Прибуток найбільшого виробника соняшникової олії рекордно впав

За підсумками 2017 фінансового року виручка агрохолдингу "Кернел" бізнесмена Андрія Веревського склала $2,17 млрд, що на $180,4 млн (9,1%) вище показника 2016 фінансового року. Про це йдеться у звіті компанії, передає ЛІГАБізнесІнформ.

Чистий прибуток Кернел склав $176,2 млн, що на 21,7% менше аналогічного періоду минулого року. Показник EBITDA зменшився на 7,8% до $319,2 млн.

Як заявив голова ради директорів компанії Андрій Веревський, до 2021 р. Кернел планує збільшити показник EBITDA до $500 млн.

Раніше повідомлялося, що компанія Кернел домовилася з синдикатом європейських банків про залучення трирічної кредитної лінії на $200 млн.

Кернел - найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії. З 2007 р. акції компанії торгуються на WSE.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Будівництво зернового терміналу Cargill в порту «Південний» перетнуло екватор

Про це повідомила компанія MV Cargo, яка здійснює будівництво терміналу, пишуть Порти України.

«Будівництво нового зернового терміналу Cargill і MV Cargo реалізовано наполовину. 20 жовтня з дна майбутньої акваторії нашого терміналу підняли 2 001 700 кубометрів грунту, а, значить, ми на половині шляху. Наші партнери - корпорація China Harbour Ukraine - випереджають графік на 25,8%», - повідомила MV Cargo.

Крім того, будівництво наземної частини терміналу виконано на 50%. «Дуже символічно, що будівельні роботи на наземній частині теж виконані вже на 50%. Найбільший інвестиційний проект в Україні реалізується якісно і в строк», - пише компанія.

В травні 2017 року Міністерство інфраструктури затвердило титул проекту днопоглиблювальних робіт в порту «Південний» в рамках будівництва зернового терміналу Cargill.

В травні 2017 року Адміністрація морського порту «Південний» і China Harbour Engineering Сompany (CHEC) підписали контракт на проведення днопоглиблювальних робіт в рамках проекту «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту «Південний» (перша черга будівництва)». Згідно з контрактом, CHEC проведе збільшення глибини підхідного каналу з 16 до 19 метрів і створить операційну акваторію глибиною 16 метрів біля причалів №№23, 24 і 25. Проект буде завершено в березні 2018 року. Вартість проекту - 1065 млрд грн. CHEC приступила до виконання днопоглиблювальних робіт в акваторії порту «Южний» 31 серпня 2017 року.

У лютому 2016 року Сargill і MV Cargo домовилися реалізувати інвестиційний проект з будівництва зернового терміналу в «Південному» річною потужністю 5 млн тонн. Потужність одночасного зберігання зерна складе 290 тис. тонн. Термінал буде обладнаний 14 силосами по 15 тис. тонн і складом підлогового зберігання на 80 тис. тонн. Добова потужність по прийому і розвантаженню зерна з залізниці складе 9 тис. тонн. Термінал зможе забезпечити перевалку 10% зернових, вироблених в Україні. Загальна сума інвестицій сягає $ 150 млн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через брак потужностей для зберігання зерна Україна втрачає 25% врожаю

Про це повідомляє ProConsulting, пише landlord.ua

Згідно даних Аграрної біржі, в Україні діє 753 елеватори, що забезпечують одноразове зберігання майже 33,5 млн т зерна. При цьому якість елеваторів не відповідає потребам агросектору, 80% потребують модернізації.

Недостатність і зношеність фондів зберігання зернових обумовлює необхідність у будівництві зерносховищ загальним об’ємом до 15 млн тонн, підрахували експерти.

При цьому, щоб побудувати елеватор потужністю 50 000 тонн одночасного зберігання, сертифікованого за стандартами ЄС, знадобляться інвестиції в розмірі $11 млн.

«З цієї суми до 60% буде витрачено на будівельні роботи. Купівля та наладка обладнання займе 30-35%. На прокладення залізничних шляхів знадобиться ще 5% від обсягу інвестицій. 5-10% суми піде на одержання дозвільної та розроблення містобудівної документації», — пояснюють в ProConsulting.

Нині третина елеваторних потужностей в Україні належить десяти найбільшим агрохолдингам. Власний елеватор для компанії — це незалежність від ринкової кон’юнктури й можливість отримати вищу ціну за зерно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють на збиранні шипшини

Теґи: 

Цьогоріч урожай хороший. Зібрані червоні ягоди селяни збувають заготівельникам. На початку сезону за кілограм платили десятку, останній тиждень ціну підвищили до 17 гривень, пише Карпатський об’єктив.

Завдяки дарам природи дехто заробив собі не тільки на солодощі, кишенькові витрати, а й зміг поповнити сімейний бюджет.

"Нелегкі ці гроші, бо збирати шипшину не так і легко – колючки чіпляються не лише за одяг та псують його. У мене всі руки подерті до крові, – каже Марія Юріївна з Іршавщини. – Але для мене такий заробіток добрий, бо нічого не вкладаєш і нічим не ризикуєш. Зранку погодувала худобу, подоїла корову і пішла в гущу збирати дербанки (так називають шипшину в деяких селах Іршавського району). Раділа, коли додому поверталася з п’ятьма кілограмами. Для мене, пенсіонерки з мінімальною пенсією, 50 гривень – гроші. Бо ж половину пенсії витрачаю на ліки – страждаю на серцево-судинні захворювання, маю ревматизм".

Сім’я Савків з п’яти членів родини – двоє дорослих та троє підлітків – на зборі шипшини заробили чотири тисячі грн. За виручені кошти батьки купили дітям зимове взуття, дали на кишенькові витрати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині працює унікальний горіховий центр

У селі Вергуни Черкаського району вже працює горіховий центр. Це один із перших таких проектів в Україні. У нього інвестують майже 10 мільйонів гривень, пише cherkasy24.info.

"Це справді унікальний проект, - каже генеральний директор агропромислової компанії «Маїс» Сергій Осадчий. - У селі Вергуни діє сучасний комплекс для проведення зимового щеплення горіха, теплиці площею 1000 квадратів для загартування посадкового матеріалу, розсадник для дорощування саджанців на 10 гектарах із системою зрошування".

У селі Гуляйгородок на 66 гектарах розміщені промислові насадження для отримання плодів волоського горіха і фундука, а також деревини. У недалекій перспективі це село стане повністю горіховим садом, який займатиме 100 гектарів.

Горіховий центр працює цілорічно, тобто це постійна, а не сезонна робота для місцевих жителів.

Планують вирощувати саджанці французької, молдавської та української селекції. Цього року прищепили 125 тисяч саджанців, а згодом сподіваються вийти на 200 тисяч.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери вручну роблять сири з козиного молока

Подружжя Ян і Ельвіра Гатицькі три роки тому почали життя з чистого аркуша. Механік і юрист мирно жили в рідній Макіївці, де будували плани на життя і займалися улюбленою справою, але в 2014-му окупація і військові дії на Донбасі внесли корективи в розмірений розпорядок. Інженер-механік Ян і юрист Ельвіра забрали синів і переїхали з окупованого міста в невелике село Студенок на кордоні Харківської та Донецької областей. Тут, подалі від вибухів і стрілянини, за кілька років організували власну справу: звели ферму європейського зразка, на якій вирощують породистих кіз і вручну роблять сири.

"Сегодня" познайомилася з фермерами і дізналася, як їм вдалося почати власну прибуткову справу з нуля і чому вони вирішили зробити ставку саме на козівництво.

Ферма розташована на просторій ділянці з новенькими будівлями: зліва будинок і двір, праворуч - дерев'яна затишна будівля для прийому гостей і магазин, далі видніється подвір'я з великою ангаром для кіз.
new_image12_66

Як виявилося, на фермі все строго поділено і структуровано: є пологове відділення, де тварини з'являються на світ, далі їх переводять до дитячого відділення, а вже дорослих тварин сортують і селять в спеціальному ангарі, або на вигоні.

Погладжуючи козенят, Ян розповідає, що два гектари землі під Святогірському купив ще в 2010-му, щоб тримати кількох коней. А ось коза в будинку з'явилася випадково, коли в 2012-му знайомий вирішив презентувати подружжю "молочницю". З тих пір інженер вирішив змінити профіль і всерйоз взявся вивчати питання.

"Мене зацікавили ці тварини. Я став вивчати їх, читати багато літератури з козівництва, перекладав іноземні сайти з цієї тематики", - говорить Ян.

 

Щоб вловити тонкощі козівництва, Ян кілька років подорожував по Франції, Німеччині, Австрії та Чехії.

"Це дуже невибагливі тварини, при цьому їх м'ясо і молоко дуже корисні, особливо молоко, яке називають еліксиром життя і по користі для організму значно перевищує коров'яче", - розповідає Гатицький.

Вивчивши досвід і склавши план, подружжя вирішило звести ферму в рідній Макіївці і навіть замовили перших кіз, але військові дії на Донбасі внесли корективи в їхні плани. Влітку сім'я перебралася на дачу, а восени стала розводити тварин.

Зараз сімейство займається виключно фермою. Секрету зі свого бізнесу подружжя не роблять і з радістю діляться тонкощами козівництва і сироваріння з охочими. При цьому виростити конкурентів не бояться, запевняючи, що це лише підстьобує шукати нові підходи.

new_image8_178

Починаючи життя з нуля на новій території, нинішнім козівникам довелося неабияк витратитися, вклавши в справу власні заощадження. Щоб звести ферму і купити перших кіз, подружжя продало дві іномарки, на яких їздили. Крім того, їм вдалося виграти три гранти: 250 000 грн Гатицькі отримали від ПРООН в Україні, ще два по 20 000 грн виділила Міжнародна організація з міграції. За ці гроші вдалося купити форми для сироваріння і доїльний апарат, а також обладнати невелику камеру для дозрівання сирів.

Щоб бути успішними і створювати те, що зацікавить людей, подружжя стежать за тенденціями на ринку, переймаючи досвід на майстер-класах та семінарах з козівництва і сироваріння.

"Останнім часом нам не вдається посидіти вдома, постійно перебуваємо в роз'їздах: з виставки - на конкурс. І так по колу, а вдома чекають екскурсії, адже останнім часом багато бажаючих відвідати нашу ферму", - розповідає Ельвіра. Дозрілі сири фермери возять на виставки і конкурси і вже встигли зібрати колекцію нагород.

Завдяки енергії і зусиллям механіка і юриста в минулому, сімейний бізнес козівників почав приносити дохід. Незважаючи на вартість сиру, яка деколи перевищує ціну продуктів європейських марок, сири Гатицьких йдуть як гарячі пиріжки. Фермери зізнаються: цілими головками сир купують рідко, але невеликі скибки відправляють не тільки в різні міста України, а й за кордон.

Незважаючи на успіх, зупинятися на досягнутому переселенці не збираються і вже будують плани на майбутнє. У перспективі - розвиток сироваріння, для чого тут планують добудувати нові камери схову, щоб головки різних видів дозрівали в різних приміщеннях.

Молоко без специфічного запаху

У просторому ангарі, який розтягнувся на десятки метрів уздовж ділянки, і живуть кози, більшість яких білого або рудого окрасу, лише деякі - чорні або плямисті.

"Ось чорна коза Хмарка, з неї все почалося. Зараз вона - вже дама серйозна і солідна", - розповідає Ян Гатицький, вказуючи на рогату, з  якої і почалася сімейна справа.
Її та інших плямистих кіз підприємці купили в Україні, а потім схрестили з французькими козлами альпійської і зааненскої порід. Так як самки цих тварин переймають генетику батька, підприємці отримали потомство чистокровних породистих кіз. До речі, ці породи кіз вважаються молочними  і дають найбільші надої в світі. Зараз на фермі 200 тварин, але лише 50 з них дійні. Щодня кожна рогата дає близько двох літрів молока 5-процентної жирності і без специфічного запаху.
Частина тварин живуть у критому вольєрі, всередині якого обладнані металеві перегородки, при цьому тварини вільно пересуваються, а не стоять на прив'язі. Інша частина вихованців перебуває на вигоні. Як пояснюють господарі, тварини знаходяться тут цілий рік. Морозів не бояться і переживають їх цілком нормально, а ось спека для кіз згубна. До раціону "молочниць" у фермерів особливий підхід - в годівниці тут сіно і корми, а ось зеленої трави не зустрінеш.

"Від харчування кози залежить якість молока. Багато хто вважає, що молода трава корисна козам і впливає на кількість надою. Це так, але потрібно пам'ятати, що трава - це лише вода. Так, тварина дає більше молока, але воно втратить свої якості, наприклад, жирність. Крім цього, різнопланове харчування вбиває необхідні бактерії в шлунку кози, а у молока з'являється специфічний запах", - пояснює фермер.
 

Сири хендмейд і перша закладка

Переробкою молока на фермі Гатицьких господиня займається особисто. Підтримавши ініціативу чоловіка, жінка також близько трьох років їздила по світу. Але якщо Яна цікавило козівництво, то Ельвіра відкривала для себе секрети сироваріння.

"Кожен день я отримую близько 100 літрів молока. Добу я даю йому відстоятися, тому що з парного молока сири не робляться, а потім приступаю до роботи", - розповідає Ельвіра.

 

Гатицькі виробляють продукцію з непастеризованого молока, в якому зберігається набагато більше корисних речовин і кальцію, ніж у рідині після термічної обробки. Фермери запевняють: некип'ячене молоко безпечне, адже щотижня тварин обстежує ветеринар, а проби молока проходять різні експертизи.

"Ми виробляємо крафтові сири. Для їх виготовлення використовуємо тільки газову плиту і необхідні форми. Поки в процесі сироваріння беру участь тільки я: вимірюю, підбираю, варю і вимішую. Однак вже зараз потрібні одна або дві помічниці", - говорить Ельвіра.
Фермери виготовляють близько 30 найменувань елітних твердих і м'яких сирів, серед яких кіпрський халумі, солона грецька фета, традиційні італійські рикотта і качотта. Крім цього, Ельвіра освоїла технологію створення справжніх французьких сирів з цвіллю. Яким буде асортимент, вирішують самі фермери.

"Для приготування будь-якого сиру необхідно натхнення. Ось закінчилася у нас рикотта, замовлень багато, але у мене поки немає настрою робити цей сир", - розповідає жінка.

new_image11_93
В середньому на виробництво одного кілограма сиру йде 10 літрів молока, до якого додають бактеріальні закваски і спеції. Після цього готові сири поміщають в камеру зберігання, де вони зріють від трьох місяців до трьох років. До слова, в сховище ще чекають дегустації головки з найпершої кладки, яку зробили в 2014-му. З козячого молока фермери також роблять масло, сметану і навіть морозиво.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview