Рада відхилила президентський законопроект про земельну децентралізацію

Верховна Рада України відхилила президентський законопроект №7363 про передачу в комунальну власність об'єднаним територіальним громадам земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів.

Як інформує Цензор.НЕТ, на пленарному засіданні у вівторок на підтримку цього законопроекту не набралося достатньо голосів народних депутатів.

Крім того, парламент не прийняв альтернативні законопроекти №7363-1 авторства Олега Ляшка та №7363-2 Вадима Івченко.

19 грудня 2017 року комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав проект закону №7363 і рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект про земельну децентралізацію.

За словами заступника голови аграрного комітету Олександра Бакуменко в цей документ увійшов ряд ініціатив аграрного комітету, зокрема, щодо захисту майнових прав власників і користувачів землею, протидії протиправному поглинанню та захопленню аграрних підприємств, ведення Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно, оподаткування земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший український виробник горілки споює Азію та США

Згідно з інформацією компанії, експортні продажі зросли до 660 тис. дал і склали майже 24% від усього обсягу експорту горілки з країни. У холдингу таке збільшення поставок пояснюють виходом на нові ринки в країнах Азії і Америки. Крім того, компанія приділяла велику увагу продажам в форматах Duty Free, які зросли удвічі – до 191 тис. дал.

За словами Анатолія Корчинського, генерального директора групи компаній, холдинг планує активне просування на ринках Азії і США, а також запуск нових категорій і брендів алкогольної продукції спеціально під ці країни.

У компанії відзначають, що виручка від продажів в 2017 році зросла на 14% і склала 6,5 млрд грн. Інвестиції у виробництво склали 35 млн грн, з яких 10 млн грн були спрямовані на розширення площ виноградників. За останні два роки холдинг висадив нові саджанці винограду на 148 га.

Відзначимо, що в Україні «Баядера Груп» займає більше чверті ринку горілки. У 2016 році горілка «Хлібний Дар» посіла п’яте місце в світі за обсягами продажів за даними міжнародного рейтингу видання Drinks International.

Продукція представлена ​​брендами «Хлібний Дар», «Козацька Рада», «Перша Гільдія», «Цельсій», «Перепілка», Koblevo, Marengo і іншими. Також «Баядера» також є імпортером світових алкогольних брендів.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які овочі найбільше подорожчали

 Морква додала 25%, а картопля з цибулею – 14%, повідомляє  gazeta.ua.

"Для порівняння, в січні минулого року картопля подорожчала на 16%, морква – на 9%, капуста та буряк – на 8%, а цибуля – на 4%. Отож, 2018 року ціни на овочевий кошик зросли стрімкіше, ніж минулого", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

На 31 січня 2018 року середня ціна картоплі на Столичному становить 4 грн за кг. Таким чином, за перший місяць нового року цей продукт подорожчав на 50 коп. У Польщі картопля, навпаки, подешевшала на 73 коп. Наприкінці січня коштувала 3 грн за кг.

На київському ринку білокачанна капуста на кінець січня подорожчала на 1 грн. У середньому - 4 грн за кг. Крім того, на 50 коп. подорожчала цибуля. Минулого місяця кілограм цибулі продавали по 4 грн.

"На 31 січня кілограм моркви на київському оптовому ринку можна було придбати за 5 гривень. На варшавському ринку моркву продавали дорожче - по 7 гривень за кілограм. Буряк подорожчав як в Україні, так і в Польщі. Тепер коштує 6 гривень за кілограм в обох столицях", - каже Дорошенко.

Експерт зауважив, що солодкий перець у Києві коштує 75 грн за кг, у Варшаві – 59 грн. Томати в Україні продають по 20 грн за кг. Це на 33% менше, ніж було раніше.

"Лише ціна на печериці в Україні не змінилася і становить 35 гривень за кілограм. У Польщі вони додали в ціні майже 13 гривень. Тепер коштують 54 гривні за кілограм", - резюмував Олексій Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому працювати в сільському господарстві стає престижно?

Однозначно так, але тільки за наявності хороших компетенцій і бажання вчитися, пише Pro-Consulting.

