Рада ЄС затвердила нові квоти на мед, помідори, сік та інші товари з України

Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) схвалила в середу угоду, досягнуту між мальтійським головуванням Ради ЄС та Європарламентом за тимчасовим автономним торговим заходів для України, повідомила прес-служба ради.

"Ці заходи - жест відчутної політичної і економічної підтримки України з нашої сторони. Враховуючи складну ситуацію, з якою стикається Україна в даний час, ми сподіваємося на швидке здійснення цього регламенту", - наводяться в комюніке слова міністра економіки, інвестицій і малого бізнесу Мальти Крістіана Кардона.

Як пояснюють в Брюсселі, ця пропозиція спрямована на покращення доступу українських експортерів на ринок ЄС з урахуванням складної економічної ситуації та економічних реформ, здійснених Україною".

Нові квоти включають натуральний мед - 2,5 тис. тонн, перероблені помідори - 3 тис. тонн, виноградний сік - 500 тонн, овес - 4 тис. тонн, пшениця - 65 тис. тонн, кукурудза - 625 тис. тонн, ячмінь - 325 тис. тонн, крупи та борошно - 7,8 тис. тонн.

Тим самим доповнюються положення про торгівлю, вже введені у відповідності з угодою про асоціацію між ЄС та Україною, підписаної в 2014 році. Ці положення були тимчасово застосовуватися з 1 січня 2016 року, нагадується в документі.

Мова йде про "додаткових річних імпортних квот за нульовим тарифом" для ряду сільськогосподарських продуктів, перелік яких дається в комюніке. Дія цих заходів розраховано на три роки.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українські бджолярі незадоволені ціновою політикою експортерів?

Оскільки виробникам вигідніше продавати цей продукт за валюту, ніж на внутрішньому ринку. І на тлі зростання експорту виробництво меду всередині країни скорочується, пише Лівий Берег.

У той же час, українських бджолярів не може не обурювати цінова політика. Адже закупівельна оптова ціна за кілограм меду в Європі значно вищий, ніж вітчизняні бджолярі продають експортерам. На цей аспект звернув увагу екс-міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.

Він зазначив, що в першу чергу мова йде про те, що український мед високої якості імпортують як сировину, яку потім змішують і фасують. А за таких обставин виробники хотіли б самі мати можливість продавати свій продукт за кордон, і тому заробляти в рази більше і вкладати гроші в модернізацію виробництва.

До того ж важко припустити, що саме створення в Україні нових виробничих комплексів з переробки меду може стати доцільним, перспективним і прибутковим вкладенням, підкреслює А. Павленко.

Нагадаємо, основними країнами-споживачами українського меду за перші чотири місяці 2017 року є США - $12,6 млн (34% всього експорту меду), Німеччина - $8,5 млн (23%) і Польща - $3.7 млн (10%). У списку лідерів-країн, в яких користується попитом український мед, також потрапили Бельгія, Франція, Іспанія, Італія, Туреччина, Угорщина та Болгарія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим небезпечна для українців горілка по 80 гривень

В Україні розгорається черговий горілчана війна. Лобісти домагаються перегляду мінімальних роздрібних цін на спиртне. Якщо їм вдасться довести задумане до кінця, пляшка найдешевшої горілки у вітчизняному роздробі буде коштувати не менше 85 грн., що на 16 грн. більше, ніж зараз.

Зрозуміло, що пити українці після цього навряд чи кинуть. Але можуть перейти на більш дешеву «паленку», що загрожує новою хвилею масових отруєнь, пише UBR.

Власне, горілчаний ринок іде в тінь вже давно. Про це свідчать дані Держстату, які кілька років поспіль показують скорочення офіційного виробництва.

За останніми даними Державної служби статистики, обсяги виробництва горілки в Україні, за підсумками 5 місяців поточного року впали на 21,1%. Директор української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що це, свого роду, антирекорд останніх років.

«Якщо в попередні роки мова йшла про зниження виробництва в межах 2-3% щорічно, то зараз спостерігається значно більше падіння», — говорить Дорошенко.

Як пояснила UBR аналітик Pro-Consulting Олена Жужа, скорочується лише «видима» виробництво горілки. «За перші 5 місяців 2017 року легальне виробництво скоротилося з-за того, що в 2016 році були підняті акцизні ставки. Багато виробники просто відвели частину своєї продукції в «тінь», — пояснює експерт.

Рятувати ситуацію учасники ринку зібралися переглядом мінімальної роздрібної ціни (МРЦ). В асоціації «Укргорілка» пояснюють, що сьогодні МРЦ 0,5 літра горілки складає 69 грн. А, за всіма прикидками, сорокаградусна повинна коштувати не менше 75-80 грн.

Як пояснив UBR голова асоціації «Укргорілка» Володимир Остапюк, чергове підвищення акцизу — на 20% відбулося в березні, але ось переглянути мінімальні роздрібні ціни уряд «забув»

«Кабмін повинен був ввести нові МРЦ ще 4 місяці тому», —вважає Остапюк.

За словами Олени Жужі, коли нинішнє підвищення МРЦ схвалять, зміниться не тільки мінімальна ціна. Подорожчає також продукція середньої і вищої цінових категорій.

Експерти вважають, що після подорожчання, споживання горілки в Україні не зменшиться. «Просто більш популярною стане інтернет — торгівля спиртним і невеликі роздрібні магазини. При цьому супермаркети можуть дійсно постраждати — там буде продаватися легальна горілка, і з-за подорожчання обсяги її реалізації почнуть знижуватися», — вважає Жужа.

Зараз же виграє виключно тіньовий сегмент ринку. «Виробники — нелегали зараз збільшують частку своєї продукції, яка може коштувати на 20-30 грн. дешевше легальною», — підкреслила Жужа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині створили 5 сільськогосподарських молочних кооперативів

На Полтавщині вже успішно працюють п’ять сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) із заготівлі молока. Члени цих кооперативів розповіли, що молочний кооператив в обов’язковому порядку повинен мати власну матеріально-технічну базу.

Для того, щоб розпочати свою діяльність, молочному кооперативу, в першу чергу, знадобиться молокоприймальний пункт (МПП).

«Це означає, що треба буде інвестувати у приміщення. В такому випадку ці витрати ляжуть на собівартість послуг у вигляді амортизації. В іншому випадку приміщення необхідно буде орендувати. Але тоді на собівартість ляжуть витрати на оренду», – говорить директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.

Потрібно також придбати або орендувати охолоджувальний танк і відповідне лабораторне обладнання, підвести воду й електроенергію.

Ще буде необхідно придбати власні транспортні засоби й відпрацювати логістику (скласти раціональні схеми та маршрути збирання молока). Це важливо, аби максимально повно використати наявний спеціалізований транспорт.

Коли МПП почне працювати, з’являться витрати на електроенергію, миючі засоби, витратні матеріали тощо. Але це все є складовими успіху кооперативу, тому що вища ціна на молоко є підсумком, у першу чергу, ретельної роботи з підвищення якості молока, що приймається МПП.

«Дійсно, так склалися всі фактори в п’яти регіонах Полтавщини, що вдалося об’єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських мешканців для провадження спільної господарської діяльності. А для селян молочний кооператив — це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями», — пояснює Світлана Андрієнко.

За матеріалами видання Полтавщина

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тільки третина зареєстрованих сортів озимої пшениці працює в Україні – експерт

З 340 зареєстрованих в Україні сортів озимої пшениці лише 35% реально працюють на виробництво, решта - "статистика для морального задоволення тієї групи людей, яка його зареєструвала". Таку думку висловив заступник директора Інституту фізіології і генетики рослин НАН України Микола Гаврилюк, пише infoindustria.com.ua.

На думку вченого, якщо сьогодні провести генетичне тестування сортів, які є в національному реєстрі, то 30-35% відразу відпали б.

"Держава та її відповідні органи повинні запитати у тих, хто пропонує свої сорти в реєстрації про те, яким чином вони їх сформували, де взяли селекційний матеріал? На жаль, Інститут експертизи сортів рослин досліджує сорти, які подаються тільки за трьома ознаками: відмінність, однорідність і стабільність", - пояснює М. Гаврилюк.

За даними ІФРГ, в межах 10 тис. га озимої пшениці щорічно засіваються насінням незареєстрованих сортів. Близько 2 млн га - не сертифіковані насінням озимої пшениці.

В якості прикладу захисту сортових ресурсів, Н. Гаврилюк навів досвід Франції. В країні спеціальним законом введена нова категорія насіння: фермерське - тобто таке, яке не пройшло процедуру сертифікації. Якщо фермер хоче сіяти несертифіковані насіння - з кожного кілограма вартості насіння він повинен заплатити 3% в бюджет держави.

А ось Німеччина ввела дуже жорсткі умови для іноземних компаній за критеріями оцінки стійкості до фитопатогенам. Продовжено тестування окремих культур до 3-5 років для того, щоб захистити національну селекцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери запропонували голландцям максимальну допомогу і землю в оренду

Радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс відвідала кооператив «Агровесна».

Під час візиту, керівництво об’єднання розповіло про устрій кооперативу, інфраструктуру, умови ведення діяльності. Особливу увагу під час спілкування було приділено співпраці членів кооперативу та голландських компаній, перспективам інвестування в розвиток кооперативу та умови членства в кооперативі голландських фермерів.

«Ми раді увазі таких поважних гостей до нашого підприємства. Сподіваємося, що такі зустрічі будуть регулярними, а також хочемо, щоб Посольство Королівства Нідерландів в Україні запрошувало до співпраці з нами представників голландського бізнесу. Зокрема, пані Кароліна сказала, що є фермери, які хотіли б започаткувати бізнес в Україні. У свою чергу, ми готові запропонувати на довгостроковій основі землю в оренду, а також максимальну допомогу та співпрацю», – прокоментував зустріч директор кооперативу «Агровесна» Олександр Ткачук.

Зустріч пройшла за сприяння Асоціації «УКРСАДПРОМ» в рамках поглиблення співпраці профільного об’єднання з Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

За матеріалами Інфоіндустрія

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview