182818
178171

Рада зробила крок до мінімізації агрорейдерства

За проект закону № 6049-д під час ранкового засідання ВРУ проголосували 251 обранців, пише ZIK.

Допрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» сьогодні винесли на повторне перше читання.

Як ідеться у пояснювальній записці до законопроекту, «метою і основними завданнями проекту закону є створення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності на землю».

Народний депутат України Олег Кулініч, представляючи законопроект, наголосив, що проект закону покликаний встановити цивілізовані правила господарювання у сільськогосподарських масивах земель та зняти питання корупції і рейдерства в АПК.

«Нині склалася така ситуація, коли в кожному полі землю орендує один або два орендарі і постійно збільшується кількість «одноосібників», які планують господарювати самостійно. У результаті маємо на кожному полі велику кількість так званих шахматок. Ця ситуація викликає величезні складнощі та конфлікти між орендарями в межах одного поля. На практиці орендарі іноді можуть домовитися між собою усно про обмін, але юридично це самозахоплення земельної ділянки, тобто, як мінімум, це адміністративне правопорушення, а то і злочин», – наголосив народний обранець та додав, що законопроект пропонує справедливі умови господарювання.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


З кожним роком попит на фермерські продукти зростає

Обсяг продажів фермерської продукції на внутрішньому українському ринку зріс на 15,5%, свідчать дані Мінагрополітики за минулий рік, пише НВ.

Проте в загальному обсязі вироблених товарів АПК частка фермерської продукції могла би бути більшою. Втім, за наступні три роки, до 2020-го, міністерство планує довести ці показники хоча б до 12%.

Щоб домогтися суттєвого зростання попиту на продукцію, фермерам перш за все необхідно навчитися продавати товари на внутрішньому ринку.

Ціни на фермерську продукцію у півтора-два рази вищі, ніж на заводську. Таку різницю виробники пояснюють малими обсягами виробництва. Зате при виготовленні використовуються виключно натуральні компоненти.

"Люди зараз ставляться до свого здоров'я, до своєї їжі більш уважно. Вибирають виробників, не дуже люблять мас-маркет (продукцію, розраховану на масового споживача, – ред.). Тож сьогодні якраз фермерська продукція є в пошані і набирає дуже великі обсяги І останнім часом це дуже видно", – каже Олеся Усенко, директор із розвитку мережі магазинів М'ясторія.

На думку співвласника інтернет-магазину Fermer Green Андрія Цвєткова, цей ринок є необмеженим, і він буде зростати, мінімум на 20% щороку.

Проте, незважаючи на високий потенціал фермерської продукції, перед виробником постає низка питань. Одне з них - як його товару потрапити на полиці магазинів?

"Коли до нас звертається мережа чи магазин, перше за все ми з'ясовуємо, чи є вони нашими однодумцями, чи співпадає наша філософія. Чи дійсно вони шукають якісний товар, а не лише ціна для них важлива. Бо зазвичай мережі, їх бізнес – це можель "дешевше купити і більше продати", заробити на об’ємах", – розповідає Тарас Ложенко, власник господарства Доообра ферма.

Співпраця з невеликими фермерськими господарствами має свою, відмінну від роботи з заводами, специфіку.

За словами Олександра Толстого, генерального директора мережі Winetime, перш за все виробник повинен надати всі документи, які сьогодні вимагаються на рівні законодавства. На другому етапі, якщо з документами все в порядку, тоді категорійні менеджери магазину, які займаються питаннями якості продукції, їдуть до фермера, здійснюють аудит.

"Ми стараємось побувати на самому виробництві, – зазначає він. – У нас є дуже простий принцип: ми самі вживаємо те, що ми продаємо. Це якщо дуже спрощено. Коли той, хто виробляє продукт, дійсно сам його вживає і впевнений у тому, що він класний, – для нас це дуже важливо. Інакше не може бути".

Перевірку на якість фермери проходять без проблем. А от з логістикою та надмірним регулюванням – їм впоратися доволі складно. Принаймні, зараз.

"З фермерами працювати достатньо складно. Вони вміють якісно робити ту продукцію, якою вони займаються все життя. Але такі питання, як логістика, терміни доставки, як треба товар запакувати, який він має мати вигляд, як притримуватися постійної якості, – з цим постійно виникають питання", – нарікає директор із розвитку мережі магазинів М'ясторія.

З нею погоджується Тарас Ложенко, власник господарства Доообра ферма. За його словами, сьогодні фермеру складно зібрати всю необхідну кількість документів, особливо це стосується дозволів. "В цьому дійсно проблема. Оскільки у держави є тільки вимоги для великих заводів, а немає окремих вимог для малого фермерства. Тож маленький фермер змушений відповідати всім вимогам великих виробництв. А це майже неможливо", – зазначає він.

Співвласник інтернет-магазину Fermer Green Андрій Цвєтков зізнається: складно організувати логістику навіть по Києву. Поштових операторів дуже багато, – Нова пошта, Інтайм, ще декілька, – але вони можуть привезти тільки через день.

"А доставити людям якісну свіжу продукцію треба день в день. Ніхто в Києві такого сервісу не робить", – зазначає Цвєтков.

Світова й українська тенденції підтверджують: люди цікавляться якісним харчуванням. І готові платити за нього гроші. Тож, фермерський ринок зростатиме й надалі. І не тільки в Києві та великих містах. А отже, виникає нова ніша для бізнесу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Відкриття ринку землі важливе для надання кредитів Україні

Про це заявив експерт Світового банку (СБ), керівник програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" Денис Нізалов.

"Скасування мораторію на продаж землі  украй важливе і з точки зору залучення приватних інвестицій, і з точки зору надання кредитів уряду України", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Щодо приватних кредитів, на думку Д.Нізалова, існує невизначеність у правилах гри на ринку землі, яка перешкоджає надходженню інвестицій, зокрема у зрошення, переробку, зберігання, тваринництво, садівництво та інші галузі сільського господарства, які мають високу додану вартість, а також стимулюють зростання ВВП і поліпшення торговельного балансу України.

Як наголосив експерт, згода Міжнародного валютного фонду (МВФ) улітку 2017 року відстрочити вимогу про ухвалення закону "Про обіг землі" не означає його скасування. Ця вимога також залишається і серед умов інших програм міжнародного фінансування.

Д.Нізалов додав, що експерти СБ не бачать опору відкриттю ринку з боку фермерів, тоді як Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) повідомляла, що більшість аграріїв виступають проти.

"Наші експерти багато їздять регіонами, зустрічаються з фермерами та органами місцевого самоврядування. Я не бачу опору відкриттю ринку. Всі розуміють: рано чи пізно ринок відкриється. Є об'єктивні побоювання: малі фермери не матимуть доступу до фінансування або не зможуть захистити свої права. Але на ці запитання є відповіді. Система захисту прав нині активно вдосконалюється", - пояснив він.

Крім того, за словами Д.Нізалова, чимало малих фермерів уже працюють на власній землі, яку вони отримали ще в 1990-х, і ці ризики їх не стосуються.

Водночас експерт зазначив, що опоненти реформи останнім часом повертаються до дискусії про модель запуску землі, аргументуючи свою позицію невчасністю реформи.

"Головний аргумент - "ми не проти ринку, але не зараз". Однак поетапні моделі, розтягуючи реформу в часі, створюють додаткові ризики й не дають можливості реалізувати ті вигоди для власників землі й держави, які асоціюються з ліберальною моделлю ринку", - вважає він.

Термін упровадження реформи, на його думку, визначається тільки політичним процесом.

"За наявності волі закон можна ухвалити вже восени. Якщо ні - впевнений, що цю реформу впровадить перший наступний уряд, незалежно від його політичної орієнтації, оскільки саме земельна реформа є чи не єдиним дієвим інструментом виходу з кризи та прискорення економічного зростання в короткостроковій перспективі", - уточнив експерт.

При цьому Д.Нізалов додав, що ринок уже існує: близько 2,5 млн га земель сільськогосподарського призначення нині перебувають у вільному обігу, решта - в тіньовому обігу через різні схеми.



Фактори, що впливатимуть на ціну нового врожаю

Таку думку виданню «Факти» висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Він поділився своїми прогнозами щодо посівної кампанії-2018 та факторів, що впливатимуть на ціну нового врожаю.

«У цьому році простежується деяке скорочення посівних площ під ранніми колосовими і бобовими культурами - ярий ячмінь, яра пшениця, горох, овес. По різних культурах невиконання планових параметрів складе від 6 до 12%», - вважає Павло Коваль.   

Експерт попередив про можливий спекотний початок літа та вплив такої погоди на вегетацію сільгоспкультур.

«Різноплановість прогнозів підтверджує ризиковий характер аграрного бізнесу. Важливо відзначити не просто наявність опадів, а їх наявність у потрібні фази вегетації сільськогосподарських культур. Судячи з прогнозів, з цим можуть бути певні проблеми в нинішньому році. Існують прогнози закінчення короткого сезону дощів у найближчі дні та спекотні кілька тижнів без опадів практично по всій території України. Якщо прогнози справдяться, можуть постраждати ярі зернові, особливо висіяні з запізненням у посушливих районах півдня України».

Водночас гарний врожай цьогоріч фахівці очікують від озимих пшениці, жита, ріпаку та ячменю. Вони сформували найбільший запас вологи під час танення снігів. Загалом врожай 2018-2019 в УАК оцінюють на рівні минулого року. А от ціни на продукцію сільгоспвиробників «стрибатимуть» через світові тенденції.

«Відносно цін можемо сказати, що вони будуть в значній мірі формуватися не в Україні й не в залежності від погоди на території України. Спостерігається тривала, близько 6 місяців, посуха в Бразилії та схожа ситуація в Аргентині, скорочення посівів пшениці в США, непроста посівна в Росії. Одним із факторів цінових коливань на аграрну продукцію стане подорожчання нафти у зв'язку з останніми подіями на Близькому Сході та в Ірані. Ми бачимо, що вже зараз барель нафти коштує майже 80 доларів».

Джерело: agro-business.com.ua



Україна має намір реалізувати великий сільськогосподарський проект в Білорусі

Про це повідомило ІА БЕЛТА, пише apk-inform.com.

Згідно з повідомленням, в інвестпроект входить створення агропромислового підприємства, в господарській діяльності якого планується застосування посівного матеріалу, засобів захисту рослин і добрив, що використовуються передовими європейськими агрохолдингами. Також планується будівництво молочно-товарної ферми, комбікормового і маслоекстракційного заводів.

Зазначається, що термін реалізації проекту розрахований на 7 років.



Польські фонди зменшили свою частку у "Кернел"

Теґи: 

Про це пише УНН з посиланням на дані Варшавської біржі.

У повідомленні вказується, що до цієї угоди фонди володіли 4 млн 148,751 тис. акцій, або 5,0631% статутного капіталу, а після неї їх пакет скоротився до 3 млн 806,043 тис. акцій, або 4,6448%.

Нагадаємо, раніше акції "Кернел" на суму понад 4 млн дол. продав один з менеджерів агрохолдингу.

Бенефіціарами "Кернел" є Андрій Веревський, який в кінці жовтня 2017-го збільшив свою частку з 38,13% до 38,39%, а також народний депутат від партії "Відродження", член податкового комітету ВР Віталій Хомутиннік c часткою в 6,59% акцій.

Після приходу Хомутинніка у компанію в 2015 році, "Кернел" збільшив доходи на 228% і на сьогоднішній день є лідером серед компаній АПК із відшкодування експортного ПДВ - за п'ять місяців поточного року йому виплачено понад 2,5 млрд.

У той же час "Кернел" і його бенефіціар Хомутиннік - в епіцентрі скандалу через "соєві поправки" або "поправки Хомутинніка", як їх називають фермери. Йдеться про скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Фермери впевнені, що саме народний депутат Хомутиннік ініціював у грудні минулого року ці зміни до Податкового кодексу України, щоб збільшити прибутковість "Кернел", який переробляє олійні культури. Протестуючи проти таких податкових нововведень, більшість фермерів відмовилися від вирощування сої в наступному році.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.