178171
182818

Рада підтримала проект змін до Земельного кодексу щодо стимулювання створення сімейних фермерських господарств

За відповідний законопроект № 7060 проголосували 230 народних обранців, повідомляє Depo.ua.

Як повідомив заступник голови комітету аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, законопроектом пропонуються зміни, які направлені на спрощення доступу громадян України, які виявили намір створити або розширити сімейне фермерське господарство до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

"Прийняття цього проекту закону дозволить збільшити кількість сімейних фермерських господарств та їх землеволодінь, сприятиме створенню нових робочих місці, зменшенню корупції у сфері земельних відносин, подальшому розвитку фермерства та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації за участю сімейних фермерських господарств", – зазначив доповідач.

Зокрема, законопроектом передбачено:

– запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі,

– встановлення наступних вимог до лотів, які виставляються на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств: площа земельної ділянки не має перевищувати 5 га, строк оренди є фіксованим і визначається у 7 років (для багаторічних насаджень – 25 років, для меліорованих земель – 10 років);

– встановлення правила, за яким загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств одним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, не може становити менше 50% загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, прав власності та користування якими було набуто за результатами земельних торгів, організованих цим органом у попередньому календарному році;

– встановлення, що земельні ділянки, одержані в оренду на земельних торгах для створення та розвитку фермерського господарства мають використовуватись лише для лише для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції та зберігання і переробки вирощеної на ній продукції;

– надання права орендарю, який одержав в оренду на аукціоні земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства і добросовісно виконував усі умови договору оренди, право безоплатно одержати у власність частину орендованих земель (до 2,0 га), а іншу частину – викупити із розстроченням платежу на 20 років;

– встановити 7-річну заборону на відчуження земельних ділянок, які одержані громадянами в порядку безоплатної приватизації, передачу їх в користування третім особам, зміну їх цільового призначення;

– встановити заборону на передачу земельних ділянок державної та комунальної власності, які одержані у користування у поза аукціонному порядку, в користування третім особам;

– обмежити коло громадян, які мають право на безоплатне одержання від держави та територіальної громади земельних ділянок у приватну власність працівниками соціальної сфери, учасникам бойових дій та особами, які одержали такі земельні ділянки у користування до набрання чинності Земельним кодексом України, а також власниками будівель та споруд сільськогосподарського призначення, які розташовані на земельній ділянці;

– обмеження площі земельної ділянки державної та комунальної власності, яка може бути надана в оренду поза аукціонами для городництва до 0,6 га.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Відкриття ринку землі важливе для надання кредитів Україні

Про це заявив експерт Світового банку (СБ), керівник програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" Денис Нізалов.

"Скасування мораторію на продаж землі  украй важливе і з точки зору залучення приватних інвестицій, і з точки зору надання кредитів уряду України", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Щодо приватних кредитів, на думку Д.Нізалова, існує невизначеність у правилах гри на ринку землі, яка перешкоджає надходженню інвестицій, зокрема у зрошення, переробку, зберігання, тваринництво, садівництво та інші галузі сільського господарства, які мають високу додану вартість, а також стимулюють зростання ВВП і поліпшення торговельного балансу України.

Як наголосив експерт, згода Міжнародного валютного фонду (МВФ) улітку 2017 року відстрочити вимогу про ухвалення закону "Про обіг землі" не означає його скасування. Ця вимога також залишається і серед умов інших програм міжнародного фінансування.

Д.Нізалов додав, що експерти СБ не бачать опору відкриттю ринку з боку фермерів, тоді як Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) повідомляла, що більшість аграріїв виступають проти.

"Наші експерти багато їздять регіонами, зустрічаються з фермерами та органами місцевого самоврядування. Я не бачу опору відкриттю ринку. Всі розуміють: рано чи пізно ринок відкриється. Є об'єктивні побоювання: малі фермери не матимуть доступу до фінансування або не зможуть захистити свої права. Але на ці запитання є відповіді. Система захисту прав нині активно вдосконалюється", - пояснив він.

Крім того, за словами Д.Нізалова, чимало малих фермерів уже працюють на власній землі, яку вони отримали ще в 1990-х, і ці ризики їх не стосуються.

Водночас експерт зазначив, що опоненти реформи останнім часом повертаються до дискусії про модель запуску землі, аргументуючи свою позицію невчасністю реформи.

"Головний аргумент - "ми не проти ринку, але не зараз". Однак поетапні моделі, розтягуючи реформу в часі, створюють додаткові ризики й не дають можливості реалізувати ті вигоди для власників землі й держави, які асоціюються з ліберальною моделлю ринку", - вважає він.

Термін упровадження реформи, на його думку, визначається тільки політичним процесом.

"За наявності волі закон можна ухвалити вже восени. Якщо ні - впевнений, що цю реформу впровадить перший наступний уряд, незалежно від його політичної орієнтації, оскільки саме земельна реформа є чи не єдиним дієвим інструментом виходу з кризи та прискорення економічного зростання в короткостроковій перспективі", - уточнив експерт.

При цьому Д.Нізалов додав, що ринок уже існує: близько 2,5 млн га земель сільськогосподарського призначення нині перебувають у вільному обігу, решта - в тіньовому обігу через різні схеми.



Фактори, що впливатимуть на ціну нового врожаю

Таку думку виданню «Факти» висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Він поділився своїми прогнозами щодо посівної кампанії-2018 та факторів, що впливатимуть на ціну нового врожаю.

«У цьому році простежується деяке скорочення посівних площ під ранніми колосовими і бобовими культурами - ярий ячмінь, яра пшениця, горох, овес. По різних культурах невиконання планових параметрів складе від 6 до 12%», - вважає Павло Коваль.   

Експерт попередив про можливий спекотний початок літа та вплив такої погоди на вегетацію сільгоспкультур.

«Різноплановість прогнозів підтверджує ризиковий характер аграрного бізнесу. Важливо відзначити не просто наявність опадів, а їх наявність у потрібні фази вегетації сільськогосподарських культур. Судячи з прогнозів, з цим можуть бути певні проблеми в нинішньому році. Існують прогнози закінчення короткого сезону дощів у найближчі дні та спекотні кілька тижнів без опадів практично по всій території України. Якщо прогнози справдяться, можуть постраждати ярі зернові, особливо висіяні з запізненням у посушливих районах півдня України».

Водночас гарний врожай цьогоріч фахівці очікують від озимих пшениці, жита, ріпаку та ячменю. Вони сформували найбільший запас вологи під час танення снігів. Загалом врожай 2018-2019 в УАК оцінюють на рівні минулого року. А от ціни на продукцію сільгоспвиробників «стрибатимуть» через світові тенденції.

«Відносно цін можемо сказати, що вони будуть в значній мірі формуватися не в Україні й не в залежності від погоди на території України. Спостерігається тривала, близько 6 місяців, посуха в Бразилії та схожа ситуація в Аргентині, скорочення посівів пшениці в США, непроста посівна в Росії. Одним із факторів цінових коливань на аграрну продукцію стане подорожчання нафти у зв'язку з останніми подіями на Близькому Сході та в Ірані. Ми бачимо, що вже зараз барель нафти коштує майже 80 доларів».

Джерело: agro-business.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна має намір реалізувати великий сільськогосподарський проект в Білорусі

Про це повідомило ІА БЕЛТА, пише apk-inform.com.

Згідно з повідомленням, в інвестпроект входить створення агропромислового підприємства, в господарській діяльності якого планується застосування посівного матеріалу, засобів захисту рослин і добрив, що використовуються передовими європейськими агрохолдингами. Також планується будівництво молочно-товарної ферми, комбікормового і маслоекстракційного заводів.

Зазначається, що термін реалізації проекту розрахований на 7 років.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Польські фонди зменшили свою частку у "Кернел"

Теґи: 

Про це пише УНН з посиланням на дані Варшавської біржі.

У повідомленні вказується, що до цієї угоди фонди володіли 4 млн 148,751 тис. акцій, або 5,0631% статутного капіталу, а після неї їх пакет скоротився до 3 млн 806,043 тис. акцій, або 4,6448%.

Нагадаємо, раніше акції "Кернел" на суму понад 4 млн дол. продав один з менеджерів агрохолдингу.

Бенефіціарами "Кернел" є Андрій Веревський, який в кінці жовтня 2017-го збільшив свою частку з 38,13% до 38,39%, а також народний депутат від партії "Відродження", член податкового комітету ВР Віталій Хомутиннік c часткою в 6,59% акцій.

Після приходу Хомутинніка у компанію в 2015 році, "Кернел" збільшив доходи на 228% і на сьогоднішній день є лідером серед компаній АПК із відшкодування експортного ПДВ - за п'ять місяців поточного року йому виплачено понад 2,5 млрд.

У той же час "Кернел" і його бенефіціар Хомутиннік - в епіцентрі скандалу через "соєві поправки" або "поправки Хомутинніка", як їх називають фермери. Йдеться про скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Фермери впевнені, що саме народний депутат Хомутиннік ініціював у грудні минулого року ці зміни до Податкового кодексу України, щоб збільшити прибутковість "Кернел", який переробляє олійні культури. Протестуючи проти таких податкових нововведень, більшість фермерів відмовилися від вирощування сої в наступному році.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ранні кавуни можуть з'явитися на ринках вже на початку червня

Теґи: 

Прогнозами стосовно перших врожаїв поділився директор Південної дослідної станції баштанництва НААН України Володимир Лимар, повідомляє SuperAgronom.com.

«П'ять років тому ми досліджували технологію вирощування кавунів і динь в теплицях. Тоді перший урожай вдавалося отримати на початку червня. Але в зв'язку з глобальним потеплінням терміни дозрівання баштанних «зрушили» на два тижні. І тепер кавуни ранніх сортів, що ростуть під плівкою, можуть з'явитися на ринках вже 10-11 червня. А польовий кавун піде на продаж в першій декаді серпня, а не в середині цього місяця», — прогнозує Володимир Лимар.

Щодо закупівельної та роздрібної цін на майбутній урожай баштанних культур ні сільськогосподарські виробники, ні комерсанти нічого точно сказати не можуть. Ціноутворення залежатиме від урожаю кавунів і динь та рівня попиту на них.

Разом з цим, у херсонських супермаркетах уже з'явилися перші кавуни, але за ціною 100 грн/кг. Покупці підозрюють, що така ціна зумовлена ​​необхідністю доставки кавунів з віддалених південних країн, де вони дозрівають швидше. Однак фахівці кажуть, що кавуни можуть бути й вітчизняними — з теплиці.

Ваш вибір 'Подобається'.