Рада скасувала дотації сільгоспвиробникам, виділивши 4 млрд грн тваринникам

Як держдопомога передбачено виділення 4 млрд грн на підтримку тваринництва, 945 млн грн - на програму 20-відсоткової компенсації аграріям вартості української сільгосптехніки, 1 млрд грн - на підтримку фермерських господарств, пише "Інтерфакс-Україна".

Також передбачено 300 млн грн на програму підтримки розвитку хмелярства, закладення нових садів, виноградників, ягідників і догляд за ними. На програму здешевлення кредитів виділять 66 млн грн, на витрати Аграрного фонду зі зберігання, перевезення, переробки та експорту продукції інтервенційного фонду - 52 млн грн.

"Ми вважаємо скасування квазіакумуляції ПДВ (дотацій - ред.) для аграрних виробників абсолютно неприйнятною. Уряд брав на себе зобов'язання, що після скасування спецрежиму ПДВ у тваринників буде держдопомога у вигляді квазіаккумуляції, але нас обдурили", - сказав на прес-конференції заступник голови Всеукраїнської аграрної раді Михайло Соколов.

За його словами, спочатку прийняли такий порядок розподілу дотацій, за яким селяни отримували набагато менше, ніж слід було, потім у проекті бюджету скоротили фінансування цього виду допомоги удвічі\, а в підсумку просто повністю знищили цю статтю.

"Це вкрай негативно позначиться на галузі, оскільки йдеться про кошти, на які бізнес розраховував, про допомогу без корупційних ризиків, яка сьогодні життєво необхідна тваринництву", - додав він.

За словами М. Соколова, порядок розподілу коштів за програмою підтримки тваринництва визначатиме Кабінет Міністрів, але обговорень з асоціаціями з цього питання не було.

Як повідомлялося, Верховна Рада затвердила в цілому законопроект про державний бюджет на 2018 рік. За таке рішення проголосували 273 народних депутата на пленарному засіданні в четвер пізно ввечері.

Загальна сума держпідтримки АПК у 2018 році становитиме 7,3 млрд грн проти 6,3 у 2017 році.

У бюджеті 2017 року передбачено виділення аграріям дотацій у розмірі 4 млрд грн на підтримку тваринництва, виробництва молока, садівництва, виноградарства, овочівництва та ін. Із зазначеної суми 2 млрд грн отримають птахівницькі підприємства.

Також у 2017 році передбачено кошти на програму компенсації кредитних ставок аграріям у сумі 300 млн грн, на кредити фермерам - 65 млн грн, на підтримку тваринництва - 170 млн грн, на розвиток хмелярства, закладення нових садів, виноградників, ягідників - 75 млн грн, здешевлення сільгосптехніки - 550 млн грн, на інші програми - 287,8 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Раді вимагають скасувати прийняття закону про продовження мораторію на продаж землі

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови про скасування рішення парламенту щодо ухвалення закону про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№7350-П), пише УНІАН.

Тексту проекту постанови на сайті парламенту на даний час поки не оприлюднено. Його авторами є низка депутатів від "Блоку Петра Порошена", "Народного фронту" та "Самопомочі".

Як відомо, у разі реєстрації такої постанови, голова Верховної Ради не може підписати закон та передати його на підпис президенту, доки відповідний проект постанови про скасування ухвалення закону не буде розглянутий парламентом і відхилений.

Згідно з даними на сайті парламенту, спікер ще не підписував закон про мораторій.

Нагадаємо, 7 грудня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№7350), продовживши чинний в Україні з 2001 року мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 2019 року.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна не платить за китайським зерновим кредитом

Пов'язано це з попередніми роками нерентабельної роботи підприємства. Таку думку в коментарі УНН висловив нардеп, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики Сергій Лабазюк.

За його даними, сьогодні Україна може погасити лише частину боргу, і це вигідно було б зробити, адже ДПЗКУ повинна сплачувати китайській стороні 6% річних за користування кредитом.

Також політик розповів, що декілька років тому з метою перекриття кредиту Україна пропонувала Китаю стати власником частини акцій зернової корпорації та спільно інвестувати в її розвиток. Китайська сторона тоді відмовилася, надавши перевагу поверненню грошей.

С.Лабазюк додав, що невиконання Україною кредитних зобов’язань Китай оскаржив до міжнародного суду.

“Та як на мене китайці зацікавлені, щоб контракт продовжився далі. Дійсно, є розгляд їхньої скарги сьогодні в лондонському суді, і на якомусь етапі, швидше за все, буде рішення на користь Китаю, тому що контракт був прописаний не зовсім в інтересах України а саме - Китай мав можливість відмовлятись від поставок їм кукурудзи і сої, але за кожну партію все одно потрібно було сплачувати Китаю, якщо я не помиляюсь, 5 доларів на тонні.

Загалом сьогодні кошти Китаю дійсно потрібно повернути, хоча б частину, щоб зменшити навантаження. Друге - треба почати ефективно працювати”, - наголосив нардеп.

Нагадаємо, в Україну прибула китайська делегація на чолі із віце-прем’єром. Серед іншого, за даними ЗМІ, метою їх візиту стала ситуація із кредитом ДПЗКУ. Зокрема, як пишуть “Економічні вісті”, китайці запідозрили Україну у намірах не сплачувати за кредитом. Такі висновки зроблені через виведення активів зернової корпорації на збанкрутілий ДАК “Хліб Україна”. Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації активів ДПЗК зацікавленими особами. Однак, у разі втрати працюючих підприємств, зернова корпорація не зможе розрахуватися за китайським кредитом.

Додамо, що судові процеси з передачі підприємств корпорації до ДАК “Хліб Україна” розпочалися з призначенням нового в.о.керівника ДПЗКУ Дмитра Гавриша. Останній раніше не працював у цій сфері взагалі, проте керував у компанії “Містобуд” екс-регіонала В.Продівуса.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 овочів за обсягом експорту

Про це повідомила прес-служба Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), пише УНІАН.

"За підсумками дев'яти місяців 2017 року зростання обсягу експорту овочів з України становить 104% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і досяг 43,7 мільйона доларів", - йдеться в повідомленні.

За даними прес-служби, найбільше за звітний період Україна постачала на зовнішні ринки горох (частка в експорті 48%), свіжі або охолоджені помідори (22,8%), свіжі або охолоджені огірки корнішони (7,2%), картопля (6,2%) і цибулю (5,3%).

При цьому експерти підкреслили, що найбільша динаміка приросту за звітний період спостерігалася по гороху. У 2016 році вітчизняні виробники майже не постачали цю культуру за кордон, а в січні-вересні 2017 року виручка від його експорту склав близько 20 мільйонів доларів.

Крім того, експорт картоплі за звітний період виріс в 2,1 рази, огірків – на 53%, часнику – на 48%. Згідно з повідомленням, основними споживачами українських овочів у поточному році виступили Індія (35,7%), Білорусь (34,2%), Туреччина (12,3%) і Польща (8,6%).

Прес-служба додала, що українські виробники овочів можуть продовжити нарощувати свої доходи за рахунок поставок на зовнішні ринки продуктів переробки - овочевих рагу, маринованих овочів у вигляді консервів і т. д. Експерти прогнозують, що в такому випадку доходи зростуть як мінімум на третину.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині відкрили лабораторію якості молока

«Ми надзвичайно горді тим, що тут відкрили лабораторію, адже співпраця виробників молока та уряду США ― це дуже важливо. Коли я побачив перспективи молочного сектору України, то зрозумів можливості нашої співпраці», ― сказав заступник директора Офісу економічного зростання, представник Місії USAID в Україні Стівен Ринецькі, пише Agravery.

За словами засновника лабораторії Андрія Дикуна, виробництво та експорт молока зростає кожного року.

«Ми вивчали досвід США, адже це наш пріоритет. Тому лабораторія буде робити ексклюзивні аналізи за прикладом цієї країни. Ми рухаємося на зовнішні ринки і тому це дозволить виробляти більш якісне молоко», ― зазначив він.

Так, серед ключових послуг лабораторії: експрес-визначення виду збудника та його резистентності до антибіотика, дослідження фізико-хімічних показників, моніторинг обігу та застосування антибіотипів у ветмедицині та інших.

Крім того, дослідження проводяться дуже швидко (до трьох діб) та на сучасному обладнанні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні необхідно заборонити три токсичні пестициди — екологи

Заяву було зроблено під час круглого столу «Визнані токсичними в Європі пестициди — безпечні в Україні?», пише superagronom.

Серед пестицидів, які визнані токсичними в Європі, — гербіциди (засоби для боротьби з бур’янами), атразин, гліфосат, ацетохлор, котрі можуть спричинити рак та є небезпечними для довкілля. Проте в Україні ці та інші шкідливі пестициди інтенсивно використовують агропідприємства. А головне, держава не контролює всі 1092 пестициди, які зареєстровані в Україні. Як наслідок, забруднюється вода, повітря, ґрунт, отруюються люди, масово гинуть бджоли.

Учасники круглого столу в Києві закликали владу заборонити використання в Україні пестицидів, які визнані токсичними в Європі, та організувати контроль за використанням усіх пестицидів. Зокрема, запропонували такі рішення:

  • Міністерству екології та природних ресурсів України: включити пестициди атразин, гліфосат, ацетохлор та всі їхні препаративні форми до Переліку пестицидів, заборонених до використання в Україні, а також скасувати їхню державну реєстрацію;
  • розробити Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про пестициди й агрохімікати, який затвердити Постановою Кабінету Міністрів України;
  • ініціювати зміни до законодавства щодо виключення обмеження, мораторію на проведення перевірок державними контролюючими органами суб'єктів господарювання за поводженням з пестицидами та агрохімікатами;
  • Державній службі України безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Державній екологічній інспекції України: акредитувати лабораторії на проведення досліджень пестицидів, котрі зареєстровані в Україні.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview