роки було безконтрольне використання агрохімікатів, а більшість з них мають довгий термін розпаду. Тому в «Інституті здоров’я рослин» при аналізі ґрунту часто знаходимо залишки пестицидів», - підкреслює Сергій Сальніков.

За його словами, фермери дослідивши ґрунт, воду, насіння в «Інституті здоров’я рослин», зможуть підібрати оптимальну систему живлення або протруйник, а аналіз складових речовин допоможе переконатися у дієвості добрив.

«Отримати високі врожаї неможливо без правильної системи живлення, яка враховує наявні у ґрунті мікроелементи. Також, якщо у засобах захисту рослин діючих речовин менше, ніж заявлено у складі, то препарат не спрацює та не впорається зі шкідниками та хворобами рослин. А правильно підібраний протруйник допоможе проявити найкращі властивості насіння. Все це має працювати в системі. Якщо вода неналежної якості, пестициди не спрацюють. Всі ці фактори взаємопов’язані та направлені на забезпечення високих врожаїв. Саме тому до Інституту звертаються як і великі агрокомпанії, так і малі та середні господарства, усвідомлюючи, що без наукових досліджень неможливо виростити гарний врожай », - відзначає Сергій Сальніков. 

За його словами, зараз проходить міжнародна акредитація «Інституту здоров’я рослин», що дозволить отримати міжнародне визнання результатів дослідження центру. 

«Українські компанії, які працюють на експорт, відтепер зможуть не робити дослідження за кордоном. Наш сертифікат буде дійсний як в Україні, так і за її межами. Крім того, в «Інституті здоров’я рослин» зосереджене передове обладнання та технології, а спеціалісти постійно проходять навчання у міжнародних установах», - зазначає Сергій Сальніков.  

Він повідомив, що в Інституті займаються також дослідженням аеропоніки, розробляючи систему живлення для такої інноваційної системи вирощування культур.

«Зараз аеропоніка набуває все більшого застосування у всьому світі, даючи змогу отримувати врожаї навіть на невеличких ділянках. Саме тому, дивлячись у майбутнє та розуміючи, що за такими інноваційними системами майбутнє, у наших лабораторіях ми досліджуємо та розробляємо препарати, що допоможуть розвивати даний напрямок в Україні. Наукові дослідження та накопичений досвід, власне повноцінне виробництво дозволяють компанії «UKRAVIT» кожного року створювати нові продукти, оперативно реагуючи на потреби ринку та на ті виклики, які стоять перед вітчизняними аграріями», - зауважує Сергій Сальніков.

Нагадаємо, компанія «UKRAVIT» вводить нову послугу – трейдинг. Відтепер аграрій отримує додаткові можливості розрахунку за ЗЗР/МКД «UKRAVIT» і послуги «Інституту здоров’я рослин» за допомогою вирощеної ним агропродукції.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Чому в Україні падає виробництво борошна

Експерти пояснили, чому так відбувається, пише Інформ-UA.

Так, згідно із інформацією прес-центру компанії Pro-Consulting, одна з основних причин - це те, що обладнання українських борошномельних підприємств не відповідає сучасним вимогам щодо технічного стану обладнання. Іншими словами, воно давно застаріло. Як наслідок, заводи не здатні випускати продукцію, яка б відповідала міжнародним стандартам.

Через це підприємства переорієнтувалися на внутрішній ринок. А він, тим часом, постійно скорочується внаслідок погіршення демографічної ситуації. Позначається і низька купівельна спроможність громадян.

Експерти називають ще одну причину падіння виробництва борошна - сировинна спрямованість галузі. Аграрії, які вирощують зернові культури, стали працювати, в основному, на експорт. Як наслідок, ланка переробки випадає із загальної ланцюга. На думку аналітиків, це шкодить агропромисловому комплексу України в цілому.

Виправити ситуацію, вважають експерти, можна тільки одним способом. Необхідно створювати борошномельні комбінати, які будуть оснащені сучасним обладнанням і які будуть застосовувати інноваційні технології. У цьому випадку вони зможуть працювати на експорт не в збиток внутрішньому ринку, тобто, в паритетному співвідношенні. Один такий комбінат здатний на добу переробити до 150 тонн зерна і у нього буде висока рентабельність.

А тим часом, за словами керівника Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенко, за десять місяців 2019 року борошно на внутрішньому ринку подорожчала на 1,7%. При цьому, істотно зросли ціни на хліб, причому практично всіх видів. Зокрема, вартість житнього хліба збільшилася на 14,7%, майже на стільки ж (14,5%) подорожчав пшеничний хліб з борошна I сорту, а з вищого - на 9,2%. 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Дешеві кредити не врятують дрібного фермера

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Днями прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що уряд готує до старту програму з підтримки мікро- та малого підприємництва, яка запрацює з 1 лютого 2020 р.

"Суть програми дуже проста - стимулювати появу нових підприємців, заохотити повертатися наших трудових мігрантів додому і відкривати бізнес тут», - зазначив глава уряду. Обсяг кредиту - 1,5 млн грн на 5 років із кредитним ставками від 5 до 9% річних, в залежності від рівня доходу", - зазначають в АТУ.

Чи ж дійсно допоможе дана ініціатива уряду підтримати дрібних виробників, зокрема, в галузі сільського господарства?

«Ініціатива, звичайно, непогана. Проте до питання необхідно підходити глобально.

Передусім влада має потурбуватися про те, аби люди не виїжджали за кордон, оскільки трудова міграція лише росте. І починати заохочувати українців займатися бізнесом треба не з дешевих кредитів, а зі створення відповідних податкових умов для малого бізнесу: привести їх до стандарту розвинених країн, до євро принципів, аби зняти з українця по суті податкові кайдани. У нас лише 38 тисяч офіційних фермерських господарств, а сотні тисяч, які виробляють 70% молока та м яса, 80% овочів та майже 97% картоплі знаходяться в умовах, коли держава не хоче про них дбати. Сьогодні у нас дрібний фермер платить 18% від виручки (тобто, сюди входять і витрати на солярку, на насіння), що загалом складає більше 50% від доходу! В той час як агрохолдинг в рази менше.

Викликає сумнів також прозорість даної ініціативи. Одна справа, давати кредити вже діючому бізнесу. Але давати просто людині під який міфічний бізнес-план – ви серйозно? Пригадується класик, який казав, що існує близько 400 відносно чесних способів відйому грошей. В даному випадку створюється підставна фірма, яка тисячами «малюватиме» ці бізнес-плани, а потім «свої» люди отримуватимуть з них гроші. Тобто, це може призвести до виникнення корупційних схем», - заявляють в АТУ.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як у парламенті пройшли земельні слухання

Наприкінці року Верховна Рада має проголосувати закон (№ 2178-10), який запроваджуватиме ринок землі в Україні, та два допоміжні до нього. Всі вони були прийняті в першому читанні, але перед другим у Володимира Зеленського обіцяли суттєво доопрацювати цей пакет. Для того, аби з’ясувати, які саме правки треба внести до законопроєктів, в 4 грудня у другій половині дня були організовані парламентські слухання з цього дражливого питання. Окрім депутатів до Ради були запрошені фермери, експерти та представники аграрних асоціацій. Обговорення обіцяло бути гарячим і, власне, можна констатувати, що противники і прихильники реформи розійшлися кожен при своїй думці. Виразних конструктивних пропозицій, як саме покращити законопроєкти, майже не лунало, а от ультиматумів просто зняти їх з розгляду та вигуків «ганьба» не бракувало.

Перший віце-спікер Руслан Стефанчук оголосив, що заявлено 45 доповідачів і першим надав слово міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофію Милованову. Він не так давно представляв урядовий законопроєкт з цієї ж трибуни, причому в не надто комфортних умовах. Опозиція тоді довго не хотіла пускати його до слова, але в результаті міністр пробився, хоча і виступав в галасі та зі звуковими спецефектами.

Учора Милованов на початку свого виступу згадав ті події і висловив надію, що зараз розмова піде в більш конструктивних тонах. Міністр побідкався, що «наша земля гниє від недосконалого управління» та змалював перспективи, за яких відкриття ринку землі тільки за кілька місяців наступного року додасть близько 9 млрд грн до ВВП, а у 2021 році зростання очікується на рівні 30 млрд грн. «Позитивний економічний ефект від запровадження цивілізованого ринку землі стимулюватиме притік інвестицій в аграрну галузь та прямі надходження до державного та місцевих бюджетів. Тобто нам потрібні дешеві гроші, щоб могла розвиватись аграрна галузь», – переконував Милованов. Він відмітив, що уряд вже затвердив порядок кредитування малих фермерів.

 Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов

За Миловановим дали слово голові профільного парламентського комітету Миколі Сольскому, який і є головним автором законопроєкту № 2178-10. Він включив улюблену пластинку прихильників зняття мораторію про існування нині тіньового ринку землі, що працює через сірі схеми обходу мораторію. Мається на увазі здача ділянок в довгострокову оренду, договори емфітевзису, заповіти і тому подібні схеми привласнення земель. 

«Люди, які купують землю через схеми, розуміють ризики, які з цим пов’язані, – казав Сольський. – За необхідності юристи конкурентів або рейдерів зможуть знайти масу зачіпок, щоб попсувати нерви такому землевласнику. І тому ціна землі за такими схемами не є справедливою. У програші, по суті, залишаються дві сторони: продавець, який отримав занижену вартість ділянки, і покупець, який не захищений юридично».

Голова комітету звернув увагу на несправедливість, коли мораторій не поширюється на 3,7 млн га земель для ведення особистого селянського господарства, а от 7 млн пайовиків не можуть ані продати, ані обміняти свої землі. Сольський запропонував обговорити рівень концентрації земель в одних руках (в нинішній редакції – біля 200 тис. га) та участь іноземців у структурі українських юридичних осіб, що матимуть право придбавати землю. Нагадавши при цьому, що президент пообіцяв допустити іноземців на ринок тільки за результатами референдуму.

Голова аграрного парламентського комітету Микола Сольський

Виступ уповноваженого президента з питань землі Романа Лещенка, який пафосно переконував з трибуни, що Зеленський втрачає рейтинг, роблячи непопулярні кроки, і закликав шукати національний компроміс, завершився вигуками «Ганьба!». Так само закидали вигуками «слугу народу» Павла Халімона. Він у своєму виступі звертався більше до колег по фракції, нагадавши їм, що вони мають голосувати за питання землі, бо воно було в програмі президента, а якщо хтось з них раптом відчув себе великими політиками – це омана.

Якщо Халімона та іншого «слугу» Дмитра Костюка зал «зафукав» (Стефанчуку дуже часто доводилось закликати до тиші в залі), то Наталії Королевській з ОПЗЖ аплодував. Колишня соратниця Януковича добре відчула настрої залу, залякавши його спекулянтами, які все скуплять за безцінь, та розповівши історію про бабунь, які цікавляться в неї, скільки ж після всього, що натворить Зеленський і Ко, буде коштувати шматочок землі на кладовищі. «Не бійтеся провести всеукраїнський референдум!» – звернулася вона до влади.

Взагалі-то ідею про референдум щодо продажу землі Королевська поцупила у своєї «політичної матері» Юлії Тимошенко. Але лідерка «Батьківщини» і без цього  отримала свій шматок слави цього вечора. На початку свого виступу вона запропонувала Стефанчуку більше давати слово фермерам, а не політикам. Тим не менш, свій час, який був наданий за регламентом, Юлія Володимирівна весь використала та ще й просила «добавки».

Говорила Тимошенко, як завжди, душевно та переконливо. Вона розкрила хитрий план влади розглянути законопроєкти в комітеті за закритими дверима, а потім прийняти їх в турборежимі. Тимошенко переконувала, що якщо землю зможуть купувати юрособи, то все скуплять іноземні корпорації, бо нинішні вітчизняні орендарі землі не є конкурентами міжнародному капіталу. Окремо дісталося допоміжному законопроєкту №2194. У ньому Тимошенко звернула увагу на зникнення поняття особливо цінних земель, можливість зміни цільового призначення землі та дозвіл на зняття верхнього шару з неї. До того ж, держава самоусувається від процесу, передаючи все на рівень сільських громад. Наостанок ЮВТ закликала повставати та не здати Україну. Соратник Тимошенко Вадим Івченко згодом проілюстрував сказане нею, продемонструвавши на екрані Ради фрагмент з відомого радянського фільму, де цар-самозванець розбазарює «казенні землі».

Ще одна жінка-промовець – Юлія Клименко з «Голосу» – запропонувала розділити реформу на декілька етапів, надавши першочергове право на покупку фізичним особам-фермерам і моніторити хід реформи. Аби фермери мали змогу купити землю, в «Голосі» закликали забезпечити їх довгостроковими кредитами під малі відсотки та запровадити принаймні на перші п’ять років дуже високі ставки на перепродаж.

Соратник Ігоря Коломойського Ігор Палиця з групи «За майбутнє» обізвав уряд представниками міжнародних холдингів та пообіцяв, що його група голосувати за ринок землі не буде. А представник «ЄС» Олексій Гончаренко закликав обласні ради в день розгляду питання в парламенті провести виїзні засідання під стінами Верховної Ради.

Після того як політики вдосталь наговорились, черга, нарешті, дійшла і до аграріїв.

Голова ГО «Всеукраїнська аграрна рада» Андрій Дикун закликав не спекулювати темами про низьку ціну оренди землі в Україні. Він навів приклад Литви, де оренда гектару коштує $150 на рік, і порівняв з Вінниччиною, де цей показник сягає $200. А також запропонував продовжити мораторій ще на три роки і за цей період ще за президентства Зеленського зробити правильну реформу.

Президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Стрижак звинуватив президента в брехні і лукавстві та обізвав «ЗеКоманду» командою зелених доларів.

А Геннадій Новіков з «Аграрного союзу України» порівняв ситуацію з земельним законом з купівлею машини, яку ти ніколи не бачив, та закликав аби власником землі могла бути тільки держава… до відновлення територіальної цілісності.

Голова Союзу українського селянства Іван Томич, якого тісно пов’язують з Юлією Тимошенко, в один тон з нею назвав законопроєкт таким, що несе загрозу українській нації та навів приклад Болгарії, яка після відкриття ринку землі вимушена імпортувати 90% продовольства.

Втім в цьому хорі суцільної «зради» лунали й інші думки. Експерт грантового Реанімаційного пакету реформ Дмитро Ливч зазначив, що 92% опитаних землевласників хочуть повернути собі право розпоряджатись своєю власністю та  розпочати власний бізнес. Його однодумці з числа промовців нагадували, що є рішення Європейського суду з прав людини, куди звернулись незадоволені мораторієм громадяни України та виграли по 3 тисяч євро відшкодування за неможливість розпорядитись власною землею. Тим, хто незадоволено кричав з місця, пропонували в майбутньому скидатись на такі штрафи з власних кишень.

Наостанок віцеспікер Стефанчук надав слово звичайним власникам паїв (причому один з них виступив в форматі відеозвернення), які, звичайно ж, виступили за те, що ринок всіх розсудить. «Ви всі фермери, дайте сказати простим людям, – намагалася перекричати залу власниця паю Тетяна Паденко. – Ви не хочете слухати селян, чому вони не можуть продати свій пай?»

«Квінтесенцією» цього бурхливого дня став заключний незапланований виступ героя України Степана Хмари. Він назвав команду Зеленського «шпаною ліквідаторів» та падаллю, яку треба повикидати та віддати під трибунал.

Один цієї з представників «шпани» Стефанчук подякував радянському дисиденту і слухання закрив.

Павло Вуєць, «Главком»

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вирощування врожаю спільними зусиллями: які переваги для фермера

В умовах нестабільної економічної ситуації та недостатньої кількості оборотного капіталу вітчизняні фермери змушені економити та рахувати кожну вкладену копійку. Отримати фінансування для проведення польових робіт сільгоспвиробнику не так вже й просто: банківські кредити часто невигідні та потребують забезпечення застави, яку фермер не завжди може надати. А без застосування якісного насіння, добрив та засобів захисту рослин неможливо отримати добрий врожай та забезпечити високі фінансові показники господарства.

Саме тому сьогодні особливо актуальними стають взаємовигідні партнерські стосунки між фермерами та дистрибуційними компаніями. Яскравим прикладом такої плідної співпраці на сучасному українському ринку є «Програма спільного вирощування» від компанії Vitagro Partner.

«Програма спільного вирощування» – це проект підтримки українських аграріїв, де компанія Vitagro Partner виступає взаємодоповнюючим партнером у вирощуванні врожаю.  Ключова особливість програми – це відсутність грошових відносин. Клієнт отримує повний перелік засобів захисту рослин, насіння, добрива, інокулянти на безоплатній основі, а розраховується в кінці сезону частиною врожаю. Таким чином аграрії мають змогу заощадити кошти в період, коли вони потрібні на виробничі потреби», – зазначає Микола Сучек, кандидат сільськогосподарських наук,  керівник відділу R&D компанії Vitagro Partner.

«Програма спільного вирощування» охоплює десять основних сільськогосподарських культур: 7 ярих (соя, горох, кукурудза, соняшник, гірчиця біла, пшениця яра, ячмінь ярий), та 3 озимих (пшениця та ячмінь озимі, ріпак). Програма діє по всій Україні, а в 13 регіонах  компанія Vitagro Partner має свої філії  - Волинській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській та Харківській областях.

«Після рішення про старт Програми, наші спеціалісти - менеджер та  агроном-консультант проводять обстеження поля партнера, аналізують місцеві ґрунтово-кліматичні умови, матеріально-технічну базу господарства. На основі отриманих висновків підбирається сорт, система захисту культури, рекомендується удобрення, регламент проведення робіт. Далі господарству надається насіння сорту нашої торгової марки Semelita, який ми підібрали, засоби захисту рослин Bayton, мікродобрива Energreen. Компанія має власний насіннєвий завод, що виготовляє насіння ТМ Semelita, та обладнаний найкращим обладнанням від Cimbria, насіннєву лабораторію, власну досвідчену агрономічну службу, має можливість відібрати для насінницьких ділянок найкращі поля, щоб виростити насіння з високими посівними якостями. Головна задача — забезпечити сортову чистоту та виробити якісне насіння з найменшим відсотком травмування», - підкреслює Микола Сучек.

За його словами, найголовнішою перевагою такої співпраці є агрономічний супровід партнера протягом усього періоду вирощування, адже погодні виклики, спалахи хвороб, шкідники вносять свої корективи в систему догляду за культурами. 

«Консультативний супровід є «червоною ниткою» співпраці. Іноді керівники господарств самі просять: - «Приїжджайте, контролюйте, щоб ми все зробили правильно», бо саме за такої взаємодії усі сторони зацікавлені в отриманні високих врожаїв», - підкреслює Микола Сучек.

Він зазначив, що в минулому році «Програмою спільного вирощування» було охоплено 72 агропідприємства на площі біля 7000 га, а вже в поточному році –140 господарств на площі більше 11 000 га. Крім того, вже на сьогодні по озимій групі під врожай 2020 року укладено договори більше ніж 4000 га.

«З багатьма підприємствами працюємо в ланках сівозміни, вважаю таку співпрацю найбільш оптимальною, адже, наприклад, виростивши сою на конкретному полі ми знаємо які препарати вносили, ступінь забур’яненості, післядію препаратів, потенціал ґрунту і т.д., відповідно працюємо далі по пшениці озимій, корегуючи технологію саме під це поле. Виростили пшеницю озиму, працюємо по соняшнику, і т. д.», - зазначає Микола Сучек.

З кожним роком компанія Vitagro Partner нарощує оберти  та розширює  клієнтську базу, підвищуючи  стандарти українського агробізнесу. Компанія використовує у роботі передові  технології та інтегрує їх в український досвід.  Vitagro Partner має новітню наукову базу, а авторські технології  наукового відділу тестуються та вдосконалюються на власних полях  компанії. Агрономи сільгосппідприємств, які співпрацюють з Vitagro Partner, відзначають збільшення урожайності по всіх культурах в півтора рази, навіть в умовах посухи.

«На жаль, зміни клімату, які накрили нашу планету, не оминули і Україну. Враховуючи пряму кореляційну залежність сільськогосподарського виробництва від погодних умов, головна задача наукового відділу компанії «тримати руку на пульсі», та діяти на випередження, адаптуючи технології, підбираючи сорти, культури, діючі речовини, щоб своєчасно давати відповіді на погодні виклики.  Обираючи нові високоврожайні сорти насіння фермерські господарства можуть вийти на високі показники врожайності та прибутковості.  А застосовуючи  засоби захисту нового покоління під торговою маркою Bayton зможуть бездоганно забезпечити надійний  захист від бур’янів та шкідників, щоб усі рослини дали бездоганний врожай», - підкреслює Микола Сучек. 

Довідка: 

«Програма спільного вирощування від Vitagro Partner включає:
• Якісне, сучасне насіння, підібране з урахуванням кліматичних та географічних особливостей регіону;
• Агрономічний супровід та консультації фахівців на всіх етапах вирощування;
• Використання сучасних інтенсивних технологій вирощування сільгоспкультур, що випробувані на полях Vitagro Partner.

Умови участі: 
- посівні площі не менш як 50 га;
- відсутність податкового боргу та відкритих виконавчих проваджень;
- забезпечення угоди додатковою гарантією.