За даними спільного дослідження компанії EY і KyivPost «Стратегічні перспективи ринку праці в Україні — 2017», в якому проводилося опитування топ-менеджерів і HR-директорів провідних компаній, 95% респондентів назвали аграрний сектор найбільш перспективним напрямком для ведення бізнесу. На другому і третьому місці розташувалися сектор інформаційних технологій та фармацевтична галузь відповідно.

Прогрес і автоматизація виробничих процесів позначаються на оптимізації кількості людей в полях і на фабриках, а також істотно впливають на функціональні обов'язки співробітників. «Від кандидатів на працевлаштування і співробітників ми очікуємо високого рівня розуміння сучасних технологій, готовності вчитися новому і максимальної ефективності. Компанія пропонує безмежні можливості для зростання і розвитку людей, а не формує для кандидатів список завдань і обов'язків, тому не менш важлива проактивність та особиста мотивація кожного», — розповідає про вимоги агрохолдингу«МХП» Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій.

Перехід в цифрову середу — це ключова особливість сучасного українського агросектору. «За останні роки аграріям вдалося остаточно зруйнувати стереотип «радянського колгоспу» і перетворитися на інноваційний бізнес, в якому кожен працівник повинен мати достатню кваліфікацію для управління сучасною сільгосптехнікою і промисловими агрегатами», — вважає Тетяна Вороченко, HR-директор AgricomGroup.

Хороших спеціалістів агрокомпанії починають шукати ще зі студентської лави. «В агросфері зараз існує потреба в досвідчених техніках та механіках, а також в висококваліфікованих агрономах. Попит не зменшується, незважаючи на велику кількість випускників з відповідним дипломом. Також агропромислові підприємства і фермерські господарства створюють потребу у трактористах-машиністах», — зазначає Анастасія Скибчук, аналітик компанії Pro-Consulting.

Працювати в найперспективнішому секторі країни наразі бажають не лише агрономи і технологи, а й IT-фахівці, інженери, логісти. HR-директор агропромхолдингу «Астарта» — Ольга Ковальчук, — повідомила, що її компанія зацікавлена в залученні людей з інших секторів економіки. «Ми потребуємо оригінальних поглядів, свіжого бачення ситуацій, інноваційних рішень. Інтегроване експертне поле — далеко не нова тема для бізнесу. Але, що важливо, це також відкриває нові можливості для досвідчених фахівців, які вже досягли певної межі в своїй звичній сфері діяльності», — каже представник« Астарти». Цю думку підтверджує Лідія Клочан, HR-директор агрохолдингу HarvEast. За її словами, сільське господарство з кожним роком стає все більш привабливою галуззю для талановитих і амбіційних фахівців. По-перше, тому, що агросектор динамічно розвивається за рахунок впровадження новітніх технологій. По-друге, цей напрямок бізнесу має величезні перспективи в майбутньому. По-третє, багатьом людям важливо знати, що вони працюють в галузі, яка годує людство.

Попит на тих чи інших фахівців диктують поточні потреби бізнесу і найбільш важливі вектори його розвитку. Наприклад, у МХП на 2018 рік заплановано запуск 3-ої черги Вінницької птахофабрики, в зв'язку з чим холдинг буде шукати технологів м'ясопереробки.

Робота у великій агрокомпанії відкриває ряд унікальних можливостей: від стрімкого просування по кар'єрних сходах до придбання безцінного досвіду на різних етапах виробництва продукції, включаючи вирощування і переробку. У МХП очікують побачити у кандидатів бажання ефективно працювати, розвиватися, прагнути до нових знань. «Ми шукаємо людину, а не позицію. Тому не менш важливо, щоб кандидат або співробітник поділяв цінності компанії. Ми володіємо унікальною корпоративною культурою, в цьому наша сила. Освіта також грає важливу роль, але брак досвіду з лишком компенсується правильним настроєм — сильною внутрішньою мотивацією на розвиток і продуктивність. У підготовку персоналу компанія готова інвестувати», — каже Ксенія Прожогіна.

Холдинг МХП не обмежується короткою серією освітніх курсів. Всі програми з розвитку персоналу багатокомпонентні та довгострокові.

Наприклад, програма «Розпочни кар'єру з МХП» орієнтована на студентів і молодих фахівців. В її рамках проводиться робота з ВУЗами, що дозволяє студентам відвідати підприємства агрохолдингу, пройти практику і стажування в МХП з подальшим працевлаштуванням. Сюди входять: процес адаптації молодого фахівця в компанії, система наставництва та багато іншого. Завдяки цій програмі вчорашній випускник швидше почувається «на своєму місці» — навіть без досвіду роботи.

Комплексна програма «Кадровий резерв», в свою чергу, спрямована на розвиток наявних співробітників. Так компанія знаходить справжні таланти всередині і вирощує потенційних менеджерів та управлінців, щоб заміщати відповідні вакансії власним резервом. МХП допомагає своїм співробітникам будувати індивідуальний кар'єрний шлях. Процес формування кадрового резерву не швидкий, не простий, але дуже необхідний будь-якій компанії, яка хоче стійкості бізнесу.

«Розкривати потенціал своїх фахівців важливо, оскільки говорити про розвиток компанії, її лідерство без можливостей кар'єрного росту всередині — не можна. Кожен учасник, який потрапив в програму «Кадровий резерв», стає реальним кандидатом на заміщення ключових посад в холдингу. Такий співробітник отримує унікальні знання і абсолютно новий досвід протягом курсу навчальних програм в рамках проекту. У цю програму потрапляють люди не тільки з професійною експертизою, а, перш за все, з високою особистою мотивацією», — розповідає Ксенія Прожогіна. За її словами, при відборі для участі в програмі співробітник проходить комплексне тестування, яке виявляє його потенціал, сильні сторони, мотивацію і багато іншого. Така оцінка дозволяє сформувати індивідуальний план розвитку, виходячи з компетенцій людини. Важливо, щоб у співробітника було також відповідальне ставлення до свого розвитку, серйозні наміри. Бажання розвиватися і розвивати свою компанію завжди вітають в МХП.

Великі підприємства готові боротися за хороших фахівців не тільки зарплатою і соцпакетами. «Опитування співробітників «Астарти» демонструє, що головним мотиваційним чинником є ​​робота над цікавими проектами і сприятлива атмосфера в команді», — зазначила Ольга Ковальчук. За її словами, в компанію приходять експерти з сфер телекомунікацій, FMCG, фінансів, IT, логістики, важкої промисловості та інших секторів. За прогнозами HR-директора «Астарти», подальший розвиток технологій призведе в майбутньому до збільшення міграції фахівців з великих міст (де зазвичай розташовані штаб-квартири великих агрохолдингів) в села (де знаходиться виробництво).
Чи може професія тракториста в Україні стати такою ж престижною і високооплачуваною, як і айтішника? Однозначно так, але тільки за наявності хороших компетенцій і бажання вчитися. За даними спільного дослідження компанії EY і KyivPost «Стратегічні перспективи ринку праці в Україні — 2017», в якому проводилося опитування топ-менеджерів і HR-директорів провідних компаній, 95% респондентів назвали аграрний сектор найбільш перспективним напрямком для ведення бізнесу. На другому і третьому місці розташувалися сектор інформаційних технологій та фармацевтична галузь відповідно.

Прогрес і автоматизація виробничих процесів позначаються на оптимізації кількості людей в полях і на фабриках, а також істотно впливають на функціональні обов'язки співробітників. «Від кандидатів на працевлаштування і співробітників ми очікуємо високого рівня розуміння сучасних технологій, готовності вчитися новому і максимальної ефективності. Компанія пропонує безмежні можливості для зростання і розвитку людей, а не формує для кандидатів список завдань і обов'язків, тому не менш важлива проактивність та особиста мотивація кожного», — розповідає про вимоги агрохолдингу«МХП» Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій.

Перехід в цифрову середу — це ключова особливість сучасного українського агросектору. «За останні роки аграріям вдалося остаточно зруйнувати стереотип «радянського колгоспу» і перетворитися на інноваційний бізнес, в якому кожен працівник повинен мати достатню кваліфікацію для управління сучасною сільгосптехнікою і промисловими агрегатами», — вважає Тетяна Вороченко, HR-директор AgricomGroup.

Хороших спеціалістів агрокомпанії починають шукати ще зі студентської лави. «В агросфері зараз існує потреба в досвідчених техніках та механіках, а також в висококваліфікованих агрономах. Попит не зменшується, незважаючи на велику кількість випускників з відповідним дипломом. Також агропромислові підприємства і фермерські господарства створюють потребу у трактористах-машиністах», — зазначає Анастасія Скибчук, аналітик компанії Pro-Consulting.

Працювати в найперспективнішому секторі країни наразі бажають не лише агрономи і технологи, а й IT-фахівці, інженери, логісти. HR-директор агропромхолдингу «Астарта» — Ольга Ковальчук, — повідомила, що її компанія зацікавлена в залученні людей з інших секторів економіки. «Ми потребуємо оригінальних поглядів, свіжого бачення ситуацій, інноваційних рішень. Інтегроване експертне поле — далеко не нова тема для бізнесу. Але, що важливо, це також відкриває нові можливості для досвідчених фахівців, які вже досягли певної межі в своїй звичній сфері діяльності», — каже представник« Астарти». Цю думку підтверджує Лідія Клочан, HR-директор агрохолдингу HarvEast. За її словами, сільське господарство з кожним роком стає все більш привабливою галуззю для талановитих і амбіційних фахівців. По-перше, тому, що агросектор динамічно розвивається за рахунок впровадження новітніх технологій. По-друге, цей напрямок бізнесу має величезні перспективи в майбутньому. По-третє, багатьом людям важливо знати, що вони працюють в галузі, яка годує людство.

Попит на тих чи інших фахівців диктують поточні потреби бізнесу і найбільш важливі вектори його розвитку. Наприклад, у МХП на 2018 рік заплановано запуск 3-ої черги Вінницької птахофабрики, в зв'язку з чим холдинг буде шукати технологів м'ясопереробки.

Робота у великій агрокомпанії відкриває ряд унікальних можливостей: від стрімкого просування по кар'єрних сходах до придбання безцінного досвіду на різних етапах виробництва продукції, включаючи вирощування і переробку. У МХП очікують побачити у кандидатів бажання ефективно працювати, розвиватися, прагнути до нових знань. «Ми шукаємо людину, а не позицію. Тому не менш важливо, щоб кандидат або співробітник поділяв цінності компанії. Ми володіємо унікальною корпоративною культурою, в цьому наша сила. Освіта також грає важливу роль, але брак досвіду з лишком компенсується правильним настроєм — сильною внутрішньою мотивацією на розвиток і продуктивність. У підготовку персоналу компанія готова інвестувати», — каже Ксенія Прожогіна.

Холдинг МХП не обмежується короткою серією освітніх курсів. Всі програми з розвитку персоналу багатокомпонентні та довгострокові.

Наприклад, програма «Розпочни кар'єру з МХП» орієнтована на студентів і молодих фахівців. В її рамках проводиться робота з ВУЗами, що дозволяє студентам відвідати підприємства агрохолдингу, пройти практику і стажування в МХП з подальшим працевлаштуванням. Сюди входять: процес адаптації молодого фахівця в компанії, система наставництва та багато іншого. Завдяки цій програмі вчорашній випускник швидше почувається «на своєму місці» — навіть без досвіду роботи.

Комплексна програма «Кадровий резерв», в свою чергу, спрямована на розвиток наявних співробітників. Так компанія знаходить справжні таланти всередині і вирощує потенційних менеджерів та управлінців, щоб заміщати відповідні вакансії власним резервом. МХП допомагає своїм співробітникам будувати індивідуальний кар'єрний шлях. Процес формування кадрового резерву не швидкий, не простий, але дуже необхідний будь-якій компанії, яка хоче стійкості бізнесу.

«Розкривати потенціал своїх фахівців важливо, оскільки говорити про розвиток компанії, її лідерство без можливостей кар'єрного росту всередині — не можна. Кожен учасник, який потрапив в програму «Кадровий резерв», стає реальним кандидатом на заміщення ключових посад в холдингу. Такий співробітник отримує унікальні знання і абсолютно новий досвід протягом курсу навчальних програм в рамках проекту. У цю програму потрапляють люди не тільки з професійною експертизою, а, перш за все, з високою особистою мотивацією», — розповідає Ксенія Прожогіна. За її словами, при відборі для участі в програмі співробітник проходить комплексне тестування, яке виявляє його потенціал, сильні сторони, мотивацію і багато іншого. Така оцінка дозволяє сформувати індивідуальний план розвитку, виходячи з компетенцій людини. Важливо, щоб у співробітника було також відповідальне ставлення до свого розвитку, серйозні наміри. Бажання розвиватися і розвивати свою компанію завжди вітають в МХП.

Великі підприємства готові боротися за хороших фахівців не тільки зарплатою і соцпакетами. «Опитування співробітників «Астарти» демонструє, що головним мотиваційним чинником є ​​робота над цікавими проектами і сприятлива атмосфера в команді», — зазначила Ольга Ковальчук. За її словами, в компанію приходять експерти з сфер телекомунікацій, FMCG, фінансів, IT, логістики, важкої промисловості та інших секторів. За прогнозами HR-директора «Астарти», подальший розвиток технологій призведе в майбутньому до збільшення міграції фахівців з великих міст (де зазвичай розташовані штаб-квартири великих агрохолдингів) в села (де знаходиться виробництво).

В українському агросекторі всі давно розуміють, що агроном повинен вміти користуватися планшетом, аналізувати дані супутникових знімків полів, керувати дроном і швидко приймати рішення. «Оскільки технічне оснащення сучасних агрокомплексів змінюється, вимоги до працівників в цій області теж ростуть. Зокрема, збільшується потреба в технічній грамотності фахівця», — пояснює аналітик компанії Pro-Consulting. Важливо не тільки вміти працювати з конкретною машиною, але в найкоротші терміни освоювати будь-яку нову техніку. Те ж саме стосується вивчення передових методик і технологій вирощування рослин та тварин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Літак на гірчичній олії здійснив перший рейс

Теґи: 

Широкофюзеляжний дводвигуновий реактивний пасажирський літак Boeing 787 Dreamliner австралійської авіакомпанії Qantas Airways летів з Лос-Анджелеса до Мельбурна з використанням біопалива.

Про це пише propozitsiya.com.

Політ заправленого біопаливом лайнера тривав 15 годин. Ця технологія була розроблена канадською сільськогосподарською компанією Agrisoma Biosciences.

Видання Herald Sun повідомляє, що авіакомпанія Qantas Airways використовувала стандартне авіаційне паливо, розбавлене 10% органічного палива на основі насіння гірчиці.

Таким чином, було здійснено перший міжнародний рейс, виконаний на біодизелі. Як результат, авіакомпанії вдалося зменшити викиди вуглекислого газу на 7%. Представники Qantas зазначили, що використання такого пального не становить жодної небезпеки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери здають молоко в півтора рази дешевше, ніж в Росії

Таким припущенням поділився Максим Фастеев, аналітик «Інфагро», пише agroday.com.ua

На початку минулого року вартість молока в Польщі, Україні та Литві була на одному рівні — приблизно 30 євроцентів. А в великих українських господарств молоко закуповували ще дорожче. Тоді ж в Російській Федерації рівень цін становив 50 євроцентів.

У другій половині 2017-го молоко в Європі почало дорожчати слідом за зростанням попиту на вершкове масло. Але якщо поляки тримали зростаючий тренд до кінця року, то литовці встигли прореагувати на спад світового ринку ще в листопаді-грудні.

Станом на кінець 2017 року вартість молока в Україні була найнижчою серед досліджуваних країн — 28 євроцентів або приблизно 9,7 грн/кг. Трохи дорожче сировину закуповували в Литві і Польщі — 31 і 36 євроцентів відповідно. У Росії ж цінник склав всі €0,4 за літр.
У січні, за даними Асоціації виробників молока, сировина сорту екстра в Україні подешевшала на 0,17 грн, до 9,96 грн/кг. Близько 10 грн отримують лише поодинокі компанії з великими обсягами виробництва.

Практично всі переробники зараз мають запаси сухого молока. Із-за цього зацікавленість в сировині падає. Але вже в лютому підтримку українським цінами забезпечить зростання попиту в період святкування Масляної.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview