Промисловий підхід забезпечить нарощення виробництва волоського горіха

Згідно з даними галузі, деякі виробники вже розширили комерційні плантації до 500-600 га. Вартість підготовки 1 га комерційних садів волоських горіхів ~ $1,2-1,8 тис., пише kurkul.com.

Завдяки державній підтримці комерційних виробників волоських горіхів, яка відновилася з 2017 р., очікується, що в цьому сезоні загальна площа садів зросте до 16,2 тис. га.

Значна частина волоських горіхів в Україні виробляється дрібними фермерами, далекими від сучасних технологій — вони не користуються добривами або механізованими способами збирання врожаю. Фермери не інвестують гроші в культивацію садів, і сади природнім чином скорочуються.

У 2015 р. фермерські посадки становили 84% від загальної площі плодоносних садів, то в 2016 р. їх залишилося тільки 77%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ірландія зацікавлена в експорті української птиці

Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

"Борис Кобаль наголосив, що Україна дуже зацікавлена в експорті своєї продукції до держав Європейського Союзу, тому Держпродспоживслужба готова обговорювати всі питання щодо експорту українських товарів. Окремо він відзначив, що Україна має досвід експорту продуктів птахівництва на територію ЄС, а Службі необхідна дорожня карта кроків з відкриття ринку Ірландії для українського м’яса птиці та продуктів птахівництва. Такі спільні кроки сторони домовилися виробити під час комунікації в найближчій перспективі", - повідомила прес-служба.

Також повідомляється, що представник українського офісу Агентства з питань просування експорту та надання технічної експертизи Том Калаген зазначив, що понад 50% імпорту Ірландії складає м’ясо птиці та наголосив, що його держава зацікавлена в експорті даного виду продукції з України в охолодженому вигляді.

Зазначається, що було обговорено питання імпорту до України ірландської генетичної продукції, зокрема великої рогатої худоби, овець, свиней.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ідеально поєднати нішеві й основні культури

Водночас поступове розширення їх виробництва дозволить як невеликим фермерським господарствам, так й агрохолдингам диверсифікувати джерела отримання доходів, пише AgroTimes.

Також нішеві культури можуть стати вирішенням проблем дотримання сівозміни та виснаження ґрунтів, що виникають через перенасиченість їх кількома основними сільськогосподарськими культурами.

Так, сорго, експортні ціни на яке зіставні із цінами пшениці або ячменю, може виступати ефективним замінником поширеніших культур.

Сорго можна з високою ефективністю виробляти в південних регіонах України, адже воно має високу стійкість до посушливих умов і солоності ґрунтів. Рентабельність виробництва цієї культури може варіюватися від 10–20% до 40–50% в окремих господарствах.

Досить поширеною є думка, що властивості сорго в майбутньому можуть зумовити його вихід із категорії нішевих і здобуття позиції однієї з основних експортних культур в Україні, зокрема, в сегменті фуражних зернових.

Іншим вдалим прикладом у цьому контексті може стати льон. Високий експортний потенціал, а також економічність вирощування в поєднанні з високою його цінністю як попередника дозволяють розраховувати на збільшення популярності льону серед вітчизняних  агровиробників.

Враховуючи домінування соняшнику в сегменті олійних культур, раціональним рішенням відновлення родючості ґрунтів є використання гірчиці як сівозмінника. Гірчиця добре росте навіть після соняшнику, а її насіння має високий попит у країнах Європи, наприклад Німеччині. До того ж вартість тонни такої продукції може сягати $600.

Зважаючи на невисокі обсяги виробництва, світові ціни на нішеві культури підтримуються на вищому рівні. Для деяких нішевих зернових, наприклад, сорго чи проса, рівень експортних цін є зіставним із цінами для пшениці, кукурудзи або ячменю, а олійний льон, гірчиця, гречка та деякі інші нішеві є значно дорожчими.

Середні ціни експорту деяких нішевих сільгоспкультур з України, $/тонна

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці масово переходять на самогон

Теґи: 

За останній рік, за даними Держстатистики України, продукції виробили на $16,6 млн, пише propozitsiya.com.

Згідно зі статистичними даними, виробництво горілки за рік скоротилося на 12%. А за 5 років Україна скоротила виробництво горілки вдвічі. У 2011 році в країні виробили продукції на $33,4 млн.

Разом з тим, як відзначають експерти, споживання горілки українцями не знижується, споживачі починають переходити на вживання самогону та інших саморобних алкогольних напоїв.

Нагадаємо, Кабмін ініціював чергове підвищення акцизів на алкогольну продукцію. Крім того, планується переглянути і мінімальні роздрібні ціни на алкоголь. Вони можуть зрости на 10-15%: горілка і лікеро-горілчані вироби - на 11,3%; коньяк (бренді) - до 6,1%; віскі, ром і джин - на 4,6%; вина, ігристі вина, вермути - до 1,8%. Таким чином, вартість пляшки горілки з 70 грн збільшиться до 80 грн.

У той же час, кількість фальсифікованого алкоголю на ринку побільшало. Аби уберегтися від ризику придбання фальсіфікату, сьогодні вже недостатньо просто купувати алкоголь в магазинах, бо підроблену продукцію (під іменитими брендами в тому числі) можна купити і в магазинах, і в перевірених точках продажу.

Щоб не купити фальсифікат, варто: звертати увагу на акцизну марку, захисні елементи етикетки і упаковки того чи іншого алкогольного напою; купувати алкоголь тільки в перевірених і легальних торговельних точках, краще - супермаркетах; на пляшці алкоголю повинна бути акцизна марка; кришка пляшки не повинна вільно провертатися; наявність дозатора на пляшці - ознака заводського продукту; етикетка повинна бути яскравою, без розводів і слідів фарби; краще вибирати перевірені марки і бренди; алкогольний напій не повинен бути дешевим.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки меду споживають українці

Про це в інтерв’ю  для «Інфо-Шувар» повідомла Анна Бурка,  національний консультант ФАО з питань ринку  меду в Україні.

За даними пані Бурки, в середньому, один українець за рік з’їдає близько 0,8-1 кг меду. «Ми насправді їмо меду більше, ніж споживачі в інших регіонах.  Наприклад, споживання меду в США хоча щорічно й зростає, але, станом на 2016 рік, на одну людину воно становило лише 0,76 кг на рік. – розповідає Анна Бурка.  В країнах ЄС середній показник споживання меду взагалі становить 0,65 кг на людину в рік. Втім, слід зазначити, що ситуація в розрізі   цього регіону досить неоднорідна, в деяких європейських країнах меду споживають навіть більше ніж в Україні. Наприклад, в Словенії, за рік одна людина споживає близько 1,6 кг  меду, в Греції  цей показник становить  1,55 кг, а в  Швейцарії  1,3 кг».

Втім, експерти галузі одноголосно погоджуються з тим, що саме експорт є головним драйвером ринку меду в Україні. «Виробництво меду в Україні в минулому  році склало 90-100 тис. тонн, при цьому, на зовнішні ринки ми поставили 57 тис. тонн загальною вартістю 97,3 млн.$. Для порівняння, ще п’ять років тому Україна знаходилась лише на 11 позиції в рейтингу світових експортерів меду, в 2012 році на зовні ми продавали всього 13,3 тис. тонн цієї продукції (31,3 млн.$)», – розповів Вадим Паньковський, директор «Асоціації українських експортерів та переробників меду».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Житомирщині за датськими технологіями побудували свиноферму

У селі Грозино Коростеньського району завершилася третя черга реконструкції тваринницького комплексу під комплекс з вирощування (вигодовування) свиней. Замовником робіт виступало українсько-датське ТОВ "ДФУ Агро".

За інформацією ProfiDOM.com.ua, нове приміщення загальною площею понад 2,1 тис. кв. м відповідає стандартам організації виробництва на свинофермах Данії, головний з яких - дотримання біобезпеки. Майже вся робота на фермі автоматизована, з мінімальним доступом людини до тварин. Потужність третьої черги свинокомплексу становить 8,83 тис. голів в рік, а вартість основних фондів, прийнятих в експлуатацію, - понад 14,1 млн. грн.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview