Програма компенсації вартості сільгосптехніки майже не працює

Це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у Державному бюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей – 24 підприємства – придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки – 10 одиниць на суму 3,0 млн грн – в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області – 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської – 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей – на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки, зауважив Ярослав Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу – оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільськогосподарської техніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, до 1 травня. Адже до цього часу аграрні підприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно бюджетного розпису Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі, підсумував Ярослав Навроцький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Овочі в теплицях України подорожчали на третину

Згідно даних моніторингу «Інфо-Шувар», середня ціна тепличного огірка на майданчиках гуртових ринків сьогодні вже досягла 18-21 грн/кг (0,58-0,67 EUR/кг), а помідор подорожчав до 18-22 гр/кг (0,58-0,71 EUR/кг). В порівнянні з минулим роком, ціни на продукцію також збільшились на 25-30%.

 

«Ціни на тепличні овочі в Україні завжди починають стрімко зростати саме з початку жовтня, в цей період суттєво скорочується світловий день, тому вибірки в теплицях зменшуються. Загальна пропозиція тепличних овочів в українських господарствах в цьому сезоні була дещо меншою, тому і ціни на огірки та томати протягом майже всього сезону тримались на досить високому рівні. Саме через високі внутрішні ціни ми спостерігаємо скорочення обсягів експорту цієї продукції», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

За словами Тетяни Гетьман, найближчими днями слід очікувати посилення тенденції до зростання цін, бо в українських теплицях сезон вже майже добігає кінця. На початку поточного тижня, великі господарства підняли ціни на помідор до 20-21 грн/кг (0,64-0,67 EUR/кг),а огірок сьогодні пропонується не дешевше 19-20 грн/кг(0,61-0,64 EUR/кг). Слід зазначити, що імпортери поки що лише спостерігають за впевненим зростанням ціни на внутрішньому ринку і не квапляться масово завозити огірок та томат з Туреччини Таку стриману позицію трейдери пояснюють відносно високими цінами в самій Туреччині, до того ж, поки що зберігаються ризики пов’язані з валютними коливаннями в самій Україні.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на м’ясо у Україні продовжують відриватись від світових (інфографіка)

Вересневий індекс світових цін ФАО на м’ясо залишився на рівні попереднього місяця – 173,2 одиниці. В складі цього індексу незмінними залишилися індекси цін на яловичину і курятину, тоді як овече м’ясо трошки подорожчало, а свинина трошки (на 1,2%) подешевшала.




В Україні Держстат ще не вивів підсумків оптових цін на м’ясо за вересень, але є дані моніторингу роздрібних цін станом на кінець місяця і він показує продовження зростання по всіх позиціях. Яловичина і курятина подорожчали протягом минулого місяця на 2,7%, свинина – на 1,5%.

Що ж з цього випливає? По перше, для того, щоб мати можливість порівнювати тенденції світового і українського ринків, нам треба відокремити вплив зміни курсу долара до гривні. За вересень долар зріс у нас на 1,8%, отже наші ціни на м’ясо в доларовому еквіваленті продемонстрували дещо іншу картину – яловичина подорожчала на 0,9%, курятина – на 0,8%, а свинина подешевшала на 0,4%.

Отже можна побачити, що незважаючи на зростання долару, ціни на м’ясо у Україні продовжують відриватись від світових (дивись графіки), зменшуючи можливості для експорту і збільшуючи привабливість імпорту. Статистика зовнішньої торгівлі підтверджує це – у вересні імпорт всіх трьох видів м’яса, а також м’ясних субпродуктів і сала зріс відносно до серпня (яловичина +47% до 0,12 тис. тон, свинина +172% до 1,1 тис. тон, м’ясо птиці +30% до 13,7 тис. тон, субпродукти +50% до 2,2 тис. тон, сало +54% до 7,2 тис. тон).

Експорт, навпаки, впав по всіх товарах окрім яловичини і сала (яловичина +4% до 3,4 тис. тон), свинина –70% до 0,1 тис. тон, м’ясо птиці –8% до 20,4 тис. тон, субпродукти –11% до 0,7 тис. тон, сало зараз взагалі не експортується).

Загальний імпорт свинини, м’яса птиці і сала з січня по вересень в цьому році вже більший ніж рік тому, але експорт також збільшився, тож торговельне сальдо по м’ясу залишається позитивним. По субпродуктах і салу Україна, нажаль, була і є нетто-імпортером.

Тепер зрозуміло, що зростання внутрішніх цін на м’ясо не може продовжуватися нескінченно, оскільки імпорт буде зростати, а експорт падати, збільшуючи пропозицію на внутрішньому ринку. Ми це вже бачимо і можемо навіть спрогнозувати, що в найближчі тижні ціни мають стабілізуватись, або навіть трошки відкотитись назад. Відкат може бути найбільш помітним по свинині, ціни якої на світовому ринку зараз на спаді.

Щодо купівельної спроможності українського споживача, то вона зростає, але вочевидь не так як зростали ціни на м’ясо. Цілком очікуваним результатом цього буде скорочення загального споживання м’яса в країні в цьому році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні давно немає якісного борошна

Про це заявив директор галузевого об`єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко в інтерв`ю Agravery.com, пише Аgropolit.com.

За словами Васильченка, найбільша проблема в тому, що робота зернотрейдерів, борошномелів та виробників хліба ще донедавна не була систематизованою та узгодженою, і лише зараз ми почали виступати із спільними інтересами.

«Пригадую, 1998 році був створений ДАК «Хліб України», який отримав державне замовлення від зернотрейдерів, тоді було створено перше ДСТУ. Його широко обговорювали, і коли ми порівнювали його із радянським  ГОСТом, ми вже бачили, що отримуємо зменшення якісних показників хлібу, хлібопекарні виступали проти цього стандарту, а борошномели мовчали. У ДСТУ були враховані деякі наші пропозиції хлібопекарень, проте узгодженої позиції  так і не було. По суті, хлібопекарні і зараз хоч і відносяться до Мінагропроду, проте безпосередньо ми із виробниками зернових не працюємо. Саме борошномели беруть зерно і вони мають спільно із нами мають бути зацікавлені у якісній сировині, у виробництві якісного продукту, думати над внутрішнім ринком», ‒ розповів директор «Укрхлібпром».

Він наголосив, що наразі все орієнтовано на експорт, але не розуміє, чому на експорт постачається краще, а в країні залишається гірше.

"За останні 12 років ми 4-5 разів вносили зміни у ДСТУ на пшеницю, постійно знижуючи якісні показники аби догодити зернотрейдерам. Таким чином по клейковині ми опустилися з 28 до 23. Це означає, що приміром нашої давньої візитівки «української паляниці» наші діти уже куштувати не зможуть, тому що просто не існує на ринку такого борошна з клейковиною 30-35%", ‒ зазначив Васильченко.

І додав, що деякі виробники переходять на прискорені технології, аби хліб швидко не черствів.

"Проте левова частка походить саме від сировини, яку ми вимушені використовувати. Якщо вхідна сировина не найкращої якості, то отримувати з неї хороший хліб  – це нонсенс", ‒ підсумував Олександр Васильченко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці представили унікальну зрошувальну технологію

Стартап увійшов до переліку найкращих на Європейському конкурсі бізнес-ідей, пише Український погляд.

Розробники стартапу Water Cloud UA говорять про те, що їхній винахід дозволить заощадити мільйони гривень на зрошенні і забезпечити полив культур в регіонах, де спостерігаються проблеми з поставками прісної води.

Зовні пристрій схоже на традиційний кулер, вода у якому утворюється з конденсату. У пристрою є «мозок», що керує процесом збору вологи і її очищення. Установка працює за принципом кондиціонера, проте грошей на електроенергію витрачати не треба, оскільки є сонячна батарея. Технологію можна використовувати для поливу та зрошення полів.

У середньому на поле розміром 1 га буде потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати як домашній пристрій, що за добу генеруватиме щонайменше 4 літри води. Коштує він близько $300. Це дешевше, ніж доступні аналоги на ринку.

Пристрій можна програмувати, а також регулювати ступінь мінералізації води.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на банани продовжують падати

Лише за тиждень ціни на банани на українському ринку знизилися в середньому на 10%. Сьогодні великооптові партії цих фруктів надходять у продаж по 18-20 грн/кг (0,58-0,64 євро/кг), хоча ще тиждень тому ціна на цю продукцію нерідко доходила до 22 грн/кг (0,70 євро/кг), пише delo.ua

Негативний ціновий тренд аналітики ринку пов'язують із сезонним збільшенням поставок банана в Україну. Однак при цьому вони відзначають, що вже сьогодні ціни в цьому сегменті опустилися на 10-13% нижче рівня на аналогічний минулорічний період.

Галузеві експерти не виключають, що в поточному сезоні Україна може помітно наростити імпорт банана. Свою думку вони аргументують перспективою досить високих цін на яблуко, яке є головним конкурентом банана на українському ринку.

Нагадаємо, що в сезоні-2016/17 Україна імпортувала 282 тис. тонн бананів, що в 1,7 рази більше, ніж сезоном раніше, і є максимальним показником за останні 4 сезони.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview