Tempo950x100

Tempo300x100

Придніпровський кластер Кернел: райське місце для насіння та гібридів

Придніпровський кластер Кернел: райське місце для насіння та гібридів

Сьогодні в складі кластера більше 2,2 тис. га зрошуваних земель. Саме тут компанія облаштувала базу насінництва і виробляє насіння як для своїх агропідприємств, так і для компаній-партнерів, які впевнені в досвіді  «Кернел».

«Приднепровский край» — один із кластерів «Кернел». Штат в 1 тис. працівників за мірками агробізнесу — солідний масштаб.

Кластер обробляє близько 70 тис. га. в трьох областях — Черкаській, Полтавській та Київській — і спеціалізується в основному на вирощуванні кукурудзи, соняшнику та пшениці, найбільш високомаржинальних культур для кліматичних умов Придніпров’я, яке хоч і межує з Дніпром, є регіоном досить ризикованого землеробства.

В даний час у складі «Кернел» дві зрошувальні ділянки і, відповідно, дві ділянки насінництва — у Черкаській і Полтавській областях. Площа кожної з них приблизно 1,1 тис. га. Таким чином компанія диверсифікує кліматичні ризики при виробництві насіння.

Головною причиною, по якій «Кернел» вибрав Золотоніський район для реалізації свого пілотного іригаційного проекту стало те, що тут на заході радянської епохи була введена в експлуатацію найпотужніша зрошувальна система, розрахована на забезпечення водою тисячі гектарів.

Правда за останні три десятиліття вона прийшла в повний занепад. Старі дощувальні машини і металеві гідранти розтягнули анонімні збирачі металу. У більш-менш придатному стані збереглося лише те, що розтягнути неможливо — магістральний канал, насосна станція і залізобетонні трубопроводи.

Ось цю систему «Кернел» і відновив з руїн. Проект обійшовся «Кернел» в $2 тис. за кожен га зрошуваних земель. Крім того, компанія профінансувала відновлення «серця» зрошувальної системи — насосної станції.

Однак витрати себе окупили. Тому після завершення першої черги будівництва системи зрошення на 550 га компанія «подвоїла ставку» і наростила площі зрошуваних земель до 1100 га. Друга черга складалася з будівництва нового підземного трубопроводу на незрошуваних полях з підключенням до відновленої зрошувальної мережі. Її компанія ввела в експлуатацію в 2016 році.

А ще через рік — приступила до реалізації аналогічного проекту і в Глобинському районі Полтавської області на площі 1100 га Тут також ще наприкінці вісімдесятих років минулого століття була побудована розгалужена Градижська зрошувальна система на 8,5 тис. га.

Сьогодні площі зрошуваних полів Придніпровського кластера в обох областях практично однакові.

Є, до речі, у «водного» проекту «Кернел» і важлива соціальна складова. Так, для обслуговування двох систем зрошення задіяні до 50 осіб штатного персоналу. В основному це місцеві жителі. Ще кілька сотень людей компанія працевлаштовує сезонно — для обробки полів, на яких проводиться гібридизація кукурудзи.

Що ж було головним мотивуючим фактором, який спонукав «Кернел» до впровадження систем зрошення?

Як виявилося, це класична проблема українського агробізнесу — забезпечення сільгоспвиробників якісним насіннєвим матеріалом.

«Проблема з насінням актуальна для всього аграрного ринку України. З одного боку, не завжди потрібні тобі гібриди є в наявності в достатній кількості у постачальника, з іншого, ціна на якісний посівний матеріал стабільно висока і займає до 20% від прямих витрат. Кожен вирішує її по-своєму. Можна купувати насіння безпосередньо у оригінаторів та завдяки великому опту виходити на хорошу ціну, що ми і робимо регулярно. Але правильною перспективою є створення власного виробництва. Цей шлях складніший, але дозволяє комплексно вирішити проблему», — пояснив керівник Придніпровського кластера Михайло Петров.

Михаил Петров, руководитель Приднепровского кластера

Тому й знадобилося зрошення при вирощуванні насіннєвого матеріалу вимоги до зволоження ґрунту особливі.

У цьому сегменті існують дві принципові схеми роботи з постачальниками насіння. «Кернел» застосовує обидві: (1) виробляє насіння за ліцензією, що дозволяє розпоряджатися ними як власними, але вимагає виплат роялті, і (2) працює з оригінаторами на умовах buy-back (зворотний викуп), коли компанія вирощує гібриди на своїй базі насінництва, потім отримані насіння викуповує оригінатор, які після доопрацювання на насіннєвому заводі, купують підрозділи «Кернел» — по суті, це різновид давальницької схеми.

«Ми працюємо з компаніями, насіння яких використовуємо у власному портфелі. Співпраця з ними триває вже восьмий рік. Це перевірені гібриди, адаптовані для вирощування в регіонах присутності компанії «Кернел» і стійкі до несприятливих кліматичних умов. Наші партнери — Monsanto, Pioneer, Euralis, Syngenta, Limagrain»,— розповів Михайло Петров.

В цілому, гібридизація і насінництво — напрямки діяльності «Кернел», що динамічно розвиваються.  З недавніх пір компанія виробляє насіння не тільки на замовлення інших кластерів, але і для партнерів. Наприклад, в поточному сезоні досвідчена команда холдингу надає послуги по гібридизації соняшнику і кукурудзи на своїх зрошуваних полях на ділянці в 160 га для «Євраліс Семенс Україна», а також гібриди на замовлення низки інших компаній, які довірилися «Кернел». Постачальники насіння надають фахівцям компанії материнські і батьківські лінії і технологічні карти. А «Кернел», у свою чергу, зобов’язується дотримуватися стандартів та отримати максимальний урожай.

«Головний ризик в сільському господарстві один — погода. Ти можеш бути суперефективним менеджером з класною командою, зробити всі операції вчасно, але це не гарантує, що в посушливій зоні ти в підсумку вийдеш на планову рентабельність. Система зрошення, яку ми відбудували, дозволяє нам отримувати оптимальний рівень опадів і гарантувати врожайність, на яку розраховують наші партнери», — резюмував Михайло Петров, і уточнив, що історично, компанія завжди отримує більший урожай, ніж закладено оригінаторами під конкретний гібрид.

На полях біля села Дмитрівка«Придніпровський край» проводить гібридизацію кукурудзи. Головна умова для отримання якісного насіння гібридів при вирощуванні цієї культури — забезпечення запилення рослин материнської лінії виключно пилком рослин батьківській лінії.

Насправді, це складна і копітка робота. Спочатку проводиться механізована обробка поля спеціальними машинами-кастраторами, які зрізають волоті на рослинах кукурудзи.

Обработка поля машиной-кастратором

Один з таких екзотичних агрегатів працює в полі — на ділянці, де компанія вирощує середньостиглий гібрид кукурудзи Монсанто DEKALB ДКС3623. Зовні машина схожа на багаторядний самохідний обприскувач, на рамі якого замість гідравлічної системи закріплені ножі. Це великий автоматизований агрегат, проте він не може повністю замінити людину. При використанні ручної праці, рослини кукурудзи травмуються менше, а волоті видаляються повністю.

Тому на практиці проводиться комбінована робота по догляду за полями кукурудзи.

«Механічне підрізання ми проводимо під час першого виходу волоті з листової пластини, приблизно третьої її частини. Але близько 20% чоловічих суцвіть на рослинах залишається. Тому ми залучаємо людей, які після проходу машини йдуть і обривають вручну і збирають волоті, які залишилися на рослинах», — пояснив Дмитро Чорноморець, провідний агроном “Придніпровського кластера”.

Технологією передбачено, як мінімум, 5 проходів поля. З інтервалом в 1-2 дня бригади повторно проходять поля і видаляють залишки чоловічих суцвіть.

«У нашому виробництві три ключові складові — якість обробки, своєчасність і оперативність», — уточнює провідний агроном.

При цьому головним критерієм якості проведеної гібридизації є генетична чистота насіннєвого матеріалу.На ділянках гібридизації кукурудзи «Кернел» генетична чистота насіння гібридів F1 досягає 97-100%. Це дуже хороший показник. Стандарт у гібридизації — 95%.

Зрозуміло, однією механічною обробкою догляд за рослинами на ділянках гібридизації не обмежується. Паралельно забезпечується підживлення і захист посівів. При цьому в агротехнології, яка застосовується на полях кластера, цілий ряд особливостей.

Наприклад, в захисті рослин акцент зроблений на боротьбиі з шкідниками — внесенням інсектицидів, таких як Кораген. Для підгодівлі використовують рідкі добрива, але в концентраціях, що запобігають хімічний опік рослин і т. п.

Втім, правильне зрошення полів — це теж мистецтво.

«Інтенсивність поливу безпосередньо залежить від погодних умов. Поточний сезон — більш посушливий, ніж зазвичай, тому поля зрошуємо більш активно. Крім того, перед початком механічного видалення волоті, ми завжди намагаємося забезпечити для рослин максимальну вологоємкість грунту, так як при цьому ми видаляємо частину декількох листових пластин, тим самим піддаючи їх стресу», — поділився своїми секретами Дмитро Чорноморець.

Дощувальні машини, що курсують по зрошуваних полях «Придніпровського краю», заслуговують особливої згадки.

«Машина знаходиться в постійному русі. Вода подається через шланг, який вона тягне за собою. Шланг з’єднується з гідрантом зрошувальної системи. Через кожні 150 метрів його потрібно перемикати на новий гідрант», — зазначає керівник відділу зрошення «Кернел» Олег Ковальчук.

Фронтальна машина рухається вздовж поля, охоплюючи його на всю ширину, тому на правильних прямокутних ділянках сухого ґрунту практично не залишається. Є ще кругові дощувальні машини, ними простіше керувати, але для прямокутних полів вони підходять менше, оскільки залишають до 40% незрошуваних площі поля.

Дождевальная машина

Так що не дивно, що в «Кернел» ставку зробили на поливні системи фронтального типу. В даний час в парку сільгосптехніки «Придніпровського краю» 22 фронтальні дощувальні машини Valley американської компанії Valmont. 11 з них працюють на полях Золотоніського району, решта — на Полтавщині.

Втім, будь-дощувальна машина — це лише інструмент. Де саме і як саме їх використовувати в Придніпровському кластері вирішують агрономи.

«У тісній співпраці з агрономами ми визначаємо яке поле з якою нормою і коли поливати. Для цього щотижня на кожному полі в декількох місцях відбираємо проби ґрунту, щоб знати реальну вологість ґрунту на полях і приймати правильні та своєчасні рішення.», — уточнює Олег Ковальчук.

Сільськогосподарський сезон в Придніпровському починається і триває з періодичним визначенням кількості вологи в ґрунті, урахуванням опадів, що випали на полях, підтриманням оптимальної вологості ґрунту за допомогою поливу і суворого виконання операцій згідно технології вирощування культур.

«Ми намагаємося бути піонером у своїй сфері. Наприклад, дощувальні машини фронтального типу, наскільки мені відомо, тільки у нас оснащені GPS-навігацією. На кругових машинах це зробити простіше, але на фронтальних машинах навіть постачальники не змогли забезпечити необхідні нам функцію. Тому GPS ми впроваджували самостійно», — констатує Олег Ковальчук.

А взагалі, технологічність та інноваційність — відмітна риса насінницьких баз «Кернел». Наприклад, пропускна здатність системи зрошення в Дмитрівці після реконструкції, проведеної компанією, зросла з 300 л/сек. до 1000 л/сек.

Практично одразу компанія приступила до діджиталізації управління системами зрошення. Дощувальні машини «Кернел» оснащені GPS-трекерами, завдяки чому, при використанні зрошувальних машин вдалося знизити витрату палива на 2 л на 1 га. На рівні компанії створено диспетчерський центр, який здійснює цілодобовий оперативний моніторинг і контролює роботу всіх дощувальних машин.

Крім цього, дощувальні машини оснащені системами фертигації, тобто обладнанням для внесення рідких добрив одночасно з поливом, що значно підвищує їх ефективність. У результаті врожайність насіннєвої кукурудзи на зрошуваних полях кластера підвищилася більш ніж у 2 рази — майже до 11 т/га в качанах.

А на додаток до всього, на зрошуваних ділянках компанія проводить дослідницьку роботу.

«Наприклад, вибір оптимального генотипу сільгоспкультур — це досить глибоке питання. Кожне господарство, кожен технолог в рамках генетичного матеріалу, представленого в Україні, ведуть дослідницьку роботу. Ми також починаємо з того, що визначаємо генотип в рамках конкретних культур, сортів і гібридів, оптимальний для нашої географічної зони. Це дозволяє найбільш повно розкрити потенціал культури і отримати максимальну врожайність і якість. При цьому саме зрошення забезпечує високу якість насіння, що робить їх придатними для всіх кліматичних зон України», — підкреслює Анатолій Іщенко, заступник керівника Придніпровського кластера з виробництва.

За його словами, в даний час у насінницьких баз «Кернел» чотири принципові переваги. Перше — це 2 200 га зрошуваних земель. Друге — кваліфікований персонал, третє — технологічність, тобто застосування сучасних технологій і технічних ресурсів, четверте — оперативність та гнучкість в прийнятті рішень.

Що ж стосується площі зрошуваних полів Придніпровського кластера, 2,2 тис. га — це лише проміжний показник. В даний час кластер готується до реконструкції систем зрошення в Полтавській області на 700 га. Це вже четвертий етап реалізації проекту, започаткованого компанією «Кернел» в 2014 році. І напевно не останній.

Валентин Хорошун, Latifundist.com

Перегляди: 43
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/prydniprovskyj-klaster-kernel-rajske-misce-dlya-nasinnya-ta-hibrydiv
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати